Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №922/989/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №922/989/26

Суддя: Попков Денис Олександрович

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/989/26

Східний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого, суддя-доповідач судді секретар судового засідання за участю представників : від Позивача від ВідповідачаПопков Д.О. Стойка О.В., Істоміна О.А. Бєлкіна О.М. не з`явився; Басарт Л.А. на підставі довіреності №117 від 01.04.2026;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», місто Київ

на рішення господарського суду Харківської області

ухвалене 25.05.2026

у справі №922/989/26 (суддя Новікова Н.А.)

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», місто Київ

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ», місто Харків

простягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 7320-НГТ-32 від 17.08.2021 у розмірі 958 055,30 грн.

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції:

1. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» (далі – Відповідач) з вимогами про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» заборгованість за договором постачання природного газу № 7320-НГТ-32 від 17.08.2021 у розмірі 958 055,30 грн., а також просив судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 496,66 грн. покласти на відповідача.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (вх. № 989/25 від 24.03.2026); відкрито провадження у справі № 922/989/26; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 у справі №922/989/26 позов задоволено повністю:

- стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» заборгованості за договором постачання природного газу № 7320-НГТ-32 від 17.08.2021 у розмірі 958 055,30 грн;

- стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» 50% витрат зі сплати судового збору у розмірі 5 748,33 грн;

- управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» з Державного бюджету України 50% судового збору у розмірі 5 748,33 грн., сплаченого до Господарського суду Харківської області платіжною інструкцією № 0000035248 від 20.03.2026;

- клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 8779/26 від 13.04.2026) задоволено;

- відстрочено виконання судового рішення по справі № 922/989/26 про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» заборгованості за договором постачання природного газу № 7320-НГТ-32 від 17.08.2021 у розмірі 958 055,30 грн., а також суми судового збору у розмірі 5 748,33 грн., на вісім календарних місяців строком до 25.01.2027.

4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що Відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі.

За таких обставин, відстрочення виконання рішення для Відповідача в даному випадку суд не визнавав як інструмент ухилення від виконання рішення, а навпаки, вважає, що це буде сприяти можливості підвищення фінансового стану підприємства, недопущенню банкрутства боржника, що призведе до можливості повного виконання рішення суду.

4.1. Суд також зазначав, що сторони перебувають в однакових умовах військового стану, військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони цього спору.

Водночас, враховуючи встановлені судом обставини реального незадовільного фінансового стану відповідача, негайне виконання рішення суду може призвести до його неплатоспроможності, що не буде сприяти ефективному відновленню порушеного права позивача і виконанню рішення суду та може порушити господарську діяльність відповідача.

У свою чергу, відстрочення виконання судового рішення дасть підприємству відповідача можливість стабілізувати фінансовий стан, не допустити його банкрутства, що дозволить акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед позивачем без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу - можливість реального отримання грошових коштів.

4.2. Місцевий суд звертав увагу на те, що ТОВ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» є підприємством, що відноситься до критичної інфраструктури, є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що визначено відповідним розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації № 433 В від 16.05.2025р. (п. 15 Додатку до розпорядження); Розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації № 231 В від 30.03.2026р. (п. 6 Додатку до розпорядження) підтверджено статус ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» як критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; із переліку споживачів вбачається, що споживачами відповідача є лікарні міста Харків та Харківської області, а також інші бюджетні установи на території м. Харкова та області.

За наведених конкретних виключних для Відповідача обставин, з урахуванням балансу інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про наявність достатніх та обґрунтованих фактичних та правових підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду у цій справі саме на вісім календарних місяців строком до 25.01.2027, адже процесуальним законом передбачено право суду відстрочити виконання судового рішення на строк до одного року з дня ухвалення такого рішення.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», місто Київ, частково не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 у справі №922/989/26, звернулось з апеляційної скаргою, якою просить скасувати вказане рішення в частині надання відстрочення виконання рішення у справі № 922/989/26 на 8 (вісім) місяців та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» про відстрочення виконання рішення суду.

Апелянт також просить відшкодувати за рахунок Відповідача понесені Позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначив:

6.1. Судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення: внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки, викладені у оскаржуваному рішення суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи. Мало місце порушенням норм процесуального права: ст.ст. 2, 7, 11, 13, 42, 73, 74, 76 - 80, 236 ГПК України, що з урахуванням положень ст. 280 ГПК України, є підставою для скасування судової ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6.2. Суд першої інстанції не має права одночасно ухвалювати рішення та вирішувати питання щодо відстрочення виконання рішення, адже рішення не набирає законної сили в момент його оголошення та може бути скасоване або змінене в частині стягнення заборгованості судом апеляційної або касаційної інстанцій.

Згідно з зазначеною нормою, надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

6.3. Необхідно врахувати, що поставка природного газу відбувалась з вересня 2021 по травень 2022р. і остаточно Відповідач повинен був розрахуватися до 18.07.2022.

Відповідач не надав доказів наявності або відсутності у нього майна, за рахунок якого можливе погашення заборгованості.

Більш того, згідно із відкритих джерел вбачається (https://opendatabot.ua/c/31555944), що у Відповідача: збільшився дохід в 2025р. та склав 82 258 900 грн., а у 2024 74 916 800 грн., при цьому прогнозований дохід 2026 року становить 86 667 710 грн. вартість активів у 2025 р. – 50 387 000 грн,

Продажі тільки у 2024 році склали 170 763 968 грн.; у 2025 році – 93 429 247 грн; у 2026 році 107 321 251 грн.

Окрім того, відповідно до загальнодоступної інформації, що розміщена на сайті https://opendatabot.ua Відповідач здійснює і інші види діяльності.

Отже, Відповідач, як на момент укладання договору, так і на сьогоднішній день здійснює господарську діяльність, а отже – сам добровільно, свідомо, самостійно, за власним волевиявленням погоджується з ринковою ситуацією, приймає на себе певні обов`язки та відповідно – має нести відповідальність, що відповідає вимогам чинного законодавства.

6.4. Жоден з доказів наданих Відповідачем не може бути об`єктивним доказом наявності виключних обставин неможливості виконання рішення суду, адже кожен з доказів виготовлений самостійно боржником і не відображають виключність обставин, відповідно такі докази мають виключно суб`єктивне значення, і у даній справі не можуть бути доказом.

Варто відмітити, що ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Таким чином, несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.

Особливо в умовах воєнного стану важливим для Компанії є забезпечення безперебійної роботи та надходження на рахунки коштів від боржників для забезпечення енергетичної безпеки на ринку природного газу.

Надання відстрочки виконання вказаного рішення судом не стимулює процедуру погашення заборгованості, а сприяє боржнику і в подальшому порушувати свої зобов`язання, оскільки надана відстрочка буде порушувати майнові інтереси стягувача, внаслідок перенесення терміну виконання зобов`язання Відповідача у спірних правовідносинах.

Таким чином, судом першої інстанції не враховано, що діяльність Позивача приймає участь у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу нашої країни під час війни.

6.5. Надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Відповідача:

7. ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ», місто Харків в межах визначеного апеляційним судом строку, надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду та зазначає:

7.1. Суд вірно дійшов висновку щодо того, що є підстави для надання відстрочення до 25.01.2027р., урахувавши всі фактичні обставини даного конкретного спору. Суд використав своє право відповідно до ст.ст. 237, 239,331 ГПК України. Рішення суду має документальне та правове обґрунтування позиції щодо надання відстрочення, відповідає принципам справедливості та розумності.

Відповідач, користуючись процесуальними правами згідно статей 42,46,169,170,182 ГПК України, подав клопотання про надання відстрочення виконання судового рішення.

Суд відповідно до статей 237, 239, 331 ГПК України надав відстрочення по виконанню рішення суду на строк 8 місяців.

Надання відстрочення у виконанні судового рішення є правом суду та передбачено нормами ГПК України.

Твердження Позивача, що рішення суду щодо надання відстрочення може відбуватись лише на стадії виконання та лише ухвалою суду є помилковим та суперечить статтям 237 та 239 ГПК України.

Розгляд клопотання відповідача про надання відстрочення може відбуватись при прийнятті рішення по суті справи, а не лише на стадії виконання рішення. З цього питання є правова позиція ВСв постанові від 31.07.2025 р. у справі №908/3274/23.

7.2. Наданням відстрочення на період до 25.01.2027р., коли почнеться опалювальний сезон 2026р.-2027р. суд дотримався балансу інтересів кредитора та боржника, принципів співмірності та пропорційності.

У Відповідача немає жодного наміру не виконувати рішення суду і обов`язковість виконання рішення суду не заперечується відповідачем та не ставиться під сумнів, адже 100 000 грн. ТОВ «КЛК» було сплачено 03.06.2026р. платіжною інструкцією № 5283.

Якщо не буде фінансування від держави для отримання різниці в тарифах, на яку ТОВ «КЛК» має право на суму 3 781 761,00 грн. та на суму 958055,30 грн. по даному договору, то буде здійснена оплата боргу повністю в період надання відстрочення.

7.3. Відстрочення виконання рішення для ТОВ «КЛК» в цьому випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, адже боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем. Відстрочення виконання рішення суду до 25.01.2027 поновю мірою відповідає принципам справедливого судового розгляду. Відстрочення виконання рішення дасть можливість відповідачу безперебійно за можливості продовжити господарську діяльність в умовах воєнного стану, підготуватися до опалювального сезону 2026/2027 (провести ремонтні роботи), розпочати опалювальний сезон 2026/2027, накопичити кошти за листопад-грудень 2026р. та виконати судове рішення повністю у цій справі.

7.4. ТОВ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» є теплопостачальним підприємством і займається виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії , в т.ч. на території м.Харкова, Богодухівського та Куп`янського району Харківської області, має у власності та в оренді газові топкові та котельні з власним обладнанням.

Головною причиною того, що заборгованість по договору залишилась несплаченою, є той факт , що ТОВ «КЛК» в даний час має право на компенсацію заборгованості з різниці в тарифах на послуги теплопостачання на суму 3 781 761,00 грн., а також на компенсацію (субвенцію) з Державного бюджету на погашення різниці у тарифах, які повинні виділені державою згідно ст. 3 Закону України № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

Ці обставини свідчать про те, що в умовах військового стану , у яких відповідач змушений був працювати майже чотири роки, відсутня його вина у виникненні спору, у несвоєчасних розрахунках з позивачем на фоні не виконання Державою взятих на себе гарантій у виплаті компенсації, та постійних бойових дій на території м.Харкова та Харківської області.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 03.06.2026р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. і Істоміна О.А.

9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №922/989/26 за апеляційною скаргою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», місто Київ на рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2026

та призначено розгляд апеляційної скарги на "29" червня 2026 р. о 11:00 годині.

10. Враховуючи викладене в п.п.8, 9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Істоміна О.А., Стойка О.В. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

11. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та засобами аудіофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

12. У судовому засіданні 29.06.2026р. уповноважений представник Відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Судова колегія звертає увагу, що представник ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», який ініціював проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у подальшому повідомив секретаря судового засідання про відмову від участі у такому режимі.

13. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається апеляційним судом за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

14. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, на виконання умов Договору, Позивач, у період вересень 2021 - травень 2022 року, передав у власність Відповідача природний газ в обсязі 388,50422 тис. куб. м на загальну суму 6 430 505,05 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу та даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (Лист ТОВ «Оператор ГТС» від 16.08.2024 № ТОВВИХ-24-12671, в тому числі обсяги природного газу по місяцям (тис. куб. м.): Вересень 2021 - 0,36394; Жовтень 2021 - 15,53079; Листопад 2021 - 62,28351; Грудень 2021 - 82,71262; Січень 2022 - 91,14445; Лютий 2022 - 65,50879; Березень 2022 - 62,08079; Квітень 2022 - 8,41809; Травень 2022 - 0,46124.

Беручи до уваги, що на виконання умов укладеного сторонами договору позивач передав у власність відповідача природний газ, водночас відповідач, отримавши його, оплатив лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 958 055,30 грн., а також з огляду на визнання позову відповідачем в повному обсязі, суд дійшов до висновку про те, що позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 958 055,30 грн. заборгованості, в зв`язку із чим господарський суд позов задовольняє повністю.

Остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого природного газу Обсягу І(фіксованого).

Оплату за переданий газ Споживач здійснив лише частково, чим порушив умови зобов`язання, зокрема вимоги пункту 5.1 Договору.

Станом на момент пред`явлення позову Відповідач має основну заборгованість, в розмірі 958 055,30 грн., що стало підставою для позивача для звернення до господарського суду із даним позовом.

15. 13.04.2026 (вх. № 8775/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив ТОВ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» на позовну заяву ТОВА «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», в якому відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву посилався на те, що: позовні вимоги визнає повністю; вказує, що причиною несплати заборгованості є той факт, що вказана заборгованість підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України як різниця в тарифах та відповідач очікував фінансування цієї субвенції, чого до цього часу не відбулось; просить суд на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України задовольнити окремо подане клопотання відповідача про надання відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців, повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, 50 % судового збору покласти на Відповідача.

16. 13.04.2026 (вх. № 8779/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» про відстрочення виконання рішення суду, в якому Відповідач просив суд надати відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців.

17. В обґрунтування поданого клопотання про відстрочення виконання рішення суду посилається на те, що:

- ТОВ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» є теплопостачальним підприємством і займається виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії , в т. ч. на території м. Харкова, Богодухівського та Куп`янського району Харківської області, має у власності та в оренді газові топкові та котельні з власним обладнанням; головною причиною того, що заборгованість по договору залишилась несплаченою, є той факт, що ТОВ «КЛК» в даний час має право на компенсацію заборгованості з різниці в тарифах на послуги теплопостачання на суму 3 781 761,00 грн., а також на компенсацію (субвенцію) з Державного бюджету на погашення різниці у тарифах, які повинні виділені державою згідно ст.3 Закону України № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" ТОВ «ДП «Котельні лікарняного комплексу», заборгованість якого була передана по договору переведення боргу 19.09.2024 № 24-ПБ-8624 також мало право на компенсацію заборгованості з різниці в тарифах на послуги теплопостачання на суму 958055,30 грн., на яку надалі був укладений договір переводу боргу; частина субвенції була отримана в грудні 2021р. по іншим договорам на поставку газу, а по даному договору були об`єктивні очікування компенсації різниці в тарифах в 2022р.-2025р.; наявність у відповідача права на відшкодування різниці в тарифах від держави на всю суму боргу, яка до цього часу не компенсована державою підтверджується Протоколом територіальної комісії з питань узгодження різниці в тарифах Харківської облдержадміністрації від 23.09.2021р.; відповідно до вказаного протоколу право на субвенцію ТОВ «Котельні лікарняного комплексу, а саме обсяг заборгованості з різниці в тарифах на послуги теплопостачання - затверджено на суму 28 583 017,00 грн. ( п.9 переліку підприємств); в грудні 2021 компенсовано 24 801 256 грн., залишок некомпенсованої заборгованості з різниці в тарифах – 3 781 761,00 грн., відповідно до протоколу право на субвенцію ТОВ «ДП «Котельні лікарняного комплексу», а саме обсяг заборгованості з різниці в тарифах на послуги теплопостачання, затверджено на суму 1 661 768,00грн. (п.10 переліку підприємств); в грудні 2021 частково компенсовано 703 712,70 грн., залишок некомпенсованої заборгованості з різниці в тарифах у ТОВ «ДП «Котельні лікарняного комплексу», чия заборгованість була переведена на відповідача 958 055,30 грн.;

- форс-мажорні обставини, засвідчені листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р ТПП України, військова агресія, введення воєнного стану, робота на території можливих та активних бойових дій, вплинули суттєво на підприємство;

- ТОВ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» є підприємством, що відноситься до критичної інфраструктури, є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що визначено відповідним розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації № 433 В від 16.05.2025р. (п. 15 Додатку до розпорядження); Розпорядженням Харківської обласної військової адміністрації № 231 В від 30.03.2026р. (п. 6 Додатку до розпорядження) підтверджено статус ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» як критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; із переліку споживачів вбачається, що споживачами відповідача є лікарні міста Харків та Харківської області, а також інші бюджетні установи на території м. Харкова та області;

- фінансовий стан відповідача вкрай важкий та критичний - відповідно до балансу та фінансового звіту малого підприємства за 2025 рік збитки складають 847, 7 тис. грн.; при цьому з 24.02.2022р. ТОВ має значні збитки із-за втрат свого обладнання на котельнях, його пошкодження та неможливості доступу до свого майна із-за активних обстрілів Куп`янського району та Харківського району Харківської області - через майже чотири роки майно на котельнях прикордонних територій не може бути в стані, придатному для використання, за попереднім розрахунком вартість втраченого та пошкодженого майна близько 5 млн. гривень; надає копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань про те, що ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» є потерпілим у кримінальних провадженнях та надає копію довідки про збитки, що складена Харківською обласною військовою адміністрацією на підставі даних бухгалтерського обліку та інвентаризаційних описів майна.

18. 13.04.2026 (вх. № 8772/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання ТОВ «КОТЕЛЬНІ ЛІКАРНЯНОГО КОМПЛЕКСУ» про долучення доказів, в якому останній просив суд в обґрунтування клопотання про надання відстрочення рішення суд долучити до матеріалів справи Протокол територіальної комісії з питань узгодження різниці в тарифах Харківської облдержадміністрації від 23.09.2021, який підтверджує обсяг відшкодування різниці в тарифах.

19. 21.04.2026 (вх. № 494/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» на клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення суду, в якому останнє просило суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача.

В обґрунтування заперечень Позивач посилається на те, що: поставка природного газу відбувалась з вересень 2021 по травень 2022р. і остаточно відповідач повинен був розрахуватися до 18.07.2022; відповідач не надав доказів наявності або відсутності у нього майна, за рахунок якого можливе погашення заборгованості; згідно із відкритих (https://opendatabot.ua/c/31555944) у відповідача: дохід в 2025 склав 82 258 900 грн., вартість активів у 2025 - 50 387 000 грн. відповідач є учасником 245 тендерів - продажі тільки у 2026 році склали 104 343 260 грн., у 2025 році - 93 429 247 грн.; вважає, що клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду не містить виняткових обставин, які дають можливість відстрочити виконання рішення суду.

20. Відносно означених обставин місцевий суд розглянув спірні питання в контексті приписів стст.238, 239, 331 Господарського процесуального кодексу України.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

21. Враховуючи межі апеляційного перегляду, визначені згідно ч.1 ст.269 ГПК, встановлені місцевим судом та не оспорені фактичні обстаивни, предметом апеляційного перегляду не є питання правомірності задоволення заявлених позовних вимог (наявність суб`єктивного права у позивача на отримання грошових коштів від відповідача, порушення останнім у вигляді прострочення відповідного грошового зобов`язання та належність і ефективність обраного способу судового захисту) і колегією суддів не вбачається підстав для виходу за межі апеляційного перегляду.

Отже, апеляційний перегляд стосується виключно питання обґрунтованості наданого місцевим судом відстрочення виконання рішення про задоволення позовних вимог, здійсненого у відповідності до передбачених ст. 239 ГПК дискреційних повноважень.

22. Колегія суддів зауважує, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Колегія суддів зазначає, що визначення розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду належить до дискреційних повноважень суду. Дискреційне повноваження суду може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №1840/2970/18.

Тож, відстрочення виконання рішення є правом суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

23. В силу приписів ст.ст.11, 73, 74 ГПК саме на заявника покладено обов`язок доведення існування відповідних підстав, тоді як інша сторона, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування. Таким чином, наявність/відсутність обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим є предметом доказування для Відповідача, спростовування для Позивача та встановлення й належної оцінки - для суду.

24. Разом з тим, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, і тому мають досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (аналогічні правові висновки наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19, від 28.05.2024 у справі №906/1035/23). Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

25. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (рішення від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України») несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

26. У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, питання розстрочення або відстрочення рішення суду хоча і перебувають в площинні процесуального права, однак підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) залежать від предмету спору.

27. Колегія суддів зауважує, що оскільки закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи, апеляційний господарський суд враховує наступне.

27.1. Військові дії та введення в Україні воєнного стану мають загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб`єктів господарювання, внаслідок масованих ракетних атак пошкоджені та зруйновані об`єкти як Позивача, так і Відповідача, що є загальновідомими фактами, отже, Позивач так само, як і Відповідач, поніс збитки внаслідок ведення бойових дій, які мали і мають негативний вплив на господарську діяльність обох сторін.

27.2. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» до життєво-важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належить, зокрема, енергозабезпечення, яке рівною мірою стосується господарській діяльності обох сторін спору.

27.3. Втім, "інтенсивність" впливу означених загальних для всіх суб`єктів господарювання в Україні обставин є різною та значною мірою пов`язана з локалізацією їх фактичної діяльності та її особливостей (об`єктивної неможливості зміни локалізації через специфіку здійснюваних функцій).

28. Так, розглянувши аргументи Відповідача про відстрочення виконання рішення, їх правову оцінку місцевим судо, доводи апеляційної скарги Позивача, враховуючи сутність спору, за вирішенням якого було винесено рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції у переглядуваній частині (п.21 цієї постанови) з огляду на таке.

28.1. Як убачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом встановлено та підтверджено належними доказами, що ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» здійснює діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на території міста Харкова та Харківської області, забезпечуючи теплопостачання закладів охорони здоров`я та інших бюджетних установ.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що Відповідач віднесений до підприємств критичної інфраструктури та критично важливих для функціонування економіки і забезпечення життєдіяльності населення в особливий період відповідно до розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації від 16.05.2025 №433 В та від 30.03.2026 №231 В.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Відповідач здійснює діяльність в умовах воєнного стану, зазнав значних майнових втрат унаслідок бойових дій, є потерпілим у кримінальних провадженнях щодо пошкодження майна, а також має документально підтверджене право на отримання компенсації різниці в тарифах, яка станом на момент розгляду справи державою не відшкодована.

28.2. Викладені у п.28.1. цієї постанови фактичні обставини підтверджені доказово та не спростовані Апелнятом, а тому враховуються саме в контексті висловдених у п.27.3. цієї постанови застережень щодо "непорівнюваних" фактичних умов здійснення госопдарської діяльності в умовах воєнного стану Позивача та Відповідача, та "стікості" до впливу негативних чинників.

28.3. Посилання Апелянта на відомості з відкритих інформаційних ресурсів щодо обсягів доходу, вартості активів, участі Відповідача у публічних закупівлях та наявності інших видів господарської діяльності саме по собі не спростовує встановлених місцевим судом обставин.

Сам факт отримання підприємством доходу не свідчить про наявність вільних грошових коштів, достатніх для одночасного виконання рішення суду, тоді як наведена Апелянтом інформація не відображає структуру активів підприємства, його поточних зобов`язань, кредиторської заборгованості, обов`язкових платежів, необхідних витрат на забезпечення безперервного теплопостачання та інших показників, які характеризують реальний фінансовий стан суб`єкта господарювання.

Так само наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про зареєстровані види економічної діяльності не підтверджує фактичного здійснення кожного з них та отримання від відповідної діяльності прибутку, який міг би бути спрямований на негайне виконання рішення суду.

28.4. Не заслуговують на увагу і доводи Апелянта про ненадання Відповідачем доказів наявності або відсутності майна, за рахунок якого можливе погашення заборгованості, адже надання відстрочки виконання рішення не перебуває у залежності від доведення боржником відсутності у нього будь-якого майна чи активів.

Вирішальним критерієм застосування цього процесуального інституту є встановлення судом обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент його ухвалення. Саме такі обставини були встановлені місцевим господарським судом на підставі поданих сторонами доказів та належним чином оцінені у мотивувальній частині рішення.

28.5. Колегія суддів також відхиляє доводи Апелянта про те, що фінансові труднощі Відповідача є виключно наслідком здійснення ним підприємницької діяльності та повинні покладатися лише на нього.

На відміну від звичайних комерційних суб`єктів господарювання, діяльність ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» безпосередньо пов`язана із забезпеченням безперервного теплопостачання лікарень та інших бюджетних установ у регіоні, що перебуває під постійною загрозою воєнних дій, а також здійснюється у сфері, яка характеризується значним державним регулюванням та залежністю від бюджетного фінансування компенсації різниці в тарифах.

Матеріали справи підтверджують, що однією з причин виникнення спірної заборгованості стало саме не проведення державою компенсації різниці в тарифах, на отримання якої Відповідач мав право відповідно до законодавства, що перебуває поза межами його волевиявлення та звичайного підприємницького ризику.

28.6. Посилання Апелянта на тривале невиконання Відповідачем зобов`язань за договором також не спростовує правильності висновків місцевого господарського суду, адже сама по собі тривалість прострочення виконання грошового зобов`язання не виключає можливості відстрочення викоання. Питання про надання відстрочки вирішується судом виходячи з обставин, що існують на момент розгляду відповідної заяви, а не лише з часу виникнення заборгованості. У даному випадку суд першої інстанції встановив існування виняткових обставин, пов`язаних із функціонуванням підприємства критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, які істотно ускладнюють негайне виконання рішення.

28.7. Безпідставними є і доводи Апелянта про те, що місцевий господарський суд не мав права одночасно ухвалювати рішення по суті спору та вирішувати питання щодо відстрочення його виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не містить заборони на одночасне вирішення цих процесуальних питань, а ч.6 ст.238 та ст.239 цього Кодексу прямо вказують на повноваження суду вирішити питання про надання відстрчоення виконання рішення одночасно з його постановленням.

28.8. Не можуть бути прийняті до уваги й посилання Апелянта на практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності своєчасного виконання судових рішень.

Колегія суддів погоджується, що виконання судового рішення є складовою права на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак Конвенція покликана захищати суб`єктів приватного права (яким є Відповідач) у їх відносинах з державою, господарським агентом якого (відноситься до державного сектору економіки) є саме Позивач.

Разом з тим саме по собі надання судом відстрочки виконання рішення, якщо вона є обмеженою у часі, належним чином мотивованою та спрямованою на забезпечення справедливого балансу інтересів сторін, не свідчить про порушення вимог Конвенції.

У даному випадку місцевим господарським судом відстрочку надано на 8 місяців, тобто у межах строку, який навіть не перевищує застосовного за аналогією визначеного ст. 331 ГПК (адже ст.ст.238, 239 цього Кодексу не містять прямих обмежень щодо строку відстрочення виконання), з наведенням конкретних мотивів, які обґрунтовують необхідність її застосування.

29. Встановлені матеріалами справи обставини свідчать про існування об`єктивних причин, які істотно ускладнюють негайне виконання рішення, тоді як надання відстрочки до 25.01.2027 спрямоване на забезпечення безперервного функціонування підприємства критичної інфраструктури, недопущення припинення теплопостачання закладів охорони здоров`я та інших бюджетних установ, а також створення умов для реального виконання судового рішення після стабілізації фінансового стану Відповідача, що відповідає засадам справедливого судового розгляду у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

30. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

31. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.06.2025 у справі №908/1721/23 виснував, що рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення/задоволення відповідної заяви не підлягають касаційному перегляду (з огляду на те, що ухвала суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання (п. п. 2-4 ч. 1 ст. 255 ГПК України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу).

З огляду на оскарження рішення суду лише в частині відстрочення виконання рішення, прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 129, 269 - 271, 273, 275-277, 280-284, 331 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», місто Київ на рішення Господарського суду Харківської області 25.05.2026 у справі №922/989/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області 25.05.2026 у справі №922/989/26 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», місто Київ.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено та підписано 30.06.2026.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua