Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №904/6545/25 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №904/6545/25

Суддя: Демчина Тетяна Юріївна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 м.Дніпро Справа № 904/6545/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Кошлі А.О., Кучеренко О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФІСМЕНЕДЖЕР» та Акціонерного товариства «УКРТРАНСНАФТА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 (головуючий в першій інстанції Васильєв О.Ю.)

у справі за позовом Акціонерного товариства «УКРТРАНСНАФТА»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФІСМЕНЕДЖЕР»

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У листопаді 2025 року Акціонерного товариства «УКРТРАНСНАФТА» (надалі – АТ «Укртранснафта») звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФІСМЕНЕДЖЕР» (надалі – ТОВ «Офісменеджер») про пені в розмірі 1325,47 грн, штрафу в розмірі 1599,70 грн та штрафу в розмірі 12998,93 грн у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договору поставки № 23-02/50-25 від 19.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач порушив строки виконання вказаного договору, поставивши частину товару з недоліками, які в подальшому не усунув відповідно до умов договору. У зв`язку з тим, що відповідач не поставив товар на суму 22852,92 грн, а виявлені недоліки не усунув у встановлений 20-денний строк, позивач на підставі п.п.7.1, 7.3 договору нарахував пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення, штраф за прострочення поставки понад 30 днів у розмірі 7 % та штраф за неусунення недоліків у розмірі 10 % від суми договору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Офісменеджер» на користь АТ «Укртранснафта» 12998,93 грн штрафу; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Цим же рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 1977,42 грн витрат на сплату судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 1325,47 грн та штрафу в розмірі 1599,70 грн за порушення строків поставки не підлягають задоволенню, оскільки відповідач належним чином виконав зобов`язання з поставки товару, а саме: здійснив поставку товару у кількості та у строки, визначені договором та специфікацією, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними. Натомість вимога про стягнення штрафу за неусунення недоліків товару у розмірі 12998,93 грн визнана судом обґрунтованою, оскільки суд визнав акти перевірки товару належними доказами поставки неякісної продукції, а відповідач, отримавши відмову покупця, не здійснив заміну товару, чим порушив п.7.2 договору, у зв`язку з чим на підставі п.7.3 договору йому правомірно нараховано штраф у розмірі 10 % від суми договору.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач у справі – ТОВ «Офісменеджер» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій заявлено вимоги скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 у справі № 904/6545/25 в частині стягнення штрафу в розмірі 12998,93 грн та 1977,42 грн витрат на сплату судового збору і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

ТОВ «Офісменеджер» вказує, що суд першої інстанції безпідставно стягнув штраф за неусунення недоліків товару, оскільки поставлений товар, а саме: лопати, граблі, держаки - відповідає вимогам ГОСТ та ДСТУ, що підтверджується висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Вказує, що товар є комплектним та не має прихованих недоліків у розумінні п.7.2 договору. Вважає, що позивач, в порушення п.п.5.8.2, 5.11.2 договору, не відхилив електронні видаткові накладні та не направив мотивованих заперечень через електронний сервіс iDocHUB, а навпаки, підписав їх, що свідчить про прийняття товару без зауважень. На переконання ТОВ «Офісменеджер», складені акти перевірки не містять строків усунення недоліків, тому відповідач не був обмежений у термінах їх усунення. Зазначає, що частину товару відповідач повернув за власний кошт. Апелянт вважає, що позивач не довів порушень з боку відповідача, а тому стягнення штрафу є безпідставним.

Крім того, позивач у справі – АТ «Укртранснафта», не погодившись із зазначеним рішенням, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій заявлено вимоги скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 у справі № 904/6545/25 в частині відмови у стягненні з ТОВ «Офісменеджер» пені в розмірі 1325,47 грн та штрафу в розмірі 1599,70 грн, передбачених п.7.1 договору, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву АТ «Укртранснафта» повністю.

АТ «Укртранснафта» вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у стягненні пені в розмірі 1325,47 грн та штрафу в розмірі 1599,70 грн, нарахованих на підставі п.7.1 договору, оскільки дійшов неправильного висновку про належне виконання відповідачем зобов`язань. Зазначає, що відповідач поставив товар лише на суму 107136,36 грн замість передбачених договором 129989,28 грн, тобто не поставив товар на суму 22852,92 грн. При цьому строк поставки сплив 19.05.2025, а 17.06.2025 відповідач листом повідомив про неможливість усунути недоліки та допоставити товар. На переконання АТ «Укртранснафта», прострочення поставки тривало 58 днів, з 20.05.2025 по 16.07.2025, що є підставою для застосування штрафних санкцій згідно з п.7.1 договору.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

АТ «Укртранснафта» подало відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Офісменеджер», який мотивований тим, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу за неусунення недоліків у розмірі 12998,93 грн є законним та обґрунтованим, а доводи апелянта (ТОВ «Офісменеджер») - безпідставними. Позивач зазначає, що відповідач не поставив товар на суму 22852,92 грн, виявлені недоліки, зокрема, невідповідність технічним характеристикам лопат, граблів, держаків підтверджені актами перевірки та листами про відмову від прийняття товару, а відповідач у листі від 17.06.2025 визнав неможливість усунути недоліки. Оскільки заміну товару у 20-денний строк, а саме до 27.05.2025, здійснено не було, вважає, що штраф відповідно до п.7.3 договору нарахований правомірно.

4. Процедура апеляційного провадження

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026, для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Офісменеджер» визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Кучеренко О.І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Офісменеджер» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 у справі № 904/6545/25 за позовом АТ «Укртранснафта» до ТОВ «Офісменеджер» про стягнення коштів; призначено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, а також витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали вказаної справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.03.2026, для розгляду апеляційної скарги АТ «Укртранснафта» визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Кучеренко О.І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Укртранснафта» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 у справі № 904/6545/25 за позовом АТ «Укртранснафта» до ТОВ «Офісменеджер» про стягнення коштів; об`єднано провадження за апеляційними скаргами АТ «Укртранснафта» та ТОВ «Офісменеджер» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 у справі № 904/6545/25 для проведення їх спільного апеляційного розгляду; призначено розгляд апеляційних скарг здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

01.04.2026 матеріали справи № 904/6545/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

09.04.2026 від АТ «Укртранснафта» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини

19.03.2025 між ТОВ «Офісменеджер» (постачальник) та АТ «Укртранснафта» (покупець) укладено договір поставки № 23-02/50-25, відповідно до п.1.1 якого, на умовах цього договору та за результатами проведеної процедури закупівлі (згідно з протоколом щодо прийняття рішення Уповноваженою особою з проведення публічних закупівель АТ «Укртранснафта» від 10.03.2025 № 33УОВ/5), постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар (код 44510000-8 за ДК 021:2015)(UA-2025-02-07-013266-а) - знаряддя господарське в асортименті, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар.

Згідно з п.2.1 договору, номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки товару визначені у Специфікації до цього договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, що є Додатком № 1 до цього договору та його невід`ємною частиною.

У п.2.2 договору сторони передбачили, що інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики товару визначена у Додатку № 2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Умови поставки, які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2010», місце, умови та строки поставки визначаються в специфікації (Додаток №1 до договору) - п.5.1 договору.

Відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до договору), строк поставки товару - протягом 60 календарних днів з дати отримання постачальником письмової заявки від покупця.

Згідно з п.5.5 договору, приймання товару покупцем (в тому числі кожної частини/партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін електронного первинного документу (видаткової накладної). Датою поставки товару (в тому числі кожної частини/партії товару) та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання електронних первинних документів (видаткової накладної) представника покупця (п.5.12 договору).

При недотриманні постачальником строків, вказаних в заявці покупця, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого /несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього строку порушення зобов`язання. Якщо прострочення виконання зобов`язань перевищує 30 днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від вартості непоставленого/несвоєчасно поставленого товару (п.7.1 договору).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку поставки некомплектного товару або товару неналежної якості (товар, який має приховані недоліки), постачальник зобов`язаний у термін не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів з дати відмови покупця від товару або в інший обумовлений сторонами строк, замінити товар на ідентичний належної якості та/або комплектації. При цьому постачальник несе витрати з заміни та доставки товару самостійно. Якщо постачальник не здійснить заміну товару на ідентичний належної якості та/або комплектації, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від суми, визначеної у пункті 3.2 договору (п.7.3 договору).

Сторонами підписаний Додаток №2 до договору – «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики товару».

20.03.2025 АТ «Укртранснафта» направило ТОВ «Офісменеджер» заявку про готовність до виконання договору № 23-02/6/2101-25, яку отримано відповідачем у той самий день. Отже, кінцевий строк поставки товару – 19.05.2025.

