Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №131/1041/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Суд: Іллінецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №131/1041/26

Суддя: Марчук В. І.

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1041/26

Провадження № 1-кп/131/71/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 червня 2026 року за №12026025250000025, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Джупинівка Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2026 року близько 19 години ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме на територію домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_3 .

Так, ОСОБА_2 , розуміючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та усвідомлюючи їх наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір, спрямований на протиправне порушення недоторканості житла особи, в порушення гарантованого права, передбаченого ст. 30 Конституції України щодо недоторканності житла чи іншого володіння особи, ст. 12 Загальної декларації прав людини та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на недоторканість житла, без добровільного дозволу власника чи вмотивованого рішення суду, діючи без законних на те підстав, розуміючи, що домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_2 , йому не належить та не маючи дозволу власника на вхід до вищевказаного домоволодіння, шляхом подолання перешкоди у вигляді металевого паркану проник на присадибну ділянку домогосподарства де, в подальшому, перебував тривалий проміжок часу.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України, - незаконне проникнення до іншого володіння особи, що порушує недоторканність житла громадян.

Прокурор Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний на розгляд обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла ОСОБА_3 не заперечує проти такого розгляду, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинуваченим ОСОБА_2 , в присутності захисника, адвоката ОСОБА_5 , подано заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, згоден і не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження і згідний на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.

Потерпілою ОСОБА_3 також подано заяву, де остання вказує, що ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, їй роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин і вона не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та згідна на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

На підставі ст. ст. 302, 381, 382 КПК України суд здійснює розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали досудового розслідування, суд дійшов переконання, що встановлені органом досудового розслідування обставини щодо незаконного проникнення ОСОБА_2 до іншого володіння особи, що порушує недоторканність житла громадян, знайшли своє підтвердження, ці обставини не оспорюються учасниками судового провадження і дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи, що порушує недоторканність житла громадян.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, класифікується як кримінальний проступок, раніше не судимий, не працює, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2019 року (діагноз: F10.252. Активна залежність).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеру діяння, враховуючи сукупність обставин, що пом`якшують покарання (визнання вини, щире каяття у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, активне сприяння його розкриттю), та відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, не працевлаштований, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу, що, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися

Речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 65,162 КК України, ст. ст. 100, 302, 369, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. /вісімсот п`ятдесят гривень/.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку суду до виконання.

Речові докази: один DVD-R диск з відеозаписом з нагрудного відео реєстратора інспектора СРПП Відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження №1202602525000025.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua