Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №760/8680/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 760/8680/25

Провадження №: 1-кп/752/2194/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Київ Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві угоду про визнання винуватості, укладену в рамках кримінального провадження № 12025100090000340 від 21 лютого 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Червоне Чернігівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України,

У С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Наказом від 21 червня 2023 року № 2251/ос ОСОБА_4 переведено на роботу на умовах контракту з 21 червня 2023 року до 01 березня 2024 року на посаду начальника пасажирського поїзда Київського резерву провідників пасажирських вагонів та ЛНП ВП Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Згідно з пунктом 4 контракту з працівником № 75 від 29 лютого 2024 року на ОСОБА_4 , серед інших, покладено наступні обов`язки:

- чесно і сумлінно виконувати вимоги нормативних документів, що регламентують порядок роботи начальника поїзда (пасажирського);

- забезпечувати виконання вимог «Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом», «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» та інших нормативних актів, правил, інструкцій, санітарних правил, наказів, розпоряджень тощо, які регламентують виконання «Робітником» своїх посадових обов`язків;

- забезпечувати правильність обліку та своєчасність передачі інформації щодо вільних та вивільнювальних місць у вагонах;

- забезпечувати проїзд пасажирів у вагонах поїзда лише згідно з проїзними документами відповідного зразка;

- забезпечувати виконання проїзною бригадою обов`язків, які покладені на неї інструкціями, правилами, розпорядженнями керівництва та наказами.

Відповідно до пункту 12 вказаного контракту: у випадку невиконання чи неналежного виконання обов`язків, передбачених контрактом, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього контракту; «Працівник» несе повну матеріальну відповідальність.

Згідно з розділом I «Загальні положення» посадової інструкції начальника поїзда пасажирського:

пункт 1.1. Посада «Начальник пасажирського поїзда» відноситься до категорії «Керівники»;

пункт 1.3. Начальник поїзда підпорядковується безпосередньо старшому майстру резерву провідників.

Відповідно до розділу 2 «Завдання та обов`язки» посадової інструкції:

пункт 2.1. Начальник поїзда повинен:

пункт 2.1.1. Забезпечити виконання вимог Інструкції начальнику пасажирського поїзда, затвердженої наказом Укрзалізниці від 27 квітня 2012 року № 158-Ц;

пункт 2.1.4. Здійснювати контроль за роботою поїзної бригади, дотриманням трудової дисципліни і виконанням посадових обов`язків;

пункт 2.1.8. Контролювати під час обходу вагонів поїзда правильне розміщення і проїзд у поїзді пасажирів згідно з проїзними документами, а також перевезення пасажирами ручної поклажі і багажу.

Відповідно до розділу 4 «Відповідальність» посадової інструкції:

пункт 4.1. Несе дисциплінарну та адміністративну відповідальність за порушення трудової дисципліни та посадових обов`язків, передбачених нормативною документацією, згідно з законодавством про працю та Положенням про дисципліну за наступними пунктами:

4.1.3. Допущення до посадки у вагон під час перевезення в міжнародному залізничному сполученні пасажирів без наявності належним чином оформлених документів, необхідних для виїзду до держави прямування, транзиту;

4.1.4. Перевезення одного і більше безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі;

пункт 4.4. За порушення членами поїзної бригади чинних нормативно-правових актів з охорони праці, безпеки руху, протипожежної безпеки, трудової дисципліни та службових обов`язків (перевезення одного і більше безквиткових пасажирів, допущення до посадки та в міжнародному залізничному сполученні пасажирів без наявності належним чином оформлених документів, необхідних для виїзду до держави прямування, транзиту, порушення митних та прикордонних правил перевезення, прийняття та спроба перевезення в пасажирських вагонах будь-яких відправлень (Експрес-передач) з порушенням вимог інструкції з надання таких послуг, перевезення, спроба перевезення надлишкової поклажі.

Відповідно до частини 3 статті 18 Кримінального кодексу України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Таким чином, ОСОБА_4 є службовою особою.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 01 січня 2024 року, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди для самого себе та інших фізичних осіб, всупереч інтересам служби, шляхом несанкційонованого перевезення пасажирів на поїздах міжнародного сполучення № 119/120 «Дніпро-Київ-Хелм-Київ-Дніпро» та № 19/20 «Київ-Хелм» без належного оформлення, поза фінансовою звітністю, із порушенням чинних Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 у період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, а саме ВП Вагонна дільниця станції Київ-Пасажирський філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», здійснював систематичні несанкціоновані перевезення пасажирів в порушення правил перевезень пасажирів та багажу, без оформлення квитанцій форми ГУ-57, поза касовим оформленням.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 як начальника поїздів № 119/120 «Дніпро-Київ-Хелм-Київ-Дніпро» та № 19/20 «Київ-Хелм» сума недоотриманих Акціонерним товариством «Укрзалізниця» за період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року коштів становить 129 174 гривні 23 копійки та 74 296 гривень 40 копійок відповідно.

Кваліфікація дій обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, інших фізичних осіб, всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди інтересам держави.

Відомості про угоду про визнання винуватості, позиції сторін та обґрунтування прийняття угоди судом.

Під час судового розгляду суду було надано угоду про визнання винуватості, укладену в рамках даного кримінального провадження між прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника.

Згідно з умовами угоди обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України, в обсязі підозри (обвинувачення), надав згоду на призначення узгодженого покарання.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні також просили затвердити угоду, зазначивши, що її укладено добровільно, без будь-якого тиску, примусу чи погроз. Обвинувачений підтвердив, що повністю розуміє характер обвинувачення, свої права, передбачені статтею 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження угоди, а також межі права оскарження вироку.

Представник потерпілого Акціонерного товариства «Укрзалізниця» ОСОБА_6 надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, водночас долучив цивільний позов, поданий під час досудового розслідування, який просив задовольнити у повному обсязі.

Суд, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, правова кваліфікація дій обвинуваченого є правильною, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають санкції частини 1 статті 364 Кримінального кодексу України, загальним засадам призначення покарання та є достатніми для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткова компенсація завданого збитку (обвинувачений відшкодував Акціонерному товариству «Укрзалізниця» 70 000 гривень, а також добровільно сплатив кошти у розмірі 20 000 гривень на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України).

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Мотиви та аналіз законодавства щодо вирішення цивільного позову.

У кримінальному провадженні потерпілим Акціонерним товариством «Укрзалізниця» в особі представника ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, у загальному розмірі 203 470 гривень 63 копійки.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд виходить із таких мотивів та норм чинного законодавства:

Згідно з частиною 1 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України врегульовано, при ухваленні обвинувального вироку, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.

У пункті 7 ч. 1 ст. 368 КПК зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до положень статті 474 та статті 475 Кримінального процесуального кодексу України, розгляд кримінального провадження на підставі угоди про визнання винуватості є особливим, спрощеним порядком судочинства. Суд, затверджуючи угоду, ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджене сторонами покарання. Процесуальний інститут угоди передбачає обов`язкове врегулювання або погодження всіх істотних умов провадження, включаючи розмір шкоди та порядок її відшкодування безпосередньо в тексті самої угоди за згодою сторін та потерпілого.

Матеріалами провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 у добровільному порядку частково відшкодував завдані збитки на суму 70 000 гривень безпосередньо потерпілому Акціонерному товариству «Укрзалізниця». Наявність невідшкодованої частини заявлених позовних вимог та необхідність детального дослідження первинних бухгалтерських документів, розрахунків недоотриманої вигоди, а також встановлення точного балансу заборгованості між сторонами потребує проведення повноцінного судового розгляду з дослідженням доказів у загальному порядку, що є несумісним із процедурою розгляду провадження на підставі угоди про визнання винуватості відповідно до Глави 35 Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, Верховний Суд у справі № 135/112/17 зазначив, що за змістом положень ст.ст. 127, 128 КПК, ст. 22 ЦК, сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов`язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов`язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками.

З огляду на специфіку провадження на підставі угоди, де суд обмежений перевіркою виключно умов угоди, та враховуючи, що ухвалення вироку на підставі угоди не повинно позбавляти цивільного позивача права на повний захист своїх майнових інтересів у порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні цивільного позову в межах даного кримінального провадження. Така відмова не позбавляє Акціонерне товариство «Укрзалізниця» права звернутися з аналогічним позовом про стягнення залишку матеріальної шкоди в порядку цивільного судочинства з урахуванням уже виплачених обвинуваченим 70 000 гривень.

Мотиви вирішення інших питань.

Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення комісійної судово-економічної експертизи № 10512/24-72/10513/24-71 від 10 грудня 2024 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, становлять 45 436 гривень 80 копійок. Відповідно до статті 124 Кримінального процесуального кодексу України зазначені витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження (арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/32463/24 від 17.01.2025) - скасувати.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025100090000340.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік та покладенням обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк один рік, зі штрафом п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки визначені ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме:

1. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КВК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

В задоволенні цивільного позову Акціонерного товариства «Укрзалізниця» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити. Роз`яснити цивільному позивачу його право на звернення з позовом у порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення комісійної судово-економічної експертизи № 10512/24-72/10513/24-71 від 10 грудня 2024 року у розмірі 45 436 (сорок п`ять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 80 копійок.

Заходи забезпечення кримінального провадження (арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/32463/24 від 17.01.2025 на мобільний телефон Самсунг Galaxy А 15) - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон марки Самсунг Galaxy A 15 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , серійний НОМЕР_6; 1 комплект ключів від Т3; автомобіль марки Volkswagen Gaddi VIN T3: НОМЕР_3 , днз НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію Т3 № НОМЕР_5 - повернути ОСОБА_4 ;

- лазерні диски, флеш носії - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1