Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 29 червня 2026 р.
Справа: №754/4826/26
Суддя: Сенюта В. О.
Номер провадження 2-а/754/199/26
Справа №754/4826/26
РІШЕННЯ
Іменем України
30 червня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в особі головуючого - судді Сенюти В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пономаренко Ю.В. через систему «Електронний суд» звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови.
Обгрунтування адміністративного позову:
31.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 756, якою накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500,00 грн. Вказаною постановою встановлено, що позивач 30.08.2024 о 12 год 00 хв доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками Національної поліції України, у зв`язку з тим, що не мав при собі військово-облікового документу та не пред`явив його на вимогу працівників Національної поліції України, чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач стверджує, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення йому не було відомо та безпосередньо самого розгляду справи взагалі не було, оскільки позивач не був повідомлений, а отже його не було забезпечено можливістю скористатись правом на правову допомогу адвоката, ознайомитись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, підготуватись до розгляду справи, а також те, що 30.08.2024 (начебто день скоєння адміністративного правопорушення) він взагалі не скоював ніякого правопорушення. Крім того, в постанові № 756 вказано, що вона була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку 01.09.2024 рекомендованим поштовим відправленням №0216300949900. Докази про отримання позивачем оскаржуваної постанови від 31.08.2024 відсутні. Також доказів направлення позивачу постанови про адміністративне правопорушення від 31.08.2024 № 756 теж відсутні. Позивач вказує, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності була розглянута за його відсутності, в постанові відсутні докази про сповіщення його про місце і час розгляду адміністративної справи. Вважаючи протиправною оскаржувану постанову, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, про розгляд справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення ухвали, позовної заяви з додатками на його поштову адресу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 06.05.2025.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до постанови про вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, 31.08.2024 о 12 год 00 хв. гр. ОСОБА_1 , доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками Національної поліції України, у зв`язку з тим, що не мав при собі військово-облікового документу та не пред`явив його на вимогу працівників Національної поліції України, чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», та вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним та згідно Довідки №458 від 16.02.2026, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 з 24.11.2025 та по теперішній час перебуває на військовій службі в військовій НОМЕР_2 .
Позивач ОСОБА_1 стверджує, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення йому не було відомо та безпосередньо самого розгляду справи взагалі не було, оскільки він не був повідомлений, а отже його не було забезпечено можливістю скористатись правом на правову допомогу адвоката, ознайомитись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, підготуватись до розгляду справи.
В постанові № 756 вказано, що вона була надіслана відповідачем засобами поштового зв`язку 01.09.2024 рекомендованим поштовим відправленням №0216300949900. Докази про отримання позивачем оскаржуваної постанови від 31.08.2024 відсутні. Також доказів направлення позивачу постанови про адміністративне правопорушення від 31.08.2024 № 756 теж відсутні.
У поданому до суду позові, позивач вказує на те, що постанова є необґрунтованою, оскільки у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений вказаною нормою, а викладені по тексту факти, не відповідають дійсності, а ухвалена постанова відповідача підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку № 1487 (із змінами і доповненнями) також закріплює обов`язок військовозобов`язаного перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1487, одним із завдань військового обліку є своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 встановлено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; для резервістів - військовий квиток.
Згідно з абзацом 17 пункту 79 Порядку № 1487, у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів проставляються відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього. Отже, Урядом визначено закритий перелік військово-облікових документів для призовників та військовозобов`язаних. Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню іншими виконавчим органами не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 24.11.2025 та по теперішній час перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 .
Законом України №4316-IX від 13.03.2025 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» внесено зміни до статті 247 КУпАП, зокрема статтю доповнено пунктом 10, згідно з яким проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення. Провадження у такій справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю. Вказана норма законодавства набрала законної сили з 17.04.2025.
Відповідно до ч.6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Встановлено, що вимоги, зазначені у ч.6 ст.22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024.
Однак доказів проведення фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів позивача із застосуванням технічних приладів в матеріалах справи не міститься.
Відповідно до примітки ст. 210 КУпАП, положення ст. 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», держателем реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення реєстру. Адміністратором реєстру є держатель реєстру.
Згідно з Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міністерством оборони України.
Відповідно до п. 54 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, під час перевірки військово-облікового документа:
уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний назвати своє прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), посаду, а також пред`явити службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, разом з паспортом громадянина (посвідченням офіцера, військовим квитком);
поліцейські та представники органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби відрекомендовуються у порядку, визначеному наказами керівників Національної поліції та Держприкордонслужби відповідно.
У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов`язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.
У разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі ст. 261 і 262 КУпАП.
Таким чином територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та мають можливості отримувати необхідні дані з реєстру.
Також, вдповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами фактів порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Чинним законодавством України встановлені чіткі права та обов`язки громадян, а також уповноважених осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Обов`язок неухильного виконання Законів України та підзаконних нормативно-правових актів, що стосуються мобілізації та проходження військової служби, покладається не лише на військовозобов`язаних громадян України, а й повинен безумовно дотримуватися всіма територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, зокрема й Деснянського району міста Києва.
Наказом Міністерства Оборони України від 01.01.2024 №3 затверджено «Інструкцію зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення».
Інструкція визначає процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до п. 1 Розділу II Інструкції, протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із п. 4 Розділу II Інструкції, під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз`ясшоються права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.
Пунктом 5 Розділу II Інструкції визначено, що уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.
Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків.
Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
При цьому судом встановлено, що докази про отримання позивачем оскаржуваної постанови від 31.08.2024 відсутні. Також доказів направлення позивачу постанови про адміністративне правопорушення від 31.08.2024 № 756 теж відсутні.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку оформлення адміністративних матеріалів працівниками ТЦК та СП, а також винесення рішення за наслідками їх розгляду, має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень, зокрема, як працівниками так і керівником ТЦК та СП при оформленні та прийнятті постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності.
Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, такий висновок міститься в п. п. 24 -27 постанови Верховного Суду від 18.02.2020 у справі за №524/9827/16-а.
В оскаржуваній постанові відсутні докази що ОСОБА_1 30.08.2024 не пред`явив електронний військово-обліковий документ, який був сформований за допомогою мобільного додатку «Резерв+», адже уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський зобов`язані, з 17.07.2024, здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
Слід зауважити, що оскільки відсутній факт порушення позивачем правил військового обліку, визначених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, або Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки документів щодо його військового обов`язку, то і підстави супроводжувати позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки були відсутні.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, немає.
Суд враховує і те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач допустив вказане правопорушення та не спростовано його твердження про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відтак, суд приходить до висновку, що постанова № 756 від 31.08.2024 винесена із порушенням вимог чинного законодавства, отже підлягає скасуванню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням вказаних норм, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 532,48 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову №756, постановлену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 від 31.08.2024 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 25500,00 грн, за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 , та провадження у справі закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 532,48 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено - 30 червня 2026 року.
Суддя В.О.Сенюта
Оригінал: reyestr.court.gov.ua