Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №912/3226/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 м.Дніпро Справа № 912/3226/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Кошлі А.О., Стефанів Т.В.,

з участю секретаря судового засідання: Старини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «КОМПАНІЯ РОСТОК-АГРО» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 (головуючий в першій інстанції Глушков М.С., повний текст складений та підписаний 17.04.2026) про закриття провадження

у справі за позовом Приватного підприємства «КОМПАНІЯ РОСТОК-АГРО»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «НІКА»

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст позовних вимог та рішення (ухвали) суду першої інстанції

У грудні 2025 року Приватне підприємство «КОМПАНІЯ РОСТОК-АГРО» (надалі – ПП «Компанія Росток-Агро») звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «НІКА» (надалі - ТОВ «АПК «Ніка») про стягнення 301926,55 грн пені, 313748,08 грн річних та 11976,68 грн курсової різниці у зв`язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 2653 від 22.11.2024.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу товар, проте відповідач оплатив вказаний товар з порушенням строку, встановленого договором.

15.04.2026 ПП «Компанія Росток-Агро» подало до Господарського суду Кіровоградської області заяву про відкликання позовної заяви, у якій на підставі п.п.4, 5 ст.226 ГПК України просило залишити позов без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 заяву ПП «Компанія Росток-Агро» про відкликання позовної заяви задоволено та закрито провадження у справі № 912/3226/25 на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що позивач подав заяву про відкликання позовної заяви на підставі ст.226 ГПК України, однак суд, керуючись принципом уникнення надмірного формалізму, з посиланням на практику ЄСПЛ, розцінив її як заяву про відмову від позову, і оскільки така відмова є правом позивача на будь-якій стадії процесу, не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, а наслідки закриття провадження позивачу зрозумілі, прийняв відмову від позову та закрив провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач у справі - ПП «Компанія Росток-Агро» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з вимогами про її скасування та постановлення ухвали про залишення позову без розгляду.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно розцінив заяву позивача про залишення справи без розгляду на підставі п.п.4, 5 ч.1 ст.226 ГПК України як заяву про відмову від позову. Фактично суд не розпочав розгляд справи по суті, а позивач не подав витребуваних судом доказів, зокрема, детального розрахунку, який би повністю відповідав вимогам суду. Позивач, усвідомлюючи різні правові наслідки залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі, звертаючись до суду із заявою про відкликання позову, бажав настання наслідків саме залишення позову без розгляду, пославшись у клопотанні на п.п.4, 5 ч.1 ст.226 ГПК України, що є підставою саме для залишення позову без розгляду, а не для закриття провадження.

В судове засідання представник апелянта, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився, у відповіді на відзив просив розглянути апеляційну скаргу без участі представника ПП «Компанія Росток-Агро». Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка представника апелянта не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив на апеляційну скаргу

Від ТОВ «АПК «Ніка» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач вважає, що суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки на момент подання позивачем заяви про відкликання позовної заяви, розгляд справи по суті вже розпочався, а саме: підготовче провадження було закрито 24.02.2026, справа призначена до розгляду по суті на 19.03.2026, у судовому засіданні 19.03.2026 головуючий оголосив засідання відкритим та розпочав розгляд справи по суті, неодноразово оголошувались перерви, тому, на переконання відповідача, подання заяви про залишення позову без розгляду на стадії розгляду справи по суті є неможливим, а належною процесуальною дією для позивача була саме відмова від позову з наслідком у вигляді закриття провадження у справі, а не залишення позову без розгляду.

В судове засідання представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився, у відзиві на апеляційну скаргу просив розгляд апеляційної скарги здійснювати за відсутності представника ТОВ «АПК «Ніка». Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Від ПП «Компанія Росток-Агро» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій позивач зазначає, що, всупереч доводам відповідача, суд першої інстанції фактично не розпочав розгляду справи по суті, оскільки після закриття підготовчого провадження своїми ухвалами вимагав від позивача додаткових доказів, які позивач намагався подати, однак суд залишив їх без розгляду через формальні причини та зобов`язав позивача надати детальний розрахунок вимог. Позивач не надав необхідних доказів, що є підставою саме для залишення позову без розгляду згідно з п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, при цьому позивач чітко висловив у своїй заяві волевиявлення саме про залишення справи без розгляду, а не про відмову від позову, тому, на переконання апелянта, суд неправомірно розцінив цю заяву як заяву про відмову від позову та закрив провадження у справі, замість того, щоб залишити позов без розгляду.

4. Процедура апеляційного провадження

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Стефанів Т.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Компанія Росток-Агро» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/3226/25 за позовом ПП «Компанія Росток-Агро» до ТОВ «АПК «Ніка» про стягнення коштів; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.05.2026 о 12:00 год., а також витребувано матеріали вказаної справи з Господарського суду Кіровоградські області.

07.05.2026 від ТОВ «АПК «Ніка» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

08.05.2026 матеріали справи № 912/3226/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

11.05.2026 від ПП «Компанія Росток-Агро» надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 28.05.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини

У грудні 2025 року ПП «Компанія Росток-Агро» звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ «АПК «Ніка» про стягнення 301926,55 грн пені, 313748,08 грн річних та 11976,68 грн курсової різниці у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов оплати за договором поставки № 2653 від 22.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 12.01.2026 відкрито провадження у справі № 912/3226/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.02.2026 об 11:00 год.

У судове засідання 05.02.2026 представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим суд протокольною ухвалою від 05.02.2026 оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 24.02.2026 о 12:00 год.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 24.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; закрито підготовче провадження у справі № 912/3226/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2026 о 12:00 год.

В судовому засіданні 19.03.2026, проведеному за участі представника позивача, суд відкрив судове засідання, розпочав розгляд справи по суті, надав вступне слово представнику позивача, після чого ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, задовольнив клопотання представника позивача про надання додаткового часу для подання доказів, встановив такий додатковий час до 21.03.2026 та оголосив перерву у судовому засіданні до 25.03.2026 о 12:00 год.

В судове засідання 25.03.2026 представники сторін не з`явилися, і ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 09.04.2026 об 11:40 год.

Судове засідання 09.04.2026 проведене без участі представників сторін. Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 09.04.2026, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 16.04.2026 о 14:00 год. Вказаною ухвалою суд також зобов`язав позивача до 14.04.2026 надати детальний розрахунок курсової різниці, пені та 3% річних із зазначенням початку та кінця періодів нарахувань по кожній поставці окремо (з урахуванням видаткових накладних, зворотних накладних, актів коригування та з посиланням на конкретну дату оплати рахунків відповідачем з документальним підтвердженням проведених оплат (платіжними інструкціями, банківськими виписками тощо).

Також ухвалою суду від 09.04.2026 клопотання ПП «Компанія Росток-Агро» від 19.03.2026 та від 26.03.2026 про долучення до матеріалів справи доказів правомірності нарахування курсової різниці по справі повернуто заявнику без розгляду.

15.04.2026 до Господарського суду Кіровоградської області засобами системи «Електронний суд» надійшла заява ПП «Компанія Росток-Агро» про відкликання позовної заяви. У вказаній заяві представник позивача, на підставі п.п.4, 5 ст.226 ГПК України, просив залишити справу без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 заяву ПП «Компанія Росток-Агро» про відкликання позовної заяви задоволено та закрито провадження у справі № 912/3226/25 на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.

Пунктом 3 ч.1 ст.42 ГПК України передбачено права учасників справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 5 ч.1 ст.226 ГПК України передбачено залишення судом позову без розгляду у разі, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.4 ст.226 ГПК України).

Пунктом 4 ч.1 ст.231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 вказаної статті).

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції щодо оцінки поданої представником позивача 15.04.2026 заяви про відкликання позову як заяви про відмову від позову, а не заяви про залишення позову без розгляду.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно розцінив подану заяву як заяву про відмову від позову, оскільки позивач усвідомлював різницю між залишенням справи без розгляду та закриттям провадження, бажав настання правових наслідків саме залишення позову без розгляду, посилався у заяві на ст.226 ГПК України, а не ст.231 ГПК України.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки на момент подання позивачем заяви про відкликання позову, розгляд справи по суті вже розпочався, а саме: підготовче провадження було закрито 24.02.2026, справа призначена до розгляду по суті на 19.03.2026, у судовому засіданні 19.03.2026 головуючий оголосив засідання відкритим та розпочав розгляд справи по суті, неодноразово оголошувались перерви, тому, на переконання відповідача, подання заяви про залишення позову без розгляду на стадії розгляду справи судом по суті є неможливим, а належною процесуальною дією є саме відмова від позову, що має наслідком закриття провадження у справі, а не залишення позову без розгляду.

Колегія суддів надає процесуальним діям апелянта та суду наступну правову оцінку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. За змістом наведеної норми, подання такої заяви можливе до моменту початку розгляду справи по суті.

Частинами 1-3 ст.201 ГПК України визначено, що у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового процесу з`явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з`явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому цим Кодексом. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Таким чином, законодавець прямо пов`язує момент початку розгляду справи по суті з процесуальною дією головуючого - оголошенням судового засідання відкритим. Саме з цього моменту суд вважається таким, що розпочав розгляд справи по суті, незалежно від того, чи були вчинені в цьому судовому засіданні інші процесуальні дії, чи були задоволені клопотання учасників справи про надання додаткового часу, чи були оголошені перерви.

Такий правовий висновок неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 910/22824/17 у якій зазначено, що моментом початку розгляду справи по суті є оголошення головуючим судового засідання відкритим. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 903/126/21.

Застосовуючи наведену правову позицію до обставин справи, що розглядається, колегія суддів встановила, що згідно з протоколом судового засідання від 19.03.2026 головуючий суддя о 12:06:34 год. оголосив про початок розгляду справи по суті. Отже, з цього моменту розгляд справи по суті вважається розпочатим. Позивач подав заяву про відкликання позовної заяви 15.04.2026, тобто після початку розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковими доводи позивача про те, що розгляд справи по суті фактично не відбувся, оскільки суд задовольнив клопотання про надання додаткового часу для подання доказів та оголосив у зв`язку з цим перерву. Факт оголошення перерви в судовому засіданні або задоволення клопотань учасників справи жодним чином не нівелює початок розгляду справи по суті. Перерва є тимчасовим призупиненням судового засідання в межах розпочатого розгляду справи по суті, а не початком нового розгляду чи поверненням до стадії підготовчого провадження.

Проте, статтею 14 ГПК України однією із засад господарського судочинства визначено принцип диспозитивності, відповідно до якого учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Цей принцип передбачає, що саме позивач, а не суд, визначає, яким чином він бажає розпорядитись своїми процесуальними правами, зокрема, чи бажає він відмовитись від позову, чи бажає залишити позов без розгляду, чи бажає продовжувати судовий процес.

Крім того, згідно зі ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін у господарському процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Подана позивачем 15.04.2026 заява має чітко зазначену прохальну частину: «керуючись статтею 226 п.п.4, 5 ГПК України, залишити дану справу без розгляду». Жодних посилань на ст.191 ГПК України, яка регламентує порядок відмови позивача від позову, або на ст.231 ГПК України, що визначає підстави для закриття провадження у справі, заява не містила.

Таким чином, волевиявлення позивача було вираженим однозначно - він бажав саме залишення позову без розгляду, а не закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову. Однак суд першої інстанції, незважаючи на чітко виражену волю позивача, розцінив його заяву як заяву про відмову від позову, пославшись на необхідність уникати надмірного формалізму, керуючись практикою Європейського суду з прав людини. Колегія суддів вважає такий підхід помилковим, з огляду на наступне.

Дійсно, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема, у справах «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», «SHISHKOV v. RUSSIA») неодноразово наголошував на неприпустимості надмірного формалізму при застосуванні процесуальних норм, оскільки це може порушувати право на доступ до правосуддя. Однак принцип уникнення надмірного формалізму не може тлумачитись в обґрунтування права суду ігнорувати чітко виражену волю сторони та з метою трактування її процесуальних дій на власний розсуд, особливо коли таке довільне тлумачення призводить до зміни правових наслідків для сторони.

Як правильно зазначає позивач, правові наслідки закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову та залишення позову без розгляду істотно відрізняються, і позивач, обираючи між цими двома інститутами, усвідомлено обрав саме залишення позову без розгляду. Відповідно до ч.3 ст.231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Натомість, відповідно до ч.4 ст.226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Залишення позову без розгляду за своїми правовими наслідками є більш лояльним для позивача інститутом, оскільки зберігає за ним право на повторне звернення до суду після усунення недоліків. Відмова від позову, навпаки, є остаточною та позбавляє позивача права на повторний розгляд спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

За таких обставин, суд першої інстанції, змінивши обраний позивачем спосіб розпорядження своїми процесуальними правами, фактично обрав за позивача більш суворий правовий наслідок, а саме: позбавлення права на повторне звернення до суду, тоді як позивач явно бажав зберегти за собою таке право. Такі дії суду не лише суперечать принципу диспозитивності, але й порушують право позивача на доступ до правосуддя, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки фактично унеможливлюють для позивача вирішення спору в судовому порядку після усунення обставин, що заважали розгляду справи.

Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу на те, що навіть якщо заява про залишення позову без розгляду подана після початку розгляду справи по суті, у певних випадках вона може бути задоволена судом, зокрема, якщо обставини, зазначені в п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, мали місце саме на стадії розгляду справи по суті. Так, відповідно до вказаної норми, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Ця норма не містить жодних обмежень щодо стадії процесу, на якій може бути виявлено неподання витребуваних доказів. Якщо суд витребував докази вже після початку розгляду справи по суті, що мало місце у даній справі, оскільки ухвалою від 09.04.2026 зобов`язав позивача надати додаткові докази (детальний розрахунок) саме на стадії розгляду справи по суті, і позивач таких доказів не подав, суд має право залишити позов без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України навіть після початку розгляду справи по суті. Обмеження, встановлене п.5 ч.1 ст.226 ГПК України, стосується виключно випадків подання заяви про залишення позову без розгляду за відсутності без будь-яких додаткових підстав. У випадку ж, коли позивач посилається на неподання витребуваних судом доказів, залишення такого позову без розгляду можливе на будь-якій стадії процесу.

У даній справі позивач у своїй заяві посилався як на п.5 ч.1 ст.226 ГПК України - подання заяви до початку розгляду справи по суті, так і на п.4 ч.1 ст.226 ГПК України - неподання витребуваних судом доказів. Оскільки судом першої інстанції було встановлено, що заяву подано після початку розгляду справи по суті, що унеможливлює застосування п.5, це жодним чином не перешкоджало розгляду заяви в частині посилання на п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.

Суду першої інстанції належало перевірити, чи мали місце обставини, передбачені п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, та вирішити питання про залишення позову без розгляду саме з цих підстав. Однак суд першої інстанції цього не зробив, обмежившись лише констатацією того, що заяву подано після початку розгляду справи по суті, та витлумачив подану позивачем заяву як заяву про відмову від позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що помилкове тлумачення судом першої інстанції заяви позивача призвело до застосування до нього негативних правових наслідків, яких він свідомо намагався уникнути, обираючи саме залишення позову без розгляду, а не відмову від позову. Як зазначено вище, закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, до тих самих сторін та з тих самих підстав. Це є остаточним вирішенням спору по суті з негативними для позивача наслідками, оскільки він втрачає можливість захистити своє порушене право в судовому порядку. Натомість залишення позову без розгляду, зокрема, на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду після того, як він усуне обставини, що зумовили залишення позову без розгляду, зокрема, після збору та подання до суду необхідних доказів та належного обґрунтування позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово намагався подати витребувані судом докази, зокрема, заявляючи клопотання від 19.03.2026 та від 26.03.2026 про долучення доказів правомірності нарахування курсової різниці, однак ці клопотання були повернуті судом без розгляду з формальних підстав, а саме: у зв`язку з ненаправленням копій іншій стороні, хоча в інформаційній системі суду були наявні відомості про надсилання таких клопотань відповідачу до електронного кабінету. Ухвалою від 09.04.2026 суд зобов`язав позивача надати детальний розрахунок. Позивач, усвідомлюючи, що наданий ним розрахунок не повністю відповідає вимогам суду, подав заяву про залишення позову без розгляду з метою зберегти за собою право на повторне звернення після належної підготовки доказової бази. Така процесуальна поведінка є цілком допустимою та не суперечить чинному законодавству. Проте суд першої інстанції, замість того, щоб задовольнити заяву позивача про залишення позову без розгляду на підставі ст.226 ГПК України, ухвалив рішення про закриття провадження у справі, чим позбавив позивача права на судовий захист у майбутньому.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновків, що ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 про закриття провадження у справі підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.278 ГПК України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Постановлення судом першої інстанції ухвали про закриття провадження у справі за встановлених апеляційним судом обставин, є порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення необґрунтованого судового рішення, яке перешкоджає подальшій реалізації позивачем свого права на судовий захист.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала – скасуванню.

Враховуючи, що ухвалою суду від 09.04.2026 позивача було зобов`язано подати докази – детальний розрахунок курсової різниці, пені та 3 % річних із зазначенням початку та кінця періоду нарахувань по кожній поставці окремо, з документальним підтвердженням проведених оплат, а матеріали справи свідчать, що у належний процесуальний спосіб (з долученням доказів їх направлення іншій стороні згідно вимог ГПК України) такі докази позивачем не подано, у даному випадку мало місце неподання без поважних причин витребуваних судом доказів, що відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України є окремою підставою для залишення позовної заяви без розгляду, на чому і наполягав позивач у своїй заяві від 15.04.2026.

8. Розподіл судових витрат

На підставі ст.129 ГПК України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 226, 231, 269, 270, 271, 275, 278, 281-284, 287 ГПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «КОМПАНІЯ РОСТОК-АГРО» на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/3226/25 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2026 у справі № 912/3226/25 про закриття провадження у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення про залишення позовної заяви Приватного підприємства «КОМПАНІЯ РОСТОК-АГРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА «НІКА» про стягнення коштів – без розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА «НІКА» (код ЄДРПОУ: 13761835; місцезнаходження: 27630, Кіровоградська область, Кропивницький район, с.Обознівка, вул.Польова, буд.2) на користь Приватного підприємства «КОМПАНІЯ РОСТОК-АГРО» (код ЄДРПОУ: 36585182; місцезнаходження: 27630, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Аджамська, буд.27) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 к.

Доручити видачу наказу Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.

Повну постанову складено 26.06.2026.

Головуючий суддя Т.Ю.Демчина

Судді А.О.Кошля

Т.В.Стефанів