Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 18 червня 2026 р.
Справа: №487/3987/24
Суддя: Щербина С. В.
Справа № 487/3987/24
Провадження № 1-кп/487/270/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді – ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12024152030000527 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка Березанського району Миколаївської області, українця, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, раніше судимого: 31.10.2016 Березанським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік.; 27.02.2017 Березанським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки; 28.02.2019 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; 03.09.2019 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 , ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився з місць позбавлення волі 21.11.2023 року по відбуттю строку покарання; 11.12.2025 Інгульським районним судом м.Миколаєва за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді курсанта військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
зі сторони обвинувачення – прокурора ОСОБА_4 ,
зі сторони захисту – обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним:
21.12.2023 ОСОБА_3 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 та того ж дня направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 368 від 23.12.2023, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду курсанта А2900, зараховано до списків особового складу вказаної частини, поставлено на всі види забезпечення.
Відтак, з 21.12.2023, тобто з моменту відправлення ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 із ІНФОРМАЦІЯ_3 , він набув статусу військовослужбовця — особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.
Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 37, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним дисциплінованим, не допускати негідних вчинків, неухильно виконувати вимоги військових статутів, в разі виявлення правопорушення військовослужбовцем, які містять ознаки кримінального правопорушення, про вказаний факт негайно повідомити командира та утримувати інших військовослужбовців від вчинення кримінальних правопорушень, неухильно виконувати віддані усні та письмові накази командира у зазначений термін та інших.
Так, 25.03.2024, близько о 04:00 год., більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 знаходився в під`їзді будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Перебуваючи у вказаному місці у зазначений час, у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний, корисливий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій кримінально-протиправний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , з метою незаконного збагачення, діючи повторно, таємно, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з коридору під`їзду № 1, біля квартири АДРЕСА_4 , повторно таємно викрав дитячу коляску марки «Carello» моделі «Bravo», чорного кольору, яка належить потерпілому ОСОБА_5 , вартістю 4050 гривень.
Після чого, ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 4050 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України та визнає його винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 встановлені обставини кримінального провадження не оспорював, та беззастережно визнав свою винуватість, у скоєні вказаного кримінального правопорушення (злочину).
Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 , який безпосередньо при допиті під час судового розгляду, пояснив, що у березні 2024 в під`їзді будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , таємно викрав дитячу коляску чорного кольору, яку здав у ломбард і отримав 1500 грн.
Висновок експерта від 10.04.2024 №СЕ-19/115-24/6349-ТВ, відповідно до якого ринкова вартість дитячої коляски торгової марки Carello» моделі «Bravo» чорного кольору, у працездатному стані, станом на 2503.2024 могла становити 4050 грн.
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, яким керувався суд.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Згідно цієї постанови, відповідно до ст.50, ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 р., зазначав, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Суд, також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України, згідно з якою юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжкого злочину.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який лікування у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не проходив, раніше судимий, скоїв злочин буду військовозобов`язаним, визнав вину і щиро розкаявся.
Суд зазначає, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий корисливий злочин проти власності в умовах воєнного стану, будучи військовим, окрім того засуджений за вироком Інгульського районного суду м.Миколаєва від 11.12.2025 за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, а отже поведінка обвинуваченого свідчить про його небезпечність для суспільства та небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до положень ст.65 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості та вимог, щодо індивідуалізації та достатності покарання для виправлення засудженого та запобігання скоєнню ним нових злочинів, з врахуванням вищезазначених обставин, суд при обрані виду та міри покарання, вважає за необхідне та достатнє призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.4 ст.185 КК України, з застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначених за скоєне кримінальне правопорушення та призначене за Вироком Інгульського районного суду м.Миколаєва від 11.12.2025 року.
З урахуванням положень ч.2 ст.124 КПК України підтверджені належними доказами, процесуальні витрати у кримінальному провадженні, а саме витрати по залученню експерта слід покласти на обвинуваченого.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.2,7,368,369,373,374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання шляхом часткового складання покарання за вироком Інгульського районного суду м.Миколаєва від 11.12.2025, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання, строк відбуття ним покарання за вироком Інгульського районного суду м.Миколаєва від 11.12.2025 з 02.11.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у розмірі 3029,12 гривень.
Речові докази:
- шліцьову викрутку у кількості 2шт, металеві лещата, металевий напильник у кількості 2 шт., металевий будівельний вінчик, теслярські кліщі, інструмент для прорізки скла, масляний обігрівач (радіатор) марки «Wahson» модель «DRY-151B-7» - залишити у розпорядженні ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка тримається під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua