Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №489/9688/24 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/9688/24

Номер провадження 2-др/489/31/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2026 року

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя

встановив

Інгульським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення від 12.06.2026 у цивільній справі № 489/9688/24, яким позовні вимоги задоволено частково; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 ; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості відчуженого майна подружжя у розмірі 11150 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 4769,17 грн.

Від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі. В обгрунтування заяви вказує, що протягом розгляду справи представником відповідача було надано значний обсяг професійної правничої допомоги, зокрема проведено аналіз позовної заяви та доданих до неї доказів, сформовано правову позицію у справі, підготовлено та подано відзив на позовну заяву, клопотання про витребування доказів, здійснено аналіз відповідей державних органів та установ, звітів про оцінку майна, рецензії на звіт про оцінку, підготовлено додаткові письмові пояснення та інші процесуальні документи, а також забезпечено представництво інтересів відповідача у судових засіданнях. Загальний обсяг наданої правничої допомоги становить 25 годин 40 хвилин, що підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг від 17.06.2026 року.На підтвердження обсягу наданої правничої допомоги сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг від 15.06.2026 року, відповідно до якого загальний обсяг наданих послуг становить 25 годин 40 хвилин, а вартість правничої допомоги складає 30 000 грн. На виконання умов пункту 4.8 Договору Адвокатським об`єднанням виставлено Рахунок-фактуру №36 від 15.06.2026 року на суму 30 000 грн.

Від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру витрат на правову допомогу. Вказав, що адвокат виокремив первинну консультацію (60 хвилин), аналіз позову (180 хвилин) та вивчення судової практики (180 хвилин). Такий підхід є прихованим дублюванням однієї і тієї ж послуги. Кваліфікований адвокат здійснює аналіз позову та судової практики одночасно в межах формування правової позиції, а витрачання на це майже цілого робочого дня (7 годин) суперечить критерію розумності та професійної ефективності. Представник зазначає, що на підготовку та подання відзиву було витрачено 300 хвилин (5 годин), а на підготовку додаткових письмових пояснень – ще 180 хвилин (3 години). Відзив на позовну заяву є базовим документом, де повністю викладаються всі заперечення відповідача. Написання додаткових пояснень обсягом у 3 години є штучним подвоєнням однієї і тієї ж процесуальної роботи. Просив суд зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1000 грн.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, просили розглядати їх клопотання без їх участі.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Згідно зі ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як слідує з матеріалів справи, представник відповідача зробив заяву про подання доказів понесених витрат на правову допомогу при подачі відзиву (т. а.с.75)

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у статті 133, статтях 137,141 ЦПК України. Витрати на правничу допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Між ОСОБА_2 та адвокатом Щербаковою Анною Олександрівною укладено Договір про надання правничої допомоги №б/н від 14.03.2023.

Згідно з Актом про прийняття-передачу наданих послуг від 15.06.2026 загальна вартість наданих послуг складає 30000 грн.

Відповідно до рахунку-фактури №36 від 15.06.2026 ОСОБА_2 сплатила 30000 грн. за надання правничої допомоги у справі №489/9688/24.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18, від 01.11.2022 у справі №757/24445/21-ц, від 20.09.2023 у справі № 753/7936/23.

Суд враховує, що в даному випаду більшість вимог позивача задоволено та приймає до уваги обсяг виконаної роботи представником відповідача (написання відзиву, заперечень пояснень,). Окрім того, суд враховує заперечення представника позивача, складність справи, тривалість розгляду справи, кількість проведених судових засідань за участі представника відповідача, аналізуючи обсяг правової допомоги адвоката та співмірність таких робіт і їх оплати, суд вважає, що витрати на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають стягненню з позивача в розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд

вирішив

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 489/9688/24.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок).

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: 57316, Миколаївська область, Баштанський район, с. Тамарине.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повний текст додаткового рішення суду не було вручено у день його проголошення (підписання) або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 25.06.2026.

Суддя В.В. Кокорєв