Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №932/2161/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

ЄУН 932/2161/26

Провадження № 2/932/624/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря – Щербаченко А. В.,

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Крайня М. Д.,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з позовом про поділ майна подружжя в обґрунтування якого вказав, що з відповідачем позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з 08.08.2009, рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.02.2023, їх шлюб був розірваний. Під час шлюбу, 11.07.2018 була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їм на праві спільної сумісної власності, вказана квартира зареєстрована за відповідачем. Враховуючи викладене просить визнати за ним та відповідачем право власності по частці на кожного спірної квартири.

Відповідачем відзив на позовну заяву не надано.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Учасники справи до судового засідання не з`явилися з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, передбаченому ЦПК України.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, на позові наполягає.

Відповідач надала заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає в повному обсязі.

Інших заяв, клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09.03.2026, відкрито справу за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначений на 10.06.2026.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2023, забезпечено позов шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно з реєстрації чи переєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 08.08.2009 між сторонами зареєстрований шлюб відділом РАЦС Димитровського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 214. Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.02.2023, шлюб між сторонами розірвано.

На підставі Договору купівлі-продажу квартири від 11.07.2018, посвідченого приватним нотаріусом Мирноградського міського нотаріального округу Донецької області Шиманським Є. І., реєстр № 1798 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.07.2018, відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 60 Сімейного кодексу України (далі – СК України) закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

За змістом ч. 1 ст. 70 СК України, ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Судом встановлено, що спірне майно набуте сторонами під час шлюбу. Відсутність відомостей про те, що спірне майно є особистою приватною власністю відповідача не дає підстав вважати, що таке майно належить виключно відповідачу, оскільки докази на спростування презумпції спільності майна, набутого подружжям у шлюбі – відсутні.

Виходячи з наведеного, визнання відповідачем позову, суд вважає, що вимоги позивача належить задовольнити, визнавши квартиру їх спільним з відповідачем майном, а також у порядку поділу спільної сумісної власності майна подружжя визнати право власності по частці квартири за позивачем та відповідачем.

На підставі ст.ст. 60, 61, 70, 71 СК України, ст.ст. 358, 372 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 141, 259, 265, 280-282, 288, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 про поділ майна подружжя, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.06.2026.

Суддя І. В. Петунін