Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №570/4212/24 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року

м. Рівне

Справа № 570/4212/24

Провадження № 22-ц/4815/1148/26

Головуючий у Рівненському районному суді

Рівненської області: суддя Штогун О.С.

Ухвалу суду першої інстанції

(повний текст) постановлено: 16 березня 2026 року

у м. Рівне Рівненської області

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Маринич В.В.

за участі: представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль будинок" – адвоката Міщук Ірини Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль будинок" – адвоката Міщук Ірини Володимирівни на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль будинок" про розірвання договору підряду,

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль будинок" (далі – ТОВ "Модуль будинок") про розірвання договору підряду №01/03/01, що укладений між сторонами 26 березня 2024 року, та стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Заочним рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 29 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Розірвано договір підряду №01/03/01, який укладено між сторонами 26 березня 2024 року.

Стягнуто із ТОВ "Модуль будинок" на користь ОСОБА_1 1 165 242 гривні, 11 652, 42 гривні судового збору та 25 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

13 березня 2026 року ТОВ "Модуль будинок" через свого представника – адвоката Міщук І.В. подало заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2025 року.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2025 року відмовлено.

Заяву про перегляд заочного рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2025 року залишено без розгляду.

У поданій через свого представника – адвоката Міщук І.В. апеляційній скарзі ТОВ "Модуль будинок", вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною і необґрунтованою, що полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи та порушенні норм процесуального права, просить її скасувати.

Обґрунтовуючи її, зазначалося про те, що хоча юридичною адресою ТОВ "Модуль будинок" є село Мокрець, вулиця Васильчука, буд. №22, Ковельського району Волинської області, де проживає директор підприємства, проте він чи члени його сім`ї не отримували від Рівненського районного суду жодних листів, повісток (викликів) у судові засідання чи копії заочного рішення цього суду від 29 травня 2025 року.

Зауважує, що у повідомленні про вручення поштового переказу оператором поштового зв`язку повинні вказуватися інформація про дату вручення цього відправлення, прізвище одержувача тощо. Поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому порядку на одержання поштових відправлень. Отже, загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача і зазначення на бланку повідомлення інформації, яка дозволяє ідентифікувати особу отримувача.

Всупереч позиції Верховного Суду та Європейського суду з прав людини суд попередньої інстанції обмежив відповідачу можливість спростувати доводи позивача і надати належні та допустимі докази на підтвердження своїх заперечень. Тобто судом створено правові і практичні перешкоди для реалізації відповідачем свого права на доступ до правосуддя, а тому допущено формалізм та безпідставно відмовлено представнику ТОВ "Модуль будинок" у клопотанні про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

З огляду на наведене судом не додержано вимог ст. 283, ч.ч. 5-7, 11 ст. 272 ЦПК України, підпункту 7 п. 2, підпункту 9 п. 2, п. 71 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин 03 червня 2025 року, а також не враховано висновків Верховного Суду, що висловлені у постановах від 10 листопада 2021 року у справі №911/2523/20, від 09 лютого 2022 року у справі №640/16786/20, від 03 травня 2023 року у справі №580/4989/22, і рішень Європейського суду з прав людини у справах "Delcourt v. Belgium", "Bellet v. France", "Іліан проти Туреччини".

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заочним рішенням Рівненського районного суду від 29 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Розірвано договір підряду №01/03/01, який укладено між сторонами 26 березня 2024 року.

Стягнуто із ТОВ "Модуль будинок" на користь ОСОБА_1 1 165 242 гривні, 11 652, 42 гривні судового збору та 25 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

13 березня 2026 року ТОВ "Модуль будинок" через свого представника – адвоката Міщук І.В. подало заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2025 року.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2025 року відмовлено.

Заяву про перегляд заочного рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2025 року залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення заяви представника ТОВ "Модуль будинок" – адвоката Міщук І.В., адже матеріали справи містять об`єктивний і переконливий доказ про вручення 11 червня 2025 року відповідачу копії заочного рішення Рівненського районного суду від 29 травня 2025 року - рекомендоване відправлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Оскільки ТОВ "Модуль будинок" пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, а клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду є необґрунтованим внаслідок недоведеності поважності причин пропуску цього строку, тому у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку відмовлено, а заяву про перегляд заочного рішення суду залишено без розгляду.

З такими висновками погоджується колегія суддів.

Згідно зі ст.ст. 284, 286-287 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду цією постановою відступила від висновків, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, згідно з якими за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого процесуальним законом строку, суд першої інстанції може прийняти лише одне з передбачених у ч. 3 ст. 287 ЦПК України рішень, а саме залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

За цим висновком у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення без поважних причин суд повинен залишити її без задоволення, а у відповідача виникає право на апеляційне оскарження заочного рішення з моменту постановлення відповідної ухвали незалежно від того, коли він отримав заочне рішення та чи був обізнаний про заочний розгляд справи.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року, "у контексті сформованої Великою Палатою Верховного Суду практики щодо дій суду першої інстанції при розгляді заяв про перегляд заочного рішення, а також мотивів передачі справи №756/11081/20 на її розгляд основні питання, які постали перед Великою Палатою Верховного Суду, були такі:

- чи наділений повноваженнями суд першої інстанції за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском строку та відсутніми поважними причинами для його поновлення, застосувати загальні положення статті 126 ЦПКта залишити таку заяву про перегляд заочного рішення без розгляду;

- чи за відсутності поважних причин для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення можливе лише одне з процесуальних рішень, перелічених у частині третій статті 287 ЦПК, а оцінка поважності причин пропуску відповідачем строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення вже надаватиметься судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги на заочне рішення.

Такий підхід призводить до того, що відповідач отримує безумовне право на апеляційне оскарження заочного рішення навіть у разі, коли йому було достовірно відомо про таке рішення вже значний час, який може вимірюватися як роками, так і десятиріччями, що очевидно не узгоджується з принципом res judicata.

Підхід, який сформувався у практиці судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 214/5505/16, наразі нівелює значення процедури перегляду заочного рішення, яка розглядається відповідачем як формальність перед зверненням з апеляційною скаргою на заочне рішення, що призводить до неефективності цієї процедури та загалом не відповідає телеологічному тлумаченню норм, що регулюють заочний розгляд справи.

Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що відповідно до загальних положень Цивільного процесуального кодексу України про наслідки пропуску процесуальних строків (ч. 2 ст. 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду формулює висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не без задоволення.

Тим самим Велика Палата Верховного Суду повертається до такого варіанту тлумачення норм процесуального права, який послідовно використовувався судами з моменту запровадження інституту заочного розгляду справи, що є підставою для відступу від попереднього висновку.

З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

- передбачені частиною третьою ст. 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення".

У постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі №580/4989/22 вказується, що напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначено його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано.

Приходячи до переконання про залишення оскаржуваної ухвали без змін, колегія суддів бере до уваги, що на обґрунтування своїх доводів заявником не надано жодних доказів, які спростовували би обставини, що зафіксовані у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Статтями 12, 76, 77-80 ЦПК України унормовано, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або запеечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Між тим, самі по собі покликання представника ТОВ "Модуль будинок" про залишення судом без уваги підпункту 7 п. 2, підпункту 9 п. 2, п. 71 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин 03 червня 2025 року, очевидно не свідчать про недобросовісність працівника пошти чи невиконання ним своїх службових функціональних обов`язків. Отже, помилки, допущені працівником пошти, є суто формальними і не передбачають наслідків, на які посилається заявник.

Так само не можна погодитися як з необґрунтованими і з аргументами про порушення норм ст. 283, ч.ч. 5-7, 11 ст. 272 ЦПК України, неврахування висновків Верховного Суду у постановах від 10 листопада 2021 року у справі №911/2523/20, від 09 лютого 2022 року у справі №640/16786/20, від 03 травня 2023 року у справі №580/4989/22, а також рішень Європейського суду з прав людини у справах "Delcourt v. Belgium", "Bellet v. France", "Іліан проти Туреччини"

Решта тверджень заявника також колегією суддів визнаються необґрунтованими і тому відхиляються.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

У справі "Рябих проти Росії" (заява №52854/99, рішення від 24 липня 2003 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 § І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення мають використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

Підставою для залишення оскаржуваної ухвали без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль будинок" – адвоката Міщук Ірини Володимирівни залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 16 березня 2026 року– без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 30 червня 2026 року.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.М.Ковальчук

С.С.Шимків