Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №754/5437/24 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/302/26

Справа№754/5437/24

Вирок

Іменем України

29 червня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :

судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі:

прокурора - ОСОБА_3

потерпілого - ОСОБА_4

представника потерпілого - ОСОБА_5

адвоката - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023100030003275 відносно обвинуваченої

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта вища, не працюючої, не заміжньої, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.121ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачена ОСОБА_7 12.11.2023 року, приблизно о 16год.10хв., перебуваючи в загальному коридорі біля вхідних дверей до квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході конфлікту з потерпілим ОСОБА_8 , взяла з приміщення своєї квартири сокиру та утримуючи її двома руками умисно нанесла ОСОБА_8 один удар обухом сокири в лобно-скроневу ділянку справа, заподіявши при цьому відкриту проникаючу черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, вдавленого перелому лобної кістки справа із підшкірним крововиливом в цій ділянці, забійну рану чола справа, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та показала, що 12.11.2023 року вона з донькою ОСОБА_9 перебувала вдома. Приблизно о 16.00год. до своїх «друзів-алкашів» у квартиру АДРЕСА_3 прийшов ОСОБА_8 та став голосно гримати у двері квартири АДРЕСА_3 потім став вибивати їх. Вона, ОСОБА_7 через свої двері стала просити ОСОБА_8 йти додому, на що останній став на неї брутально лаятись, після став вибивати її двері. Донька одразу стала викликати працівників поліції. Вона, ОСОБА_7 відчинила двері квартири, після чого ОСОБА_8 наніс їй удар рукою у голову, від якого вона «відлетіла» у бік дверей квартири АДРЕСА_3 , отримавши внаслідок цього тілесні ушкодження. В цей час, розмовляючи з поліцією, в коридор вийшла її донька і говорила про хуліганські дії ОСОБА_8 , після чого останній став кидатись з кулаками на доньку. Вона, ОСОБА_7 , кричала, щоб поліція швидше приїхала, бо ОСОБА_8 став лізти у бійку, став наносити удари руками доньці, забирати її мобільний телефон, а потім кидатись на доньку замахуючись пляшкою горілки. Вона, ОСОБА_7 маючи на меті захистити себе і свою доньку, взяла в коридорі квартири, сокиру, яка була на відстані орієнтовано 0,5м. від дверей квартири. Сокира була у неї у лівій руці. В цей час донька стала відходити, вона втратила рівновагу і сокира, яку вона тримала у лівій руці зачепила стіну, після чого дотично зачепила голову ОСОБА_8 . Вказала, що сокиру вона взяла у квартирі з метою самозахисту та захисту своєї доньки. Вказує, що зазначені експертом тілесні ушкодження ОСОБА_8 вона не наносила, ці дані сфальсифіковані як працівниками поліції, так і експертом. Удар по голові був по дотичній, крові не було, що виключає отримання таких тілесних ушкоджень, як зазначені у висновку експерта.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними дослідженими в суді доказами:

- показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8 , про те, що 12.11.2023 року вранці йому зателефонував сусід ОСОБА_10 , який жив на 6 поверсі, з проханням прийти до нього поспілкуватись, а також купити йому пляшку горілки. ОСОБА_10 був онкохворий, і як він розповідав, після вживання алкоголю йому ставало легше. Близько 16.00год. він прийшов до ОСОБА_10 та став дзвонити у двері. Поруч знаходились двері квартири АДРЕСА_4 , де проживала ОСОБА_7 . Почувши, що він прийшов до ОСОБА_10 , ОСОБА_7 стала через двері кричати чому він прийшов, і щоб вій йшов геть. Так як у ОСОБА_7 є собаки, які голосно лаяли, він розмовляв гучніше, а також через двері голосно кричала ОСОБА_7 . Він, ОСОБА_8, сказав, що ОСОБА_7 заспокоїла свої собак, на що зненацька ОСОБА_7 відчинила двері, вийшла на коридор і зненацька нанесла йому удар сокирою по голові. В цей час вийшла донька ОСОБА_7 , яка сказала, що буде викликати поліцію. Він одразу відійшов від квартири ОСОБА_7 та став чекати поліцію. По приїзду поліції, останні викликали швидку допомогу, яка забрала його до лікарні. Уточнив, що він не був у стані алкогольного сп`яніння під час конфлікту, жодних агресивних дій до ОСОБА_7 не вчиняв, остання безпричинно нанесла йому цілеспрямований удар в голову сокирою. Також уточнив, що дійсно вжив алкоголь, але це було вже після приїзду поліції, для зняття стресу.

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 як підтвердила у судовому засіданні факт конфлікту 12.11.2023 року між ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та нею. Також уточнила, що вона не бачила, як ОСОБА_7 взяла у квартирі сокиру. Вона, ОСОБА_9, стояла біля квартири АДРЕСА_4 , а ОСОБА_7 перебувала за нею. Вона бачила, що ОСОБА_7 тримала у лівій руці сокиру. Потім ОСОБА_8 її, ОСОБА_9, штовхнув, вона не втрималась та навалилась на ОСОБА_7 , яка була позаду, внаслідок чого остання не втримала у руці сокиру, і вона чепляє стіну і відрекошетує дотично в голову ОСОБА_4 . Зазначила, що внаслідок такого удару, у ОСОБА_4 не могли виникнути тілесні ушкодження, які зазначені у висновку експерта.

- даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 12.11.2023 року з фототаблицею, згідно якого під час огляду квартири АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_7 , працівниками поліції було виявлено та вилучено предмет схожий на сокиру. В ході проведення огляду ОСОБА_7 підтвердила, що в ході конфлікту з ОСОБА_8 , захищаючись від неправомірних дій останнього, схопила сокиру, яка знаходилась у її квартирі та замахнувшись тупим металевим кінцем на ОСОБА_8 попала йому у голову, зачепивши стіну поряд з квартирою АДРЕСА_4 , після чого ОСОБА_8 втік.

- даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 12.11.2023 року з фототаблицею, згідно якого при огляді міжквартирного майданчика квартир АДРЕСА_5 на стіні поряд з дверима квартири АДРЕСА_4 на відстані близько 1м. горизонтально та висоті 1м.50см. виявлено пошкодження штукатурки довжиною близько 2см., глибиною 0,5см., яке, як зазначила ОСОБА_7 , виникло під час маху тупої сторони сокири, яку остання тримала у руках завдававши удару в область голови ОСОБА_11

- даними, що містяться у протоколі прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію від 13.11.2023 року, відповідно до якої 12.11.2023 року приблизно о 16.30год. ОСОБА_7 перебуваючи за адресою АДРЕСА_6 нанесла сокирою, йому, ОСОБА_8 один удар в область голови, спричинивши тілесні ушкодження.

- даними, що містяться у висновку експерта №091-490-2023 від 18.03.2024 року, відповідно до якого кров ОСОБА_8 та ОСОБА_7 належить до групи А(ІІ). При серологічному дослідженні клітин та поту виявлені антиген ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи отримані результати дослідження та належність ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до однієї групи крові, можна прийти до висновку, що походження антигену А виявленого на обуху, голівці та топорищі сокири можливе за рахунок поту як ОСОБА_8 так і ОСОБА_7

- даними, що містяться у висновку експерта №СЕ-19/111-24/3160-БД від 04.03.2024 року, згідно якого встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_7

- даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 26.12.2023 року за участі ОСОБА_7 , де остання детально розповіла про обставини сварки та конфлікту з ОСОБА_8 , та показала, що тримаючи сокиру у лівій руці вдарила нею у стіну, паралельно якої відбувався конфлікт, після чого сокира відскочила від стіни, ОСОБА_8 внаслідок сп`яніння шатнувся, внаслідок цих дій останній отримав незначний дотик сокири в область голови з правої сторони.

- даними, що містяться у додатку до протоколу проведення слідчого експерименту від 26.12.2023 року, ДВД-диску, який був предметом перегляду у судовому засіданні.

- даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 10.01.2024 року за участі ОСОБА_8 , де останній детально розповів про обставини сварки та конфлікту з ОСОБА_7 та показав, про обставини нанесення йому ОСОБА_7 удару сокирою в область голови. При цьому ОСОБА_8 зазначив, що ОСОБА_7 цілеспрямовано цілилась сокирою йому у голову а не в стіну, яка як стверджує ОСОБА_7

- даними, що містяться у додатку до протоколу проведення слідчого експерименту від 10.01.2024 року, ДВД-диску, який був предметом перегляду у судовому засіданні.

- даними, що містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 24.01.2024 року за участі свідка ОСОБА_9 , де остання детально розповіла про обставини конфлікту з ОСОБА_8 та показала, що ОСОБА_7 взявши в квартирі сокиру, перебуваючи за її спиною, підняла сокиру зворотною стороною та не втримавши її, сокира вдарилась спочатку об стіну від якої відскочила в голову ОСОБА_8 з правої сторони.

- даними, що містяться у додатку до протоколу проведення слідчого експерименту від 24.01.2024 року, ДВД-диску, який був предметом перегляду у судовому засіданні.

- даними, що містяться у протоколі огляду предмету від 12.03.2024 року, а саме ДВД диску на якому було виявлено аудіо запис дзвінка на спец-лінію 102.

- даними, що містяться у додатку до протоколу огляду предмету від 12.03.2024 року, ДВД-диску, який був предметом прослуховування у судовому засіданні, який повністю відповідав тим даним, що були зазначені у протоколі.

- даними, що містяться у висновку експерта №042-2063-2023 від 16.02.2024 року, відповідно до якого дані медичної документації свідчать, що після подій 12.11.2023 року у ОСОБА_8 мали місце відкрита проникаюча черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, вдавленого перелому лобної кістки справа із підшкірним крововиливом в цій ділянці, забійної рани чола справа. Локалізація, морфологія вищезазначених ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони травмуючою дією тупого предмету і могли утворитись в термін 12.11.2023 року Враховуючи вищевикладене, відкрита проникаюча черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, за критерієм небезпеки для життя.

- даними, що містяться у висновку експерта №042-315-2024 від 26.03.2024 року, відповідно до якого, зокрема вказано, що в умовах експертної установи було переглянуто відеозаписи слідчих експериментів від 10.01.2024 року за участі ОСОБА_8 , 26.12.2023 року за участю ОСОБА_7 , 24.01.2024 року за участі ОСОБА_9 . Крім того експертом було вивчено копію протоколів вищевказаних слідчих експериментів. Дані судово-медичного обстеження та наданої медичної документації свідчать про те, що після подій 12.11.2023 року у ОСОБА_8 мали місце відкрита проникаюча черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, вдавленого перелому лобної кістки справа із підшкірним крововиливом в цій ділянці, забійної рани чола справа. Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони однократною локальною трасуючою дією тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею контакту у вигляді двохгранного кута, в лобно-скроневу ділянку справа; зазначений напрямок кута рани вказує на напрямок дії травмуючого твердого предмету, а саме з кутом доверху близько 90 градусів, сходженням променів допереду та догори, що свідчить про те, що у даному випадку контактувати міг лише верхній правий кут обуха сокири. Враховуючи вищевикладене, утворення вказаних ушкоджень у спосіб, як зазначає ОСОБА_8 під час слідчого експерименту за його участю, не виключається; утворення вказаних ушкоджень у спосіб, як зазначає ОСОБА_7 та ОСОБА_9 під час слідчих експериментів за їх участю виключається, так як в даному випадку неможливо отримати дію травмуючого предмета, а саме верхнього правого кута обуха сокири(який згідно показів дотично під гострим кутом контактував зі стіною в напрямку зверху-вниз та відрекошетив від неї дозовні) в лобно-скроневу ділянку справа.

- показаннями в судовому засіданні експерта ОСОБА_12 , який повністю підтвердив висновки проведених ним експертиз, вказавши що на експертизу йому були надані оригінали медичної карти ОСОБА_8 , два СД-диски з рентгенографію черепа ОСОБА_8 , а також завірена належним чином фотокопія карти виїзду швидкої медичної допомоги на ім`я ОСОБА_8 . Експертом, відповідно до висновку №042-315-2024 від 26.03.2024 року, були надані повні та вичерпні відповіді на запитання сторони захисту, щодо локалізації та механізму отримання ОСОБА_8 травми голови.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №1331 від 26.12.2023 року, у період часу до якого відноситься правопорушення та на момент проведення експертизи, ОСОБА_7 за своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Твердження сторони захисту про те, що в ході конфлікту 12.11.2023 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , остання взяла у квартирі сокиру маючи на меті захиститись від протиправних дій ОСОБА_8 , який вдарив її в область голови, внаслідок якого вона вдарилась об стіну та отримала тілесне ушкодження, суд вважає безпідставними, які повністю спростовуються даними, що містяться у матеріалах кримінального провадження.

Так, зокрема з протоколу огляду місця події від 12.11.2023 року, тобто під час слідчої дії яка була проведена у день події, яка зазначена у обвинувальному акті, ОСОБА_7 про нанесення їй ОСОБА_8 ударів не вказувала. Відповідно до довідки чергового травматолога Деснянського районного травматичного пункту, ОСОБА_7 13.11.2023 року була оглянута лікарем, який травматичних пошкоджень у останньої не виявив, госпіталізації ОСОБА_7 не потребувала.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про нанесення ОСОБА_8 під час конфлікту з ОСОБА_7 будь-яких тілесних ушкоджень, такі докази не надала суду і сторона захисту.

В судовому засіданні були детально дослідженні показання ОСОБА_8 , ОСОБА_7 свідка-очевидця ОСОБА_9 , досліджені слідчі експерименти за участі ОСОБА_8 , а також ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які були проведені за участі захисника.

Також були детально дослідженні висновки судово-медичних експертиз як потерпілого ОСОБА_8 , а також експертна об`єктивізація способу спричинення тілесних ушкоджень шляхом проведення слідчих експериментів, при цьому експерту на дослідження були надані протоколи слідчих експериментів.

В судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_12 , який вказав на правильність та обґрунтованість складених ним висновків.

Враховуючи вищевикладені досліджені докази, суд критично ставиться до показань ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9 щодо версії подій та обставин заподіяння сокирою тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , які повністю спростовуються висновками судово-медичної експертизи, показаннями потерпілого ОСОБА_8 , експерта ОСОБА_12 .

Надані в ході судового розгляду докази, які на думку сторони захисту характеризують потерпілого ОСОБА_8 з негативної сторони, самі по собі, не можуть свідчити про відсутність в діях обвинуваченої ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення передбаченого ст..121ч.1 КК України.

В судовому засіданні не було встановлено протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого відносно обвинуваченої, які б могли викликати у ОСОБА_7 стан сильного душевного хвилювання.

В стані необхідної чи уявної оборони обвинувачена не перебувала і від потерпілого не захищалась, оскільки з боку потерпілого не було ніякого суспільно небезпечного посягання, яке б вимагало негайного відвернення чи припинення з боку обвинуваченої шляхом нанесення удару сокирою по голові.

Обставини справи, спосіб, характер та локалізація тілесних ушкоджень свідчать про те, що ОСОБА_7 усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки у вигляді нанесення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, і бажала її настання.

Що стосується клопотання адковата про неналежність та недопустимість висновку судово-медичного експерта №042-2063-2023 від 16.02.2024 року та №042-315-2024 від 26.03.2024 року, то суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2023 року було надано тимчасовий доступ до медичної документації, яка перебувала у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 », таким чином медична документація була отримана у визначеному законом порядку.

Під час виконання вимог ст..290 КПК України, сторона захисту не клопотала про ознайомлення із вищевказаною медичною документацією, що свідчить про свідому відмову від реалізації свого права, після чого медична документація була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Згідно положень ч.2ст.242 КПК України, висновок судово-медичної експертизи є обов`язковим засобом доказування характеру і ступеня тяжкості завданих потерпілому тілесних ушкоджень. Медичні картки, знімки та виписки не є самостійними доказами вини в розумінні статті 91 КПК України. Вони є лише об`єктами дослідження для експерта. Сама по собі відсутність цих документів у матеріалах кримінального провадження не порушує права на захист, якщо документи були отримані у спосіб передбачений КПК України.

В судовому засіданні були досліджені висновки експерта №042-2063-2023 від 16.02.2024 року та №042-315-2024 від 26.03.2024 року, за клопотанням сторони захисту був допитаний судово-медичний експерт, який дав повні та чіткі відповіді на запитання всіх учасників судового провадження, в тому числі сторони захисту, щодо характеру та способу спричинення виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.

Висновки експерта №042-2063-2023 від 16.02.2024 року та №042-315-2024 від 26.03.2024 року судом визнаються належними доказами, як процесуальні документи, які є не тільки належно обґрунтованими, вмотивованими, а й зрозумілими, і у них повно і об`єктивно відображені хід та результати експертних досліджень, дані вичерпні і конкретні аргументовані відповіді на усі поставлені питання. Дані висновки не викликають сумнівів і є зрозумілими та встановлюють обставини, які мають суттєве значення для даного провадження, а тому суд визнає їх належними і допустимими доказами у даному провадженні, з огляду на це вказане клопотання захисника про їх неналежність та недопустимість суд відхиляє.

