Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №908/870/25 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №908/870/25

Суддя: Чус Оксана Володимирівна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 року м.Дніпро Справа № 908/870/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. доповідач,

судді: Кощеєв І.М., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання Солодовій І.М.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача: Охотін М.В. (в залі суду) - самопредставництво, директор, виписка з ЄДР;

Серебрянников Д.В. (в залі суду) - адвокат, довіреність

Представник відповідача 1: Лєлєкова В.В. (в залі Господарського суду Запорізької області) - адвокат, довіреність

Представник відповідача 2: НЕУДАЧІН РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат, довіреність

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20»

на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2025

(повний текст рішення суду складено 26.08.2025; (суддя Горохов І.С.)

у справі № 908/870/25

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20»

до 1. Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання»

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Центральний 20" до відповідачів Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що після укладення з АТ «Запоріжжяобленерго» договору про надання послуг з розподілу електричної енергії було проведено обстеження електромереж позивача та виявлено лише 4 точки комерційного обліку електричної енергії, про що складено акт обстеження. Відповідач 2 через протиправне включення загально облікової точки комерційного обліку відповідачем 1, нараховує безпідставний борг за спожиту електричну енергію, оскільки виставляє рахунки на підставі даних оператора системи розподілу – АТ «Запоріжжяобленерго». ОСББ «Бульвар Центральний 20» вважає, що договір № 16036, укладено з відповідачем 1 з порушенням прав та законних інтересів об`єднання в який необхідно внести зміни шляхом укладення додаткової угоди. Просив внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди та зобов`язати відповідачів провести коригування обсягів електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.08.2025 у позові відмовлено повністю. Витрати із сплати судового збору покладено на позивача.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.

Щодо укладення додаткової угоди суд першої інстанції виснував, що з урахуванням обставин справи, норм чинного законодавства України та договору № 16036, можуть бути внесені зміни до умов вказаного договору шляхом досягнення домовленостей між ОСББ «Бульвар Центральний 20» та АТ «Запоріжжяобленерго» з урахуванням 4-х точок підключення комунального навантаження, однолінійної схеми та погодженої потужності комунального навантаження та підписання додаткової угоди до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 16036 від 06.12.2023.

Водночас, місцевий господарський суд зазначив, що під час вирішення даного спору суд не може визнати обґрунтованими та доведеними вимоги позивача щодо внесення змін до договору 1636 від 06.12.2023 шляхом укладення додаткової угоди, оскільки позивач до подачі позову до суду з даною вимогою, не надсилав до АТ «Запоріжжяобленерго» проєкту додаткової угоди, яку приєднав лише після звернення до суду з позовом до клопотання про усунення недоліків від 18.04.2025. Позов не містить вимоги в якій саме редакції додаткової угоди позивач просить внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди. Погодження умов пропозицій позивача, які викладені у додатковій угоді від 01.04.2025 між позивачем та відповідачем 1 не відбувалось. У листі від 03.10.2024 вих. № 2024/10-1 позивач просив укласти іншу додаткову угоду із загальною потужністю комунального навантаження « 6,2 кВт», однак у проєкті додаткової угоди інформація з приводу погодження даної потужності відсутня. Додатки №№ 8 та 9 в новій редакції між сторонами не підписувались та не погоджувались, нова технічна документація не надавалась. З листування вбачається надання позивачем однолінійної схеми, однак до матеріалів справи її не надано.

Щодо здійснення коригування обсягів електричної енергії суд першої інстанції зауважив, що позивачем була підписана Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. У вказаній заяві позивач вказав 5 (п`ять) точок комерційного обліку, відповідно розподіл електричної енергії здійснюється за п`ятьма (вказаними в заяві-приєднання) точками комерційного обліку. Зміни до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг щодо кількості точок комерційного обліку не вносилися.

Крім того, господарський суд вказав, що заявляючи позовні вимоги про зобов`язання відповідачів здійснити коригування обсягів електричної енергії позивачем не зазначається за який період необхідно здійснити таке коригування. Розрахунок коригування окремо за кожним з договорів за спірний період до позову не додано. Рахунки, які виставлялись Оператором системи та Постачальником електричної енергії з доказами їх повної або часткової оплати позивачем не надано.

Враховуючи ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. ч. 1-3 ст. 80, ч. 1 ст. 86 ГПК України, наведені обставини, надані сторонами докази, вимоги законодавства України, суд першої інстанції вважав, що позивачем не доведено заперечень АТ «Запоріжжяобленерго» щодо укладення додаткової угоди в редакції від 01.04.2025, погодження між сторонами нової уточнюючої технічної документації, і як насідок наявності підстав для проведення коригування обсягів електричної енергії. Місцевий господарський суд у позові відмовив повністю.

Не погоджуючись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції під час прийняття рішення, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20» звернулось через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2025 по справі № 908/870/25 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ОСББ «БУЛЬВАР ЦЕНТРАЛЬНИЙ 20» вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, з наступних підстав.

В апеляційній скарзі зазначено, що неодноразові звернення Позивача до ПАТ «Запоріжжяобленерго» не призвели до вирішення питання щодо зміни у Договорі №16036 та визначення фактичного обліку електричної енергії та приєднаних точок обліку.

Позивач посилається на пункт 62 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», відповідно до якого, побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Також скаржник вказує, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 (зі змінами), встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово- комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси).

Апелянт зазначає, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Відповідно до статті 1 вказаного Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Згідно із статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Отже, Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає об`єднання як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Позивач посилається на ч. 1 ст. 203 ЦК України, пункт 1.2.4 ПРРЕЕ, пункт 2.1.11 ПРРЕЕ, пункт 2.1.12 ПРРЕЕ та вказує, що 03.10.2024 ОСББ «Бульвар Центральний 20» звертався до ПАТ «Запоріжжяобленерго» із заявою про укладення іншої додаткової угоди до договору № 16036 відповідно до наданих однолінійних схем, з урахуванням 4-х точок у під`їздах №№ 2, 6, 10, 12 з загальною потужністю комунального навантаження « 6,2 кВт», а також зробити відповідний перерахунок за весь період споживання з 01.09.2021. До звернення додано однолінійну схему бул. Центральний 20 (щитові І, ІІ, ІІІ, IV) на 4 аркушах. Пунктом 2.2 типового договору передбачено, що відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) у додатку 3 до цього договору. При цьому, сам типовий договір не містить примірного додатку 3 до цього Договору, а тим більше не вимагає його розбивки на будь-які підпункти. 06.12.2023 позивач уклав із відповідачем 1 письмовий договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 16036. В укладеному між сторонами договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії № 16036 від 06.12.2023, що у додатках міститься інформація про розрахункові засоби вимірювання, зокрема про спірний прилад обліку за електричним ідентифікаційним кодом 62Z9853007653934, проте ці додатки не визначають порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку.

Також скаржник посилається на пункт 1.1.2 ПРРЕЕ, пункт 2.3.3 ПРРЕЕ, пункт 2.3.2 ПРРЕЕ, пункт 5.1.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, пункт 5.1.19 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, пункт 5.1.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, підпункти 14, 34, 71 пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, пункт 2.1.13 ПРРЕЕ та зауважує, що, отже, розрахунки за спожиту електричну енергію (комерційні розрахунки) повинні здійснюватися на підставі показань лічильника, приєднаного до електрообладнання, що знаходиться на території власника або користувача об`єкта нерухомості. Тобто розрахунки між позивачем та відповідачем 1 за спожиту електричну енергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності позивача. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо.

З огляду на викладене, апелянт вважає, що використання відповідачем 1 приладу обліку спожитої електричної енергії за електричним ідентифікаційним кодом 62Z9853007653934, з метою обліку спожитої позивачем електроенергії суперечить пункту 2.3.2 ПРЕЕ, пункту 5.1.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, у зв`язку з чим в договір в частині включення цього приладу обліку мають бути внесені зміни шляхом підписання додаткової угоди.

Також скаржник зазначає, що облік електроенергії, яку споживає позивач за приладом обліку спожитої електричної енергії за електричним ідентифікаційним кодом 62Z9853007653934, при наявності в договорі інших лічильників, які безпосередньо використовуються позивачем з метою виконання статутної діяльності, суперечить пункту 1.1.2 ПРЕЕ.

Позивач вказує, що разом з тим, згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Таким чином ОСББ є юридичною особою, яка не споживає електричну енергію для власних потреб, а електрична енергія використовується для забезпечення колективних комунально-побутових потреб населення (у даному випадку для освітлення місць загального користування та електрична енергія на технічні цілі). У контексті приписів Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 № 869 електрична енергія, яка витрачається на технічні (загальні) потреби освітлення місць загального використання, ліфти, насосні станції підкачки води та інше входить до комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Саме за комунальну електроенергію сплачує об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Оплата будь-якої іншої електричної енергії, яка витрачається не на технічні цілі зазначеними законодавчими актами не передбачена.

З урахуванням викладеного, апелянт вважає, що включення приладу обліку спожитої електричної енергії за електричним ідентифікаційним кодом 62Z9853007653934 у додатках до переліку точок комерційного обліку, суперечить пунктам 1.1.2, 2.1.12, 2.3.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, та пунктам 5.1.10., 5.1.19, 5.1.21. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, що є підставою для внесення змін до договору.

Крім того, скаржник відмічає, що Актом обстеження від 26.03.2024 року, проведеного ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі працівників ОСОБА_1 та Марусенко В.А., встановлено що у будинку в кожному під`їзді встановлено по 7 ЛЕД- ламп, які споживають 0,018 кВт в годину кожна. У будинку в наявності 4 (чотири) лічильника на кожній з чотирьох точок підключення комунального навантаження, інші точки відсутні, два лічильника на двох точках були в наявності в день прийняття будинку в управління ОСББ «Бульвар Центральний 20» 01.09.2021 року, а саме: - лічильник № 0253754 у під`їзді 10 (Щитова ІІІ живить під`їзди №№ 8,9,10,11); - лічильник № 702919 у під`їзді 12 (Щитова ІУ живить 12 під`їзд); - два лічильника були встановлені і опломбовані 19.07.2023 року: - лічильник № 12129208 у під`їзді 2 (Щитова І , живить під`їзди №№ 1,2,3); - лічильник № 12129712 у під`їзді 6 (щитова ІІ, живить під`їзди № № 4,5,6,7).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20» у судовій справі № 908/870/25 передано на розгляд колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді: Іванов О.Г., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2025 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали господарської справи № 908/870/25.

29.09.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали господарської справи № 908/870/25.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2025 у справі № 908/870/25 - залишено без руху. Рекомендовано Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20» усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

16.10.2025 від скаржника до ЦАГС надійшло клопотання про усунення недоліків, яким долучено до матеріалів справи докази сплати судового збору у розмірі 10 900,80, відповідно до платіжної інструкції № 719 від 16.10.2025.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2025 у справі № 908/870/25. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 11.02.2026 о 12 год. 00 хв.

03.11.2025 Акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" з використанням системи «Електронний суд» подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить долучити відзив на апеляційну скаргу до матеріалів справи № 908/870/25. У задоволенні апеляційної скарги ОСББ «Бульвар Центральний 20» по справі № 908/870/25 відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на Позивача ОСББ «Бульвар Центральний 20». Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2025 р. по справі № 908/870/25 залишити без змін.

Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» не погоджується із висновками, викладеними в скарзі, вважає апеляційну скаргу недоведеною, необґрунтованою та такою, яка не підлягає задоволенню.

Відповідач 1 посилається на п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 2 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., п. 2.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., пункти 1, 2, 4 Постанови НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018 р. «Про видачу ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом» та зазначає, що з 01.09.2021 р. Споживач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщено на офіційному сайті АТ «Запоріжжяобленерго» і є у загальному доступі, згодом між сторонами був укладений письмовий Договір про розподіл № 16036 від 06.12.2023 р.

Відповідач 1 зауважує, що Позивач (ОСББ “Бульвар Центральний 20”) не є колективним побутовим споживачем з огляду на те, що ним у рамках укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 16036 від 06.12.2023 р. не організовано загальний розрахунковий засіб обліку по ОСББ. Розрахунки за спожиту електричну енергію за вказаним договором проводяться лише за споживання електричної енергії у місцях загального користування (комунального навантаження та ліфтів), при цьому побутові споживачі розраховуються за електроенергію за окремими розрахунковими приладами обліку в рамках окремих договорів, укладених з оператором системи.

Також Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» зазначає, що норми Постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» не розповсюджуються на правовідносини, які виникли між Позивачем та Відповідачем 1, оскільки ця Постанова стосується лише саме населення.

Відповідач 1 зауважує, що договір № 16036 від 06.12.2023 р. та додатки до нього укладені згідно з вимогами чинного законодавства, визнані сторонами, укладені із дотримання усіх істотних умов, не порушуючи жодних прав та законних інтересів ОСББ «Бульвар Центральний 20», договір про розподіл та додатки до нього підписані без зауважень.

Відповідач 1 вказує, що позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких в укладений між сторонами договір має бути внесено зміни за рішенням суду. Таким чином, у АТ «Запоріжжяобленерго» відсутні законні підстави щодо виключення із договору та додатків спірної безоблікової точки комерційного обліку з ЕІС-кодом 62Z9853007653934, а також здійснення перерахунку обсягів спожитої електричної енергії.

Відповідач 1наголошує, що у АТ «Запоріжжяобленерго» на сьогодні відсутні підстави щодо укладання додаткової угоди щодо внесення змін, а саме виключити із договору про розподіл № 16036 від 06.12.2023 р. безоблікову точку комерційного обліку, а також здійснення перерахунку обсягів спожитої електричної енергії у зв`язку із тим, що Позивач не довів, що ОСББ «Бульвар Центральний 20» як сторона, яка приєдналася, виходячи зі своїх інтересів, укладаючи договір, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідач 1 звертає увагу, що посилання позивача в апеляційній скарзі на п.п. 5.1.19, 5.1.21 ККОЕЕ є невірним, оскільки вимоги п.п. 5.1.19, 5.1.21 ККОЕЕ стосуються організації комерційного обліку виключно індивідуальних побутових споживачів та порядку його розділення на побутові та непобутові потреби, відповідно дані норми неправильно тлумачаться Позивачем, які в даному випадку не регулюють порядок організації обліку для ОСББ.

Також відповідач 1 зазначає, що п. 5.1.10 ККОЕЕ (в редакції постанови НКРЕКП від 01.12.21 р. № 2451) встановлено, що для комерційних розрахунків використовуються дані з основного вузла обліку власника електроустановки (об`єкта) за умови його відповідності вимогам проєктних рішень. В даному випадку, виходячи з фактичних обставин справи, при переході будинку в управління до ОСББ від попереднього управителя, технічна документація не змінювалась, про що свідчить Акт погодження показів засобів обліку від 01.09.2021 р., зокрема щодо організації вузла обліку, який складається з п`яти точок обліку електричної енергії для здійснення комерційних розрахунків. У зв`язку з чим, оператор системи при оформленні додатку № 1 «Заяви-приєднання» та додатку № 2 «Паспорт точки розподілу», додатку № 3 на підставі п. 2.11 ПРРЕЕ використовував наявну інформацію щодо розрахункових засобів вимірювальної техніки обсягу електричної енергії та незмінну технічну документацію, зокрема, Однолінійну схему електропостачання об`єкта (додаток № 9 до договору та є в матеріалах справи), які містили інформацію щодо організації вузла обліку для здійснення комерційних розрахунків. При цьому, при укладанні договору та оформленні всіх додатків сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, в тому числі і щодо незмінності вузла обліку, який було організовано попереднім управителем. Отже, на підставі вищевикладеного, вважаємо, що спірні додатки до договору не тільки не суперечать п. 5.1.10 ККОЕЕ, а і повністю відповідають його вимогам в частині включення до додатків п`яти точок комерційного обліку у відповідності до наявної незмінної технічної документації, а саме, «Однолінійної схеми електропостачання», що свідчить про відсутність підстав для внесення змін до договору про розподіл та додатків до нього. Таким чином, дії АТ «Запоріжжяобленерго» щодо включення п`яти точок комерційного обліку, у тому числі точки комерційного обліку, яка рахується без лічильника, до додатків до договору є вірними та відповідають нормам чинного законодавства України.

Відповідач 1 зауважує, що величина приєднаної та дозволеної потужності об`єкта споживача 19,5 кВт із розділом за площадками вимірювання (п`ять електрощитових) є істотною умовою за Договором про розподіл № 16036 від 06.12.2023 р., яка узгоджена, визнана сторонами.

Щодо звернень позивача із заявами № 2024/03-3 від 31.03.2024 р. та повторного аналогічного звернення № 31.05.2024 р. № 2024/05-1, про які позивач зазначив у позовній заяві, а також звернення із заявою від 03.10.2024 р., про яку зазначив у апеляційній скарзі відповідач 1 повідомляє наступне.

На вищезазначені звернення Позивача АТ «Запоріжжяобленерго» листом № 71-71/2967 від 28.06.2024 р. (копія додана до матеріалів справи) надало відповідь, що згідно з актом обстеження від 26.03.2024 р. (копія міститься у матеріалах справи) було внесено зміни в індивідуально-технічні додатки до Договору про розподіл. Для можливості внесення змін в Додатках № 8 та № 9 до Договору про розподіл, Позивачу необхідно надати уточнюючу однолінійну схему із зазначенням номерів електрощитових з відповідними номерами під`їздів та відповідними лічильниками із вказаною величиною потужності за кожною точкою комерційного обліку. Також направило Позивачу два екземпляри додаткової угоди № 2 від 26.06.2024 р. (копія міститься у матеріалах справи) до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 16036 від 06.12.2023 р., згідно з якою вилучити точку комерційного обліку, яка обліковується без приладу обліку, за ЕІС-кодом 62Z9853007653934. В свою чергу, Позивач отримав два екземпляри додаткової угоди № 2 від 26.06.2024 р., надавши відповідь-заяву на вищезазначений лист № 2024/10-1 від 03.10.2024 р. (доданий до матеріалів справи), в якому зазначає, що Позивач не згоден із додатковою угодою № 2 від 26.06.2024 р., відмовляється від її підписання, окрім того, Позивач не визнає договірну потужність 3,9 кВт/год (кількість потужності однієї точки комерційного обліку, яка передбачена умовами договору про розподіл № 16036), а також просить зробити перерахунок обсягів спожитої електричної енергії з 01.09.2021 р., тобто з моменту приєднання до договору про розподіл.

Підсумовуючи, відповідач 1 зазначає, що додаткова угода № 2 від 26.06.2024 р. Позивачем не підписана, другий підписаний екземпляр до Відповідача 1 не направлявся, протокол розбіжностей до додаткової угоди № 2 також Позивачем не надсилався, у судовому порядку дана додаткова угода не оскаржувалась, відповідно сторони не дійшли згоди щодо укладання додаткової угоди № 2 від 26.06.2024 р., тому правовідносини згідно із умовами додаткової угоди № 2 від 26.06.2024 р. на сьогодні не відбулись. Отже, договір про розподіл № 16036 від 06.12.2023 р. є дійсним в тій редакції, в якій договір укладено сторонами, у судовому порядку Позивач договір про розподіл недійсним не визнавав, розрахунки обсягів спожитої електричної енергії розраховуються згідно з умовами дійсного укладеного договору про розподіл № 16036 від 06.12.2023 р. та відповідні обсяги передаються до постачальника. Тим більш, для внесення змін до умов договору про розподіл Позивачу необхідно надати уточнюючу однолінійну схему із зазначенням номерів електрощитових з відповідними номерами під`їздів та відповідними лічильниками із вказаною величиною потужності за кожною точкою комерційного обліку, про що також зазначено у листі АТ «Запоріжжяобленерго» № 71-71/2967 від 28.06.2024 р. Але, як неодноразово зазначалось, Позивачем такі дії виконані не було. Таким чином, саме на Позивача покладається відповідальність щодо організації власного комерційного обліку.

Також відповідач 1 зазначає, що із проєктом додаткової угоди щодо внесення змін до договору про розподіл № 16036 щодо виключення точки комерційного обліку, яка обліковується без приладу обліку, та новою технічною документацією Позивач до АТ «Запоріжжяобленерго» не звертався.

Відповідач 1 зауважує, що виконання вимоги за проєктом додаткової угоди Позивача, яка додана до позовної заяви, також унеможливлюється тим, що для внесення змін до договору про розподіл, до його додатків, необхідно надати нову уточнюючу технічну документацію.

Щодо акта-обстеження від 26.03.24 р., відповідач 1 наголошує, що з моменту здійснення обстеження електроустановки Позивача 26.03.24 р. минуло більше року, наразі цей акт-обстеження є неактуальним, тим більш такий акт ані законодавчо, ані умовами договору про розподіл не передбачений, встановленої форми складання такого виду акта-обстеження та обов`язковості складання законодавством не передбачено. Наразі, він не має юридичної сили, будь-яких юридичних наслідків, тим більш цей акт-обстеження був би підставою для виникнення правовідносин згідно з додатковою угодою № 2 від 26.06.24 р., яка була направлена Відповідачем 1 до Позивача, у разі досягнення домовленостей між сторонами щодо визнання всіх істотних умов за зазначеною додатковою угодою № 2. Але, як зазначалось вище, така додаткова угода № 2, яка не укладена та не підписана сторонами, істотні умови по ній не досягнуті, відповідно договір про розподіл № 16036 від 06.12.2023 р. є діючим на тих умовах, які сторони досягли під час його підписання, при цьому цей акт-обстеження не спростовує обов`язку Позивача оплачувати електроенергію, обліковану в межах зареєстрованої комерційної точки.

У відзиві на апеляційну скаргу вказано, що у АТ «Запоріжжяобленерго» на сьогодні відсутні підстави щодо укладання додаткової угоди про внесення змін до умов договору щодо виключення точки комерційного обліку без приладу обліку, а також здійснення перерахунку обсягів спожитої електричної енергії за весь період споживання, починаючи з 01.09.2021 у зв`язку із тим, що Позивач не довів, що ОСББ «Бульвар Центральний 20» як сторона, яка приєдналася, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору, а також не звертався із проектом додаткової угоди до Відповідача 1 із наданням нової технічної документації із відповідною заявою до ОСР для узгодження внесення змін до умов договору про розподіл № 16036, а саме щодо виключення точки комерційного обліку з ЕІС-кодом 62Z9853007653934 із договору та додатків до нього.

Таким чином, відповідач 1 вважає, що Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували його правову позицію, викладену у апеляційній скарзі, та спростовували б правову позицію АТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідач 1 зазначає, що рішення від 08.08.2025 Господарського суду Запорізької області по справі № 908/870/25 є законним та обґрунтованим, повним, прийнятим із дотриманням норм матеріального та процесуального права, всі докази та обставини були всебічно та всесторонньо перевірені судом, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, також судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню при таких правовідносинах сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» не скористалося правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України та не подало відзиву на апеляційну скаргу.

11.02.2026 в судовому засіданні сторони надали пояснення; оголошено перерву по справі до 10.06.2026 о 12:20 год.

03.06.2026 від представника відповідача-1 на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2026, зокрема, клопотання (заяву) представника відповідача-1 Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» адвоката Лєлєкової Вікторії Володимирівни у справі № 908/870/25, задоволено; ухвалено судове засідання у справі № 908/870/25 провести в режимі відеоконференції.

09.06.2026 позивач подав до Центрального апеляційного господарського суду додаткові пояснення по справі в яких просить прийняти дані додаткові пояснення до розгляду та долучити додані письмові докази до матеріалів справи № 908/870/25. Апеляційну скаргу ОСББ «Бульвар Центральний 20» задовольнити в повному обсязі. Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2025 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимог по справі № 908/870/25 ОСББ «БУЛЬВАР ЦЕНТРАЛЬНИЙ 20» до Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про зобов`язання вчинити дії у повному обсязі. Судові витрати за дві інстанції покласти на відповідачів.

У додаткових поясненнях вказано, що скаржник долучає до матеріалів справи Акт контрольного огляду від 18.03.2026 року та Акт звіряння розрахунків обсягів за період з 01.02.2024 по 28.02.2026 року з відображеними розбіжностями.

Позивач зауважує, що суд першої інстанції повністю проігнорував сутність публічних договорів приєднання, помилково захистивши право монополіста нараховувати плату за фіктивні послуги на підставі формально підписаних паперів. Даний висновок повністю суперечить практиці Верховного Суду щодо незаконності нарахувань за ненадані послуги, у постановах Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 905/1049/19 та від 24.11.2021 у справі № 910/16550/20 чітко визначено: «Обов`язок оплати за договором постачання або розподілу енергоресурсів виникає виключно за умови фактичного надання (відпуску) такого ресурсу. Сама по собі наявність договірних умов або підписаних технічних додатків не є безумовною підставою для стягнення коштів у разі, якщо матеріалами справи та актами обстеження інструментально підтверджено фактичну відсутність об`єкта чи точки споживання».

Позивач відмічає, що послуги за п`ятою точкою фізично не надавалися ОСББ з першого дня (01.09.2021), оскільки щитової та ліній споживання не існує в натурі.

Скаржник наголошує, що додані до цієї заяви документи, а саме: Акт контрольного огляду від 18.03.2026 року та Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.02.2024 по 28.02.2026 року (сформований 16.03.2026 року) — фізично та юридично не існували на момент розгляду справи судом першої інстанції та винесення рішення від 08.08.2025 року. Дані докази були створені та підписані сторонами у березні 2026 року під час виконання вказівок апеляційного суду щодо звірки фактичного стану мереж. Оскільки Скаржник фізично не міг надати у 2025 році документи, які з`явилися лише у 2026 році, наявні всі законні підстави для їх прийняття та дослідження.

Щодо проекту Додаткової угоди № 2 від 26.06.2024 року, позивач вказує, що цей документ долучається як частина досудового листування на спростування заперечень Відповідача-1 щодо «відсутності технічних умов», оскільки сам факт її направлення монополістом підтверджує наявність у нього всіх необхідних документів споживача ще у 2024 році.

Щодо клопотання позивача про долучення нових доказів, викладеного ним у додаткових поясненнях по справі, колегія суддів зазначає таке.

Апеляційний господарський суд враховує, що Акт контрольного огляду від 18.03.2026 року та Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.02.2024 по 28.02.2026 року (сформований 16.03.2026 року) взагалі не існували на момент ухвалення рішення судом першої інстанції. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (зокрема, викладеної в постанові від 11.09.2019 у справі № 922/393/18) така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

З огляду на викладене, долучені до додаткових пояснень Акт контрольного огляду від 18.03.2026 року та Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.02.2024 по 28.02.2026 року (сформований 16.03.2026 року) не підлягають прийняттю та оцінці судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, зазначене клопотання залишається судом без розгляду.

У судове засідання 10.06.2026 з`явилися представники позивача та відповідача 1, відповідача 2, які надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

В судовому засіданні 10.06.2026 року проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.

Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи.

25.12.2023 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20» (ОСББ «Бульвар Центральний 20», ОСББ, об`єднання) підписало заяву-приєднання з 01.09.2021 до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора систем розподілу ПуАТ «Запоріжжяобленерго».

06.12.2023 між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Оператор системи) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20» (споживач, дату підписання договору зазначено 25.12.2023 голова правління Охотін Максим Валерійович).

Договір підписано з додатками, у т.ч. з додатком 2 Паспортом точки розподілу електричної енергії ОСББ «Бульвар Центральний 20».

Відповідно до п. п. 1.5, 1.6 додатку 2, приєднана потужність за площадкою комерційного обліку 19,5 кВт. Дозволена потужність за площадкою комерційного обліку 19.5 кВт, у т.ч. 3 категорія надійності струмоприймачів кВт – 19.5.

У додатку 3 зазначено відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії, а саме: дозволена потужність за об`єктами 19,5 кВт, ЕІС-код ТКО Споживача:

- 62Z5804930162841 місце розташування фізичних ТКО ВРП-0,38 кВ, житлового будинку комунальне навантаження, розрахунковий електролічильник відсутній;

- 62Z9853007653934 місце розташування фізичних ТКО ВРП-0,38 кВ, житлового будинку комунальне навантаження, розрахунковий електролічильник відсутній;

- 62Z0750115091492 місце розташування фізичних ТКО ВРП-0,38 кВ, житлового будинку комунальне навантаження, розрахунковий електролічильник СО-ЭЭ6706 № 0253754;

- 62Z901870251890 місце розташування фізичних ТКО ВРП-0,38 кВ, житлового будинку комунальне навантаження, розрахунковий електролічильник СО-ЭЭ6706 № 702919;

- 62Z7804277441094 місце розташування фізичних ТКО ВРП-0,38 кВ, житлового будинку комунальне навантаження, розрахунковий електролічильник відсутній з 01.09.2021 по 18.07.2023, НІК 2104АР2Т 1000 МСЛ 1 № 12129208 з 19.07.2023.

До договору між сторонами також підписано додаток № 8 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін із Схемою установки та очка розподілу мереж.

У Додатку 9 до договору визначено однолінійну схему ОСББ «Бульвар Центральний 20» Технічні цілі (комунальне навантаження) житлового будинку за адресою: бульвар Центральний буд. 20, м. Запоріжжя.

У січні 2024 року позивачем підписано Заяву-приєднання до умов договору № 16036 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання».

У заяві-приєднання міститься умова про початок постачання електричної енергії з 01.09.2021 та дописано прописом відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу № 16036 від 06.12.2023.

У заяві приєднання в п. 4 зазначено адреса об`єкту – 69005, м. Запоріжжя, бульвар Центральний буд. 20, ЕІС – код точки комерційного обліку: 62Z5804930162841; 62Z9853007653934; 62Z0750115091492; 62Z901870251890; 62Z7804277441094.

12.03.2024 ОСББ «Бульвар Центральний 20» звернулося до ПуАТ «Запоріжжяобленерго» з заявою про призупинення нарахування по договору № 16036 до вирішення питання з точками обліку та усунення невідповідностей щодо нарахувань за спожиту електроенергію. Створити терміново комісію для обстеження будинку № 20 по бульвару Центральний, для вирішення питання щодо наявних точок обліку комунальних вантажень, приладів обліку та нарахувань.

26.03.2024 співробітниками ПуАТ «Запоріжжяобленерго» Кірєєвим М.Ю. та Марусенко В.А. проведено обстеження разом з головою ОСББ Охотіним М.В. За результатами обстеження виявлено, що розрахунок споживання електричної енергії відбувається по даним 4-х щитових. Під час проведення обстеження без облікових підключень не виявлено.

31.03.2024 ОСББ «Бульвар Центральний 20» звернулося до ПуАТ «Запоріжяжобленерго» з заявою вих. № 2024/03-3 (вх. № 901/52 від 03.04.2024) з проханням укласти додаткову угоду до договору № 16036, привести до відповідності точки обліку по договору; виконати відповідні перерахунки, а саме: по лічильникам № 0253754 (Щитова ІІІ), № 702919 (Щитова ІV) по наявним показам приладів обліку (додаток 3), по Щитовим І і ІІ за період з 01.09.2021 по 18.07.2023 відповідно до розрахунку (додаток 1), а за період з 19.07.2023 по 31.03.2024 по наявним показам приладів обліку (додаток 2). До листа додано 3 розрахунки споживання та акт обстеження від 26.03.2024.

31.05.2024 ОСББ «Бульвар Центральний 20» звернулося до ПуАТ «Запоріжяжобленерго» з повторною заявою вих. № 2024/05-1 (вх. № 1375/52 від 31.05.2024) з проханням укласти додаткову угоду до договору № 16036, привести до відповідності точки обліку по договору (чотири точки); виконати відповідні перерахунки, а саме: по лічильникам № 0253754 (Щитова ІІІ), № 702919 (Щитова ІV) по наявним показам приладів обліку (додаток 3), по Щитовим І та ІІ за період з 01.09.2021 по 18.07.2023 відповідно до розрахунку (додаток 1), а за період з 19.07.2023 по 31.03.2024 по наявним показам приладів обліку (додаток 2). До листа додано 3 розрахунки споживання та акт обстеження від 26.03.2024.

28.06.2024 ПуАТ «Запоріжяжобленерго» звернулося до ОСББ «Бульвар Центральний 20» з листом № 71-71/2967 з пропозицією для можливості внесення змін в додатках №№ 8, 9 до договору, надати уточнюючу однолінійну схему із зазначенням номерів електрощитових з відповідними номерами під`їздів та відповідними лічильниками із вказаною величиною потужності за кожною точкою комерційного обліку.

До листа було додано два екземпляри оформлених з боку ПуАТ «Запоріжжяобленерго» додаткової угоди № 2 від 26.06.2024 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 16036 від 06.12.2023.

03.10.2024 ОСББ «Бульвар Центральний 20» звернулося до ПуАТ «Запоріжжяобленерго» із заявою про укладення іншої додаткової угоди до договору № 16036 відповідно до наданих однолінійних схем, з урахуванням 4-х точок у під`їздах №№ 2, 6, 10, 12 з загальною потужністю комунального навантаження « 6,2 кВт», а також зробити відповідний перерахунок за весь період споживання з 01.09.2021. До звернення додано однолінійну схему бул. Центральний 20 (щитові І, ІІ, ІІІ, ІV) на 4 аркушах.

ОСББ «Бульвар Центральний 20» та ПуАТ «Запоріжжяобленерго» не дійшли згоди щодо укладення додаткової угоди до договору № 16036, перерахунок здійснено не було, що стало підставою для звернення ОСББ до суду.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача 1, Відповідача2 та Позивача дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Колегія суддів розглянула доводи апеляційної скарги в частині позиції скаржника про необхідність внесення змін до договору № 16036 від 06.12.2023 шляхом укладення додаткової угоди, та вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 Цивільного кодексу України).

За приписами частин 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (частина 1 статті 179 Господарського кодексу України (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)).

Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (частина 3 статті 184 Господарського кодексу України (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Колегія суддів зазначає, що правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (частина 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Додатком 3 до ПРРЕЕ є Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, пунктами 1.1 та 1.2 якого визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднанням. Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ та є однаковими для всіх споживачів.

Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (2.1.3 ПРРЕЕ).

За пунктом 2.1.7 ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи.

Положеннями пункту 2.1.8. ПРРЕЕ визначено, що для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи:

- заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об`єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі;

- для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР;

- копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об`єкта споживача);

- копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;

- довідку про обсяги очікуваного споживання електроенергії окремо за кожною площадкою вимірювання споживача (крім побутових споживачів).

За умовами пункту 2.1.11 ПРРЕЕ під час оформлення заяви-приєднання, паспорту точки розподілу оператор системи використовує наявну у нього інформацію за об`єктом розподілу, достатню для проведення розрахунків, зокрема: про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; щодо однолінійної схеми електропостачання об`єкта; щодо розрахункових засобів вимірювальної техніки обсягу активної та реактивної електричної енергії та рівня потужності (тип, марка, технічні характеристики тощо); щодо дозволеної (договірної) величини електричної потужності; щодо технічних даних силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі/розподілу електричної енергії, якими здійснюється розподіл електричної енергії (для об`єктів споживачів, для яких розрахункові засоби вимірювальної техніки встановлені не на межі балансової належності).

За змістом пункту 2.1.12 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії має містити такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду домовленостей, зокрема, найменування оператора системи та споживача, узгоджений паспорт точки розподілу; умови та порядок внесення змін до договору та його розірвання.

Невід`ємними частинами договору споживача про наданим послуг з розподілу електричної енергії є: паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; заява-приєднання у разі її надання споживачем; інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою (пункт 2.1.13 ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 1.2.15 ПРРЕЕ початок виконання умов договору, передбаченого цими Правилами, може встановлюватися за погодженням сторін. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У відповідності до статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Як вже було зазначено вище, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції, ОСББ звернулося до АТ «Запоріжжяобленерго» із заявою щодо укладання договору про розподіл електричної енергії будинку за адресою: бул. Центральний 20 у м. Запоріжжі, у зв`язку зі створенням об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. 06.12.2023 між позивачем та відповідачем 1 укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 16036.

Пунктом 12.13 договору № 16036 визначено, що на момент укладення цього договору сторони підтверджують, що дійшли згоди за усіма істотними умовами.

До укладення договору з ОСББ, між ПуАТ «Запоріжжяобленерго» за об`єктом Бульвар Центральний 20 м. Запоріжжя був укладений договір про постачання електричної енергії № 14424 від 01.11.2017 із управителем КП «Запоріжремсервіс» ЗМР.

У додатку № 5 до цього договору включений об`єкт електропостачання із зазначенням точок розрахункового обліку за адресою: бул. Центральний, 20, з величиною договірної потужності за кожною точкою комерційного обліку значенням 3,9 кВт, загальна потужність п`яти точок продажу складає 19,5 кВт. Такі ж відомості містить додаток № 3 до договору про постачання № 14424.

01.09.2021 КП «Запоріжремсервіс» ЗМР відбулось візуально зняття показів розрахункових засобів обліку за адресою: бул. Центральний, 20, що зафіксовано Актом візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 01.09.2021. В Акті зафіксовані покази приладів обліку № 0253754 та № 702919, зазначено три точки без обліку, загальна кількість складає 5 точок комерційного обліку.

15.03.2021 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20».

31.08.2021 між ОСББ «Бульвар Центральний 20» та КП «Запоріжремсервіс» ЗМР укладено договір № 1165-УБ/1 про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Згідно з п. 1 договору про розірвання сторони прийшли до згоди розірвати з 01.09.2021 договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 1165-УБ від 06.09.2017.

01.09.2021 між КП «Запоріжремсервіс» ЗМР та ОСББ «Бульвар Центральний 20» складено акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку із зафіксованими показниками, яким, в свою чергу, КП «Запоріжремсервіс» ЗМР передало в управління позивачу зазначені точки комерційного обліку (п`ять точок комерційного обліку), та в акті зазначено, що з 01.09.2021 відповідальність за електрогосподарство несе уповноважена особа вилученого житлового будинку.

Акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 01.09.2021 підписаний представниками КП «Запоріжремсервіс» ЗМР та ОСББ «Бульвар Центральний 20» та завірений печатками сторін без зауважень.

Дослідивши укладений між сторонами договір про розподіл № 16036, судова колегія констатує, що у додатках до договору про розподіл № 16036 №№ 1, 3, 8, 9, 12 міститься інформація про прилади обліку, їх потужність, та про п`ять точок комерційного обліку, загальною потужністю 19,5 кВт, які передбачені договором про розподіл 06.12.2023.

Відповідно до п. 12.11 договору № 16036, цей договір укладено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з них зберігається у Оператора системи, другий - у Споживача. Зміни до цього договору, що стосуються публічних умов договору та додатків до договору, що є публічними, є однаковими для всіх споживачів, та вносяться шляхом розміщення їх тексту на офіційному веб-сайті Оператора системи розподілу. Зміни набирають чинності з дати зазначеної у таких змінах. Зміни, щодо додатків цього договору, які є індивідуально-технічними (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас напруги, особливості обліку тощо) оформлюються сторонами письмово шляхом підписання додаткових угод до цього договору.

Місцевим господарським судом встановлено, що ОСББ звертаючись до ПуАТ «Запоріжжяобленерго» із заявою від 03.10.2024 вих. № 2024/10-1 просило укласти іншу додаткову угоду до договору № 16036 відповідно до наданих однолінійних схем, з урахуванням 4-з точок у під`їздах №№ 2, 6, 10, 12 загальною потужністю комунального навантаження « 6,2 кВт». До звернення додавалась однолінійна схема, яку до матеріалів справи позивачем не надано.

ПуАТ «Запоріжжяобленерго» погоджувалося з пропозицією позивача щодо укладення додаткової угоди, однак за умови внесення змін до додатків № 8 акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, № 9 Однолінійна схема ОСББ «Бульвар Центральний 20» до договору № 16036 та надання однолінійної схеми із зазначенням номерів електрощитових з відповідними номерами під`їздів та відповідними лічильниками із вказаною величиною потужності за кожною точкою комерційного обліку, лист від 28.06.2024 № 71-71/2967. До листа додавалась додаткова угода у 2-х екземплярах, до матеріалів справи примірник додаткової угоди не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до додатку № 2 до договору № 16036 від 06.12.2023 Паспорт точки розподілу електричної енергії ОСББ «Бульвар Центральний 20» із визначенням приєднаної та дозволеної потужності – 19,5 кВт, усі зміни та доповнення до цього Паспорту оформлюються у разі зміни технічних характеристик об`єкта після отримання послуги з приєднання та/або на підставі узгоджених проектних рішень, виконання яких підтверджено документально.

У пункті 3.3 глави 3 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258 зазначено, що для кожної електроустановки повинні бути складені і затверджені особою, відповідальною за електрогосподарство, та узгоджені в установленому порядку однолінійні схеми електричних з`єднань усіх напруг для нормальних режимів роботи обладнання.

Статтею 651 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З урахуванням наведених обставин, норм чинного законодавства України та договору № 16036, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що можуть бути внесені зміни до умов вказаного договору шляхом досягнення домовленостей між ОСББ «Бульвар Центральний 20» та АТ «Запоріжжяобленерго» з урахуванням 4-х точок підключення комунального навантаження, однолінійної схеми та погодженої потужності комунального навантаження та підписання додаткової угоди до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 16036 від 06.12.2023.

В оскаржуваному рішенні правильно вказано, що, разом з тим, під час вирішення даного спору суд не може визнати обґрунтованими та доведеними вимоги позивача щодо внесення змін до договору № 16036 від 06.12.2023 шляхом укладення додаткової угоди, оскільки позивач до подачі позову до суду з даною вимогою, не надсилав до АТ «Запоріжжяобленерго» проєкту додаткової угоди, яку приєднав лише після звернення до суду з позовом до клопотання про усунення недоліків від 18.04.2025

Суд першої інстанції слушно зауважив, що позов не містить вимоги в якій саме редакції додаткової угоди позивач просить внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди.

Господарський суд доречно підкреслив, що погодження умов пропозицій позивача, які викладені у додатковій угоді від 01.04.2025 між позивачем та відповідачем 1 не відбувалось. У листі від 03.10.2024 вих. № 2024/10-1 позивач просив укласти іншу додаткову угоду із загальною потужністю комунального навантаження « 6,2 кВт», однак у проєкті додаткової угоди інформація з приводу погодження даної потужності відсутня. Додатки №№ 8 та 9 в новій редакції між сторонами не підписувались та не погоджувались, нова технічна документація не надавалась. З листування вбачається надання позивачем однолінійної схеми, однак до матеріалів справи її не надано.

Колегія суддів погоджується з такою позицією місцевого господарського суду, оскільки вона ґрунтується на належній оцінці встановлених обставин справи та правильному застосуванні норм права, та вважає доводи апеляційної скарги в частині тверджень скаржника про необхідність внесення змін до договору № 16036 від 06.12.2023 шляхом укладення додаткової угоди такими, що не спростовують правильності оскаржуваного рішення в зазначеній частині і зводяться до незгоди скаржника з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції.

Щодо здійснення коригування обсягів електричної енергії апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Дослідивши укладений між сторонами договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 16036 від 06.12.2023, апеляційний господарський суд констатує, що у додатках до цього договору міститься інформація про розрахункові засоби вимірювання, зокрема про спірний прилад обліку за електричним ідентифікаційним кодом 62Z9853007653934.

Згідно з пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ розрахункові засоби вимірювання - це засоби вимірювання, дані вимірювань яких використовуються засобами комерційного обліку з метою комерційних розрахунків; технічні (контрольні) засоби обліку - засоби обліку, що застосовуються учасником роздрібного ринку для контролю споживання електричної енергії, аналізу втрат електричної енергії у власних електричних мережах, тощо.

За приписами пункту 2.3.2 ПРРЕЕ для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Пунктом 2.3.3 ПРРЕЕ передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Для комерційних розрахунків мають використовуватися дані з вузла обліку власника електроустановки (об`єкта) за умови відповідності вузла обліку вимогам нормативних документів. Дані з вузлів обліку інших власників можуть бути використані для здійснення технічного (контрольного) обліку та перевірки достовірності даних комерційного обліку (пункт 5.1.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

За пунктом 5.1.19 Кодексу комерційного обліку електричної енергії у квартирах, будинках, приватних домогосподарствах або інших об`єктах індивідуального побутового споживача, розташованих за однією адресою, встановлюється один засіб комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) для побутових потреб незалежно від кількості господарських будівель.

Відповідно до пункту 5.1.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії у разі розділення обліку за наявності декількох власників квартири (будинку, домогосподарства) у встановленому законодавством порядку ЗКО встановлюється для кожного з них. Водночас оплата послуг з улаштування або реконструкції ЗКО здійснюється за рахунок осіб, з ініціативи яких проводиться відповідне розділення.

Згідно з підпунктом 14 пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою.

За змістом підпункту 34 пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії об`єкт - це електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб`єкту господарювання або фізичній особі на праві власності або користування.

Підпунктом 71 пункту 1.2.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що точка вимірювання - це фізична точка на електричній мережі (точка підключення лічильника електричної енергії прямого включення, а у разі застосування вимірювальних трансформаторів - точка підключення первинної обмотки трансформатора струму), в якій фактично вимірюються обсяги та/або параметри електричної енергії.

Відповідно до пункту 2.1.13 ПРРЕЕ у разі укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи та споживачем (основним споживачем), до технологічних електричних мереж якого приєднані електроустановки інших учасників роздрібного ринку (субспоживачів або операторів системи), додатками до нього визначаються такі умови: 1) відомості про приєднані електроустановки інших учасників та їх власників та паспорти точок розподілу цих учасників роздрібного ринку; 2) обсяги транспортування електричної енергії в електричні мережі інших учасників роздрібного ринку; 3) порядок припинення, обмеження електропостачання субспоживачів у передбачених цими Правилами випадках; 4) порядок розрахунку витрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), пов`язаних із транспортуванням електричної енергії в електроустановки інших учасників роздрібного ринку; 5) порядок розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача).

Судом першої інстанції встановлено, що у будинку за адресою бульвар Центральний 20 м. Запоріжжя відсутній прилад загального обліку.

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що точка комерційного обліку ОСББ за ЕІС-кодом 62Z9853007653934 враховує електричну енергію, яка споживалась для власних потреб ОСББ «Бульвар Центральний 20» з метою здійснення некомерційної господарської діяльності, що підтверджено однолінійною схемою, Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, заявою-приєднання (Додатки №№ 1, 8, 9 до договору про розподіл № 16036 від 06.12.2023 р.), де зазначено, що споживання на технічні цілі житлового будинку, а саме комунальне навантаження житлового будинку здійснюється за ТКО за ЕІС-кодом 62Z9853007653934.

З додатку № 3 до договору про розподіл № 16036 від 06.12.2023 вбачається, що визначення обсягу електричної енергії за об`єктами, в яких відсутні засоби обліку, здійснюється виходячи із величини дозволеної до використання потужності та годин роботи струмоприймачів за формулою: Wа=Р*24години*Nднів розрахункового періоду.

В оскаржуваному рішенні правильно зазначено, що даний додаток узгоджено сторонами, підписаний ними та скріплений печатками.

Зміни у вказані додатки шляхом погодження нових технічних умов та підписання додаткової угоди до договору № 16036 не вносилися.

До того ж, відповідно до Розділу 2 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 06.12.2023, постачальник (ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») продає електричну енергію споживачу (ОСББ «Бульвар Центральний 20») для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розділом 3 договору передбачено, що умови надання універсальних послуг позивачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до договору.

Відповідно до положень розділу 5 договору, ОСББ розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною позивачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

За приписами пункту 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (пункт 4.12. ПРРЕЕ).

Згідно з пунктом 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію елоктропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Як установив місцевий господарський суд, функції адміністратора комерційного обліку в Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго».

ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» отримує від Оператора системи розподілу інформацію - фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії. Даною інформацією ОСР (АТ «Запоріжяжобленерго») підтверджує постачальнику електричної енергії (ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») дані про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу споживача. Через електричні мережі ОСР від електропостачальника до точок комерційного обліку споживача здійснюється розподіл електричної енергії, яка споживається Позивачем.

Відповідно до пункту 9 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, якою затверджені ПРРЕЕ, передбачено, що ОСР під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.

Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднання (підпункт 1.2.15. пункту 1.2. ПРРЕЕ).

Судом першої інстанції було слушно зауважено на тому, що позивачем була підписана Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. У вказаній заяві позивач вказав 5 (п`ять) точок комерційного обліку, відповідно розподіл електричної енергії здійснюється за п`ятьма (вказаними в заяві-приєднання) точками комерційного обліку. Зміни до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг щодо кількості точок комерційного обліку не вносилися.

Місцевим господарським судом вірно враховано, з чим погоджується колегія суддів, що заявляючи позовні вимоги про зобов`язання відповідачів здійснити коригування обсягів електричної енергії позивачем не зазначається за який період необхідно здійснити таке коригування. Розрахунок коригування окремо за кожним з договорів за спірний період до позову не додано. Рахунки, які виставлялись Оператором системи та Постачальником електричної енергії з доказами їх повної або часткової оплати позивачем не надано.

З урахуванням наведених обставин, наданих сторонами доказів, вимог законодавства України, суд першої інстанції правильно виснував, що позивачем не доведено заперечень АТ «Запоріжжяобленерго» щодо укладення додаткової угоди в редакції від 01.04.2025, погодження між сторонами нової уточнюючої технічної документації, і як насідок наявності підстав для проведення коригування обсягів електричної енергії.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на пункт 62 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» та на постанову Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 (зі змінами) колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені нормативно-правові акти не регулюють спірні правовідносини у цій справі та не стосуються предмета спору.

Так, пункт 62 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» містить визначення поняття «побутовий споживач», а постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 встановлює особливості нарахування та стягнення окремих платежів за житлово-комунальні послуги в період воєнного стану, тоді як предметом розгляду у даній справі є інші правовідносини.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що, з огляду на викладене, місцевим господарським судом законно та правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає твердження скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

На переконання суду апеляційної інстанції, господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Центральний 20» на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2025 у справі № 908/870/25 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 08.08.2025 у справі № 908/870/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 29.06.2026.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.Г. Іванов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua