Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №139/425/26 — Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/425/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Коломійцева В.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої як внутрішньо переміщена особа (ВПО) за адресою: АДРЕСА_2 , працюючої керівником «Епіцентр» с-ще Муровані Курилівці,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

05.06.2026 о 21:53 год по вул. Богуна, 8 в селищі Муровані Курилівці Могилів-Подільського району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керувала ТЗ «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія в установленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора приладу «Драгер 6810», результат огляду 2.31 проміле, тест №1900.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала повністю, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтвердила.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність відповідно до законодавства.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», особа, яка володіє або керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки використання транспортних засобів пов`язане з потенційною небезпекою для суспільства. Особи, які реалізували своє право володіти транспортними засобами та керувати ними, добровільно погодилися нести додаткові обов`язки та відповідальність у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізувавши право на керування транспортним засобом, була зобов`язана дотримуватися встановлених законодавством України правил безпеки дорожнього руху та нести відповідальність за їх порушення.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім її власного визнання вини, підтверджується:

?протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 685022 від 05.06.2026, який відповідає вимогам статті 256 КУпАП та містить усі необхідні відомості щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 1);

?результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», відповідно до якого ОСОБА_1 05.06.2026 о 23 год. 04 хв. пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого встановлено 2,31 проміле алкоголю (а.с. 3);

?направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, з яких убачається, що у ОСОБА_1 були виявлені характерні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови. Зазначеними документами також підтверджується, що огляд проведено із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», результат огляду становив 2,31 проміле (а.с. 4–5);

?письмовими поясненнями очевидців, з яких убачається, що вони повідомили працівників поліції про водія автомобіля «Volkswagen Golf», який рухався проїзною частиною з порушенням траєкторії руху, у зв`язку з чим транспортний засіб було зупинено до прибуття працівників поліції (а.с. 6-9);

?відеозаписами із нагрудних боді-камер працівників поліції, з яких убачається, що ОСОБА_1 підтвердила факт керування транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час спілкування з нею працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, після чого за її згодою проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810». Результат огляду становив 2,31 проміле, з яким ОСОБА_1 погодилася, будь-яких заперечень щодо порядку проведення огляду чи його результатів не висловлювала.

Судом також встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено за її згодою на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810» у порядку, визначеному статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порушень установленої процедури судом не встановлено.

Наведені докази є належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, положення санкції частини першої статті 130 КУпАП, а також те, що відповідно до частини другої статті 33 КУпАП загальні правила накладення адміністративного стягнення не застосовуються до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд доходить висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 280, 283, 284 КУпАП України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Коломійцева В.І.