В ході судового розгляду стороною захисту було заявлено клопотання про повторний тимчасовий доступ до медичної документації ОСОБА_8 , на підставі яких було проведено судово-медичну експертизу. Клопотання було вмотивовано необхідністю підготуватись до ефективного допиту судового експерта та можливого проведення повторної судово-медичної експертизи. Враховуючи, що дане клопотання було заявлено вже після допиту експерта в суді, який підтвердив свої висновки та наполягав на їх правильності, під час його допиту не було встановлено обставин, які б свідчили про необхідність призначення додаткової чи повторної судово-медичної експертизи, судом було відмовлено у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ та в подальшому у проведенні повторної судово-медичної експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає істотним порушенням вимог КПК України відсутність у матеріалах кримінального провадження медичної документації на ОСОБА_8 , сторона захисту не довела в суді, що відсутність цієї документації порушило їх право на захист, враховуючи те, що під час виконання вимог ст..290 КПК України сторона захисту не клопотала про її ознайомлення з цими документами, зауважень та доповнень не мала.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що сторона захисту під час виконання вимог ст..290 КПК України не клопотала про ознайомлення її з речовим доказом, зокрема сокирою. З таким клопотанням сторона захисту не зверталась і протягом всього судового розгляду, лише під час виступу у судових дебатах. Враховуючи вищевикладене, оскільки з такими клопотаннями сторона захисту не зверталась ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду справи, тим самим сторона захисту відмовилась від реалізації цього права, суд не вбачає підстав визнавати речовий доказ - сокиру неналежним чи недопустимим доказом.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинувачена ОСОБА_7 своїми умисними діями заподіяла умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, а тому її дії необхідно кваліфікувати за ст.121ч.1 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, обставини справи, дані про її особу, яка раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставин, що пом`якшує покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.

Беручи до уваги всі вказані вище обставини у їх сукупності, визначену ч.2ст.50 КК України мету покарання, враховуючи обставини справи, дані про особу обвинуваченої, її відношення до скоєного, наявність визначеного місця проживання у м. Києві, а також і те, що обвинувачена добросовісно виконувала свої процесуальні обов`язки,суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за їх поведінкою органами пробації за місцем її проживання, а тому застосовує до неї покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням згідно ст.75 КК України, оскільки саме таке рішення, на думку суду, є гуманним і справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення ними злочину.

В судовому засіданні було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 12633грн.35коп. матеріальної шкоди, 50000грн. моральної шкоди, 72000грн. витрати на правову допомогу.

При вирішенні цивільного позову суд виходить з наступного

вина ОСОБА_7 підтверджується за наслідками судового слідства;

ОСОБА_8 було надано підтвердження(чеки) на понесенням ним затрат на лікування на суму 10285грн.12коп., при цьому, позивачем не було доведено як факт понесення витрат на лікування, чеки на проведення переказів Укрпошти.

Враховуючи вищевикладене, суд частково задовольняє цивільний позов ОСОБА_8 , та стягує з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 10825грн.12коп. матеріальної шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 заподіяна моральна шкода, яка виразилася у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченої.

Визначаючи розмір грошового відшкодування на користь потерпілого ОСОБА_8 , суд виходить з глибини фізичних та душевних страждань, яких потерпілий зазнав в результаті протиправних дій обвинуваченої, внаслідок чого порушився нормальний перебіг його життя позивача, ступінь вини ОСОБА_13 , а також даних про особу обвинуваченої.

У зв`язку з викладеним, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку, про часткове задоволення цивільного позову та стягує з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10000грн.

Також суд задовольняє в повному обсязі цивільний позов ОСОБА_8 про стягнення ОСОБА_13 72000грн. витрат на правову допомогу, оскільки вищевказані вимоги повністю підтверджується долученими доказами, зокрема актом приймання-передачі від 31.08.2024 року та квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченої.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_7 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ст.121ч.1 КК України і призначити їй покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Речові докази: дерев`яну милицю передати законному володільцю, сокиру конфіскувати в дохід держави.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 13.11.2023 року - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 6054грн.94коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 10825грн.12коп. - матеріальної шкоди, 10000грн. - моральної шкоди, 72000грн. - витрат на правову допомогу.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: