Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №913/18/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Харків Справа №913/18/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача (в режимі відеоконференції) – Лук`яненко К.Г. (адвокат), свідоцтво КС №7871/10 від 05.06.2019 року, довіреність №19/4-02/20 від 02.01.2026 року;

першого відповідача – не з`явився;

другого відповідача – не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача – Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вх.№1011Л/1) на рішення Господарського суду Луганської області від 14.04.2026 року у справі №913/18/26,

за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Київ,

до 1. Фермерського господарства «Альба», село Климівка Сіверськодонецького району Луганської області,

2. ОСОБА_1 , село Климівка Сіверськодонецького району Луганської області,

про стягнення 1503257,49 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 06.02.2026 року через підсистему Електронний суд звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фермерського господарства «Альба» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 16.04.2021 року №386_021 в розмірі 1503257,49 грн, у тому числі: 1395000,00 грн – заборгованість за кредитом, 103374,99 грн – проценти за користування кредитом, 4882,50 грн – комісія.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Фермерським господарством «Альба» умов договору кредитної лінії від 16.04.2021 року №386_021 стосовно своєчасного повернення отриманих коштів, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки від 16.04.2021 року №386_021/31, укладеним між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Луганської області від 14.04.2026 року у справі №913/18/26 (повний текст складено 14.04.2026 року, суддя Секірський А.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Фермерського господарства «Альба» (місцезнаходження: кв. Молодіжний, будинок 2, село Климівка, Сіверськодонецький район, Луганська область, 92921, ідентифікаційний код 30755664) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії – Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612) заборгованість за кредитом в сумі 1395000,00 грн, проценти за користування кредитом в сумі 103374,99 грн, комісію в сумі 2108,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог про солідарне стягнення комісії відмовлено.

Стягнуто з Фермерського господарства «Альба» (місцезнаходження: кв. Молодіжний, будинок 2, село Климівка, Сіверськодонецький район, Луганська область, 92921, ідентифікаційний код 30755664) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії – Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612) судовий збір в сумі 9002,90 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії – Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: вул. Госпітальна, будинок 12Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612) судовий збір в сумі 9002,90 грн

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:

- скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 14.04.2026 року у справі №913/18/26 в частині часткового задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за комісією та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості з комісійної винагороди в повному обсязі;

- стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було з`ясовано і не надано належної оцінки тим обставинам, шо після отримання коштів від гаранта позивачем надавалися послуги з обслуговування кредиту, за що боржник, відповідно до умов кредитного договору, має сплачувати банку комісійну винагороду. Так 13.08.2024 року було здійснено зарахування коштів боржника на погашення аборгованості за процентами у розмірі 1901,94 грн. Крім того банком регулярно здійснювався облік заборгованості за кредитним договором та нарахування процентів за користування кредитом. Звертає увагу, що відповідно до п. 8.6 кредитного договору договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором. У зв`язку з чим, висновок суду першої інстанції про те, що після отримання коштів від гаранта обслуговування кредиту не здійснювалось, не відповідає фактичним обставинам справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача – Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Господарського суду Луганської області від 14.04.2026 року у справі №913/18/26. Встановлено учасникам справи строк протягом якого вони мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк протягом якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Луганської області матеріали справи №913/18/26.

Вказана ухвала була направлена позивачу до електронного кабінету користувача у системі електронний суд і доставлена йому 06.05.2026 року.

Як встановлено судом, відповідачі – Фермерське господарство «Альба» та фізична особа ОСОБА_1 не мають зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС. Окрім того, юридична особа має місцезнаходження: кв. Молодіжний, будинок 2, село Климівка, Кремінський район, Луганська область, 92921; фізична особа – кв. Молодіжний, будинок 2, село Климівка, Сіверськодонецький район, Луганська область.

Абзацом 5 п.37 гл.2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду. Наразі такі відомості відсутні.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений наказом №376 від 28.02.2025 року Міністерства розвитку громад та територій України, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за №380/43786, включено Кремінську міську територіальну громаду, за винятком селища Діброва, територія якої є тимчасово окупованою з 18.04.2022 року та на якій зареєстровані відповідачі.

За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення поштового зв`язку у селі Климівка Сіверськодонецького району Луганської області тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції до цього населеного пункту наразі є неможливим, про що складено відповідний акт Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 року.

Згідно з розпорядженням №1-р від 30.01.2023 року «Про відправку вихідної кореспонденції» рекомендовано суддям та працівникам апарату суду здійснювати відправлення через поштового оператора «Укрпошта» за потребою після вичерпання використання альтернативних способів повідомлення сторін та учасників процесу (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема «Електронний суд», розміщення відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України» тощо) та можливістю фактичної доставки поштового відправлення за місцем призначення.

