Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №752/3640/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3640/26

Провадження № 2/752/7690/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 червня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

у січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати, що відсутністю в договорі про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, опублікованому в газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015 року згадки про КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та запропонованих цим підприємством умов зазначеного договору порушує його право вимагати зміни або розірвання договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він, як співвласник житла в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем послуг утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».

Відповідач надає послуги та отримує кошти від споживачів на підставі договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оприлюдненого в газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015 року.

Позивач зауважує, що зазначений договір не містить обов`язкові для нього умови, визначені ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції № 1875-IV, яка діяла на дату оприлюднення договору, зокрема немає жодної згадки про відповідача та запропоновані відповідачем умови договору.

ОСОБА_1 також вказує, що зазначені недоліки договору виключають відповідальність відповідача за порушення зобов`язання, чим порушуються права споживачів, в тому числі його вимагати від відповідача зміни або розірвання договору.

Ухвалою від 17.02.2026 року відкрито провадження в справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

03.03.2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому директор Латанюк Н. просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що найменування відповідача в спірному договорі відсутнє через те, що його доведено до відома споживачів; позивач не скористався правом на укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, не звернувся із заявою про відмову від укладення вказаного договору або незгоду з його умовами, хоча п. п. 8.2., 8.3. цього договору передбачено право вимоги позивача змінити або розірвання договору.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 29.04.2002 року.

На виконання рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством м. Києва», КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» з 01.05.2015 року приступило до виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі і відносно будинку АДРЕСА_2 .

Рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством м. Києва» змінено виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Вказане рішення опубліковано у газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015 року.

Також в указаній публікації містилась інформація про нового виконавця послуг у Голосіївському районі м. Києва - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та одночасно доведено до відома споживачів проект договору приєднання про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Вказані перелік виконавців послуг і договір приєднання про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій оприлюднені на сторінках 6-7 газети Київської міської ради «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015 року.

Також з`ясовано, що між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , укладено договір № 692 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Частинами 1 та 2 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 24.06.2004 року № 1875-IV, чинного на момент оприлюднення договору приєднання про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, визначено істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг, зокрема: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов`язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин;16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 затверджено форму та зміст типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, редакція договору діяла до 13.09.2018 року.

При цьому, судом встановлено, що на основі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529, підготовлено договір приєднання про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, текст якого розміщено в газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015 року, в якій також проінформовано про перелік виконавців відповідних послуг, зокрема в Голосіївському районі м. Києва - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».

Враховуючи вказані обставини, а також той факт, що в договорах приєднання в якості сторін можуть виступати будь-які особи, при цьому відомості про відповідача, як відповідного суб`єкта підприємницької діяльності (виконавця послуг) та вказаного договору містилися в газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015 року, тому посилання позивача на те, що цей договір не містить жодної згадки про КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та останнє не вважається його стороною, є необґрунтованими і безпідставними.

До того ж, суд зазначає, що крім загальних підстав розірвання договорів (ст. 651 ЦК України), положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 634 ЦК України визначені також додаткові підстави для розірвання саме договору приєднання.

Таким чином, діючим цивільним законодавством слабшій стороні (споживачу) надано можливість розірвати або змінити договір.

Поряд із цим, самими умовами договору приєднання про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який оприлюднено 14.07.2015 року передбачено, що цей договір може бути розірваний достроково у разі, в тому числі невиконання його сторонами умов цього договору (п. 8.3.), а також на вимогу споживача у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством, зокрема ч. 2 ст. 634 ЦК України, сторони можуть внести до договору зміни та доповнення. У такому випадку договір вважається укладеним без урахування обмежень ст. 634 ЦК України. Будь-які зміни та доповнення за цим договором є невід`ємною частиною цього договору та мають юридичну силу у випадку їх оформлення в установленому порядку (п. 8.5.).

Однак, підтвердження того, що існує неврегульований спір при якому позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на зміну умов вказаного договору приєднання та/або його розірвання, в матеріалах справи відсутні.

Отже, посилання позивача на порушення його права вимагати зміни або розірвання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, опублікованому в газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015 року, саме через відсутність у ньому згадки про відповідача, є припущеннями.

Крім того, ОСОБА_1 не вказує в позовній заяві, які конкретні із запропонованих відповідачем умов, що визначено ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 24.06.2004 року № 1875-IV, чинного на момент оприлюднення договору приєднання про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відсутні в згаданому договорі та, які його права та законні інтереси безпосередньо порушені цим договором зі сторони КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», а також, які майнові права позивача, як заінтересованої особи та сторони цього договору, буде захищено та відновлено саме в результаті його зміни або розірвання і таких вимог у межах вказаної справи ОСОБА_1 заявлено також не було, хоча метою цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

При цьому, відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 22.03.2023 року в справі № 509/5080/18).

Враховуючи наведене, встановивши фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення такої категорії справ, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про захист прав споживачів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко