Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №216/9338/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/9338/25

Провадження № 2/216/1834/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.

за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.02.2022 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір №2953313 на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 4000,00 грн., строком на 16 днів, з процентною ставкою 1,99 % на день. На підставі договору факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023, укладеного між ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (на даний час ТОВ «СВЕА ФІНАНС») і ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА Фінанс» набуло право вимоги за первинним договором, у розмірі заборгованості боржника перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», визначеними в реєстрі боржників. У тому числі за даним договором факторингу ТОВ «СВЕА Фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованістю відповідача перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно з умовами кредитного договору. Відповідач умови договору не виконав, у зв`язку з чим станом на 17.02.2022 утворилася заборгованість в сумі 17174,80 грн, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту в сумі 4000,00 грн, заборгованості по відсотках в сумі 13174,80 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2953313 від 17.02.2022 в сумі 17174,80 грн.

Представник позивача, відповідно до ч. 1 ст. 276 ЦПК України, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідач, про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлявся належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також не надав відзив на позовну заяву.

У зв`язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, в частині, що стосуються питання форми правочину, істотних умов договору та виконання зобов`язань за кредитним договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, 17.02.2022 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір №2953313 на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 4000,00 грн., строком на 16 днів, з процентною ставкою 1,99 % на день. На підставі договору факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023, укладеного між ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (на даний час ТОВ «СВЕА ФІНАНС») і ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА Фінанс» набуло право вимоги за первинним договором, у розмірі заборгованості боржника перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», визначеними в реєстрі боржників. У тому числі за даним договором факторингу ТОВ «СВЕА Фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованістю відповідача перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором.

Таким чином вбачається, що Банк повністю виконав свої зобов`язання згідно з умовами кредитного договору, надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому кредитним. Відповідач допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку із чим виникла заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, позичальник має заборгованість перед банком у розмірі 17174,80 грн, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту в сумі 4000,00 грн, заборгованості по відсотках в сумі 13174,80 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач має заборгованість перед банком у вказаному розмірі, яка ним добровільно не сплачується, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог АТ «Ідея Банк».

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2422,40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 81, 89, 128, 131, 136, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 279, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1048, 1049 ЦК України, суд –

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2953313 від 17.02.2022 у сумі 17174,80 грн (сімнадцять тисяч сто сімдесят чотири гривні вісімдесят копійок), яка складається з: заборгованості за сумою кредиту в сумі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень), заборгованості по відсотках в сумі 13174,80 грн (тринадцять тисяч сто сімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» судовий збір у сумі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

-позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс», юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8;

-відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