Пунктом 21 Перехідних положень ГПК України встановлено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Аналіз чинних положень ГПК України та Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дає підстави для висновку, що суд має процесуальну можливість та, відповідно, процесуальний обов`язок публікувати оголошення на веб-порталі судової влади України про виклик у судове засідання учасників справи, місцезнаходження чи місце роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 року у справі №200/3942/22, від 12.01.2024 року у справі №5/112-Б-10).

У зв`язку з цим, апеляційний господарським судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» про відкриття апеляційного провадження у справі №913/18/26.

Таким чином, судом було вжито всіх можливих та достатніх заходів, спрямованих на повідомлення відповідачів: Фермерського господарства «Альба» та ОСОБА_1 про розгляд апеляційної скарги у цій справі.

Відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень до суду від відповідачів не надійшло.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні 25.05.2026 року з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі та з метою повного і всебічного розгляду справи по суті, враховуючи неможливість розгляду справи в даному судовому засіданні, з огляду на приписи ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у розгляді справи до 18.06.2026 року про що винесено відповідну ухвалу. При цьому судом запропоновано позивачу надати до суду пояснення щодо здійсненого розрахунку заборгованості з комісійної винагороди.

Вказана ухвала була направлена позивачу до електронного кабінету користувача у системі електронний суд і доставлена йому 26.05.2026 року. Також судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» про оголошення перерви у судовому засіданні у справі №913/18/26.

У судовому засіданні 18.06.2026 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.04.2021 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії – Луганського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі за текстом – АТ «Ощадбанк», банк, позивач у справі) та Фермерським господарством «Альба» (далі за текстом – ФГ «Альба», позичальник, перший відповідач у справі) укладено договір кредитної лінії №386_021 (далі за текстом – кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1 кредитного договору сума та валюта максимального ліміту кредитування становить 2790000,00 грн.

За умовами п. 3.2 кредитного договору кредит надається у вигляду відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 15.04.2024 року.

У пункті 3.3 кредитного договору сторони погодили зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:

- до 31.08.2023 року (включно) – 2790000,00 грн;

- з 01.08.2023 року по 30.09.2023 року (включно) – 2325000,00 грн;

- з 01.10.2023 року по 31.10.2023 року (включно) – 1860000,00 грн;

- з 01.11.2023 року по 30.11.2023 року (включно) – 1395000,00 грн;

- з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року (включно) – 930000,00 грн;

- з 01.01.2024 року по 15.04.2024 року (включно) – 465000,00 грн.

Виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується порукою поручителя (п. 3.4 кредитного договору).

Відповідно до п.п. 3.5.1 п. 3.5 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі – базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули: БПС = Індекс UІRD (3m) + Маржа, де: БПС – розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором; Індекс UІRD (3m) – Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб – середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі Інтернет, а також в системі Thomson Reuters; Маржа – доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.

На момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої п.п. 3.5.1 цього договору, розмір базової процентної ставки становить 14,28% річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до п.п. 3.5.3 цього договору (п.п. 3.5.2 п. 3.5 кредитного договору).

Підпунктом 3.5.3 п. 3.5 кредитного договору встановлено, що перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої п.п. 3.5.1 цього договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: « 01» січня, « 01» квітня, « 01» липня та « 01» жовтня відповідного року (далі – дата перегляду процентної ставки).

Базова процентна ставка у розмірі, розрахованому за наслідком такого її перегляду банком (в тому числі у збільшеному або зменшеному її розмірі, якщо така зміна є наслідком відповідного перегляду базової процентної ставки) застосовується для цілей сплати процентів з дати перегляду процентної ставки включно по останній календарний день останнього місяця календарного кварталу, у якому відбувся такий перегляд банком розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) станом на дату перегляду процентної ставки, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей визначення розміру базової процентної ставки на новий період (календарний квартал) застосовується індекс UIRD (3m), який буде можливо визначити на найбільш ранню дату визначеного цим підпунктом періоду перегляду та зміни розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) у відповідності до зазначених вище у цьому підпункті правил, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей сплати процентів у відповідному новому періоді дії договору (календарному кварталі) застосовується розмір базової процентної ставки, який був визначений за правилами, встановленими договором та застосовувався у попередньому періоді дії договору (календарному кварталі).

Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в п.п. 3.5.1 договору формули розмір базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30% річних базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% річних.

Банк інформує позичальник та/або поручителя про розмір базової процентної ставки, розрахований банком внаслідок здійснення ним у відповідності до умов цього договору перегляду базової процентної ставки. З цією метою банк протягом 15 календарних днів, що слідують за датою перегляду процентної ставки, направляє відповідне повідомлення (в порядку визначеному п. 8.4 цього договору), в якому зазначається встановлений розмір базової процентної ставки, який підлягає застосуванню у відповідному періоді (календарному кварталі).

Умовами п. 3.6 кредитного договору також встановлений особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів.

Так, у п.п. 3.6.1 п. 3.6 кредитного договору сторони, приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 ЦК України, дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов Програми та належного виконання ним умов договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:

- протягом періоду повної компенсації процентів сплата процентів за договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом в повному обсязі у зв`язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсації) шляхом списання банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у п. 3.19 цього договору (п.п. 3.6.1.1 кредитного договору);

- протягом періоду часткової компенсації процентів, позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Програми становить 3 (три цілих) процента річних (п.п. 3.6.1.2 кредитного договору);

- решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв`язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19 цього договору, або позичальником у випадках та у строки визначені цим договором (п.п. 3.6.1.3 кредитного договору).

Згідно з п. 3.7 кредитного договору позичальник сплачує банку:

- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 (нуль цілих п`ять десятих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору;

- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,35 (нуль цілих тридцять п`ять сотих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору;

- комісійну винагороду за збільшення максимального ліміту кредитування в розмірі 0,85% (нуль цілих вісімдесят п`ять сотих) відсотків від суми, на яку збільшилася сума максимального ліміту кредитування в день укладання таких змін до цього договору.

Пунктом 3.8 кредитного договору визначено цільове призначення кредиту – для поповнення оборотного капіталу.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника. Позичальник зобов`язаний використовувати надані банком кредитні кошти відповідно до цільового призначення кредиту та здійснювати платежі за рахунок таких коштів, що пов`язані зі здійсненням господарської діяльності позичальника. При цьому для цілей цього договору не є пов`язаними зі здійсненням господарської діяльності позичальника, зокрема, але не виключно, наступні платежі: придбання основних засобів, рефінансування та/або погашення кредитної заборгованості перед банком та/або іншими фінансовими установами (в тому числі перед іншими банками), надання або повернення фінансової допомоги третім особам, формування або збільшення статутного капіталу, придбання цінних паперів. Банк відкриває рахунок (рахунки) для обліку основної суми боргу відповідно до правил, що діють у банку, та законодавства. Банк надає кредит в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів з рахунку для обліку основної суми боргу на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку (п. 3.9 кредитного договору).

Пунктом 3.11 кредитного договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.

Позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п. 3.3 цього договору (п.п. 3.11.1 п. 3.11 кредитного договору).

За змістом п.п. 3.13.2 п. 3.13 кредитного договору банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, в наступних випадках, зокрема, у разі якщо позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.

За умовами п. 3.14 кредитного договору відкликання банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13 цього договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4 цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього договору.

Після отримання від банку зазначеної вимоги про відкликання кредиту позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору) (п. 3.15 кредитного договору).

Підпунктом 3.16.1 п. 3.16 кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:

1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу – в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;

2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу – у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договору строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом. Якщо умовами цього договору встановлено зобов`язання позичальника повернути частину основної суми боргу, то щодо неї строк правомірного користування, за який нараховуються проценти, обчислюється аналогічно до викладеного вище.

Відповідно до п.п. 3.18.1 п. 3.18 кредитного договору з урахуванням умов Програми призупиняється надання компенсації позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов`язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми. Надання компенсації позичальнику відновлюється у разі погашення ним заборгованості зі сплати процентів (їх частини та/або з повернення кредиту (його частини) або у разі здійснення банком та позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості.

Згідно з п. 3.19 кредитного договору з метою виконання зобов`язання позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з рахунку(ів) позичальника або випадків, коли кошти для оплати частини процентів списуються з рахунку ескроу). Виконання зобов`язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку НОМЕР_2 (код банку 304665) у валюті, що передбачена умовами цього договору для кожного виду платежу та банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням. Підписанням цього договору позичальник доручає банку здійснити зарахування коштів в погашення заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням в порядку (в черговості), визначеному п. 3.20 цього договору.

З метою забезпечення здійснення позичальником платежів, належних до сплати за цим договором, що входять до складу зобов`язання, сторони домовилися, що цим пунктом договору, позичальник доручає банку, а банк набуває право (але не зобов`язаний) здійснювати договірне списання коштів позичальника з поточного(-их) рахунку(-ів) позичальника (у національній та/або іноземних валютах), як відкритого(-их) на дату укладання цього договору, так і того (тих), що буде(-уть) відкриті протягом строку дії цього договору, у розмірі сум платежів, що підлягають сплаті (компенсації/відшкодуванню) позичальником на користь банку за цим договором при настанні строку виконання зобов`язання (його частини) (п. 3.22 кредитного договору).

За умовами п.п. 4.3.1, 4.3.2 п. 4.3 кредитного договору позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Пунктами 8.1-8.3 кредитного договору встановлено, що цей договір може бути змінений та доповнений за взаємною згодою сторін. Припинення дії договору здійснюється шляхом досягнення сторонами письмової згоди щодо цього, крім випадків, коли інший порядок припинення договору передбачений його умовами або вимогами законодавства України. Всі зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання сторонами/їх уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін (за бажанням). Додаткові договори та будь-які інші правочини, укладені на зміну та доповнення умов цього договору, є його невід`ємною частиною.

У пункті 8.4 кредитного договору сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату кур`єром або відправлені цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у статті 9 цього договору (якщо інша адреса не повідомлена однією стороною іншій стороні відповідно до умов цього договору), або отримані однією стороною від іншої сторони особисто під розпис, крім випадків, коли інший спосіб відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього договору. Датою направлення таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку відправника.

Згідно з п. 8.5 кредитного договору повідомлення/вимоги можуть також направлятись стороною іншій стороні на її електронну адресу, зазначену в статті 9 цього договору або факсимільним зв`язком із наступним направленням таких повідомлень/вимог у паперовому вигляді у порядку, визначеному п. 8.4 цього договору. При цьому сторони домовились, що необхідність у кожної із сторін здійснювати відповідні дії та виконувати відповідні зобов`язання, встановлені цим договором, виникають з моменту направлення іншою стороною повідомлення/вимоги про необхідність такого виконання у паперовому вигляді в порядку, визначеному п. 8.4 цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.6 кредитного договору).

До кредитного договору сторонами підписані додатки №1-4, в яких погоджені форми та зміст заяви на отримання кредиту (траншу), довідки про розшифровку графи 2000 Форми №2 «Звіт про фінансові результати» Форми №-2м (№-2мс) «Звіту про фінансові результати» у розрізі видів економічної діяльності, довідки про суми отриманої ММСП державної допомоги, довідки про надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника в інших банківських установах.

Як вбачається, кредитний договір з додатками №1-4 підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені відбитками печаток.

Окрім цього, виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави.

Так, на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 року №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі за текстом – Порядок №1151), в Україні запроваджена державна підтримка позичальників – суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:

- агент – Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

- банки-кредитори – банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант – Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;

- позичальники – суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

16.04.2021 року, з метою виконання умов Програми, банк уклав з позичальником додатковий договір №1 (далі за текстом – додатковий договір) до кредитного договору, в якому сторони доповнили останній наступними положеннями:

- позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми боргу за кредитом будуть частково забезпечені гарантією у випадку включення кредиту до портфелю (п.п. 2.2.1.1 п. 2.2 додаткового договору);

- позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (п.п. 2.2.1.2 п. 2.2 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та договором про надання гарантії (п.п. 2.2.1.3 п. 2.2 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку №1151 та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені (п.п. 2.2.1.5 п. 2.2 додаткового договору);

- позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум (у співвідношенні, визначеному згідно Порядку №1151 та договору про надання гарантії) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) сум сплачених за гарантією сум та до моменту повної сплати нарахованої пені (п.п. 2.2.1.6 п. 2.2 додаткового договору);

- в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній день кожного місяця/останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім (п. 2.7 додаткового договору).

З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 16.04.2021 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 (далі за текстом – поручитель, відповідач-2 у справі) укладено договір поруки № 386_021/31.

У пункті 1.1 договору поруки сторони визначили, що кредитний договір – це договір кредитної лінії від 16.04.2021 року №386_021, укладений між кредитором та боржником – Фермерським господарством «Альба» (код ЄДРПОУ 30755664), а також усі додаткові договори, угоди, зміни та доповнення до цього, які чинні на момент укладання цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання.

Зобов`язання 1 – зобов`язання (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з кредитного договору 1, в тому числі, але не виключно: 1) повернути кредитору кредитні кошти надані у розмірі 2790000,00 грн із терміном повернення не пізніше 15.04.2024 року, із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у кредитному договорі 1; 2) сплатити кредитору проценти за користування кредитом у розмірі, що визначений на основі процентних ставок, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі 1; 3) сплатити кредитору комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі 1; 4) сплатити на користь кредитора штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором 1, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов кредитного договору 1.

Згідно з п. 2.1 договору поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Підпунктом 2.2.1 п. 2.2 договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.

Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 договору поруки обсяг зобов`язань поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання боржником та/або поручителем (на умовах, визначених цим договором) зобов`язання за кредитним договором, а також черговості направлення кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов`язання. Поручитель також відповідає перед кредитором за повернення боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).

Пунктом 2.6 договору поруки унормовано, що поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання зобов`язання правонаступниками (спадкоємцями) боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов`язанням відповідно до законодавства.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.п. 3.2.2 п. 3.2 договору поруки).

Відповідно до п.п. 3.2.3 п. 3.2 договору поруки кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього договору та законодавства (п.п. 3.2.4 п. 3.2 договору поруки).

Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором (п.п. 3.2.6 договору поруки).

У випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним п.п. 3.2.4 цього договору, та направив поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (п.п. 3.2.7, 3.2.8 п. 3.2 договору поруки).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами (п.п. 10.1.1 п. 10.1 договору поруки).

Підпунктами 10.1.2 п. 10.1, п.п. 10.3.1 та 10.3.2 п. 10.3 договору поруки врегульовано наступне:

- до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов`язань поручителя – повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років;

- дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням);

- порука за цим договором припиняється закінченням строку, вказаного в п.п. 10.3.1 цього договору або з моменту повного виконання зобов`язання за кредитним договором.

Вказаний договір поруки підписаний сторонами без зауважень та заперечень.

На виконання зобов`язань за кредитним договором позивач надав позичальнику кредитні кошти у загальному розмірі 5579883,75 грн, у тому числі: 16.04.2021 року – 2790000,00 грн; 27.09.2021 року – 200000,00 грн; 01.10.2021 року – 1200000,00 грн; 05.10.2021 року – 1389883,75 грн, що підтверджується випискою по рахунку за період з 16.04.2021 року по 10.12.2025 року шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 , відкритий в банку, що підтверджується випискою по рахунку.

Згідно виписок по рахунках, позичальником було здійснено погашення частини суми основного боргу в розмірі 2789883,75 грн.

Також згідно виписок по рахунках позивач нарахував відповідачу-1 проценти за користування кредитом та комісію, які позичальник сплатив частково. Через неналежне виконання позичальником умов кредитного договору АТ «Ощадбанк» 25.09.2023 року на електронну адресу першого відповідача направив вимогу №110.10-19/60607/2023 про відкликання кредиту, за змістом якої просив ФГ «Альба» сплатити суму заборгованості у загальному розмірі 3277266,36 грн у 25-денний строк з дати направлення цієї вимоги.

Як зазначає позивач, у зв`язку із настанням гарантійного випадку АТ «Ощадбанк» направив гаранту (з копією агенту) вимогу від 07.12.2023 року №70/4-01/1535 (№70/4-01/90409/2023) про сплату за гарантією суми у розмірі 1395000,00 грн.

За результатами розгляду зазначеної вимоги, 04.01.2024 року гарант перерахував банку гарантійну суму у розмірі 1395000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.01.2024 року №1473456197301 (50% від суми неоплаченого кредиту у розмірі 2790000,00 грн). Банк спрямував отримані кошти у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом.

АТ «Ощадбанк» 20.02.2025 року надіслав на електронну адресу позичальника та поручителя повідомлення №55/5.3-02/21416/2024 та №55/5.3-02/21397/2024 про перехід прав кредитора, в яких банк повідомив про звернення до гаранта (держави) з вимогою про отримання відшкодування за гарантією, за результатами розгляду якої 04.01.2024 року гарант перерахував банку гарантійну суму у розмірі 1395000,00 грн, у зв`язку із чим у першого відповідача з 04.01.2024 року виникла прострочена заборгованість перед державою на вказану суму, а до держави перейшли права кредитора за кредитним договором у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом. Також у повідомленні банк інформує, що загальна заборгованість за кредитним договором станом на 11.02.2025 року становить 3373078,75 грн (у тому числі прострочена заборгованість перед державою (бюджетом) на суму 1393098,05 грн).

20.02.2025 року АТ «Ощадбанк» на електронну адресу поручителя надіслав вимогу №55/5.3-02/21401/2025 про виконання зобов`язання, забезпеченого порукою, в якій банк вимагав від поручителя у 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги виконати порушене зобов`язання позичальника за кредитним договором у повному обсязі та сплатити заборгованість, яка станом на 11.02.2025 року становить 3373078,75 грн (у тому числі прострочена заборгованість перед державою (бюджетом) на суму 1393098,05 грн).

Вказана вимога АТ «Ощадбанк» залишена другим відповідачем без задоволення.

З огляду на зазначене, позивач стверджує, що заборгованість позичальника перед АТ «Ощадбанк» за кредитним договором становить 1503257,49 грн, а саме: 1395000,00 грн – заборгованість за основним боргом (кредитом), 103374,99 грн – проценти за користування кредитом, 4882,50 грн – комісія. На підтвердження вказаних сум позивачем надано до матеріалів справи виписки по рахунках.

Невиконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором та договором поруки стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 1503257,49 грн.

Приймаючи рішення у справі, Господарський суд Луганської області вказав, що в силу укладеного між сторонами договору поруки та з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту, у ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Альба» виник солідарний обов`язок з погашення існуючої заборгованості.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Луганської області від 14.04.2026 року у справі №913/18/26 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині відмови у стягненні комісії.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Звертаючись до суду позивачем було включено до розміру загальної заборгованості і заявлено до стягнення суму комісії за період з 30.04.2021 року до 10.12.2025 року у розмірі 4882,50 грн.

За приписами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за своєю правовою природою кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов`язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит) в будь-якій валюті. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору.

Тобто правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами, регулюються самостійно сторонами, шляхом укладення договору.

Законодавство України надає сторонам можливість укладати договори в яких містяться елементи різних договорів, так звані, «змішані договори».

На кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов`язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.

Так, умовами договору кредитної лінії №386_021 від 16.04.2021 року, а саме у пункті 3.7 визначено, що позичальник сплачує банку: комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення договору; комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,35% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення договору; комісійну винагороду за збільшення максимального ліміту кредитування в розмірі 0,85% від суми на яку збільшується сума максимального ліміту кредитування в день укладення таких змін до договору.

У п. 2.7 додаткового договору від 16.04.2021 року №1 до кредитного договору сторони передбачили, що позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії в розмірі 0,1% річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній день кожного місяця/останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім від суми максимального ліміту кредитування щомісячно.

Сторони погодили умови договору щодо сплати винагороди та встановили відповідні зобов`язання з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України), а в силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Слід також врахувати правову позицію Верховного Суду у справі №917/2033/16 (постанова від 04.07.2018 року) за якою було підтримано рішення судів попередніх інстанцій про підставність вимог банку про стягнення, передбаченої умовами кредитного договору, комісійної винагороди, тобто визнано право встановити у договорі кредитування за згодою сторін додаткових зобов`язань позичальника, які не обмежуються виключно сплатою процентів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається саме на приписи п. 2.7 додаткового договору від 16.04.2021 року №1 як підставу для стягнення комісії.

Суд першої інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок комісійної винагороди, дійшов висновку про його обґрунтованість в частині.

Висновок суду мотивований тим, що комісія за період з 05.01.2024 року по 10.12.2025 року нарахована після припинення здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення комісії є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за період з 01.07.2022 року по 04.01.2024 року, тобто за період що охоплює гарантійні правовідносини.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що поведінка кредитора не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма і охоронна норма не можуть застосовуватись одночасно.

Так 04.01.2024 року Міністерством фінансів України, як гарантом, сплачено АТ «Ощадбанк» кошти за вимогою від 07.12.2023 року №70/4-01/1535 (№70/4-01/90409/2023) в сумі 1395000,00 грн, тому саме із зазначеної дати припинилось здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Комісія за період з 05.01.2024 року по 10.12.2025 року нарахована після припинення здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Отже банк вже не мав прав здійснювати нарахування комісії виходячи з умов договору.

Враховуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги межі апеляційного перегляду, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідачів у даній справи в солідарному порядку на користь позивача заборгованість з комісійної винагороди саме у сумі 2108,00 грн за період з 01.07.2022 року по 04.01.2024 року, оскільки саме в цей період існували правові підстави для її нарахування.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції по справі.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Луганської області від 14.04.2026 року у справі №913/18/26 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 126, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 14.04.2026 року у справі №913/18/26 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 29.06.2026 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов