Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №186/1258/26 — Шахтарський міський суд Дніпропетровської області

Справа №186/1258/26

Провадження №1-кп/0186/405/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м.Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар – ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Шахтарському кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026041380000108 від 24 лютого 2026 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м.Першотравенську, Дніпропетровської області, освіта середня, вдови, маючої на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра неперебуваючої, раніше судимої:

-23 червня 2025 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська по ч.1 ст.308, ч.2 ст.308, ч.1 ст.70, ст.75, ст.76 КК України, до позбавлення волі на строк п`ять років, звільненої від відбування покарання з іспитовим строком два роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений.

ОСОБА_5 , будучи раніше судимою за вчинення умисного злочину, на шлях виправлення не стала та в період іспитового строку скоїла умисний злочин проти власності.

Так, 26 січня 2026 року, приблизно о 17:00 годині, ОСОБА_5 знаходилась у зальній кімнаті квартири АДРЕСА_2 , де в шафі, в шкатулці помітила ювелірний виріб – перстень, виготовлений із золота 585 проби.

В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: ювелірного виробу – персня, виготовленого з дорогоцінного металу (золото 5850 проби), який належить ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_5 26 січня 2026 року, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, приблизно о 17:00 годині, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що її дії залишаються таємними для інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно, викрала ювелірний виріб – перстень, виготовлений з дорогоцінного металу (золото 5850 проби), масою 2,27 г, вартістю 8918 гривень 38 копійок.

Після чого, ОСОБА_5 разом з викраденим майном покинула місце злочину, обернувши викрадене майно на власну користь, завдавши своїми діями потерпілій - ОСОБА_6 , матеріального збитку на загальну суму 8918 гривень 38 копійок.

12 червня 2026 року між прокурором Шахтарської окружної прокуратури Дніпропетровської області – ОСОБА_3 , якому, на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026041380000108 від 24 лютого 2026 року, з одного боку, та підозрюваною у цьому провадженні – ОСОБА_5 , в присутності захисника – адвоката – ОСОБА_4 , з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої: підозрювана – ОСОБА_5 , під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сторони при призначенні покарання врахували, що потерпіла – ОСОБА_6 , претензій до підозрюваної не має, надала письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваною – ОСОБА_5 , і погодилася на призначення узгодженого покарання останній, цивільний позов заявляти не буде, так як викрадене повернуто, інших збитків не спричинено, претензій до обвинуваченої не має; також пом`якшуючу обставину - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_5 по ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк п`ять років; у відповідність ч.1 ст.71 КК України – за сукупністю вироків, частково приєднати до покарання, призначеного по даному вироку, невідбуту частину покарання по вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 23 червня 2025 року.

В угоді також передбачені наслідки укладення угоди, її затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_5 .

Прокурор у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав, просив її затвердити та призначити покарання ОСОБА_5 по ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк п`ять років, у відповідність ч.1 ст.71 КК України – за сукупністю вироків, частково приєднати до покарання, призначеного по даному вироку, невідбуту частину покарання по вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 23 червня 2025 року.

Потерпіла - ОСОБА_6 , подала суду заяву з проханням розглянути справу відносно ОСОБА_5 в її відсутність та затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором і ОСОБА_5 , призначивши останній покарання, зазначене в угоді.

Обвинувачена – ОСОБА_5 , визнала повністю себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, підтвердила, що обставини вчинення кримінального правопорушення відповідають обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, просила угоду про визнання винуватості затвердити та призначити їй узгоджене сторонами покарання, викрадене потерпілій повернуто, щиро розкаюється у вчиненому.

Захисник обвинуваченої в підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання, та винести окрему ухвалу про застосування заходів піклування про неповнолітню дитину обвинуваченої.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Пунктом 1 ч.3 ст.314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст.472 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч.4 ст.185 КК України.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, переконався, що кваліфікація дій обвинуваченої є правильною, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена - ОСОБА_5 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

На підставі ст.65 КК України, п.1 Постанови Пленуму ВССУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення, перевиховання обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання.

Крім того, при призначені покарання враховано, що ОСОБА_5 є такою, що раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, викрадене потерпілій повернуто.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч.7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди про визнання винуватості під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим, призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та ухвалення обвинувального вироку.

Так як укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачена відмовилася від здійснення права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а саме: від допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подання клопотання про виклик свідків і подання доказів, що свідчать на її користь; що обвинувачена скоїла тяжкий злочин, щиро розкаялася в скоєному, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, викрадене потерпілій повернуто, тобто угода відповідає вимогам цього Кодексу, закону та ухваленню вироку, тому суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_5 покарання по ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк п`ять років; у відповідність ч.1 ст.71 КК України – за сукупністю вироків, частково приєднати до покарання, призначеного по даному вироку, невідбуту частину покарання по вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 23 червня 2025 року, яким ОСОБА_5 засуджена по ч.1 ст.308, ч.2 ст.308, ч.1 ст.70, ст.75, ст.76 КК України до позбавлення волі на строк п`ять років, звільнена від відбування покарання з іспитовим строком два роки, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, як нею, так і іншими особами.

Строк відбування покарання слід рахувати з моменту фактичного затримання.

Кваліфікація скоєного ОСОБА_5 по ч.4 ст.185 КК України правильна, за ознакою – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ст.66 КК України, – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, – рецидив кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази суд вирішує у відповідність ст.100 КПК України: ювелірний виріб – перстень, виготовлений з дорогоцінного металу (золото 5850 проби), масою 2,27 г, вартістю 8918 гривень 38 копійок, переданий під розписку потерпілій - ОСОБА_6 , слід залишити останній за належністю.

Процесуальні витрати, понесені державою, відсутні.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 394, 468, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, - суд

У Х В А Л И В :

Затвердити укладену 12 червня 2026 року між прокурором Шахтарської окружної прокуратури Дніпропетровської області – ОСОБА_3 , якому, на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12026041380000108 від 24 лютого 2026 року, з одного боку, та підозрюваною у цьому провадженні – ОСОБА_5 , із захисником – адвокатом – ОСОБА_4 , з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України, угоду про визнання винуватості, за умовами якої: підозрювана – ОСОБА_5 , під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у зазначеному діянні та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сторони при призначенні покарання врахували, що потерпіла – ОСОБА_6 , претензій до підозрюваної не має, надала письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваною – ОСОБА_5 , і погодилася на призначення узгодженого покарання останній, цивільний позов заявляти не буде, так як викрадене повернуто, інших збитків не спричинено, претензій до обвинуваченої не має; також пом`якшуючу обставину - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_5 по ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк п`ять років; у відповідність ч.1 ст.71 КК України – за сукупністю вироків, частково приєднати до покарання, призначеного по даному вироку, невідбуту частину покарання по вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2025 року.

В угоді також передбачені наслідки укладення угоди, її затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

У відповідність ч.1 ст.71 КК України – за сукупністю вироків, частково приєднати до покарання, призначеного по даному вироку, невідбуту частину покарання по вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2025 року, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років один день.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речовий доказ: ювелірний виріб – перстень, виготовлений з дорогоцінного металу (золото 5850 проби), масою 2,27 г, вартістю 8918 гривень 38 копійок, переданий під розписку потерпілій - ОСОБА_6 , - залишити останній за належністю.

Процесуальні витрати, понесені державою, відсутні.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції – після його проголошення.

Вирок Шахтарського міського суду Дніпропетровської області на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Шахтарський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі, не роз`яснення їм наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3)прокурором виключно з підстав призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому, згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу, угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя: ОСОБА_7