ТОВ «Офісменеджер» листом № 95 від 14.04.2025 повідомило АТ «Укртранснафта» про готовність поставки товару у кількості, зазначеній у Додатку №1 (Специфікації).

Згідно з видатковими накладними № 306529 від 17.04.2025 на суму 80875,92 грн, № 307111 від 18.04.2025 на суму 9118,44 грн, № 307116 від 18.04.2025 на суму 17142,00 грн, відповідачем поставлено товар на виконання умов договору.

23.04.2025 та 28.04.2025 при перевірці АТ «Укртранснафта» поставленого ТОВ «Офісменеджер» товару було виявлено його часткову невідповідність умовам договору, про що складені акти перевірки.

Відповідно до Акту перевірки товару від 23.04.2025, по п.7 Додатку № 2 до договору поставлений товар не відповідає умовам договору, а саме: лопата совкова пісочна з держаком 18 шт.: висота робочої частини менша зазначених 271 мм, а саме: 250 мм; товщина робочої частини менша 1,5 мм, а саме: 1,1 мм; по п.6 Додатку № 2 до договору товар не відповідає умовам договору, а саме: лопата снігоприбиральна з держаком 1 шт.: товщина робочої частини менше 1,0 мм, а саме: 0,9 мм.

Згідно з Актом перевірки товару від 28.04.2025, по п.п.2, 3, 6, 7 товар не відповідає умовам договору поставки від 19.03.2025 № 23-02/50- 25, а саме: по п.2 Додатку № 2 таблиці 2 договору «Граблі садово-городні з держаком»: довжина держаку дерев`яного менше зазначеної 1,6 м, а саме: 1,5 м; по п.3 Додатку № 2 таблиці 2 договору «Держаки дерев`яні до граблів садово-городніх»: довжина держаку дерев`яного менше зазначеної 1,6 м, а саме: 1,5 м; по п.6 Додатку № 2 таблиці 2 договору: «Лопата снігоприбиральна з держаком»: ширина робочої частини менше зазначених 345 мм, а саме: 340 мм, висота робочої частини менше зазначених 500 мм, а саме: 370 мм; по п.7 Додатку № 2 до договору «Лопата совкова пісочна з держаком»: висота робочої частини менше зазначених 271 мм, а саме: 250 мм.

Відповідно до Акту перевірки товару від 30.04.2025 товар відповідає умовам договору поставки від 19.03.2025 № 23-02/50-25.

Також в матеріалах справи міститься акт перевірки товару від 19.05.2025 ( на заміну акту перевірки товару від 24.04.2025 №UTN-333/25, у зв`язку з технічними помилками) згідно з яким: по п.п. 6 (1 шт.), 7 - товар не відповідає умовам договору поставки від 19.03.2025 № 23- 02/50-25, а саме: по п.7 Додатку 2 до договору - лопата совкова пісочна з держаком 18 шт: висота робочої частини менше зазначених 271 мм, а саме - 250 мм, товщина робочої частини менше 1,5 мм, а саме - 1,1мм; по п.6 Додатку 2 до договору - лопата снігоприбиральна з держаком 1 шт: товщина робочої частини менше 1,0 мм, а саме - 0,9 мм. Відсутні гарантійний лист та документи, що підтверджують якість товару.

Товар, який не відповідав умовам договору, АТ «Укртранснафта» відмовилось прийняти та направило ТОВ «Офісменеджер» листи № 23-02/6/3201-25 від 29.04.2025 та № 23-02/6/3181-25 від 28.04.2025 з актами виявлених недоліків.

17.06.2025 ТОВ «Офісменеджер» листом № 3480/6-25 повідомило АТ «Укртранснафта» про неможливість усунути недоліки, які були виявлені при поставці товару, та запропонувало укласти додаткову угоду про розірвання договору.

15.07.2025 АТ «Укртранснафта» направило ТОВ «Офісменеджер» повідомлення № 23-02/6/5133-25 про відмову від зобов`язань за договором з 17.07.2025 та застосування оперативно-господарської санкції.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за порушення постачальником строків поставки товару в розмірі 1325,47 грн, штраф за порушення строків поставки товару понад 30 днів в розмірі 1599,70 грн та штраф за неусунення недоліків товару в розмірі 12998,93 грн. З метою врегулювання спору в позасудовому порядку, позивач звертався до відповідача з претензією № 04-03/11/5470-25 від 29.07.2025 з вимогою добровільно сплатити кошти, нараховані відповідачу за неналежне виконання умов договору.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відповідно до ч.2 цієї статті, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ст.530 ЦК України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за поставку товару неналежної якості та нездійснення заміни цього товару протягом встановленого договором строку, а також висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у стягненні пені та штрафу за порушення строків поставки товари.

Відповідач (ТОВ «Офісменеджер») вказує, що суд першої інстанції безпідставно стягнув штраф за неусунення недоліків товару, оскільки поставлений товар, а саме: лопати, граблі, держаки, відповідає вимогам ГОСТ та ДСТУ, що підтверджується висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Вказує, що товар є комплектним та не має прихованих недоліків у розумінні п.7.2 договору. Вважає, що позивач, в порушення п.п.5.8.2, 5.11.2 договору, не відхилив електронні видаткові накладні та не направив мотивованих заперечень через сервіс iDocHUB, а навпаки, підписав їх, що свідчить про прийняття товару без зауважень. На переконання ТОВ «Офісменеджер», складені акти перевірки не містять строків усунення недоліків, тому відповідач не був обмежений у термінах їх усунення. Зазначає, що частину товару відповідач повернув за власний кошт. Апелянт вважає, що позивач не довів порушень з боку відповідача, а тому стягнення штрафу є безпідставним.

Позивач (АТ «Укртранснафта») вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у стягненні пені в розмірі 1325,47 грн та штрафу в розмірі 1599,70 грн, нарахованих на підставі п.7.1 договору, оскільки дійшов неправильного висновку про належне виконання відповідачем зобов`язань. Зазначає, що відповідач поставив товар лише на суму 107136,36 грн замість передбачених договором 129989,28 грн, тобто недопоставив товар на 22852,92 грн. При цьому строк поставки сплив 19.05.2025, а 17.06.2025 відповідач листом повідомив про неможливість усунути недоліки та допоставити товар. На переконання АТ «Укртранснафта», прострочення поставки тривало 58 днів з 20.05.2025 по 16.07.2025, що є підставою для застосування штрафних санкцій згідно з п.7.1 договору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач зазначає, що відповідач не поставив товар на суму 22852,92 грн, виявлені недоліки, зокрема, невідповідність технічним характеристикам лопат, граблів, держаків - підтверджені актами перевірки та листами про відмову від прийняття товару, а відповідач у листі від 17.06.2025 визнав неможливість усунути недоліки. Оскільки заміну товару у 20-денний строк здійснено не було, вважає, що штраф відповідно до п.7.3 договору нарахований правомірно.

Колегія суддів, проаналізувавши доводи апеляційної скарги позивача в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1325,47 грн та штрафу у розмірі 1599,70 грн, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині з огляду на таке.

За положеннями п.7.1 укладеного між сторонами договору, підставою застосування до постачальника відповідальності у виді пені в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожний день прострочення, а також штрафу у розмірі 7 % від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару, є недотримання постачальником строків поставки.

При цьому, згідно з п.5.2 договору, строки поставки визначаються в Специфікації (Додаток № 1 до договору). Специфікацією (Додаток № 1 до договору) визначено строк поставки – протягом 60 календарних днів з дня отримання постачальником письмової заявки від покупця.

Таку заявку АТ «Укртранснафта» направило листом № 23-02/6/2101-25 від 20.03.2025 та, як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, вона отримана постачальником того ж дня – 20.03.2025. Таким чином, строк поставки товару відповідно до умов укладеного сторонами договору – до 19 травня 2025 року включно.

З п.п.5.7, 5.8, 5.12 договору вбачається, що обов`язок постачальника щодо поставки товару вважається виконаним з моменту підписання електронних первинних документів (видаткових накладних) уповноваженим представником покупця. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем у порядку та у спосіб, встановлені договором, підписано видаткові накладні № 307111 від 25.04.2025, № 307116 від 29.04.2025 та № 306529 від 01.05.2025, що свідчить про прийняття позивачем товару за цими накладними без зауважень щодо кількості та строку поставки.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу на підставі п.7.1 договору, виходив з того, що відповідач свої зобов`язання за договором у частині строків поставки товару виконав належним чином, здійснив поставку товару відповідно до умов договору, а саме: в кількості та у строки, визначені в умовах договору та специфікації, що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані позивачем. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такий висновок суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи.

Щодо твердження позивача про недопоставку товару на суму 22852,92 грн, колегія суддів зазначає, що, як вбачається зі змісту листів позивача № 23-02/6/3201-25 від 29.04.2025 та № 23-02/6/3181-25 від 28.04.2025, а також актів виявлених недоліків, претензії позивача стосувалися не відсутності поставки як такої чи порушення її строків, а невідповідності характеристик поставленого товару умовам договору, зокрема, невідповідність довжини, товщини виробів тощо. Тобто, фактично товар на спірну суму був поставлений відповідачем, однак позивач відмовився від його прийняття через виявлені недоліки, що є підставою для застосування інших механізмів відповідальності, зокрема, передбачених п.п.7.2-7.3 договору, проте не стягнення пені та штрафу за порушення строків поставки.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, згідно з ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було порушено строки поставки товару, оскільки поставка товару за видатковими накладними, які були підписані позивачем, здійснена в межах встановленого договором строку. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1325,47 грн та штрафу у розмірі 1599,70 грн, передбачених п.7.1 договору. Отже, апеляційна скарга АТ «Укртранснафта» задоволенню не підлягає.

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ «Офісменеджер» в частині стягнення штрафу за п.7.3 договору, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши доводи апеляційної скарги відповідача, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідач у апеляційній скарзі посилається на висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.12.2020 № 12.2-18.1/27512, відповідно до якого лопати, граблі та держаки дерев`яні до граблів садово-городніх відповідають ГОСТ 19596-87, ДСТУ 8973:2020 та ГОСТ 19597-94, однак зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції про невідповідність поставлених виробів умовам укладеного між сторонами договору (зокрема, Додатку № 2 з інформацією про технічні, кількісні та якісні характеристики товару).

Відповідно до ч.4 ст.673 ЦК України, якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Додатком № 2 («Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики товару») до договору сторони погодили конкретні технічні, якісні та кількісні характеристики товару, які є більш деталізованими порівняно із загальними державними стандартами. Зокрема, Додатком № 2 до договору передбачено такі характеристики: висота робочої частини лопати совкової пісочної – 271 мм, товщина робочої частини – 1,5 мм; довжина держаку дерев`яного до граблів – 1,6 м; ширина робочої частини лопати снігоприбиральної – 345 мм, висота робочої частини – 500 мм тощо.

Відповідно до актів перевірки товару, фактичні показники частини поставленого товару не відповідали цим погодженим сторонами характеристикам, зокрема, актами зафіксовано поставку лопати совкової пісочної з висотою робочої частини 250 мм замість 271 мм, товщиною 1,1 мм, замість 1,5 мм, довжиною держаку 1,5 м, замість 1,6 м; лопати снігоприбиральної з шириною робочої частини 340 мм замість 345 мм, висотою 370 мм замість 500 мм.

Відповідно до ч.1 ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів зазначає, що факт відповідності поставленого товару загальним державним стандартам не звільняє відповідача від обов`язку дотримуватися більш конкретних та деталізованих вимог щодо його характеристик, які були погоджені сторонами у договорі. Якщо сторони у договорі передбачили підвищені вимоги до якості товару порівняно з вимогами, встановленими законом, такі договірні умови мають пріоритет над загальними стандартами.

Зі змісту ст.629 ЦК України вбачається, що у ній закріплено один з фундаментальних принципів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Схожі за змістом висновки щодо застосування положень статей 204, 629 ЦК України викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 та в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.

Щодо доводів відповідача про те, що виявлені недоліки не є прихованими, а товар є комплектним, тому підстави для застосування п.п.7.2-7.3 договору відсутні, колегія суддів зазначає, що п.7.2 договору передбачає відповідальність постачальника у випадку поставки некомплектного товару або товару неналежної якості (товар, який має приховані недоліки). Використання в цьому пункті сполучника «або» свідчить про те, що це альтернативні підстави для застосування відповідальності, а не обов`язкова сукупність обох умов. До того ж, виявлені недоліки, такі як невідповідність розмірів, товщини, довжини тощо, є недоліками якості товару, оскільки товар не відповідає погодженим сторонами технічним характеристикам. На переконання колегії суддів, поставка товару з технічними характеристиками, які відрізняються від погоджених сторонами у договорі, є прямим порушенням його умов щодо якості товару, незалежно від того, чи є такі недоліки прихованими чи явними. Акти перевірки були складені саме внаслідок візуального огляду товару та вимірювання його параметрів, що підтверджує виявлення недоліків.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Колегія суддів вважає, що поставка товару, який за своїми технічними характеристиками не відповідає умовам договору, є неналежним виконанням зобов`язання, що тягне за собою відповідальність, передбачену договором та законом.

Доводи відповідача про порушення позивачем процедури фіксації недоліків, зокрема, у частині того, що позивач не відхилив електронні первинні документи (видаткові накладні) через електронний сервіс iDocHUB та не направив мотивованого заперечення протягом 3 робочих днів, як того вимагає п.5.8.2 договору, а також що дати актів перевірки та дати їх складання відрізняються, що є порушенням п.5.8.2 договору, колегія суддів вважає необґрунтованими. В аспекті даних доводів відповідача, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.5.5 договору, приймання товару покупцем підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін електронного (-их) первинного (-их) документа (-ів) (видаткової (-их) накладної (-их)). При цьому, п.п.5.8.2, 5.11.2 договору передбачають механізм дій покупця у разі виявлення недоліків, включаючи право відхилити електронний первинний документ. Однак, з аналізу умов договору вбачається, що підписання видаткової накладної не є безумовним підтвердженням якості товару, оскільки приймання товару за якістю здійснюється окремо, зокрема, як передбачено п.5.13 договору, прийом товару покупцем за якістю здійснюється у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість товару. Відповідно до п.5.9 договору, у разі виявлення недоліків, складається акт виявлених недоліків товару.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач після виявлення недоліків склав відповідні акти перевірки та направив їх відповідачу разом з листами № 23-02/6/3201-25 від 29.04.2025 та № 23-02/6/3181-25 від 28.04.2025, що відповідає умовам договору. Факт підписання видаткових накладних до моменту виявлення недоліків не позбавляє покупця права на фіксацію таких недоліків після їх виявлення, особливо з огляду на те, що відповідно до п.7.2 договору, строк на заміну товару обчислюється саме з дати відмови покупця від товару. Щодо розбіжностей у датах актів перевірки, колегія суддів зазначає, що такі розбіжності не є порушенням умов договору, оскільки договір не встановлює конкретних строків складання актів після виявлення недоліків. Більш того, Акт перевірки від 19.05.2025 був складений на заміну Акту від 24.04.2025 у зв`язку з технічними помилками, що свідчить про добросовісні дії позивача щодо належного оформлення документації.

Щодо доводів відповідача про відсутність в актах строків усунення недоліків, колегія суддів зауважує, що саме в п.7.2 договору сторонами встановлений строк для заміни товару, а саме: не пізніше 20 робочих днів з дати відмови покупця від товару. Вказана умова договору безпосередньо регулює строк виконання обов`язку постачальника щодо заміни неякісного товару.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач направив відповідачу листи з актами виявлених недоліків 28-29 квітня 2025 року, що є датою відмови покупця від неякісного товару. Відповідно, останнім днем 20-денного строку на заміну товару було 27.05.2025. Однак, відповідач не здійснив заміну товару у цей строк, а лише 17.06.2025 листом № 3480/6-25 повідомив позивача про неможливість усунути недоліки. Таким чином, факт невиконання відповідачем обов`язку щодо заміни неякісного товару у встановлений договором строк є доведеним та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.7.3 договору, якщо постачальник не здійснить заміну товару на ідентичний належної якості та/або комплектації, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від суми, визначеної у п.3.2 договору. Пунктом 3.2 договору визначено загальну суму договору - 129989,28 грн. Відповідно, розмір штрафу становить 12998,93 грн, виходячи з розрахунку:129989,28 грн х 10%. Колегія суддів перевірила зазначений розрахунок та визнала його арифметично правильним.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку доводам сторін та поданим доказам, правильно визначив зміст правовідносин сторін та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків місцевого господарського суду та не можуть бути підставою для скасування постановленого ним рішення щодо часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за не здійснення заміни товару на підставі п.7.3 договору.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст.269 ГПК України, апеляційні скарги позивача та відповідача задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

8. Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання апеляційних скарг відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на апелянтів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд

у х в а л и в :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОФІСМЕНЕДЖЕР» та Акціонерного товариства «УКРТРАНСНАФТА» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 у справі № 904/6545/25 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2026 у справі №904/6545/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 26.06.2026.

Головуючий суддя Т.Ю.Демчина

Судді А.О.Кошля

О.І.Кучеренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua