Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №932/20744/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/20744/25

Провадження № 2/932/6891/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Потоцької С.С.,

за участю секретаря судового засідання – Карапиш А.М.,

позивача- ОСОБА_1 ,

представника позивача- ОСОБА_2 ,

відповідача- ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро у цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра звернулася представник позивача – ОСОБА_2 із позовною заявою до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з березня 2011 року вона проживала разом із відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01.12.2021 року у справі № 932/5312/21 з відповідача стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000,00 грн щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. На теперішній час позивач самостійно здійснює виховання та утримання сина. Відповідач, окрім сплати аліментів у визначеному розмірі, іншої матеріальної участі у забезпеченні потреб дитини не бере. Позивач також зазначає, що дитина з віком потребує більших витрат на утримання, зокрема на харчування, одяг та лікування. З моменту ухвалення судового рішення істотно зросли ціни на продукти харчування, комунальні послуги та медикаменти, що об`єктивно збільшило щомісячні витрати на дитину. Крім того, позивач посилається на те, що станом на 01.01.2025 мінімальна заробітна плата становить 8 000,00 грн, що також свідчить про зміну економічних умов. У зв`язку з викладеним, позивач вважає, що розмір аліментів підлягає збільшенню та просить суд стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач зазначає, що відповідач є здоровою, молодою та працездатною особою, яка має можливість забезпечувати утримання дитини у більшому розмірі.

Ухвалою від 13.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судові засідання.

У судовому засіданні позивач підтримала подані позовні вимоги у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. Пояснила, що підстави для збільшення розміру аліментів є обґрунтованими, оскільки з моменту ухвалення попереднього судового рішення істотно змінилися обставини, зокрема збільшилися потреби дитини у зв`язку з її віком, а також загальний рівень витрат на її утримання. Зазначила, що відповідач не бере належної участі у додатковому матеріальному забезпеченні дитини, у зв`язку з чим усі витрати фактично покладені на неї. Вважає, що запропонований розмір аліментів є справедливим, відповідає інтересам дитини та фінансовим можливостям відповідача.

Представник позивача – ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що з 12.2021 року він систематично та щомісячно сплачує аліменти на утримання сина. Окрім цього, він бере безпосередню участь у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини. Зазначив, що щоденно підтримує зв`язок із сином у телефонному режимі, а також особисто зустрічається з ним 2–3 рази на тиждень. Додатково забезпечує дитину необхідними речами, одягом та продуктами харчування. У зв`язку з викладеним, з позовними вимогами позивача не погоджується в повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Пояснив, що на теперішній час офіційно не працевлаштований, у зв`язку з чим не має можливості сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу). Проте згодний сплачувати 4000 грн щомісячно.

У судовому засіданні оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення рішення призначене на 29.06.2026.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши надані докази, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21.02.1012 Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01.12.2021 справа № 932/5312/21 (провадження № 2/932/2379/21) з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Аліменти визначено до стягнення щомісячно у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 грн, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стаття 192 СК України визначає можливість зміни раніше визначеного на підставі рішення суду розміру аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

З огляду на відсутність заборони на законодавчому рівні змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх стягнення, зміна розміру аліментів може відбуватись у виді зміни способу їх стягнення.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу стягнення аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин не може обмежуватися разовим її здійсненням. При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

Отже, способом стягнення аліментів може бути їх присудження у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі.

Позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів, стягнувши з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

За відсутності імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження суд вбачає підстави для визначення розміру аліментів у частці від доходу платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХП (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності Україною 27 вересня 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 року виклав висновок, в якому зазначено, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Відповідно до частини другої ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Розмір аліментів з урахуванням статті 48 Конституції України має забезпечувати такий достаток, який би забезпечив покриття поточних основоположних життєвих потреб.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд вважає, що раніше визначений рішенням суду розмір аліментів занадто малий.

З урахуванням збільшення розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку у 2022-2026 роках, швидких темпів зростання цін, визначений судом розмір аліментів не відповідає життєвим потребам дитини у харчуванні, одязі, забезпеченні її розвитку тощо. Розмір аліментів у частці від доходу платника аліментів у розмірі 1/4 частини є тим мінімумом, який батько в силу свого батьківського обов`язку за законом повинен сплачувати на утримання доньки, і який не призведе до порушення прав та інтересів відповідача.

Такий розмір аліментів, на думку суду, є розумним та співмірним з мінімальним розміром аліментів, що визначений законом та слугуватиме якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд вважає, що з урахуванням положень ст. 182 СК України мінімально визначений розмір аліментів на одну дитину має становити 1/4 частину з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що може бути більшим, ніж встановлена тверда грошова сума за існуючим судовим рішенням.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, визначенні ст. 182 Сімейного кодексу України.

Відповідач є здоровою, працездатною особою, тобто може працювати і отримувати дохід, не має на утриманні інших осіб та погоджувався сплачувати 4000 грн щомісчяно. Ним не надано заперечень щодо неможливості сплати аліментів в частці від свого доходу, доказів щодо скрутного матеріального становища чи незадовільного стану здоров`я, які б унеможливлювали ним сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини у частці.

Суд наголошує, що обов`язок утримувати спільну дитину є рівною мірою обох батьків. При цьому суд враховує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження на того з батьків, з ким проживає дитини, у зв`язку з чим з`являється певний дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє з батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку на матір.

Враховуючи наведене, необхідно змінити спосіб стягуваних з ОСОБА_3 аліментів з твердої грошової суми в розмірі 3000 грн на 1/4 частину з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

З урахуванням постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» аліменти у новому розмірі необхідно стягувати з відповідача, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХП (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності Україною 27 вересня 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За приписами п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Оскільки позивач у справі про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141, 142 ЦПК України 1211,20 грн судового збору в дохід держави.

На підставі ст.ст. 180-183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 279, 353, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру та способу стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити.

Змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, що визначені рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2021 року у справі № 932/5312/21 та стягуються з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми у розмірі 3000 грн на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя С.С. Потоцька