Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №752/11017/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11017/26

Провадження №: 1-кп/752/2026/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026 рокум. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026100010000442 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, має середню освіту, працює неофіційно в сфері клінінгу, заміжня, дітей на утриманні не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима:

вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.11.2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_7 в режимі ВКЗ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

встановив:

ОСОБА_4 12.03.2026 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 год. 05 хв. прибула до 6 поверху 2 під`їзду будинку АДРЕСА_3 та підійшла до дверей від тамбуру до квартир № 93 та № 94 .

В подальшому ОСОБА_4 на ґрунті систематичних конфліктів з чоловіком ОСОБА_8 умисно, протиправно з метою пошкодження чужого майна шляхом підпалу, нанесла на підлогу та зовнішню обшивку нижньої частини дверей від тамбуру до квартир № 93 та № 94 , що належить ОСОБА_8 , легкозаймисту речовину ЛАК АЛКІДНИЙ ПФ-110, 0,45 л, рідину, що містить вуглеводні, характерні для бензинів-розчинників та стороннім вогневим джерелом запалювання здійснила займання вказаної легкозаймистої речовини в зоні осередку пожежі, після чого залишила місце вчинення злочину.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_4 умисно пошкодила чуже майно шляхом підпалу, а саме двері від тамбуру до квартир № 93 та № 94 , які знаходяться на 6 поверсі 2 під`їзду будинку АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_8 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду на суму 5233,33 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Допитана в суді обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала в повному обсязі. Показала, що дійсно посварилась з чоловіком ОСОБА_8 , а тому вирішила прийти 12.03.2026 року за адресою, де вони проживали, а саме: АДРЕСА_3 , підійшла до спільних дверей від тамбуру до квартир № 93 та № 94 набризкала їх та підлогу рідкою речовиною, що займається, та підпалила запальничкою. Після чого пішла геть. Бачила, як потім приїжджали працівники ДСНС. Вказала, що не знала, що потерпіла ОСОБА_9 була вдома, знала, що вдома був ОСОБА_8 . Зазначила що потерпілий від відшкодування шкоди відмовився. Про вчинене дуже шкодує та засуджує свою протиправну поведінку.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_10 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів, обставини вчинення злочину на ґрунті сімейних конфліктів, відсутність у потерпілого ОСОБА_8 майнових чи будь-яких інших претензій, дані про особу обвинуваченої, яка раніше судима, вчинила злочин в період іспитового строку, що свідчить про те, що остання висновків для себе не зробила, має постійне місце проживання та реєстрації в м. Києві, працює неофіційно, дітей на утриманні немає, має середню освіту, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини, що пом`якшують покарання - визнання вини та щире каяття, яке проявилось в осуді вчиненого та прийнятті рішення не вчиняти більше кримінальних правопорушень, та обставина, що обтяжує покарання - рецидив злочину.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 194 КК України

Крім того, із врахуванням того, що ОСОБА_4 злочин за цим вироком суду вчинила в період іспитового строку, останній слід призначити остаточне покарання за сукупністю вироків із врахуванням вимог ст. 71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуте покарання за попереднім вироком із врахуванням вимог ст. 72 КК України.

На думку суду, остаточно призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових проступків та злочинів.

Із врахуванням того, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченій реальної міри покарання, з метою запобігти можливим ризикам ухилитися від суду та перешкодити виконанню вироку після набрання ним законної сили, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, на підставі ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій ОСОБА_4 у строк покарання попереднє ув`язнення у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування та під час судового розгляду.

Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат вирішити відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

Згідно вимог ст.ст. 174, 374 КПК України слід скасувати арешт накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.03.2026 року на майно ОСОБА_4 , оскільки арешт на них накладався як на речові докази.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі вимог ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.11.2025 року, ОСОБА_4 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк остаточно призначеного покарання обчислювати з 30.06.2026 року.

Речові докази:

оптичний DVD+R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження під`їзду будинку за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 41, що міститься в матеріалах кримінального провадження № 12026100010000442, залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

рюкзак рожевого кольору, сумку червоного кольору, сумку чорного кольору, косметичку білого кольору з косметичними виробами (квитанція № 008593), гребінець (квитанція № 008591), що знаходяться в камері схову Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві - повернути власнику ОСОБА_4 ;

запальничку (квитанція № 008591), запальничку синього кольору "Marvel", (квитанція № 008592), фрагмент обгорілого матеріалу (квитанція № 008590), два змиви з дверей (квитанція № 008589), букальний епітелій ОСОБА_4 , (квитанція № 008588), пляшку з-під алкідного лаку "Zebra", що знаходяться в камері схову Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 2501,59 грн., 2674,20 грн. та 4457 грн. 00 коп.

Арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.03.2026 року на майно ОСОБА_4 - скасувати.

Продовжити ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Зарахувати відповідно до вимог ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 12.03.2026 року по 29.06.2026 року включно з розрахунку день за день.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1