Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №922/1124/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/1124/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого, суддя-доповідач судді секретар судового засідання за участю представників: Прокурор від Позивача від Відповідача 1/Скаржник від Відповідача 2 Попков Д.О. Стойка О.В., Істоміна О.А. Бєлкіна О.М. Комісар О.О. на підставі службового посвідчення №072864 від 01.03.2023; Ігнатова А.О. на підставі довіреності №14-33/52 від 06.11.2025; Білан В.В. на підставі ордеру серія АІ №2165494 від 30.03.2026, свідоцтво про право на заняття Омельницька Т.В. на підставі ордеру серія АХ №1233048 від 15.04.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000407 від 22.01.2014;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР»

на рішення господарського суду Харківської області

ухвалене 02.03.2026 (повний текст підписано 10.03.2026)

у справі №922/1124/25 (суддя Юрченко В.С.)

за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР»; 2) Харківського національного медичного університету;

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно сплачених коштів,

В С Т А Н О В И В:

І.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України (далі – Позивач) звернувся з позовною заявою до Господарського суду Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазстар» (далі – Відповідач 1) та Харківського національного медичного університету (далі – Відповідач 2) з вимогами про визнання недійсними додаткові угоди № 3 від 21.07.2023, № 4 від 31.08.2023, № 5 від 27.11.2023, № 6 від 30.11.2023, № 8 від 17.01.2024 до договору №ЕЕ-23 від 20.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення грошових коштів в сумі 697 390,86 грн.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 відкрито провадження у справі № 922/1124/25 за правилами загального позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.03.2026 у справі №922/1124/25 позов задоволено:

- визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 21.07.2023 до договору №ЕЕ-23 від 20.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Харківським національним медичним університетом та ТОВ «Єврогазстар»;

- визнано недійсною додаткову угоду №4 від 31.08.2023 до договору №ЕЕ-23 від 20.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Харківським національним медичним університетом та ТОВ «Єврогазстар»;

- визнано недійсною додаткову угоду №5 від 27.11.2023 до договору №ЕЕ-23 від 20.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Харківським національним медичним університетом та ТОВ «Єврогазстар»;

- визнано недійсною додаткову угоду №6 від 30.11.2023 до договору №ЕЕ-23 від 20.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Харківським національним медичним університетом та ТОВ «Єврогазстар»;

- визнано недійсною додаткову угоду №8 від 17.01.2024 до договору №ЕЕ-23 від 20.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Харківським національним медичним університетом та ТОВ «Єврогазстар»;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазстар» на користь Міністерства охорони здоров`я України грошові кошти в сумі 697 390 (шістсот дев`яносто сім тисяч триста дев`яносто) гривень 86 копійок.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазстар» на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 20 480 гривень 70 копійок.

4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що з боку Міністерства охорони здоров`я України було допущено нездійснення відповідного захисту - не пред`явлено до суду позов про визнання недійсним додаткових угод до договору №ЕЕ-23 від 20.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу і застосування наслідків недійсності договору, а саме стягнення 697 390,86 грн, що суперечить інтересам держави.

Оскільки було порушено інтереси держави у бюджетній сфері та необхідність їх комплексного захисту, а орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, і будучи поінформованим про існування такого порушення, не здійснив захисту інтересів держави, у Прокурора виникли підстави для представництва інтересів держави в особі Міністерства охорони здоров`я України шляхом пред`явлення даного позову, про що повідомлено Позивача про прийняття прокурором рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову листом від 24.03.2025 № 24-7253-25.

4.1. За результатами надання правової оцінки умовам договору, господарський суд дійшов висновку, що укладений за результатами тендерної закупівлі договір №ЕЕ-23 від 20.01.2023 за своєю правовою природою є договором постачання електричної енергії споживачу. При цьому, договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним. Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, у тому числі, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п.п. 10 і 13 (крім пп. 13 п. 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Таким чином, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, неухильним аспектом при застосуванні пп. 2 п.19 Особливостей при збільшенні ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку.

Відповідно, як на момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного Договору та Додаткових угод до нього), так і на момент розгляду справи в суді норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» була чинною та незміною за своїм буквальним змістом. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась.

Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до договору щодо ціни товару, але кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження, встановленими, у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі".

Збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору, мусить бути достатнє обґрунтування про наявність коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору до дати першої зміни ціни додатковою угодою до Договору, а в разі наступних змін - між черговими такими змінами на підставі додаткових угод.

4.2. Дослідивши дані з цінових довідок Харківської торгово-промислової палати, суд дійшов до висновку, що вони не можуть братися до уваги, як належне обґрунтування для внесення істотних змін в умови договору, оскільки за своїм змістом мають довідково-інформаційний характер, та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Наведені дані з цінових довідок Харківської торгово-промислової палати не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівнянні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до нього у частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару. Подібна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у cправі № 903/742/22.

Інших доказів, які б підтверджували обґрунтовані підстави для внесення змін до договору №ЕЕ-23 від 20.01.2023 матеріали справи не містять.

4.3. З приводу тверджень Відповідача 1 про те, що додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладені між сторонами відповідно до діючих як на час укладення основного договору так і на час їх підписання Особливостей, місцевий суд зазначав, що відповідна постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 21.11.2025 у справі №920/19/24).

4.4. Суд також відзначав, що затвердження Кабінетом Міністрів України у межах визначених законом повноваженнях Особливостей не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України «Про публічні закупівлі», зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41, оскільки по-перше постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; по-друге їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

За змістом висновку ВП ВС від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 межа у 10% це сукупна межа на весь період дії договору, а не для кожної окремої угоди, тоді як спірними додатковими угодами договору ціну за одиницю товару збільшено відповідно 37,92 % від ціни визначеної первісним договором, що перевищує встановлений законодавством 10% ліміт.

4.5. Місцевий суд зауважував, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.

Ураховуючи викладене, оскільки додатковими угодами № 3 від 21.07.2023, № 4 від 31.08.2023, № 5 від 27.11.2023, № 6 від 30.11.2023, № 8 від 17.01.2024 до договору №ЕЕ-23 від 20.01.2023, підвищено ціну за одиницю товару на 37,92 % від ціни у договорі, що суперечить чинному законодавству у сфері публічних закупівель, яке встановлює обмеження у виді 10 %, суд дійшов висновку, що вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Оскільки додаткові угоди № 3 від 21.07.2023, № 4 від 31.08.2023, № 5 від 27.11.2023, № 6 від 30.11.2023, № 8 від 17.01.2024 до договору №ЕЕ-23, визнанні судом недійсними, а відтак, не породжують правових наслідків для учасників правовідносин, то підстава для оплати електричної енергії за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 ЦК України, у заявленому розмірі відповідач має повернути.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційних скарг:

5. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР», не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Харківської області від 02.03.2026 (повний текст підписано 10.03.2026) у справі №922/1124/25, звернулось з апеляційної скаргою, якою просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю та стягнути з ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ПРОКУРАТУРИ на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОГАЗСТАР» 30 721 грн. 03 коп. судового збору та 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає:

6.1. Станом на дату укладення Договору, тарифи, що були застосовані у Додатковій угоді № 3 ще не були введені в дію (а тариф на послуги з розподілу електричної енергії навіть не був прийнятий).

Зміну ціни сторони узгоджують шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Додаткова угода має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу електричної енергії та дату з якої такий тариф починає діяти. Наявність факту зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів підтверджується наданням копій розпорядчих актів НКРЕКП або інформація в довільній формі з посилання розпорядчий акт НКРЕКП

Нормами законодавства та Договору визначено:

- тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії є державно регульованими тарифами;

-ціна за одиницю товару може змінюватись у разі зміни державно регульованих тарифів;

- нечинні (не введені в дію) тарифи не могли застосовуватись до правовідносин, що виникли до моменту початку застосування (введення в дію) таких тарифів згідно умов нормативно- правових актів (Договір, ст. 5 ЦК України);

- у випадку застосування цієї підстави, відсутні обмеження щодо максимального збільшення ціни на 10 %;

- отримувачем коштів за послуги з передачі та розподілу електричної енергії є НЕК «УКРЕНЕРГО» та АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО».

6.2. Судом першої інстанції неправильно протлумачено п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пп. 7 п. 19 Особливостей та не застосовано закон, що підлягав застосуванню: ст. 5 ЦК України; Постанова НКРЕКП №1810 від 21.12.2022; Постанова НКРЕКП №1788 від 21.12.2022; Постанова НКРЕКП №2322 від 09.12.2023, Постанова НКРЕКП №2342 від 09.12.2023.

Місцевим судом не з`ясовано обставину дати прийняття та введення в дію тарифів на послуги з передачі електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії, що стали підставою для укладення Додаткових угод №3 та №8.

Судом першої інстанції не враховано, що станом на дату укладення Договору його сторонам не могло бути відомо про майбутнє внесення змін до Постанови НКРЕКП №1810 від 21.12.2022, про прийняття Постанови НКРЕКП №2322 від 09.12.2023, Постанови НКРЕКП №2342 від 09.12.2023, оскільки вони були прийняті майже через рік після укладення Договору та взагалі не з`ясовано обставини та підстави укладення Додаткової угоди № 8.

Місцевим судом зазначено, що Договором не встановлено порядок зміни ціни у випадку зміни регульованих тарифів – в той же час цитується пп. 7 п. 5.7. Договору, яким і встановлено такий порядок, що не було належним чином досліджено.

Довідки Харківської ТПП України №713-2/23 від 10.08.2023, №1289-2/23 від 09.11.2023, №1364/23 від 20.11.2023 оформлені належним чином, згідно умов п. 5.7, 13.6. Договору. Відсоток коливання також відображено у відповідних Довідках. Жодною умовою Договору не передбачено надання якихось інших додаткових документів, відтак Додаткові угоди №4,5,6 було укладено на підставі підтвердженого відсотку коливань.

Таким чином, належним підтвердженням підстав для внесення змін до Договору є саме дотримання передбаченого Договором порядку зміни ціни за одиницю товару, а, висновки Суду І інстанції щодо того, що Довідки ТПП не є належним та допустимим доказом для внесення змін до умов Договору, є нерелевантним, оскільки прямо суперечить умовам Договору.

6.3. Позивач не відмовлявся від проведення заходів судового захисту, Позивач акцентував на необхідності отримання відповідних доказів та закладення витрат для сплати судового збору для можливості звернення до суду із обґрунтованим позовом.

Таким чином, оскільки лист Прокуратури до МОЗ України містив інформацію, що фактично документи щодо закупівлі знаходяться у Відповідача 2 як у самостійної юридичної особи, не можна вважати, що мала місце «бездіяльність компетентного органу», адже МОЗ України у такому випадку станом на дату звернення з позовом у справі не підпадає під критерій «знав або повинен був знати про порушення інтересів держави», а також ним було акцентовано на неможливість здійснення захисту станом на дату отримання листа прокуратури у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Водночас, Прокуратурою не обґрунтовано «невідкладність» звернення до суду.

Судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні було лише процитовано відповідні положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», водночас не здійснено належним чином оцінку фактичних обставин Справи відповідно критеріїв, дотримання яких є ключовим для підтвердження повноважень прокуратури для здійснення представництва, визначених у вищенаведених Постановах ВС.

Таким чином, суд першої інстанції неправильно протлумачив ч.ч. 3-4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», чим порушив вимоги ст.ст. 174, 226 ГПК України, встановив обставину дотримання процедури звернення прокурора в інтересах держави за фактичної недоведеності таких обставин, висновки, викладенні у рішенні суду першої інстанції щодо підтвердження повноважень прокурора не відповідають фактичним обставинам Справи.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

7. Харківською обласною прокуратурою подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого Прокурор проти її задоволення заперечує та просить оскаржуване рішення залишити без змін з наступних підстав:

7.1. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

7.2. У постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду надала висновки щодо застосування п. 2 ч.5 ст. 41 Закону № 922-VIII та зазначила, що вказані норми визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін.

Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону.

7.3. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

7.4. Зі змісту відповіді Міністерства охорони здоров`я України від 25.02.2025 вбачається, що останнє не вживало заходи щодо поновлення порушених прав, у тому числі у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань, необхідних для сплати судового збору. Також, просили органи прокуратури вжити заходи реагування представницького характеру в порядку, визначеному положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Наведене свідчить про небажання Міністерством самостійно реалізувати процесуальні повноваження на звернення до суду задля поновлення порушених інтересів держави та підтверджує нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень і вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором.

8. Харківським національним медичним університетом в порядку ст.ст.262, 263 Господарського процесуального кодексу України відзиву на апеляційну скаргу подано не було. Поштова кореспонденція направлялась апеляційним судом на наявні в матеріалах справи поштові та електроні адреси учасників справи.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

9. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В. та Істоміна О.А.

10. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР» на рішення Господарського суду Харківської області від 02.03.2026 (повний текст підписано 10.03.2026) у справі №922/1124/25 – залишено без руху.

11. Після усунення недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №922/1124/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР» на рішення Господарського суду Харківської області від 02.03.2026 (повний текст підписано 10.03.2026) та призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР» на рішення Господарського суду Харківської області від 02.03.2026 (повний текст підписано 10.03.2026) на "01" червня 2026 р. о 09:30 годині.

12. 29.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №922/1124/25 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922–VIII.

13. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 оголошено в судовому засіданні у справі №922/1124/25 перерву до "29" червня 2026 р. о 10:30 годині та відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР» про зупинення провадження у справі №922/1124/25 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР ГАЗ РЕСУРС».

14. 29.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР» надійшли додатквоі пояснення.

15. Враховуючи викладене в п.п.9,11 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Істоміна О.А. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

16. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою відеозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

17. У судовому засіданні 29.06.2026 уповноважений представник Скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.

Прокурор також з`явився у судове засідання, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав викладених у відзиві.

Уповноважений представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги також заперечував.

Уповноважений представник Відповідача 2 просив залишити рішення місцевого суду без змін.

18. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Щодо додаткових пояснень, судова колегія наголошує на тому, що відповідно до ч.1 ст.161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Такими заявами на стадії апеляційного перегляду є апеляційна скарга та відзив на неї.

Згідно із ч.5 цієї статті суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Апеляційний суд не визнавав необхідним одержати від учасників додаткові письмові пояснення стосовно окремих питань. Сторони мали можливість подати свої пояснення у заявах по суті справи, передбачених для стадії апеляційного оскарження, а також надати усні пояснення в судовому засіданні.

З огляду на це судова колегія відповідно до ч.2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України залишає без розгляду подані 29.06.2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР» додаткові пояснення.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

20. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, Харківською обласною прокуратурою під час опрацювання розміщеної на офіційному веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» інформації щодо проведених процедур публічних закупівель товарів, робіт та послуг розпорядниками бюджетних коштів на виконання вимог ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру.

21. Харківським національним медичним університетом проведено процедуру відкритих торгів UA-2023-01-20-007912-a щодо закупівлі товару «Електрична енергія ДК 021:2015:09310000-5:» обсягом 1312000 Кіловат-години. Очікувана вартість предмета закупівлі – 8 234 112 грн, джерело фінансування закупівлі – кошти Державного бюджету України.

Закупівля не відбулася через неподання жодної тендерної пропозиції, а саме: «відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом».

22. З метою забезпечення потреб учбового закладу, задля функціонування та проведення повноцінної діяльності учбового закладу, між ТОВ «ЄВРОГАЗСТАР» (далі – ТОВ «ЄВРОГАЗСТАР», Товариство, Постачальник) та Харківським національним медичним університетом (далі – ХНМУ, Університет, Споживач), керуючись, в тому числі п. 2 п. 13 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», згідно з фактичними кошторисними видатками на 2023 рік було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-23 від 20.01.2023 (далі – договір, а.с.26 зворотна сторона -30 т.1) та опубліковано інформацію про закупівлю без використання електронної системи з ідентифікатором закупівлі UA-2023-01-20- 007912-a.

22.1. Згідно з п. 2.1. Договору, Постачальник продає електричну енергію (код згідно ДК 021:2015 09310010000-5- Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб Об`єктів Споживача протягом 2023 року, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (далі - Товар) згідно з умовами цього Договору.

22.2. Відповідно до п.п. 2.4. та 2.5 Договору, період постачання електричної енергії за Договором: до 31.12.2023 (включно) в кількості електричної енергії - 1312000 кВт* год (Додаток №3).

22.3. Як визначено п. 3.1. Договору, постачання електричної енергії Споживачу здійснюється Постачальником на підставі поданої Споживачем заявки (далі - Заявка), яка має містити: інформацію щодо об`єкта постачання електричної енергії, в тому числі найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, його ЕС-код, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання), відомості щодо погодинного споживання електричної енергії об`єктом Споживча.

22.4. Пунктами 3.2., 3.3 Договору передбачено, що об`єкти постачання електричної енергії Споживача розташовані на території України та визначаються у Заявках Споживача. Споживач має право здійснювати коригування обсягів поданої Заявки шляхом подання відповідної коригуючої Заявки протягом розрахункового періоду (місяця постачання).

22.5. Згідно п. 5.1. Договору його ціна на дату підписання становить 8 234 112,00 грн, в т.ч. ПДВ – 1 372 352,00 грн.

22.6. Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за одиницю Товару визначається у Додатку № 1 до Договору, що є його невід`ємною частиною, та становить 6,276 грн (з ПДВ).

22.7. Згідно п.5.3. Договору ціна Товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору, що станом на дату підписання Договору, затверджені Постановою НКРЕКП.

22.8. Відповідно до п.5.4. ціна Товару включає в себе вартість послуг оператора системи розподілу щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору, що станом на дату підписання Договору, затверджені Постановою НКРЕКП.

22.9. Положеннями п. 5.7 Договору передбачено, що ціна цього Договору та ціна за одиницю Товару може змінюватись у випадках передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням особливостей, визначених цим Договором:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

Зміна ціни за товар у разі коливання ціни такого товару на ринку України відбувається виключно за згодою сторін у вигляді додаткової угоди до цього договору на підставі письмового повідомлення Постачальника.

Повідомлення Постачальником про збільшення ціни товару має містити документальне підтвердження наявності коливання ціни товару на ринку України та підписаний Постачальником проект відповідної додаткової угоди про зміну ціни товару у двох примірниках. Усі витрати щодо отримання документального підтвердження наявності коливання ціни товару на ринку України несе Постачальник.

Достатнім документальним підтвердженням наявності ринкових коливань ціни на Товар вважатиметься документ, виданий компетентним органом, що міститиме інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку електричної енергії України. Компетентним органом вважається будь-яке підприємство, установа чи організація, що згідно з законодавством чи відповідно до свого статуту здійснюють діяльність у сфері дослідження товарних ринків, моніторингу та аналізу цін, статистичних спостережень. Підтверджуючі документи, які містять інформацію про ціни на електричну енергію та надаються разом із кожним конкретним зверненням, повинні бути отримані з одного джерела.

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts. ARGUS, peгyльованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

У разі зміни регульованих цін (тарифів), які с складовими ціни електричної енергії відповідно до п.п.5.3, 5.4 цього Договору, з моменту набрання чинності нормативно- правових актів, якими встановлено (змінено) регульовані ціни (тарифи), Сторони вносять зміни до Договору.

Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в дію в порядку встановленому законодавством) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу (рішень НКРЕКП) або держави щодо встановлення (зміни) регульованих тарифів. Обчислюють за наступною формулою:

Ц (нова) =Ц - Тр-Тп + Тр3+Тиз +ПДВ, де:

Ц(нова) - нова (переглянута) ціна електричної енергії за 1 кВт* год. (з ПДВ), грн.,

Ц - ціна електричної енергії на день укладання Договору або останньої Додаткової угоди про зміну ціни, що включає вартість послуг Постачальника, без урахування регульованого тарифу на послуги з розподілу електричної енергії (Тр) та регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії (Тп) і без ПДВ, грн.;

Тр - регульований тариф на послуги з розподілу електричної енергії, встановлений НКРЕКП до набрання чинності рішення НКРЕКП про зміну тарифу на послуги з розподілу електричної енергії (без ПДВ), грн.;

Тп - регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП до набрання чинності рішення НКРЕКП про зміну тарифу на послуги з передачі електричної енергії (без ПДВ), грн.;

Трз - змінений регульований тариф на послуги з розподілу електричної енергії, встановлений НКРЕКП (без ПДВ), грн.;

Трп - змінений регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП (без ПДВ), грн.;

ПДВ - податок на додану вартість.

Нову (змінену) ціну, визначену відповідно до пп.7 п.5.7 Договору, застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).

Зміну ціни сторони узгоджують шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Додаткова угода має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу природного газу та дату з якої такий тариф починає діяти. Наявність факту зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів підтверджується наданням копій розпорядчих актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг або інформація в довільній формі з посилання розпорядчий акт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

22.10. Згідно з пп. 1 п. 6.1. Договору Споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі.

22.11. Підпунктом 1 п. 7.2. Договору унормовано, що постачальник зобов`язується забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього Договору.

22.12. У пункті 13.1. Договору визначено, що він набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2023, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Дія цього договору розповсюджується на відносини між Сторонами, які виникли з 01 грудня 2023 року на підставі ч. 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

22.13. Згідно пункту 13.2. Договору дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% (двадцять відсотків) суми, визначеної в Договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

22.14. Пунктом 13.6. Договору визначено, що його істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

23. Додаток № 1 до Договору «Ціна (тариф) електричної енергії (Договірна ціна, а.с.31 т.1)» визначає основні складові поставки електричної енергії, а саме: кількість електричної енергії, яка поставляється в рамках договору – 1312000 кВт*год, ціну товару без ПДВ – 3,7987 грн, тариф на передачу без ПДВ – 0,38028 грн, тариф на послуги з розподілу без ПДВ – 1,0510 грн, базову ціну товару без ПДВ – 5,23 грн, ціну товару з ПДВ – 6,276 грн, а також ціну договору з ПДВ – 8 234 112,00 грн.

24. Як вбачається із заяви-приєднання від 20.01.2023 (а.с.31-33 зворотна сторона т.1), яка є додатком № 2 до договору, керуючись ст.ст. 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила роздрібного ринку), та ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) на сайті електропостачальника ТОВ «ЄВРОГАЗСТАР» (далі - Постачальник) в мережі Інтернет за адресою www.egs.com.ua або в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності ТОВ «ЄВРОГАЗСТАР», Споживач з 01.01.2023 приєднався до умов договору № ЕЕ-23 від 20.01.2023, із зазначенням персоніфікованих даних щодо об`єктів споживання та їх адрес, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку та найменування оператора системи, з яким споживач уклав договір розподілу (передачі) електричної енергії – АТ «Харківобленерго.

25. Додаток №3 «Обсяги постачання електричної енергії» (а.с. 33 зворотна сторона т.1), визначає щомісячні обсяги постачання електричної енергії Споживачу на 2023 рік.

26. Відповідно до листа ТОВ «Єврогазстар» від 10.03.2023 №10/03/23 (а.с.49 т.1) було повідомлено Університет, що на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 (включно) змінюється тариф на послуги з передачі електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» та запропоновано підписати додаткову угоду на зміну тарифу з передачі електричної енергії.

27. 13.04.2023 сторони підписали додаткову угоду №1 (а.с.34 т.1), у відповідності до якої визначили, що кількість товару за договором становить - 1302923 кВт/год., ціна договору становить – 8 234 108,45 грн, ціна за одиницю товару з 01.04.2023 становить – 6,335964 грн.

Внаслідок укладення даної додаткової угоди вартість 1 кВт/год. електроенергії зросла на 0,95 % від вартості, зазначеної у договорі.

28. Відповідно до листа ТОВ «Єврогазстар» від 23.05.2023 № 23/05/23 (а.с.49 зворотна сторона т.1) було повідомлено Університет, що з 01.06.2023 змінюється тариф на послуги з передачі електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП № 928 від 23.05.2023 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 №1810» та запропоновано підписати додаткову угоду на зміну тарифу з передачі електричної енергії.

29. 20.06.2023 сторони підписали додаткову угоду №2 (а.с.36 т.1), у відповідності до якої визначили, що кількість товару за договором становить 1269852 кВт/год., ціна договору становить – 8 234 103,76 грн, ціна за одиницю товару з 01.06.2023 становить – 6,639216 грн.

Унаслідок укладення цієї угоди вартість 1 кВт/год. електроенергії зросла на 5,78 % від вартості, зазначеної у Договорі.

30. Відповідно до листа ТОВ «Єврогазстар» від 10.06.2023 №10/06/23/1 (а.с.60 т.1) було повідомлено Університет, що на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) змінюється тариф на послуги з передачі електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» та запропоновано підписати додаткову угоду на зміну тарифу з передачі електричної енергії.

31. 21.07.2023 сторони підписали додаткову угоду № 3 (а.с.38 т.1), у відповідності до якої визначили, що кількість товару за договором становить 1225260 кВт/год., ціна договору становить – 8 234 103,47 грн, ціна за одиницю товару з 01.07.2023 становить – 7,15992 грн.

Унаслідок укладення цієї додаткової угоди вартість 1 кВт/год. електроенергії зросла на 14,08 % від вартості, зазначеної у Договорі.

32. Відповідно до листа ТОВ «Єврогазстар» від 20.07.2023 №16-8/25 (а.с.60 зворотна сторона т.1) було повідомлено Університет, що з 11.08.2023 можливе підвищення ціни за одиницю електричної енергії (як товару), у зв`язку з зростанням середньозваженої ціни електричної енергії на РДН в ОЕС України згідно даних на офіційному сайті АТ «Оператор ринку».

33. Відповідно до листа ТОВ «Єврогазстар» від 10.08.2023 №16-75/16-12 (а.с.61 т.1) було повідомлено Університет, що згідно з інформацією з офіційного сайту АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) середньозважена ціна електричної енергії на РДН В ОЕС України, становить: на момент звернення (день) на 10.08.2023 – 4,45253 грн./кВт* год. без ПДВ на момент звернення за 1 декаду серпня (01.08-10.08) 2023 року - 4,11382 грн./кВт*год. без ПДВ.

ТОВ «Єврогазстар» у листі від 10.08.2023 № 16-75/16-12 інформувало Університет, що відсоток коливання ціни електричної енергії (як товару) склав: 20 січня 2023 року (день підписання договору) до 10 серпня 2023 року (день звернення) - «плюс» 27,78 %; а за січень 2023 (01.01.2023 - 31.01.2023) (підписання) до 1 декади серпня (01.08-10.08) 2023 року «плюс» 18,66%, що документально підтверджується довідкою Харківської торгово-промислової палати України №713-2/23 від 10 серпня 2023 року.

34. 31.08.2023 сторони підписали додаткову угоду № 4 (а.с.40 т.1), у відповідності до якої визначили, що кількість товару за договором становить 1175809 кВт. год., ціна договору становить – 8 234 098,78 грн., ціна за одиницю товару з 11.08.2023 становить – 8,010524 грн.

Унаслідок укладення цієї угоди вартість 1 кВт/год. електроенергії зросла на 27,63 % від вартості, зазначеної у Договорі.

35. Відповідно до листа ТОВ «Єврогазстар» від 20.10.2023 №16-33/29 (а.с.63 т.1) було повідомлено Університет, що з 11.11.2023 можливе підвищення ціни за одиницю електричної енергії (як товару), у зв`язку з зростанням середньозваженої ціни електричної енергії на РДН в ОЕС України згідно даних на офіційному сайті АТ «Оператор ринку».

36. Відповідно до листа ТОВ «Єврогазстар» від 11.11.2023 №16-55/16-12 (а.с.63 зворотна сторона т.1) було повідомлено Університет, що згідно з інформацією з офіційного сайту АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) середньозважена ціна електричної енергії на РДН в OEC України, становить: на момент внесення останніх змін до договорів (11.08.2023) за період з 01.08.2023 по 10.08.2023 - 4,11382 грн./кВт*год. без ПДВ; на момент звернення (11 листопада 2023 року) – 4,28309 грн./кВт*год. без ПДВ.

ТОВ «Єврогазстар» у листі від 11.11.2023 №16-55/16-12 інформує Університет, що відсоток коливання ціни електричної енергії (як товару) склав: за серпень 2023 (в період з 01.08.2023 по 10.08.2023) до листопада 2023 року (01.11. 2023- 10.11.2023) «плюс» 4,11 %, на підтвердження чого надає довідку Харківської торгово-промислової палати України №1289-2/23 від 09.11.2023.

37. 27.11.2023 сторони підписали додаткову угоду №5 (а.с.42 т.1), у відповідності до якої визначили, що кількість товару за договором становить 1172441 кВт. год., ціна договору становить – 8 234 090,67 грн., ціна за одиницю товару з 11.11.2023 становить – 8,232835 грн.

Унаслідок укладення цієї угоди вартість 1 кВт/год. електроенергії зросла на 31,17 % від вартості, зазначеної у Договорі.

38. Відповідно до листа ТОВ «Єврогазстар» від 01.11.2023 №16-34/36 (а.с.65 зворотна сторона т.1) було повідомлено Університет, що з 21.11.2023 можливе підвищення ціни за одиницю електричної енергії (як товару), у зв`язку з зростанням середньозваженої ціни електричної енергії на РДН в ОЕС України згідно даних на офіційному сайті АТ «Оператор ринку».

39. Відповідно до листа ТОВ «Єврогазстар» від 21.11.2023 №16-75/16-14 (а.с.66 т.1) було повідомлено Університет, що згідно з інформацією з офіційного сайту АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) середньозважена ціна електричної енергії на РДН в OEC України, становить: на момент внесення останніх змін до договорів (11 листопада 2023 року) за період з 01.11.2023 по 10.11.2023 - 4,28309 грн./кВт*год. без ПДВ; на момент звернення (21 листопада 2023 року) – 4,4414 грн./кВт*год. без ПДВ.

ТОВ «Єврогазстар» у листі від 21.11.2023 №16-75/16-14 інформує Університет, що відсоток коливання ціни електричної енергії (як товару) склав: за листопад 2023 (в період з 01.11.2023 по 10.11.2023) до листопада 2023 року (01.11. 2023- 20.11.2023) «плюс» 3,69 %, на підтвердження чого надає довідку Харківської торгово-промислової палати України №1364/23 від 20.11.2023.

40. 30.11.2023 сторони підписали додаткову угоду №6 (а.с.44 т.1), у відповідності до якої визначили, що кількість товару за договором становить 1169889 кВт. год., ціна договору становить – 8 234 083,15 грн., ціна за одиницю товару з 21.11.2023 становить – 8,440632 грн.

Унаслідок укладення цієї угоди вартість 1 кВт/год. електроенергії зросла на 34,49 % від вартості, зазначеної у Договорі.

41. 25.12.2023 сторони підписали додаткову угоду №7 (а.с.46 т.1), у відповідності до якої визначили, що період постачання електричної енергії за договором визначено до 31.03.2024, строк дії договору визначено до 31.03.2024, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Відповідно до листа ТОВ «Єврогазстар» від 10.12.2023 №16/-1 (а.с.68 т.1) було повідомлено Університет, що на період з 01.01.2024 змінюється тариф на послуги з передачі електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП № 2322 від 09.12.2023 та тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідно до постанови НКРЕКП № 2342 від 09.12.2023.

42. 17.01.2024 сторони підписали додаткову угоду № 8 (а.с.46 зворотна сторона т.1), у відповідності до якої визначили, що кількість товару за договором з 01.01.2023 по 31.12.2023 року становить 1148841 кВт. год., з 01.01.2024 по 10.01.2024 року становить 35528 кВт. год.; ціна договору з 01.01.2023 по 31.12.2023 становить 8 056 424,73 грн., з 01.01.2024 по 10.01.2024 року становить 307 529,80 грн; ціна за одиницю товару з 01.01.2024 становить – 8,655984 грн.

Унаслідок укладення цієї угоди вартість 1 кВт/год. електроенергії зросла на 37,92 % від вартості, зазначеної у договорі. Таким чином, укладенням вищевказаних додаткових угод ціну за 1 кВт/год електричної енергії поступово збільшено з 6,276 грн до остаточних 8,655984 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, тобто на 37,92 %.

43. Відповідно до умов договору, Університет на підставі актів № 01/23 від 09.02.2023, № 02/23 від 07.03.2023, № 03/23 від 10.04.2023, № 04/23 від 08.05.2023, № 05/23 від 08.06.2023, № 06/23 від 07.07.2023, № 07/23 від 09.08.2023, № 08/23/1 від 30.08.2023, № 08/23-2 від 08.09.2023, № 09/23 від 09.10.2023, № 10/23 від 08.11.2023, № 11/23/1 від 08.12.2023, № 11/23/2 від 08.12.2023, № 11/23/3 від 08.12.2023, № 12/23 від 22.12.2023, № 01/24/1 від 08.02.2024 отримав електричну енергію в обсязі 1184369 кВт./год., за які сплатили 8 363 954,53 грн, що підтверджується наявними в справі платіжними дорученнями (а. с 60 - 63, 95 - 68, 70 - 74, 75– 79, 81 - 86, 88 - 91, 93 - 97, 99 - 101,104 - 106,108 - 112,114 - 117,119 - 126, 128 -130, 132 - 133,135 -137, т. 1).

44. Як зазначає Прокурор у позові, запропоновані Постачальником додатковою угодою №3 від 21.07.2023 зміни до договору у частині збільшення його ціни, є необґрунтовані і не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки НКРЕКП ще 21.12.2022, тобто до укладення договору № ЕЕ-23, прийняла постанову № 1788 про збільшення тарифу.

Окрім того, Прокурор стверджував, що додатковою угодою №3 від 21.07.2023 ціну договору збільшено на 14,08% від ціни договору, що перевищує встановлений законодавством 10% ліміт.

Також Прокурор зазначав, що підставами для внесення змін до договору шляхом укладення додаткових угод №4 від 31.08.2023, №5 від 27.11.2023, №6 від 30.11.2023 стали цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, які носять виключно фактографічно – інформаційний характер та не враховують умов договорів та контрактів.

Під час укладення додаткових угод, сторони також керувалися постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості), яка не передбачає внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.

Прокурор вважає, що оскільки додатковими угодами № 3, № 4, №5, № 6, № 8 підвищено ціну за одиницю товару на 37,92 % від ціни у договорі, що суперечить чинному законодавству у сфері публічних закупівель, яке встановлює обмеження у виді 10 %, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Прокурор зазначав у позові, що внесення змін до договору в частині підвищення цін на електричну енергію здійснено з порушенням вимог законодавства, та відповідно, на думку прокурора, Відповідач 1 безпідставно отримав з бюджету грошові кошти в сумі 697 390,86 грн.

Наводячи розрахунок безпідставно збережених коштів Відповідачем 1, Прокурор брав за основу об`єм електричної енергії, який поставлений другому відповідачу в межах дії договору за період з 01.07.2023 по 10.01.2024, із урахуванням ціни встановленої у додатковій угоді № 2 від 20.06.2023 за 1 кВт*год. електричної енергії – 6,639216 грн (з ПДВ).

45. 18.04.2025 від Харківського національного медичного університету надійшов відзив (вх. № 9730), в якому останній просив, у тому числі, змінити його процесуальний статус, виключивши зі складу відповідачів.

В обґрунтування поданого клопотання Університет зазначив, що відповідно до змісту позовної заяви, представник Харківської обласної прокуратури виступає в інтересах Міністерства охорони здоров`я України. Разом із тим, представник Харківської обласної прокуратури не зазначає, що діє в інтересах Харківського національного медичного університету, як державної установи, хоча частина позовних вимог стосується саме захисту інтересів другого відповідача.

46. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного кодексу України (далі - ГПК) та Закону України «Про публічні закупівлі».

VІ. Оцінка апеляційного суду:

47. Суть апеляційного перегляду полягає у ревізії висновків місцевого суду про обґрунтованість позовних вимог Прокурора щодо недійсності низки додаткових угод до договору закупівлі електричної енергії з підвищення її вартості та стягнення зумовленої таким підвищенням переплати у світлі аргументів Апелянта - Відповідача 1 (Постачальника), які можна звести до таких тез:

- не з`ясування судом обставин та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права щодо правової оцінки спірних додаткових угод №3 і №8, які були укладені внаслідок підвищення НКРЕКП регульованих тарифів з передачі та розподілу електричної енергії (1);

- не відповідність висновків суду про відсутність належного документального підтвердження для укладання спірних додаткових угод №4, 5 і 6 фактичних угод п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням п.3-7 розділу Х цього Закону та пп.2 п.19 Особливостей, запроваджених Постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 (2);

- недоведеність належних підстав для представництва Прокурором інтересів МОЗ України та недотримання процедури ініціації позовного провадження в інтересах останнього (3).

48. За змістом приписів ст.ст.15,16 ЦК та ст.ст. 4,5 Господарського процесуального кодексу Україи (далі - ГПК) можливість задоволення позовних вимог передбачає доведення заявником позову (ст.ст.13,74 ГПК) та встановлення судом такої сукупності обов`язкових умов: наявність та приналежність позивачеві захищуваного суб`єктивного права або легітимного інтересу (а); порушення (невизнання чи оспорювання) означеного права чи інтересу з боку визначеного відповідача (б); належність та ефективність обраного способу судового захисту (в).

49. Водночас, ураховуючи, що позов подано Прокурором, а Апелянт у межах аргументу (3), приведеному у п.47 цієї постанови, піддає сумніву правомірність такого подання, колегією апеляційної інстанції також оцінюється дотримання приписів ч.4 ст.53 ГПК та ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

49.1. Як зазначено за змістом позовної заяви, її подання зумовлено захистом майнових інтересів держави у ефективному використанні бюджетних коштів, за рахунок яких (у тому числі – а.с.10 зворотна сторона – 14 т.1) здійснювалося фінансування розглядуваної закупівлі електричної енергії, що становить захищуваний публічний та суспільний інтерес у розумінні цієї оціночної категорії:

- спрямованість на захист вказаного легітимного інтересу у розумінні п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України кореспондується із сформульованою Прокурором майновою позовною вимогою;

- наслідками укладання спірних додаткових угод є підвищення ціни за одиницю товару закупівлі з одночасним зменшенням обсягу закупівлі, що за необхідністю мало наслідком зменшення обсягу споживання електричної енергії на одиницю бюджетних витрат і само по собі (без дослідження наявності/відсутності належних підстав) у світлі принципів розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК) та максимальної ефективності і економії публічних закупівель (п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі») не узгоджується із майновими інтересами суб`єкта, до сфери компетенції якого належать питання фінансування і контроль за витрачанням коштів на таку закупівлю.

49.2. Прокурором у якості належного Позивача визначено МОЗ України, що:

- зважаючи на субсидіарну функцію прокуратури з судового захисту інтересів держави, така конструкція обґрунтування належності суб`єктивного складу передбачає констатацію у МОЗ України статусу органу, уповноваженого на здійснення захисту у спірних відносинах (адже лише нездійснення чи неналежне здійснення захисту обізнаного про виявлене порушення надає Прокурору процесуальної можливості подати позов в інтересах держави в особі такого органу);

- належність захисту полягає у можливості самостійного звернення вказаного Позивача з позовними вимогами, які сформульовані Прокурором;

- апеляційним судом враховується віднесення Відповідача 2 (Споживача) до сфери управління МОЗ України і функціонування на засадах неприбутковості (п.4 Розділу I Статуту) та здійснення останнім щодо Університету функції контролю за фінансово-господарською діяльністю (п.п.10 п.1 розділу III Статуту), а також релевантні посилання Прокурора на приписи ст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», ст. 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», п.п.4,5,6,8 ч.5 Положення про МОЗ України, затверджене Постановою КМУ від 25.03.2015 №267, та здійснення МОЗ України функції головного розпорядника бюджетних коштів у розглядуваному випадку у розумінні ч.1 ст.22 Бюджетного кодексу України;

- у світлі приписів ст.215 ЦК щодо права не тільки сторони, але й іншої зацікавленої особи, ініціювати оспорювання дійсності правочину, зумовлює висновок про належність визначення МОЗ України у якості позивача у цій справі.

49.3. Скеровані Прокурором на адресу МОЗ України листи від 28.01.2025 №24-48 вих.25 (а.с.138-139 т.1) та від 24.03.2025 №24-7253-25 (а.с.143-144 т.1) з урахуванням відповіді МОЗ України №10.5-10/6566/2-25 від 25.02.2025 (а.с.139 зворотна сторона-140 т.1) достатньої мірою підтверджують як повідомлення Прокурором компетентного органу держави про виявлені (на думку Прокурора) порушення інтересів держави, так і про надання такому органу достатнього часу для особистого аналізу ситуації (контрольні повноваження щодо університету та публічна доступність відомостей про закупівлю об`єктивно зумовлюють можливість формулювання МОЗ України своєї позиції довкола порушеного Прокурором питання захисту державних інтересів у розглядуваній закупівлі) перед поданням Прокурором позову, яке відбулося тільки 28.03.2025.

49.4. Водночас, належність визначення позивача та дотримання Прокурором процедури подання позову, що, хоча й зумовлює відхилення як необґрунтованого аргументу (3) Апелянта, не означає «автоматично» визнання обґрунтованими заявлених позовних вимог.

50. За своїм змістом аргументи (1) і (2) Апелянта стосуються піддання сумніву наявності обов`язкової умови (б) для задоволення позову, визначеної у п.48 цієї постанови, що, у світлі приписів ч.1 ст.269 ГПК, зумовлює необхідність, насамперед, надати відповідь на питання наявності/доведеності такої умови задоволення позову.

51. Колегія апеляційного суду звертає увагу, що запропоноване Прокурором обґрунтування недійсності всіх спірних додаткових угод, з яким погодився і місцевий суд у переглядуваному рішенні, фактично зводиться до порушення встановленого п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» ліміту підвищення у 10% відносно початкової ціни за одиницю товару, вказаного у договорі, - внаслідок означених угод поступово ціна усього збільшилась на 37,92% відносно первісної.

51.1. Аналіз змісту додаткової угоди №1 від 13.04.2023 (а.с.34-35 т.1) та додаткової угоди №2 від 20.06.2023 (а.с.36-37 т.1), які хоча і не є спірними за заявленим позовом, але зумовлене ними збільшення ціни за одиницю товару (спочатку на 0,95%, а потім – на 5,78%) враховано Прокурором та судом у загальному/підсумковому збільшенні ціни на 37,92%, укладені не у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку (сфера регламентації п.2 ч.5 ст.42 Закону України «Про публічні закупівлі), а внаслідок введення в дію збільшених (відносно моменту укладання договору закупівлі) тарифів на послугу з передачі та розподілу електричної енергії:

- за змістом п.7 ч.3 ст.6 Закону України «Про ринок електричної енергії» (тут і далі цей та інші нормативно-правові акти застосовуються в редакції, яка діяла на момент укладання розглядуваних угод відповідно) до повноваження Регулятора віднесено, у тому числі встановлення (зміна) тарифів на послуги з передачі та з розподілу електричної енергії;

- у відповідності до п.п. 1 і 2 ч.1 ст.7 Закону України «Про ринок електричної енергії» тарифи на послуги з передачі та з розподілу електричної енергії безпосередньо визначені законодавцем як державно регульовані;

- за змістом п.п.5.3 і 5.4 договору закупівлі, які є обов`язковими в силу приписів ст.629 ЦК і презумпція правомірності яких у розумінні ст.ст. 204, 215 цього Кодексу у межах цього провадження під сумнів не ставиться, ціна товару закупівлі включає, в тому числі, вартість послуг операторів систем передачі та розподілу (відповідні тарифи), що узгоджується із положеннями п.7 ч.7 ст.56, п.п.2,7 ч.3 ст.57, ч.ч.3,6 ст.72 Закону України «Про ринок електричної енергії»;

- згідно ч.1 ст.1, ст.2, п.3 ч.2 ст.3 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» таким Регулятором, який управнений своїм рішенням встановлювати/змінювати державні регульовані тарифи, є НКРЕКП.

51.2. Зміна регульованих тарифів є належною підставою для правомірної зміни істотних умов (ціни) договору закупівлі у разі, якщо такі тарифи застосовані в договорі закупівлі (1) та якщо в договорі закупівлі встановлений порядок зміни ціни (2) – положення п.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»:

- наразі, як було зазначено колегією суддів вище, умова (1) у розглядуваному випадку дотримана, адже ціна товару включає у себе як тариф на розподіл електричної енергії, так і тариф на передачу електричної енергії (п.п. 5.3., 5.4. договору закупівлі);

- своєю чергою, положення пп.7 п.5.7 договору закупівлі детально регламентують порядок зміни ціни електричної енергії закупівлі шляхом укладання додаткової угоди з моменту набрання чинності, зокрема відповідною постановою НКРЕКП про встановлення (зміну) регульованих тарифів (із визначенням формули розрахунку змін ціни), що дозволяє констатувати і дотримання умови (2) застосування п.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» відносно додаткових угод №1 і №2.

51.3. Апеляційний суд звертає увагу, що ані за змістом позову, ані у переглядуваному рішенні не висловлено зауважень та не встановлено порушень передбаченого пп.7 п.5.7. договору закупівлі порядку збільшення ціни закупівлі товару під час укладання додаткових угод №1 і №2 і такого порушення також не убачається і колегією суддів, однак незважаючи на те, що застосовний до таких угод п.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» не містить жодних лімітуючих відсотків обмеження зміни ціни, зумовлені такими угодами підвищення ціни були безпідставно враховані у визначення загального обсягу підвищення на 37,92%.

51.4. Аналогічно місцевим судом, як слушно вказує Апелянт, і зумовлені запровадженням з 01.07.2023 збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії додаткова угода №3 від 21.07.2023 (а.с.38-39 т.1) та запровадженням з 01.01.2024 збільшенням тарифів на послуги з передачі і розподілу електричної енергії додаткова угода №8 від 17.01.2024 (а.с.146 зворотна сторона – 148 т.1), що також охоплюється регулюванням п.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», були безпідставно розглянуті в контексті джерела порушення визначеного п.2 ч.5 ст.41 цього Закону 10% ліміту підвищення:

- апеляційним судом відмічається, що висновок місцевого суду в абз.6 на 19 стор. переглядуваного рішення про те, що «…сторони договору проігнорували можливість застосування п.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», якому відповідають спірні додаткові угоди №3 і №8, підтверджують правильність тверджень Апелянта про не з`ясування місцевим судом змісту та правової природи таких спірних угод, що призвело і до неправильного застосування норм матеріального права;

- викладений в абз.1 на стор.25 переглядуваного рішення висновок Господарського суду Харківської області про слушність доводів Прокурора, «що у договорі №ЕЕ-23 від 20.01.2023 сторонами не встановлено порядку зміни ціни в разі зміни регульованих цін (тарифів), а лише передбачена можливість внести зміни до договору в разі коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку» вочевидь не відповідає дійсним фактичним обставинам цієї справи, що визначено за змістом п.51.2. цієї постанови;

- зауваження місцевого суду про те, що Постачальник на момент укладання договору закупівлі був обізнаний з розміром тарифу на передачу електричної енергії на 2023р. За змістом постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022, не тільки жодною мірою не стосується додаткової угоди №8 від 17.01.2024, яку було укладено внаслідок постанов НКРЕКП №2322 та №2342 від 09.12.2023 (яких не існувало на момент укладання договору закупівлі 20.01.2023), але й відносно додаткової угоди №3 (та №1) жодної мірою не впливають на факт зміни тарифу з відповідної дати, порівняно із його ставкою на момент укладання договору закупівлі, що є достатнім для застосування п.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- посилання місцевого суду з цього приводу (обізнаність Постачальника про майбутню ставку тарифу на момент укладання договору закупівлі на постанову ВС від 30.07.2024 у справі №910/6493/23 є безпідставним, оскільки за обставинами такої справи збільшений та відомий заздалегідь тариф діяв (запроваджувався) з першого дня постачання електричної енергії за договором, а тому цілком виправдано мав відразу зазначатися у комерційній пропозиції переможця торгів, тоді як у розглядуваному випадку збільшення тарифів запроваджувалося поступово – після здійснення постачання за ціною, яка відображала комерційну пропозицію і тарифи на момент укладання договору;

- наразі приписи ст.26 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачають можливості подання тендерних пропозицій одним учасником із вказівкою кількох різних значень ціни за одиницю товару на певні хронологічні етапи договірних правовідносин внаслідок передбачуваних змін тарифів як складової ціни (це унеможливилися б визначення переможця за ціновим критерієм у розумінні ч.3 ст.29 цього Закону) – для цього і існує передбачений п.7 ч.5 ст.41 Закону порядок зміни ціни у перебігу правовідносин, що враховують обставини які не діяли як обов`язкові, відносно чинності регульованих державою тарифів (таке тлумачення цілком відповідає приписам ст.5 ЦК, на які слушно посилається Апелянт, визначаючи момент регулюючого впливу постанов НКРЕКП на розглядувані правовідносини).

51.5. Апеляційним судом відмічається з приводу посилання у преамбулах додаткових угод №3 і №8 про їх укладання сторонами, зокрема, згідно з пп. 7 п. 19 Особливостей, запроваджених Постановою КМУ від 12.10.2022 №1178 (у відповідних редакціях), що оскільки вказана норма Особливостей у розглядуваному контексті узалежнення правомірності зміни ціни товару закупівлі від зміни регульованих тарифів повністю відтворює правило п.7 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», висновок про правомірність вказаних угод цілком обґрунтовується і логікою застосування приписів виключно такого Закону (правильність цього підходу для оцінки законності додаткових угод №4,5,6 у світлі аргументу (2) Апелянта буде проаналізовано нижче).

51.6. Отже, висновок місцевого суду про недійсність додаткових угод №3 і №8 не відповідає належним до застосування нормам матеріального права і зумовлений цими угодами відсоток підвищення ціни за одиницю товару не міг правомірно враховуватися Прокурором при визначені порушення 10% ліміту за п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідного розміру стягуваної переплати.

52. Аргумент (2) Скаржника, який стосується правової оцінки спірних додаткових угод №4,5,6, за своїм змістом в контексті відповідної частини мотивування переглядуваного рішення, складається з двох аспектів: безпідставності застосування у розглядуваних правовідносинах обмежувального ліміту у 10% від первісної ціни закупівлі товару через ринкові коливання (1) та доказової доведеності такого коливання для пропорційного врахування спірними угодами у ціну одиниці товару (2), протилежної позиції щодо яких (аспектів) дотримується Прокурор та місцевий суд. Оскільки питання належного доведення ринкових коливань з точки зору впливу на оцінку законності спірних угод є вторинним відносно наявності/застосовності ліміту (якщо він має застосовуватися і був порушений, то документальна доведеність ринкового коливання ціни не «врятує» юридичну ваду угоди), остільки апеляційний суд має насамперед визначатися із застосовністю п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», де такий ліміт встановлений.

53. Стосовно аспекту (1), визначеного у п.52 цієї постанови, колегія апеляційного суду зазначає таке.

53.1. Дійсно, як правильно зазначив місцевий суд, приписи Закону України «Про публічні закупівлі» є спеціальними (переважними у застосуванні) відносно положень ЦК у питаннях зміни умов договору про закупівлі щодо ціни, проте таке порівняння не має ніякого відношення до правової оцінки законності додаткових угод №4,5,6, укладених відповідно до пп.2 п.19 Особливостей.

53.2. Покладена в основу переглядуваного рішення правова позиція ВП ВС у постанові №922/2321/22 від 24.01.2024 стосувалося додаткових угод, укладених у період квітня-жовтня 2021 – до набрання чинності змін до Закону України «Про закупівлю», запроваджених Законом №2526-IX від 16.08.2022 (набрав чинності 10.09.2022):

- вказані зміни саме на рівні закону запровадили спеціальну відносно загальної у розглядуваному контексті норми п.2 ч.5 ст.41 Закону, а саме – п.3-7 Розділу Х цього ж Закону;

- рівність загальної та спеціальної норм за юридичною силою зумовлюють застосовність правила вирішення колізії lex specialis derogat generali на користь переважного на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування застосування регламентації закупівель, передбаченої п.3-7 Розділу X цього Закону;

- вказане правило про перевагу у застосуванні спеціальної норми не вимагає необхідності зміни загальної норми п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- істотна зміна нормативного регулювання (запровадження спеціального режиму) вочевидь впливає на правозастосування, що у відповідності до принципу правової визначеності цілком правомірно враховано сторонами під час укладання спірних угод №4,5,6, які не можуть оцінюватися у світлі правових позицій, напрацьованих без урахування таких законодавчих приписів – інший підхід був би не сумісний із вимогами ст.ст.6,19 Конституції України, адже за своїми наслідками був би тотожним скасуванню (чи визнанню неконституційним) Закону України №2526-IX від 16.08.2022, що перебуває за межами повноважень ВС.

53.3. Апеляційний суд зазначає про помилковість посилання Прокурором та місцевим судом на постанови ВС від 06.02.2025 у справі №916/747/24, від 18.06.2024 у справі №922/2595/23 та від 01.10.2024 у справі №918/779/23, оскільки:

- правові позиції у цих справах ґрунтуються на висновках постанови ВП ВС від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, на нерелевантність якої для розглядуваних додаткових угод №№4,5,6 вказувалося вище;

- такі правові позиції побудовані на прямому порівнянні різних за юридичною силою нормативних актів: Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови КМУ від 1178 від 12.10.2022, що об`єктивно унеможливлює застосування правила про спеціальну норму у такому контексті питання, але у цих постановах ВС не сформулював правової позиції, яка б заперечувала спеціальність п.3-7 розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» відносно п.2 ч.5 ст.41 цього Закону в умовах воєнного стану;

- зважаючи на зумовлену ст.302 ГПК ієрархію висновків ВС (перевагу у застосуванні тлумачення, здійсненого саме ВП ВС, перед тлумачення колегій, палат і об`єднаної палати ВС), колегія суддів враховує висновок ВП ВС, викладений у п.188 постанови від 21.11.2025 у справі №920/19/24, про перспективність дії прийнятої на виконання п.3-7 розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» постанови КМУ №1178 та її застосовність до договірних відносин публічних закупівель, які виникли після набрання нею чинності.

53.4. Отже, оскільки спеціальним Закону України №2526-IX від 16.08.2022 Верховна Рада України тимчасово делегувала повноваження з нормативної регламентації певних особливостей закупівель КМУ (на рівень підзаконного акту), остільки зумовлене приписами такого спеціального (відносно п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі») регламентація Особливостями (в редакції, що діяла на момент укладання спірних додаткових угод №№4,5,6) і визначають застосовні норми матеріального права щодо наявності/відсутності ліміту у підвищенні ціни одиниці товару закупівлі внаслідок ринкових коливань. Сутнісно аналогічний підхід до переважного застосування перед загальною нормою закону припису підзаконного нормативного акту, прийнятого за делегованими спеціальним законом повноваженнями, відповідає правовій ОП КГС ВС, викладеній у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 (на що слушно вказав Апелянт).

53.5. Наразі, редакція пп.2 п.19 Особливостей, яка діяла на кожну дату укладання сторонами спірних додаткових угод №4,5 і 6 (а саме цією спеціальною нормою керувалися сторони згідно преамбул цих угод), не містила жодного ліміту зміни (збільшення) первісної ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку з моменту укладання такого договору закупівлі:

- такий ліміт і то на рівні 50% (який навіть за максимальними підрахунку Прокурора 37,92%, що є помилковим у світлі п.51.6 цієї постанови не перевищено) був запроваджений з 04.09.2025 постановою КМУ від 01.09.2025 №1067 – тобто вже після укладання спірних угод, які за змістом ст.215 ЦК у питанні недійсності оцінюються за законодавством, діючим в момент укладання;

- згадана спеціальна норма Особливостей вимагала обов`язковості дотримання пропорційності зміни ціни ринковому коливанню (1), документально підтвердження такого коливання (2) та не перевищення суми закупівлі на момент укладання договору (3), що може розглядатися вже в межах аспекту (2) аргументу (2) Апелянта, визначеного у п.52 цієї постанови.

53.6. Крім того, під час апеляційного перегляду справи набрав чинності Закон України від 24.06.2026 №4888-ІХ, яким внесено зміни до п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до п. 7 розділу XIV «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону нова редакція п. 2 ч.5 ст. 41 застосовується до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII.

Таким чином, законодавець прямо визначив ретроспективну дію відповідних змін та встановив, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% застосовується до кожного окремого випадку такого збільшення без обмеження кількості змін. Наведене додатково підтверджує правильність висновків колегії суддів щодо відсутності підстав для визнання спірних додаткових угод недійсними з мотивів перевищення сукупного 10% ліміту - адже такого перевищення відносно діючої попередньої ціни розглядуваними угодами допущено не було.

54. Відносно висновків місцевого суду щодо неналежності цінових довідок Харківської ТПП для обґрунтування документального підтвердження коливань ринкових цін, колегія зазначає таке.

54.1. Насамперед, слід відмітити, що інші дві обов`язкові умови запровадження змін згідно вимог пп.2 п.19 Особливостей (пропорційність змін та не перевищення первісно визначеної суми закупівлі) під час укладання спірних угод №№4,5,6 сторонами дотримано, що убачається із змісту таких угод та листів – пропозицій Постачальника про їх укладання (а.с.151-157 т.1). Прокурором зауважень відносно дотримання цих вимог не висловлювалося, в переглядуваному рішенні не встановлювалося порушень таких вимог.

54.2. Правова оцінка наявних у матеріалах справи цінових довідок Харківської ТПП, надана місцевим судом, відтворює оцінку згаданої ним постанови ВС від 11.10.2023 у справі №903/742/22, але не має ніякого відношення до змісту вказаних довідок у розглядуваній справі:

- у цілковитій відповідності до положення пп.2 п.19 Особливостей означені довідки містять чітку і порівнювані між собою відомості про вартість одиниці товару на момент укладання договору про закупівлю або на момент останнього/попереднього внесення змін щодо ціни та на момент запровадження в порядку ч.3 ст.631 ЦК відповідними додатковими угодами зміненої ціни;

- відомості вказаних довідок Харківської ТПП ґрунтуються на офіційній інформації веб-сайту АТ «Оператор ринку», достовірність та значення яких згідно ст.79 ГПК будь-якими іншими доказами у межах цієї справи Прокурором не спростовано;

- вказані цінові довідки цілком відповідають вимогам пп.2 п.5.7. договору закупівлі, адже Харківська ТПП згідно відомостей свого офіційного сайту (kcci.kharkov.ua) надає послуги з цінової статистики та цінових довідок, що цілком узгоджується із завданнями ТПП, визначеними у ч.2 ст.3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», тоді як в силу визначення, приведеного у п.54 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» Оператор ринку є належним компетентним і первинним джерелом відомостей щодо ринкових цін на електричну енергію та їх коливань.

54.3. Зважаючи на дотримання всіх визначених у п.п.2 п.19 Особливостей вимог укладання додаткових угод №№4,5,6, які застосовані до таких угод в силу спеціальних приписів п.3-7 розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі», колегія апеляційного суду вважає безпідставним висновок місцевого суду про їх недійсність.

55. Заперечення Прокурора у відзиві на апеляційну скаргу зводяться до відтворення нерелевантних правових позицій ВС у інших справах або неправильного застосування норм матеріального права (помилкове вирішення питання щодо переважного застосування спеціальної норми), які аналізувалися апеляційним судом вище, а тому відхиляється апеляційним судом.

56. З приводу обстоюваної Відповідачем 2 у перебігу апеляційного провадження позиції (виступ представника у судовому засіданні 01.06.2026) про неналежність визначення Університету у якості співвідповідача (відтворює його відзив на позов – а.с. 1-5 т.2) апеляційний суд зазначає:

- Університет не є державним органом для набуття процесуального статусу позивача за позовом прокурора;

- оспорювання дійсності додаткових угод зумовлює необхідність залучення у справу у якості сторін всіх сторін таких угод, а оскільки Університет не може набути статусу позивача інакше, ніж шляхом подання власного позову, у розглядуваному випадку Прокурор цілком правомірно вказував його у якості співвідповідача;

- спірні угоди укладені внаслідок волевиявлення як Постачальника, так і Споживача (ініціатива/оферта у розглядуваному випадку, який не передбачає застосовності норм про введення Постачальником споживача в оману чи вчинення інших порушень виключно Відповідачем 1 за кваліфікацією Прокурора не має значення), а тому намагання Університету «перекласти» процесуальну відповідальність за факт укладання даних угод тільки на Постачальника не відповідає принципу «заборони суперечливої поведінки»;

- втім, зважаючи на висновок апеляційного суду про відсутність порушення законодавства під час укладання всіх спірних у межах цієї справи додаткових угод, така позиція Відповідача 2 не впливає на необхідність перерозподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції.

57. Враховуючи висновок про законність спірних додаткових угод, які через це є належними у розумінні ст.ст. 11,509 ЦК правовими підставами для отримання Відповідачем 1 оплати за поставлену електричну енергію (в тому числі, за цінами які запроваджувалися за одиницю товару такими додатковими угодами), переглядуване рішення місцевого суду підлягає скасуванню у повному обсязі – і в частині похідних вимог про стягнення «переплати» в сумі 697 390,86грн. на підставі ст.ст.216, 1212 ЦК – з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову Прокурора в повному обсязі.

57.1. Такий результат апеляційного перегляду зумовлює перерозподіл судових витрат, пов`язаних з поданням позову – шляхом їх віднесення на рахунок Харківської обласної прокуратури.

57.2. Судовий збір, сплачений Відповідачем 1 за подання апеляційної скарги підлягає компенсації останньому за рахунок Харківської обласної прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР» на рішення Господарського суду Харківської області від 02.03.2026 (повний текст підписано 10.03.2026) у справі №922/1124/25 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 02.03.2026 (повний текст підписано 10.03.2026) у справі №922/1124/25 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврогазстар», Харківського національного медичного університету про визнання недійсними додаткові угоди № 3 від 21.07.2023, № 4 від 31.08.2023, № 5 від 27.11.2023, № 6 від 30.11.2023, № 8 від 17.01.2024 до договору №ЕЕ-23 від 20.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу та стягнення грошових коштів в сумі 697 390,86 грн. - відмовити повністю.

4. Стягнути з Харківської обласної прокуратури (02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОГАЗСТАР» (61072, Україна, Харківська область, місто Харків, проспект Науки, будинок, 56, офіс, 443Г, код ЄДРПОУ 43920676) 30 721,03грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.06.2026.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна