Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №472/469/26 — Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/469/26

Провадження №2/472/536/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Короленко Т.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2026 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В позові представник позивача ОСОБА_3 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_4 . ЇЇ народження було зареєстровано у порядку ст. 125, 126 СК України, а саме походження дитини від батька було визначено за заявою матері та батька дитини, у зв`язку з тим, що на час народження ОСОБА_5 , її батьки не перебували у шлюбі.

За такого, батьком дитини вказано – ОСОБА_2 , а матір – ОСОБА_1 .

В травні 2025 року сторони припинили шлюбні відносини. Після припинення шлюбних відносин, ОСОБА_4 залишилася проживати разом з батьком. З часу припинення спільного проживання з позивачем, мати дитини не бере участі в її утриманні й наразі дитина перебуває на повному утриманні та забезпеченні батька ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим, в січні 2026 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини. Разом з тим, 16 лютого 2026 року суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., в провадженні якої перебувала справа № 472/90/26, дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти для утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду – 07 травня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, але до суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та позивача, позовні вимоги підтримують повністю та просять позов задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, суду пояснила, що на даний час вона перебуває в декретній відпустці, та в даний час лише оформила соціальні виплати, але ще отримала. Перед декретною відпусткою працювала в супермаркеті «Копілка» адміністратором, намагалася з позивачем домовитися щодо утримання доньки, але останній не бажає дійти згоди щодо її утримання, забороняє їй спілкуватися з донькою. Вона неодноразово зверталася до Служби у справах дітей щодо можливості приймати участь у вихованні та утриманні доньки, але ніякого результату це не дало. Крім того вона напередодні перерахувала кошти в сумі 2000 грн. на утримання доньки.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували в цивільному шлюбі.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16 лютого 2012 року Порічанською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області, сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3).

Згідно відповіді старости Порічанського старостинського округу Любові Харламової на адвокатських запит № 5 від 19.01.2026 року було надано інформацію щодо сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 і його малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає разом із своїми батьками. Його цивільна дружина гр. ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але з 22 травня 2025 року за даною адресою не проживає. При спілкуванні з громадянкою ОСОБА_1 щодо її малолітньої дитини ОСОБА_4 вона повідомила, що цікавиться її вихованням і навчанням своєї дитини, що завжди на зв`язку з класним керівником, завжди була на зв`язку, поки батько не почав блокувати номера телефонів, а також батько забороняє побачення дитини з матір`ю. ОСОБА_1 наголосила на те, що вона неодноразово відвідувала службу у справах дітей з проханням у допомозі знайти шляхи спілкування з дитиною. Це також підтверджує служба у справах дітей. Класний керівник 8-А класу Веселинівського ліцею Веселинівської селищної ради ОСОБА_7 при спілкуванні з нею повідомила про те, що мама ОСОБА_5 , постійно на зв`язку, завжди цікавиться своєю донькою, її навчанням, відвідуванням школи, станом здоров`я, мама постійно шукає шляхи спілкування з дитиною. Скарг щодо участі ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_4 до Веселинівської селищної ради не надходило (а.с. 4).

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено: з 1 січня – 3512 гривень.

Суд дослідивши всі обставини справи, із врахуванням позиції позивача, та відповідача, з урахуванням матеріального становища дитини та стану здоров`я, яка проживає з позивачем та знаходиться на його утримані, а також стану здоров`я та матеріального становища відповідача, яка є матір`ю дитини, і зобов`язана утримувати доньку до досягнення нею повноліття, з урахування встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку вважає, що аліменти в розмірі 1/4 (однієї чверті) частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду – 07 травня 2026 року та до досягнення донькою повноліття, є необхідним та достатнім для належного утримання дитини, а позовна заява підлягає задоволенню.

Такий розмір аліментів буде відповідати інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Тому, необхідно допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 (двадцять) копійок., від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом позивач був звільнений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 263-265, 273 ЦПК України, ст. ст. 180 –182, 191 Сімейного Кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти для утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду – 07 травня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір на користь держави в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 (двадцять) копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 червня 2026 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський