Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №341/299/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/299/26

Номер провадження 2/341/450/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:

секретаря судового засідання Матейко О. С.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянув у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.

УСТАНОВИВ

23.02.2026 представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом доо ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.

У позові просить усунути ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Біля неї по сусідству проживала її троюрідна сестра ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До дня смерті сестра проживала одна. У ОСОБА_4 сім`ї не було. Позивачка здійснювала за нею догляд, бо ніхто її не відвідував з далеких родичів. ОСОБА_4 належав житловий будинок по АДРЕСА_2 . Після її смерті позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, дізналась, що з такою заявою звернулась і її племінниця ОСОБА_3 . ОСОБА_4 була інвалідом першої групи по зору. Потребувала постійного догляду, який позивачка їй надавала, а саме: готувала їжу для неї, прибирала у її будинку, допомагала при здійсненні особистої гігієни, користуванні туалетом. Також, купувала їй ліки та продукти харчування. Здійснювала поховання ОСОБА_4 за власні кошти.

Ухвалою суду від 13.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.04.2026 року, яке відкладено на 14.04.2026 у зв`язку з неявкою відповідачки.

У зв`язку з клопотанням відповідачки про ознайомлення з матеріалами справи та витребуванням спадкової справи підготовче судове засідання, яке призначено на 14.04.2026 відкладено на 05.05.2026. Ухвалою суду від 05.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2026.

У чергове судове засідання 26.06.2026 з`явились позивачка, представник позивачки та відповідачка.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові та суду пояснила, що проживала з ОСОБА_4 по сусідству, доглядала за нею, допомагала. ОСОБА_4 була інвалідом першої групи по зору. Потребувала постійного догляду, який позивачка їй надавала більше п`яти років. Допомагала купувати продукти, ліки. Усе купувала за гроші спадкодавиці. Готувала їжу, прибирала у хаті, допомагала при здійсненні особистої гігієни, користуванні туалетом. За це спадкодавиця гроші не платила. До спадкодавиці вона приходила кожен день. Зазначила, що вона є спадкоємицею п`ятої черги. Також, додала, що поховала спадкодавицю за свої кошти. ОСОБА_4 постійно носила кошти при собі. Померла вона в хаті. Позивачка знайшла спадкодавицю, викликала швидку, проте коштів при собі вона не мала. Зазначила, що після смерті ОСОБА_4 вона отримала її пенсію 11000,0 грн, за які зробила поминки і службу ОСОБА_5 . Перед смертю покійна дала їй 8000,0 грн.

На запитання суду позивачка відповіла, що ще допомагала спадкодавиці ОСОБА_6 , яка приходила поговорити та купувала щось на прохання ОСОБА_4 . Проте, їжу вона не варила, не допомагала з фізіологією.

У судовому засіданні відповідачка позов не визнала. Пояснила, що вона є донькою рідної сестри спадкодавиці. ОСОБА_7 мала дві доньки її матір ОСОБА_8 та спадкодавицю ОСОБА_9 . У 2023 році її мати ОСОБА_10 померла. Вона була опікуном спадкодавиці. На АДРЕСА_2 жила покійна та батьки відповідачки. Відповідачка там теж жила колись. ОСОБА_1 продавала молоко покійній і все. Так познайомились. Як родичку позивачку не знає і та обманює. Близько 1980 року батьки відповідачки переїхали на АДРЕСА_1 . З 1988 року спадкодавиця жила одна. Батько відповідачки ОСОБА_11 допомагав спадкодавиці, доки мав таку можливість за станом здоров`я. Стверджує, що позивачка поховала тітку за її ж гроші, які та носила на собі. Зазначила, що вона та ОСОБА_6 допомагали у всьому спадкодавиці, яка невдовзі після смерті спадкодавиці теж померла. У 2023 році, коли померла мама відповідачки, то остання жила у с. Більшівці і відповідачка пів року доглядала тітку. За цей час жодного разу не бачила ОСОБА_1 . Вона тільки молоко приносила і продавала спадкодавиці. Спадкодавиця їжу сама собі готувала. У 2024 році за спадкодавицю пенсію брав батько відповідачки ОСОБА_11 . З 2024 року усім займалась ОСОБА_1 – отримувала пенсію, оплачувала комунальні послуги. Зазначила, що в туалет ОСОБА_4 сама ходила. У 2024-2025 роках за спадкодавицею доглядала ОСОБА_6 та батько відповідачки приходив. Питав, що потрібно спадкодавиці. При цьому постійним місцем проживання відповідачки є місто Чернівці, куди вона давно переїхала ще у 2004 році.

Заслухавши учасників, надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам, показанням свідків, суд установив наступні фактичні обставини у справі.

Згідно зі змістом наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , підтверджується, що спадкодавиця ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6).

Відповідно до копії довідки від 25.06.2025, виданої Більшівцівською селищною радою Івано-Франківської області, на момент смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7).

Згідно з копією довідки від 25.06.2025, виданої Більшівцівською селищною радою Івано-Франківської області, заповіт від імені ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у селищній раді не посвідчувався (а. с. 7).

Відповідно до копії акта обстеження (без дати) ОСОБА_4 , 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , була інвалідом першої групи по зору з дитинства та потребувала постійного догляду, який здійснювала ОСОБА_1 понад п`ять років, а саме: готувала їжу, купувала продукти, прибирала (а. с. 8).

Указаний письмовий доказ суд визнає неналежним, оскільки він не містить дати, а, судячи з його змісту, акт складено після смерті спадкодавиці.

Згідно з копією довідки від 28.04.2025, виданої Більшівцівською селищною радою Івано-Франківської області, ОСОБА_1 дійсно за власні кошти здійснила поховання сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживала в АДРЕСА_2 (а. с. 11).

18.07.2025 ОСОБА_3 звернулась до Галицької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а. с. 13).

03.09.2025 ОСОБА_1 звернулась до Галицької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а. с. 12).

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу позивачка після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 » (а. с. 14).

Згідно з копією свідоцтва про народження позивачки її батьками були: батько ОСОБА_14 , мати – ОСОБА_14 (а. с. 15).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження матір позивачки після укладення шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_12 » (а. с. 16).

Згідно з копією архівної довідки від 12.08.2025, виданої Державним архівом Івано-Франківської області, ОСОБА_16 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м-ку Більшівці Рогатинського повіту (нині смт. Більшівці Івано-Франківського району), хрещена 13.07.1931 у церкві м-ка Більшівці (а/з № 32). Батько: ОСОБА_17 , син ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , уродж. ОСОБА_20 . Мати: ОСОБА_21 (так у документі) ОСОБА_22 , донька ОСОБА_23 і ОСОБА_9 , уродж. ОСОБА_24 (так у документі) (а. с. 17).

Відповідно до копії архівної довідки від 12.08.2025, виданої Державним архівом Івано-Франківської області, ОСОБА_25 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м-ку Більшівці Рогатинського повіту (нині смт. Більшівці Івано-Франківського району), хрещена ІНФОРМАЦІЯ_4 у церкві м-ка Більшівці. Батько: ОСОБА_26 , син ОСОБА_27 і ОСОБА_28 , уродж. ОСОБА_29 . Мати: ОСОБА_24 (так у документі) ОСОБА_9 , донька ОСОБА_30 і ОСОБА_9 , уродж. ОСОБА_31 (а. с. 18).

Згідно з копією свідоцтва про народження спадкодавиці ОСОБА_4 її батьками були: батько ОСОБА_32 , мати – ОСОБА_7 (а. с. 19).

Відповідно до копії архівної довідки від 12.08.2025, виданої Державним архівом Івано-Франківської області, ОСОБА_33 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 у м-ку Більшівці Рогатинського повіту (нині смт. Більшівці Івано-Франківського району), хрещена 30.06.1909 у церкві м-ка Більшівці (а/з № 33). Батько: ОСОБА_34 , син ОСОБА_35 і ОСОБА_36 . Мати: ОСОБА_37 , донька ОСОБА_23 (а. с. 20).

Згідно з копією архівної довідки від 12.08.2025, виданої Державним архівом Івано-Франківської області, ОСОБА_38 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у м-ку Більшівці Рогатинського повіту (нині смт. Більшівці Івано-Франківського району), хрещена ІНФОРМАЦІЯ_6 у церкві м-ка Більшівці. Батько: ОСОБА_26 . Мати: ОСОБА_39 (так у документі) ОСОБА_9 , донька ОСОБА_30 і ОСОБА_9 , уродж. ОСОБА_31 (а. с. 21).

Одже, суд установив, що відповідачка у справі - племінниця спадкодавиці ОСОБА_4 і спадкоємиця після смерті останньої п`ятої черги за законом.

При цьому позивачка вважає себе троюрідною сестрою спадкодавиці, відповідно спадкоємицею п`ятої черги, також.

Зі змісту наданих письмових доказів, зокрема, архівних довідок, суд установив про наявність обгрунтованих підстав вважати, що позивачка дійсно може бути сестрою спадкодавиці шостого ступеня споріднення. Проте, відмінності у прізвищі бабусі позивачки ( ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ) і прадідуся ( ОСОБА_26 ) дають підстави для сумніву у цьому.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_42 (мати відповідачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а. с. 86).

Згідно з копією свідоцтва про одруження ОСОБА_43 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_44 » (а. с. 87).

На виконання ухвали суду від 14.04.2026 державний нотаріус надіслала до суду копію спадкової справи № 170/2025 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 58-81).

У матеріалах відповідної спадкової справи містяться, зокрема, такі копії матеріалів:

- заяви ОСОБА_3 від 18.07.2025 про прийняття спадщини (а. с. 59);

- витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, відповідно до якого відповідачка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_44 » на « ОСОБА_45 » (а. с. 63);

- свідоцтва про народження відповідачки, відповідно до якого її батьками зазначено: батько – ОСОБА_46 , мати – ОСОБА_42 (а. с. 64);

- постанови державного нотаріуса Галицької державної нотаріальної контори Кіщук Л. І. від 03.09.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної, відповідно до якої нотаріус відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю родинного зв`язку спадкоємиці зі спадкодавицею (а. с. 71).

Допитаний у судовому засіданні 26.05.2026 свідок ОСОБА_46 , батько відповідачки та чоловік рідної сестри спадкодавиці, суду пояснив, що до 2024 року він та його дружина (рідна сестра покійної) доглядали за спадкодавицею. Оскільки уже і за ним треба було доглядати, то справи щодо догляду за ОСОБА_4 передав позивачці ОСОБА_1 , зокрема пенсійну картку. Боднар ОСОБА_47 купувала покійній продукти і допомагала їй, оскільки вони дружили. ОСОБА_4 готувала їжу собі сама. У 2024-2025 роках відповідачка, коли приїжджала, то навідувала ОСОБА_4 . Позивачка продавала молоко ОСОБА_4 та отримувала за неї пенсію. Останні два тижні перед смертю спадкодавиці, можливо, допомагала їй. 24.04.2025 ОСОБА_1 отримала останню пенсію у розмірі 11000,0 грн. Похорон ОСОБА_4 організував ОСОБА_48 , а за могилу домовився ОСОБА_49 . ОСОБА_1 оплачувала похорон з пенсії покійної. Зазначив, що зі слів ОСОБА_50 шукала гроші у хаті після смерті спадкодавиці. Сам бачив, що ОСОБА_1 шукала у день смерті гроші у хаті. Повідомив, що ОСОБА_1 питала у сільській раді чи є заповіт від імені померлої.

Допитана у судовому засіданні 26.05.2026 свідок ОСОБА_51 повідомила, що за останні чотири роки нічого сказати не може. У 90-х роках вона працювала у соціальній службі. ОСОБА_4 перебувала на обліку у відповідній службі. У 2024 році бачила на вулиці, то відповідачка та ОСОБА_46 казали, що ходили до ОСОБА_4 . За ОСОБА_1 нічого не знає.

Допитаний у судовому засіданні 26.05.2026 свідок ОСОБА_52 , родич відповідачки, працівник газконтори, суду пояснив, що бачив не раз ОСОБА_53 з сапкою, який ходив на поле біля спадкодавиці. До 2024 року ОСОБА_46 вирішував всі питання ОСОБА_4 щодо газу. Бачив як відповідачка у 2023 році не раз ходила до ОСОБА_4 . Знає, що, також, до неї приходила ОСОБА_6 . Повідомив, що його мати та покійна були двоюрідними сестрами. Він дапомагати ОСОБА_4 не ходив, бо знав, що їй допомагають ОСОБА_46 та його дружина ОСОБА_8 .

Допитаний у судовому засіданні 09.06.2026 свідок ОСОБА_54 суду пояснив, що знав спадкодавицю з дитинства. Вона мала великі проблеми із зором. Інколи допомагав їй щось привезти, дивився до світла, газу. Зазначив, що померлій допомагала ОСОБА_6 . Знає, що ОСОБА_4 сама чистила картоплю та могла сама приготувати їжу. Він їй пристосував плитку для приготування їжі. Приходив до неї десь один раз на тиждень. Коли приходив, то ОСОБА_53 не бачив, але знає, що той приходив. Зазначив, що ОСОБА_46 є швагром ОСОБА_4 . На його очах ОСОБА_4 впала, лежала і стогнала. Він їй підклав подушку та залишив так. На наступний день вона ще лежала. Відходила. Знав, що залишив спадкодавицю. Швидку допомогу не викликав. Залишив саму в такому стані. Позивачка повідомила йому, що ОСОБА_4 померла. Додав, що позивачка приходила, до ОСОБА_4 . Приносила їй молоко, сир та спішила, бо мала господарство. Знає зі слів покійної ОСОБА_9 , що позивачка допомагала їй. Зазначив, що позивачка інколи готувала їй їжу, підмітала та організувала похорон ОСОБА_4 .

Допитаний у судовому засіданні 09.06.2026 свідок ОСОБА_55 суду пояснив, що він ініціативно відвідував ОСОБА_4 , оскільки вона була самотня. Допомагав їй. Також, допомагала позивачка, ОСОБА_6 та ОСОБА_56 . Зазначив, що покійна ні на кого не сподівалась і не розраховувала. Лише жалілась, що їй важко. Була у добрій свідомості. Знає, що позивачка носила покійній молоко. ОСОБА_4 казала про позивачку, що та прийшла і щось принесла. ОСОБА_1 жила від покійної близько. Зазначив, що він говорив з ОСОБА_4 , щоб вона переписала хату на позивачку. Вона казала: « ОСОБА_57 -добре».

Допитана у судовому засіданні 09.06.2026 свідок ОСОБА_58 , сусідка ОСОБА_4 , суду пояснила, що останні п`ять років ОСОБА_4 допомагала позивачка та ОСОБА_6 . ОСОБА_46 ходив на свій город, який розташований біля ОСОБА_4 . Повідомила, що ОСОБА_4 їй казала, що ОСОБА_46 приносив їй пенсію, а потім приносила ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_1 їжу носила та прибирала. ОСОБА_4 про ОСОБА_3 казала, що та давно була. Де вона живе, скпадкодавиця не знала. За життя ОСОБА_4 вона ОСОБА_3 не бачила. ОСОБА_4 говорила: «Хто мене обійде, тому хату запишу». Обходила ОСОБА_1 та організовувала похорон. Орендну плату за городи получав ОСОБА_59 . Зазначила, що вона брала в оренду городи ОСОБА_4 , які здавав і брав за це плату ОСОБА_59 . ОСОБА_46 із його дружиною колись допомагали ОСОБА_4 .

Допитана у судовому засіданні 09.06.2026 свідок ОСОБА_60 зазначила, що вона з ОСОБА_4 мало спілкувались. Вона жила одна. ОСОБА_1 постійно приходила до ОСОБА_4 . Носила їсти, продукти, допомагала, бо та була незряча. А останні місяці обходила особливо, переодягала. Повідомила, що ОСОБА_46 їздив на поле, а хату ОСОБА_4 минав. Зі слів іншої сусідки, яка померла чотири роки тому, їй відомо, що ОСОБА_4 жалілась, що ОСОБА_61 йшла з татом з поля та до неї не зайшли. Зазначила, що ОСОБА_62 на похороні не було. Якщо б не ОСОБА_1 , то ОСОБА_4 швидше б померла, бо позивачка її годувала. ОСОБА_6 провідувала ОСОБА_4 як подруга, але вона не носила їсти. У 2023 році ОСОБА_63 у ОСОБА_4 не бачила жодного разу. Відстань від позивачки до померлої була близько 200 метрів.

Суд не бере до уваги заяви ОСОБА_60 , ОСОБА_58 , ОСОБА_55 , засвідчені представником Більшівцівської селищної ради, оскільки такі є неналежними доказами і свідки допитані в судовому засіданні.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір по суті про усунення від права на спадкування, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1265 ЦК України установлено, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Як установлено, відповідачка є племінницею спадкодавиці ОСОБА_4 - спадкоємцем за законом п`ятої черги.

Позивачка також вважає себе спадкоємицею п`ятої черги за законом.

Суд звертаю увагу на те, що саме через недоведення родинного зв`язку із спадкодавицею нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Своєю чергою ОСОБА_1 у цій справі не ставить вимогу про установлення факту, що має юридичне значення, а саме про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, тобто між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Без установлення указаного юридичного факту, навіть у випадку усунення ОСОБА_3 від права на спадкування, позивачка не набуде права на спадкування після смерті ОСОБА_4 .

При цьому суд ураховує, що ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2025 року у справі № 341/1691/25 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи – Більшівцівська селищна рада Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , залишено без розгляду, оскільки вбачається спір про право.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов`язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).

Крім того, вирішуючи питання наявності підстав для задоволення позову і усунення відповідачки від права на спадкування, суд виходить з такого.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Отже, відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України та згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 205/4674/19, має значення сукупність наступних обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Так, під безпорадним станом необхідно розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку із чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

У цій справі суд установив, що спадкодавиця ОСОБА_4 дійсно потребувала сторонньої допомоги, яку їй надавали різні особи, в тому числі позивачка, мешканці села і така допомога полягала, в основному, у придбанні продуктів, ліків, комунікації з офіційними установами та організаціями (Пенсійний фонд, надавачі комунальних послуг тощо). При цьому спадкодавиця проживала багато років сама і проблеми із зором у неї були дуже давно. Вона навчилася обходитись вдома і без сторонньої допомоги, зокрема готувала собі їжу на спеціально обладнаній газовій плиті, справлялась із фізіологічними потребами. При цьому матеріально спадкодавиця була достатньо забезпеченою, усі придбання продуктів, ліків люди здійснювали за кошти, які спадкодавиця на це давала.

Таким чином, суд на підставі досліджених у сукупності доказів дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 не була безпорадною за своїм станом здоров`я у повному розумінні цього слова.

Своєю чергою відповідачка, яка з 2004 року проживає у місті Чернівці, допомагала спадкодавиці у період свого перебування в селі Більшівці після смерті її мами у 2023 році близько пів року. Після цього відповідачка знову поїхала до м. Чернівці, знаючи, що тітці ОСОБА_4 допомагали люди в селі, зокрема, ОСОБА_6 і батько відповідачки ОСОБА_64 .

Уже в останні місяці свого життя спадкодавиця найбільше користувалась допомогою позивачки, проте й інші мешканці села не переставали допомагати за потреби.

Зважаючи на викладене, суд не установив обставин, які б свідчили про те, що відповідачка ОСОБА_3 умисно уникала виконання обов`язку забезпечувати підтримку та допомогу спадкодавиці, тобто свідомо ухилялася від надання допомоги ОСОБА_4 і при цьому усвідомлювала свій обов`язок надавати відповідну допомогу. Тоді як, проживаючи у місті Чернівці, відповідачка об`єктивно не мала можливості піклуватися про спадкодавицю.

Отже, суд не встановив, що спадкодавиця ОСОБА_4 потребувала допомоги і піклування саме відповідачки і що ОСОБА_3 відмовилася від надання такої допомоги чи своїми умисними діями/бездіяльністю уникала обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавиці.

Підсумовуючи викладене, суд не установив, а сторона позивача не довела, наявність передбачених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України правових підстав для усунення ОСОБА_3 від спадкування і задоволення позову.

Таким чином, у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі приписів статей 259, 268 ЦПК України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Складання повного тексту рішення суду відкладено на строк не більш як десять днів.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування відмовити.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 червня 2026 року.

Учасники справи:

позивачка – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідачка – ОСОБА_3 , місце знаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