Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 29 червня 2026 р.
Справа: №931/174/26
Суддя: Киця С. I.
Справа № 931/174/26 Головуючий у 1 інстанції: Кідиба Т. О.
Провадження № 22-ц/802/868/26 Доповідач: Киця С. I.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Киці С. І.,
суддів - Данилюк В. А., Осіпука В. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_3 , на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 07 квітня 2026 року,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Позов мотивує тим, що рішенням суду від 02 липня 2014 року позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено ОСОБА_1 опікуном над малолітнім онуком ОСОБА_4 та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 300 грн, щомісячно. Матеріальний стан та правовий статус відповідача зазнали змін. Відповідач перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, таким чином його дохід суттєво збільшився в порівнянні з 2014 роком.
Відповідно до сповіщення сім`ї № 47 від 02.12.2025 матрос ОСОБА_2 зник безвісти 01.12.2025 року.
Розмір аліментів є значно меншим за мінімальний гарантований розмір аліментів, передбачений ч.2 ст. 182 СК України. Враховуючи інфляційні процеси та вікові потреби дитини, є формальним і не забезпечує базових життєвих потреб дитини. Найбільш ефективним способом захисту є зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу).
Просила змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Локачинського районного суду від 07 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів позов задоволено. Ухвалено змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 02 липня 2014 року у справі № 160/382/14-ц та стягувати з ОСОБА_2 в користь опікуна ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_3 , особа, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вказує, що вона є законним представником малолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , батьком яких є ОСОБА_2 . ОСОБА_2 є військовослужбовцем, зник безвісти за особливих обставин. Вони з ОСОБА_2 проживали разом, після його мобілізації вона переїхала проживати в орендовану квартиру. До зникнення безвісти, ОСОБА_2 щомісячно добровільно перераховував кошти на утримання дітей. Вважає рішення суду про зміну способу аліментів незаконним, необгрунтованим, ухваленим без повного і всебічного з`ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не було залучено її як третю особу; при визначенні розміру аліментів не було враховано наявність ще двох малолітніх дітей і суд не виходив з рівності прав кожної дитини на належне матеріальне утримання. Відповідно до закону на трьох і більше дітей стягується частка (або 50%) частка від заробітку, доходу платника. В оскаржуваному рішенні на одну дитину стягнуто , відповідно на решту двох дітей лишається по 1/8. Щомісячне утримання аліментів з відповідача становить орієнтовно 30000грн, що значно перевищує рекомендований мінімальний розмір аліментів та не відповідає на нецільове використання коштів отримувачем аліментів, не відповідає критеріям розумності та достатності.
ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання, за особливих обставин, які загрожували його життю та здоров`ю. За таких обставин стан здоров`я погіршився, а якщо він в полоні то після повернення потрібні кошти на відновлення.
Судом першої інстанції не було залучено її як третю особу до справи та не виконано норму п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, якою визначено обов`язок зупинити провадження у справі за обставин перебування сторони у складі збройних Сил України.
Просить рішення суду змінити, зменшити розмір стягуваних аліментів з відповідача з 1/4 частки до 1/6 частки від усіх видів заробітку.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (ч. 3 ст. 352 ЦПК України).
За правилом ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.
У справі встановлено, що рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 02 липня 2014 року у справі № 160/382/14-ц ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь опікуна ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У 2025 році стягувалися з ОСОБА_2 аліменти в сумі 1598грн. щомісячно на користь ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Іваничівського ВДВС у Володимирському районі № 29 від 02.01.2026 р.
Рішенням Локачинського районного суду від 07 квітня 2026 року у цій справі ухвалено змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 в користь опікуна ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу).
Згідно сповіщення № 47 від 02 грудня 2025 року ОСОБА_2 зник безвісти 01 грудня 2025 року, беручи участь в обороні рубежу. Сповіщення надіслане матері, позивачу ОСОБА_1 .
До апеляційної скарги ОСОБА_3 додала свідоцтва про народження дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у яких зазначено батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 . Діти проживають разом з ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції зазначає, що відповідач ОСОБА_2 з 01.12.2025 набув статус особи, яка безвісти зникла за особливих обставин і такий статус не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов`язків, передбачених статтями 180 СК України, утримувати неповнолітніх дітей.
Позов пред`явлено до зниклої безвісти особи, яка не може здійснювати цивільні процесуальні права у справі. Незважаючи на це, суд першої інстанції розглянув справу у відсутності відповідача та вказав, що він був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що не відповідає дійсності.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У статті 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України. Відповідно до ст. 8 цього Закону набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.
У цьому випадку, виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 (із змінами).
Відповідно до норм законодавства у зв`язку зі зникненням безвісти ОСОБА_2 мають здійснюються виплати належного йому грошового забезпечення, а питання кола осіб, які мають право на одержання таких виплат, пов`язане з наявністю у нього дітей та їхнім правом на утримання.
З огляду на викладене, оскаржуваним рішенням вирішено питання про права та інтереси малолітніх дітей відповідача, оскільки зміна способу стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь позивача на утримання однієї дитини впливає на обсяг коштів, за рахунок яких забезпечується утримання двох інших дітей.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зміни способу стягнення аліментів і стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) є передчасним, таким, що не ґрунтується на повному з`ясуванні обставин справи та правильному застосуванні норм матеріального права. Суд першої інстанції, вирішуючи спір, мав оцінити, чи не зачіпатиме рішення майнових прав малолітніх дітей відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в особі їх законного представника, та в разі встановлення такого впливу залучити їх до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, відповідно до ч. 3 ст. 53 ЦПК України. Однак суд першої інстанції не залучив до участі у справі малолітніх дітей відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах яких діє їхній законний представник ОСОБА_3 , хоча ухвалене рішення безпосередньо стосується прав та інтересів малолітніх дітей відповідача. Вказане згідно з п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення у справі нового судового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 381-384 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Локачинського районного суду від 07 квітня 2026 року в цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua