Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №922/1775/22 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Харків Справа №922/1775/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників:

прокурора – Лахтюк Л.В.,

від позивача 1 – Альман Л.П.,

від позивача 2 – не з`явився,

від відповідача – Юркова Т.С.,

від третьої особи – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» (вх.№808Х від 13.04.2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2026 у справі №922/1775/22 (м. Харків, суддя Байбак О.І. повне рішення складено 24.03.2026)

за позовом Керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області, м.Берестин, Харківська обл., в особі:

1) Північно-Східного офісу Держаудитслужби, м. Харків,

2) Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, смт. Сахновщина, Берестинський район, Харківська обл.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Комунальне некомерційне підприємство «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області», смт. Сахновщина, Красноградський р.-н, Харківська обл,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», м. Харків,

про стягнення 216 849,72 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі: 1) Північно-Східного офісу Держаудитслужби, 2) Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області та 3) Комунального некомерційного підприємства «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області», в якій заявив вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» надмірно сплачених 216849,72 грн.

Підставою для звернення з позовом до суду прокурором зазначено безпідставне укладення Комунальним некомерційним підприємством «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області» додаткових угод до Договору на постачання природного газу від 21.01.2020 № 1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», які не відповідають вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», та внаслідок чого останнє незаконно отримало кошти за поставлений газ, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 позовні вимоги керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» на користь Комунального некомерційного підприємства «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області» надмірно сплачених 216849,72 грн залишено без розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 апеляційну скаргу керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2021 року у справі №922/1775/22 скасовано; справу № 922/1775/22 передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/1775/22 скасовано в частині скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 про залишення без розгляду позову керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області, поданого в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області»; у решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/1775/22 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 справу №922/1775/22 прийнято до подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2025 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Комунальне некомерційне підприємство «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області».

Керівник Берестинської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про зміну предмету позову (вх. № 6109 від 10.03.2025), в якій просив суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача на користь Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області 216 849,72 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 задоволено заяву Керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області (вх.№ 6109 від 10.03.2025) про заміну предмету позову та постановлено продовжувати розгляд позовних вимог у даній справі з її урахуванням.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.03.2026 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» на користь Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області 216849,72 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» на користь Харківської обласної прокуратури 3252,75 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить апеляційну скаргу ТОВ «Харківгаз Збут» задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2026 по справі № 922/1775/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовної заяви керівника Берестинської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі: 1) Північно-Східного офісу Держаудитслужби, 2) Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне некомерційе підприємство «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» про стягнення надмірно сплачених 216 849,72 грн. Розподіл судових витрат провести відповідно до ст. 129 ГПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» вказує про те, що:

- під час розгляду справи та прийняття рішення суд фактично відходить від принципу свободи договору, який закріплений у Цивільному кодексі України (ст. 627 ЦК України) та передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов, у тому числі мають право змінювати ці умови за взаємною згодою. Судом не враховано, що відповідно до умов Договору допускається зміна ціни за одиницю товару та її складових не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призводить до збільшення загальної суми, визначеної в договорі, та здійснюється за рахунок зменшення договірних обсягів. Ігноруючи зазначені положення Договору та право сторін самостійно визначати і змінювати його умови (ст. 651 ЦК України), суд також порушує принцип диспозитивності, відповідно до якого учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, суд не надав належної правової оцінки умовам Договору, які регулюють порядок зміни його істотних умов, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та ухвалення необґрунтованого рішення. Порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення спірних додаткових угод, про які вказується прокурором в позовній заяві – відсутні;

- судом першої інстанції не враховано, що визнання недійсними додаткових угод і стягнення з відповідача коштів, сплачених з державного бюджету внаслідок укладання та виконання додаткових угод, становить втручання у право власності, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, яке має бути законним, передбачуваним і пропорційним;

- судом першої інстанції не враховано особливостей закупівлі природного газу. ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» наголошує, що закупівля природного газу відбувається в умовах високої ринкової волатильності, що було прямо враховано законодавцем шляхом встановлення спеціального режиму зміни ціни для таких товарів. Тлумачення, за яким будь-яке сукупне підвищення ціни понад 10 % забороняється незалежно від ринкових умов, не узгоджується з економічною природою таких правовідносин та фактично створює ситуацію, за якої виконання договору стає неможливим або економічно збитковим для постачальника.

Крім того, на момент укладення та виконання спірних договорів не існувало сталої судової практики Великої Палати Верховного Суду, яка б однозначно забороняла багаторазову зміну ціни в межах 10 % за одну зміну; правозастосовна практика була неоднорідною; уповноважений орган (Міністерство економіки України) надавав роз`яснення, які допускали відповідну модель зміни ціни. ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» вважає, що застосування підходу щодо абсолютного (кумулятивного) обмеження підвищення ціни у 10% є юридично необґрунтованим, непропорційним та таким, що порушує принципи правової визначеності й захисту легітимних прав та очікувань;

- судове рішення у даній справі не відповідає вимогам повного, всебічного та об`єктивного розгляду обставин справи, оскільки при його ухваленні судом не враховано як правове, так і економічне підґрунтя спірних правовідносин, що суперечить засадам господарського судочинства. Судом не було встановлено та досліджено належним чином ані факт дотримання сторонами передбаченого Договором порядку внесення змін, ані відповідність таких змін визначеним економічним критеріям та обмеженням. Фактично суд залишив поза увагою як погоджений сторонами механізм зміни ціни, так і економічну природу відповідних правовідносин.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до протоколу Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 для розгляду справи №922/1775/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» (вх.№808Х від 13.04.2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2026 у справі №922/1775/22 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків (вх.№4750 від 28.04.2026). Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» (вх.№808Х від 13.04.2026) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2026 у справі №922/1775/22. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1775/22. Призначено справу до розгляду на "04" червня 2026 р. о 10:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132 .

08.05.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1775/22 (вх.№ 5252).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№6043 від 01.06.2026), в якому заявник просить зупинити провадження у справі №922/1775/22 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Верховного Суду справи №916/2486/23 та ухвалення відповідного судового рішення.

Від Берестинської окружної прокуратури Харківської області до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№6208 від 04.06.2026), в яких просить у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.

Від Берестинської окружної прокуратури Харківської області до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№6210 від 04.06.2026).

В обґрунтування своєї позиції по справі вказує про те, що судом першої інстанції у своєму рішенні зазначено про передбачений договором порядок внесення до нього змін та йому надано оцінку з урахуванням вимог законодавства, якому також має відповідати як умови договору так і умови додаткових угод. Необґрунтованими також є доводи відповідача про те, що можливо змінити ціну предмета закупівлі у бік збільшення більше як на 10% декількома додатковими угодами, збільшення за кожною з яких менше 10%. Зокрема оспорюваними десятьма (10) додатковими угодами початкову ціну збільшено загалом на 137,1%. Саме про аналогічний випадок ідеться у висновках Великої Палати Верховного Суду.

Більше того, у кожному конкретному випадку збільшення ціни за спірним договором сторони не обґрунтували та не надали суду підтвердження коливання ціни на ринку у бік збільшення. Зокрема, додаткові угоди №1-8 до Договору укладені взагалі без будь-якого документального обґрунтування зростання ціни на природній газ, а документальним обґрунтуванням для укладання додаткових угод №9, 11 стали надані ТОВ «Харківгаз Збут» довідки Харківської торгово-промислової палати, які не підтверджують коливання ціни природного газу сторону збільшення в розумінні ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі». Все це також враховано судом першої інстанції при розгляді справи. Висновки відповідача щодо того, що судом першої інстанції не враховано, що задоволення позовних вимоги становить втручання у право власності, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, яке має бути законним, передбачуваним і пропорційним, взагалі не обґрунтовані будь якою аргументацією, зокрема і не наведено яким саме чином вказане втручання не відповідає ключовим критеріям ЄСПЛ у розгляді справ вказаної категорії.

Також Берестинська окружна прокуратура Харківської області зазначає те, що висновки відповідача щодо того, що судом першої інстанції не враховано, що задоволення позовних вимоги становить втручання у право власності, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, яке має бути законним, передбачуваним і пропорційним, взагалі не обґрунтовано, зокрема і не наведено яким саме чином вказане втручання не відповідає ключовим критеріям ЄСПЛ у розгляді справ вказаної категорії.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2026 оголошено перерву у розгляді справи до "18" червня 2026 р. о 09:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132 .

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2026 доставлена учасникам справи в електронні кабінети системи «Електронний Суд» 05.06.2026.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи позивач-2 Сахновщинська селищна рада Красноградського району Харківської області та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Комунальне некомерційне підприємство «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області» у судове засідання не з`явилися. Зважаючи на те, що відповідно до ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а явка сторін обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про розгляд апеляційної скарги у даному судовому засіданні за відсутності представників вказаних учасників справи.

У судовому засіданні 18.06.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції від 16.03.2026 по справі № 922/1775/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовної заяви. Прокурор вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим у задоволенні апеляційної скарги просив відмовити. Представник Північно-Східного офісу Держаудитслужби просила рішення суду першої інстанції без змін.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі №922/1775/22 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Верховного Суду справи №916/2486/23 та ухвалення відповідного судового рішення, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№6043 від 01.06.2026), в якому заявник просить зупинити провадження у справі №922/1775/22 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Верховного Суду справи №916/2486/23 та ухвалення відповідного судового рішення.

В обґрунтування вказаного клопотання ТОВ «Харківгаз Збут» посилається на те, що станом на сьогодні, Об`єднаною Палатою Верховного Суду розглядається справа №916/2486/23, в якій розглядається питання порушення Прокурором заборони, встановленої частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», щодо представництва інтересів особи, яка не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень.

Заявник вказує на те, що у даній справі №922/1775/22 Комунальне некомерційне підприємство «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області» визначено в статусі третьої особи, а не Відповідача 2 як учасника процедури закупівлі. При цьому Комунальне некомерційне підприємство «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області» не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, а є лише установою, яка використовує бюджетні кошти. Крім того, Комунальне некомерційне підприємство «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області» є юридичною особою, наділене відповідною процесуальною дієздатністю, що дозволяє йому самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів у суді.

Від Берестинської окружної прокуратури Харківської області до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№6208 від 04.06.2026), в яких просить у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.

Берестинська окружна прокуратура Харківської області вважає вказане клопотання необґрунтованим та таким, що спрямоване на штучне затягування розгляду справи. В обґрунтування заперечень Берестинська окружна прокуратура Харківської області вказує про те, що прокурор в даній справі виступає в інтересах держави в особі позивачів: Північно-східного офісу Держаудитслужби та Сахновщинської селищної ради Берестинського району які, є органом державної влади та органом місцевого самоврядування, що використовує бюджетні кошти. Натомість Комунальне некомерційне підприємство «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області» є третьою особою яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Крім того, керівником Берестинської окружної прокуратури 07.03.2025 направлено до суду заяву про зміну предмету позову в якому пункт 2 прохальної частини зазначено: стягнути кошти у сумі 216849,72 грн. на користь Сахновщинської селищної ради Берестинського району.

Також зазначає, що Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20) наголосив, що зупинення провадження з підстав розгляду справи в КСУ не повинно бути інструментом для необґрунтованого зволікання.

У судовому засіданні 18.06.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» підтримала клопотання про зупинення провадження у даній справі у повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання, просив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.

Представник Північно-Східного офісу Держаудитслужби також заперечувала про задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» про зупинення провадження у справі (вх.№6043 від 01.06.2026) колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

У справі №916/2486/23, до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Верховного Суду якої апелянт просить зупинити провадження у даній справі, прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Державного агентства меліорації та рибного господарства України (нова назва - Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм), Дністровського міжрайонного управління водного господарства.

Передаючи справу №916/2486/23 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Верховний Суд в ухвалі від 10 лютого 2026 року вказав, що Дністровське міжрайонне управління водного господарства не наділене ознаками органу державної влади. Тому колегія суддів вважає, що Дністровське міжрайонне управління водного господарства є бюджетною організацією, створеною органом державної влади. При цьому наявність повноважень щодо забезпечення раціонального використання бюджетних коштів, на думку колегії суддів, не є підставою для віднесення Дністровського міжрайонного управління водного господарства до органів державної влади. Тому, на думку колегії суддів, прокурор із порушенням заборони, встановленої частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", подав позов у цій справі в інтересах Дністровського міжрайонного управління водного господарства, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень. Крім того, управління водного господарства, яке є юридичною особою, наділене відповідною процесуальною дієздатністю, що дозволяє йому самостійно здійснювати захист своїх прав та інтересів в суді.

Проте, як вбачається з матеріалів справи №922/1775/22, перегляд якої здійснюється в апеляційному порядку, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі №922/1775/22 скасовано в частині скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 про залишення без розгляду позову керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області, поданого в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області»; у решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/1775/22 залишено без змін.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі лікарні.

У подальшому ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2024 справу №922/1775/22 прийнято до подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2025 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Комунальне некомерційне підприємство «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області».

Отже, у даній справі Комунальне некомерційне підприємство «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області» є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів, та яка є самостійним учасником даної справи.

Відтак, з огляду на відмінний склад учасників по справі №922/1775/22 та справи №916/2486/23, яка переглядається Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що є ключовим в питанні оцінки існування підстав для такого зупинення, суд апеляційної інстанції наголошує, що у колегії суду відсутні процесуальні підстави для зупинення провадження у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 2019 року на веб-сайті електронної системи публічних закупівель «Prozorro» (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-12-09-002760-Ь) КНП «Сахновщинська центральна районна лікарня Сахновщинської районної ради Харківської області», назву якої в подальшому було змінено на КНП «Сахновщинська центральна лікарня» Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю природнього газу об`ємом 123000 м3 з терміном постачання до 31.12.2020 з очікуваною вартістю 1 416 310,00 гривень.

За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано ТОВ «Харківгаз Збут» з ціновою пропозицією 493 173,80 грн.

21 січня 2020 року між ТОВ «Харківгаз Збут», як постачальником, та Комунальним некомерційним підприємством «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської районної ради Харківської області», як споживачем, укладено Договір № 1 на постачання природного газу (далі - Договір), згідно умов якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії даного Договору передавати Споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету "Газове паливо" (Природний газ), включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі - Газ) щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати Газ на умовах даного Договору. Споживач є кінцевим споживачем газу, який передається за Договором.

Споживач не є побутовим споживачем газу (п.2.2 Договору).

Відповідно до пункту 14.1. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині поставок газу з 01.02.2020 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків- до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатковою угодою № 10 від 29 грудня 2020 року термін дії Договору № 1 від 21.02.2020 продовжено до 31 березня 2021 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору, загальний об`єм постачання газу у 2020 році за Договором складає 123 000 куб м.

Згідно з п. 7.1 Договору, ціна за 1,0 куб метр Газу становить 3,3412859 грн. , без ПДВ, крім того ПДВ (20%) -0,66825718 грн., що разом з ПДВ складає 4,0095431 грн

Відповідно до п. 7.2 Договору, загальна вартість Договору відповідає ціновій пропозиції учасника -переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів Газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення 9бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та не може перевищувати 410 978,17 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 82 195,63 грн., що разом з ПДВ складає 493 173, 80 грн.

Згідно з п. 7.3 Договору, коригування ціни Газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно з п. 13.2 Договору, всі зміни та доповнення до цього Договору дійсні лише за умови, якщо вони виконанні в письмовій формі при взаємному погодженні Сторін, підписані Сторонами та скріплені печатками (за наявності). Оформлені таким чином зміни і доповнення є невід`ємними частинами Договору.

Відповідно до п. 13.3 Договору умови договору про закупівлю не відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі за одиницю товару) переможця процедур закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: Зміни ціни за одиницю товару, а також його складових не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі та відбувається за рахунок зменшення договірних обсягів.

Як свідчать матеріали справи, сторонами були укладені наступні додаткові угоди, яким сторони вносили зміни в Договір, а саме:

- Додаткова угода № 1 від 13.02.2020, відповідно до якої ціна з 02 лютого 2020 року за 1,0 куб метр газу становить 3,673744 грн. , крім того ПДВ (20%) – 0,734749 грн., що разом з ПДВ складає 4, 408493 грн.. Загальна вартість даного Договору відповідає ціновій пропозиції учасника переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів Газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та не може перевищувати 410 976,73 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 82 195,63 грн., що разом з ПДВ складає 493 172, 08 грн. (сума договору зменшена на 1,72 грн.). Підвищення ціни на природний газ складало від 4,0095431 грн до 4, 408493 грн, тобто 9,95% від діючої згідно Договору ціни газу.

- Додаткова угода № 2 від 14.02.2020, відповідно до якої ціна з 03 лютого 2020 року за 1,0 куб метр газу становить 4,039583 грн., крім того ПДВ (20%) – 0,807917 грн., що разом з ПДВ складає 4, 84750 грн.. Загальна вартість даного Договору відповідає ціновій пропозиції учасника переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів Газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та не може перевищувати 410 972,86 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 82 194,57 грн., що разом з ПДВ складає 493 167, 43 грн. (сума договору зменшена на 4,65 грн.). Підвищення ціни на природний газ складало від 4, 408493 грн до 4,84750 грн, тобто 9,9% від діючої згідно Договору ціни газу.

- Додаткова угода № 3-1 від 12.03.2020, відповідно до якої ціна з 01 березня 2020 року за 1,0 куб метр газу становить 4,442733 грн., крім того ПДВ (20%) – 0,888547 грн., що разом з ПДВ складає 5,331280 грн.. Загальна вартість даного Договору відповідає ціновій пропозиції учасника переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів Газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та не може перевищувати 410 972,79 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 82 194,56 грн., що разом з ПДВ складає 493 167, 35 грн. (сума договору зменшена на 0,08 грн.). Підвищення ціни на природний газ складало від 4,84750 грн до 5,331280 грн, тобто 9,98% від діючої згідно Договору ціни газу.

- Додаткова угода № 4 від 23.03.2020, відповідно до якої ціна з 02 березня 2020 року за 1,0 куб метр газу становить 4,886117 грн., крім того ПДВ (20%) – 0,977223 грн., що разом з ПДВ складає 5,863340 грн. Загальна вартість даного Договору відповідає ціновій пропозиції учасника переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів Газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та не може перевищувати 410 972,02 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 82 194,40 грн., що разом з ПДВ складає 493 166, 42 грн. (сума договору зменшена на 0,93 грн.). Підвищення ціни на природний газ складало від 5,331280 грн до 5,863340 грн, тобто 9,98% від діючої згідно Договору ціни газу.

- Додаткова угода № 5 від 24.03.2020, відповідно до якої ціна з 03 березня 2020 року за 1,0 куб метр газу становить 5,373750 грн., крім того ПДВ (20%) – 1, 074750грн., що разом з ПДВ складає 6,448500 грн.. Загальна вартість даного Договору відповідає ціновій пропозиції учасника переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів Газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та не може перевищувати 410 969,52 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 82 193,90 грн., що разом з ПДВ складає 493 163, 42 грн. (сума договору зменшена на 3 грн.). Підвищення ціни на природний газ складало від 5,863340 грн до 6,448500 грн., тобто 9,98% від діючої згідно Договору ціни газу.

- Додаткова угода № 6 від 30.03.2020, відповідно до якої ціна з 04 березня 2020 року за 1,0 куб метр газу становить 5,804909 грн., крім того ПДВ (20%) – 1, 160982 грн., що разом з ПДВ складає 6,965891 грн.. Загальна вартість даного Договору відповідає ціновій пропозиції учасника переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів Газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та не може перевищувати 410 961,61 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 82 192,32 грн., що разом з ПДВ складає 493 153, 93 грн. (сума договору зменшена на 9,49 грн.). Підвищення ціни на природний газ складало від 6,448500 грн. до 6,965891 грн., тобто 8,02% від діючої згідно Договору ціни газу.

- Додаткова угода № 7 від 30.10.2020, відповідно до якої ціна з 01 жовтня 2020 року за 1,0 куб метр газу становить 6,38308 грн., крім того ПДВ (20%) – 1,276616 грн., що разом з ПДВ складає 7,659696 грн.. Загальна вартість даного Договору відповідає ціновій пропозиції учасника переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів Газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та не може перевищувати 410 961,57 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 82 192,31 грн., що разом з ПДВ складає 493 153, 88 грн. (сума договору зменшена на 0,05 грн.). Підвищення ціни на природний газ складало від 6,965891 грн. до 7,659696, тобто 9,96% від діючої згідно Договору ціни газу.

- Додаткова угода № 8 від 31.10.2020, відповідно до якої ціна з 02 жовтня 2020 року за 1,0 куб метр газу становить 6,554909 грн., крім того ПДВ (20%) – 1,310982 грн., що разом з ПДВ складає 7,865891грн. Загальна вартість даного Договору відповідає ціновій пропозиції учасника переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів Газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та не може перевищувати 410 961,57 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 82 192,31 грн., що разом з ПДВ складає 493 153, 88 грн. (сума договору не зменшувалась). Підвищення ціни на природний газ складало від 7,659696 грн. до 7,865891 грн, тобто 2,69% від діючої згідно Договору ціни газу.

- Додаткова угода № 9 від 30.11.2020, відповідно до якої ціна з 01 листопада 2020 року за 1,0 куб метр газу становить 7,203845 грн., крім того ПДВ (20%) – 1,440769 грн., що разом з ПДВ складає 8,644614 грн. Загальна вартість даного Договору відповідає ціновій пропозиції учасника переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів Газу, поставленого протягом усіх газових місяців та замовлення бронювання) потужності протягом строку дії даного Договору та не може перевищувати 410 961,57 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 82 192,31 грн., що разом з ПДВ складає 493 153, 88 грн. (сума договору не зменшувалась). Підвищення ціни на природний газ складало від 7,865891 грн до 8, 644614 грн, тобто 9,90% від діючої згідно Договору ціни газу.

Додатковою угодою № 10 від 29.12.2020 продовжено термін дії Договору до 31.03.2021р

Додатковою угодою № 11 від 01.02.2021 відповідно до якої ціна з 01 січня 2021 р. за 1,0 кубічний метр Газу становить 7,922788 грн. (сім гривень 922788 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ (20%) 1,5845576 грн., що разом з ПДВ складає 9,507346 грн. (дев`ять гривень 507346 копійок) в т.ч. вартість замовлення (бронювання) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) на дату підписання даного Договору за 1,0 кубічний метр на добу становить 0,136576 грн. (нуль гривень 136576 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 0,027315 грн., що разом з ПДВ складає 0,163891 грн. (нуль гривень 163891 копійка), що відповідає затвердженому тарифу Регулятором. Підвищення ціни на природний газ складало від 7,203845 грн. до 7,922788 грн, тобто 9,90% від діючої згідно Договору ціни газу.

Судом першої інстанції було констатовано, що укладанню додаткових угод № 1-8 передувало звернення постачальника до споживача з відповідним листом в якому обґрунтовувалася необхідність внесення змін до договору щодо ціни на природний газ з посиланням на зростання його ціни на ринку природного газу.

При цьому, укладанню додаткових угод № 9, 11 передувало звернення постачальника до споживача з відповідним листом, в якому обґрунтовувалася необхідність внесення змін до договору щодо ціни на природний газ з посиланням на зростання його ціни на ринку природного газу. При цьому до зазначених листів також було додано відповідні довідки Харківської ТПП.

При зверненні до суду з позовом у даній справі прокурор наполягав на нікчемності Додаткових угод № 1-9, 11, яким було внесено зміни до договору щодо ціни на природний газ, на підставі ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент їх укладання) оскільки згідно з ними без будь-якого належного обґрунтування, та всупереч вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» було збільшено ціну на природний газ загалом на 137,1%, та відповідно зменшено обсяги постачання природного газу.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, Комунальним некомерційним підприємством «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської районної ради Харківської області» протягом 2020-2021 років прийнято природній газ та сплачені кошти, зокрема:

- За ціною 4 грн. 0095431 коп. прийнято 645 м3 природнього газу та сплачено 2586, 16 грн. (акт прийому-передачі №ХОЗ80004134);

- За ціною 4 грн. 408493 коп. прийнято 645 м3 природнього газу та сплачено 2777, 35 грн. (акт прийому-передачі №Х0380004135);

- За ціною 6 грн. 965891 коп. прийнято 2 153,35 м3 природнього газу та сплачено 15000, 00 грн. (акт-рахунок на оплату №60005287);

- За ціною 6 грн. 965891 коп. прийнято 1 055,715 м3 природнього газу та сплачено 7351,00 грн. (акт-рахунок на оплату №60005557);

- За ціною 4 грн. 84750 коп. прийнято 12 218,13 м3 природнього газу та сплачено 59227,63 грн. (акт-рахунок на оплату №60005750);

- За ціною 5 грн. 331280 коп. прийнято 578 м3 природнього газу та сплачено 3081,48 грн. (акт прийому-передачі №Х0380006519);

- За ціною 5 грн. 863340 коп. прийнято 580 м3 природнього газу та сплачено 3400,74 грн. (акт прийому-передачі №ХОЗ 80006520);

- За ціною 6 грн. 448500 коп. прийнято 358 м3 природнього газу та сплачено 2308,56 грн. (акт прийому-передачі №ХОЗ 80006521);

- За ціною 6 грн. 965891 коп. прийнято 12297,25 м3 природнього газу та сплачено 85661,30 грн. (акт прийому-передачі №ХОЗ 80006522);

- За ціною 6 грн. 965891 коп. прийнято 2254,63 м3 природнього газу та сплачено 15705,50 грн. (акт прийому-передачі №Х0380008635);

- За ціною 6 грн. 965891 коп. прийнято 4,03 м3 природнього газу та сплачено 28,07 грн. (акт прийому-передачі №Х0380010796);

- За ціною 6 грн. 965891 коп. прийнято 34,93 м3 природнього газу та сплачено 243,32 грн. (акт прийому-передачі ЖХ0380012388);

- За ціною 6 грн. 965891 коп. прийнято 42,9 м3 природнього газу та сплачено 298,84 грн. (акт прийому-передачі №Х0380013815);

- За ціною 6 грн. 965891 коп. прийнято 55,44 м3 природнього газу та сплачено 386,18 грн. (акт прийому-передачі №Х0380015985);

- За ціною 7 грн. 659696 коп. прийнято 50 м3 природнього газу та сплачено 319,15 грн. (акт-рахунок на оплату №60007121);

- За ціною 7 грн. 865891 коп. прийнято 0,5 м3 природнього газу та сплачено 3,94 грн. (акт-рахунок на оплату №60008029);

- За ціною 8 грн. 644614 коп. прийнято 16 016,174 м3 природнього газу та сплачено 138 453,64 грн. (акт-рахунок на оплату №60008518);

- За ціною 8 грн. 644614 коп. прийнято 20 802,14 м3 природнього газу та сплачено 155 951,18 грн. (акт прийому-передачі №ХОЗ 80022718);

- За ціною 9 грн. 507346 коп. прийнято 21 261,44 м3 природнього газу та сплачено 98 629,21 грн. (акт-рахунок на оплату № Х0381002383).

Таким чином, згідно з наданим прокурором розрахунком сума, що безпідставно сплачена Комунальним некомерційним підприємством «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської районної ради Харківської області» на користь ТОВ «Харків газ» виглядає наступним чином:

1. Сума сплачена за поставлений газ, за ціною з урахуванням нікчемної додаткової угоди №1 складає 2777, 35 грн.

2. Об`єм поставленого газу * ціна передбачена Договором = сума належна до сплати за умовами Договору:

645 м3х4,0095431 грн = 2586,15 грн.

3. Сума сплачена за поставлений газ за цінами передбаченими додатковою угодою №1 до Договору - сума належна до сплати за ціною передбаченою Договором = сума безпідставно сплачених коштів.

2777, 35 - 2586,15= 191,2 грн.

1. Сума сплачена за поставлений газ, за ціною з урахуванням нікчемної додаткової угоди №2 складає 59227,63 грн.

2. Об`єм поставленого газу * ціна передбачена Договором = сума належна до сплати за умовами Договору:

12 218,13 м3х4,0095431 грн = 48989,12 грн.

3. Сума сплачена за поставлений газ за цінами передбаченими додатковою угодою №2 до Договору - сума належна до сплати за ціною передбаченою Договором = сума безпідставно сплачених коштів.

59227,63 - 48989,12= 10238,51 грн.

1. Сума сплачена за поставлений газ, за ціною з урахуванням нікчемних додаткових угод №3,3-1 складає 3081,48 грн.

2. Об`єм поставленого газу * ціна передбачена Договором = сума належна до сплати за умовами Договору:

578 м3х4,0095431 грн = 2317,51 грн.

3. Сума сплачена за поставлений газ за цінами передбаченими додатковими угодами №3,3-1 до Договору - сума належна до сплати за ціною передбаченою Договором = сума безпідставно сплачених коштів.

3081,48 - 2317,51 =763,97 грн.

1. Сума сплачена за поставлений газ, за ціною з урахуванням нікчемної додаткової угоди №4 складає 3400,74 грн.

2. Об`єм поставленого газу * ціна передбачена Договором = сума належна до сплати за умовами Договору:

580 м3х4,0095431 грн = 2325,53 грн.

3. Сума сплачена за поставлений газ за цінами передбаченими додатковою угодою №4 до Договору - сума належна до сплати за ціною передбаченою Договором = сума безпідставно сплачених коштів.

3400,74 - 2325,53=1075,21 грн.

1. Сума сплачена за поставлений газ, за ціною з урахуванням нікчемної додаткової угоди №5 складає 2308,56 грн.

2. Об`єм поставленого газу * ціна передбачена Договором = сума належна до сплати за умовами Договору:

358 м3х4,0095431 грн = 1435,42 грн.

3. Сума сплачена за поставлений газ за цінами передбаченими додатковою угодою №5 до Договору - сума належна до сплати за ціною передбаченою Договором = сума безпідставно сплачених коштів.

2308,56 - 1435,42 = 873,14 грн.

1. Сума сплачена за поставлений газ, за ціною з урахуванням нікчемної додаткової угоди №6 складає 102323,21 грн.

2. Об`єм поставленого газу * ціна передбачена Договором = сума належна до сплати за умовами Договору:

14689,18 м3х4,0095431 грн = 58896,90 грн.

3. Сума сплачена за поставлений газ за цінами передбаченими додатковою угодою №6 до Договору - сума належна до сплати за ціною передбаченою Договором = сума безпідставно сплачених коштів.

102 323,21 -58 896,90 = 43426,31 грн.

1. Сума сплачена за поставлений газ, за ціною з урахуванням нікчемної додаткової угоди №7 складає 319,15 грн.

2. Об`єм поставленого газу * ціна передбачена Договором = сума належна до сплати за умовами Договору:

50 м3х4,0095431 грн = 200,48 грн.

3. Сума сплачена за поставлений газ за цінами передбаченими додатковою угодою №7 до Договору - сума належна до сплати за ціною передбаченою Договором = сума безпідставно сплачених коштів.

319,15 -200,48 =118,67 грн.

1. Сума сплачена за поставлений газ, за ціною з урахуванням нікчемної додаткової угоди №8 складає 3,94 грн.

2. Об`єм поставленого газу * ціна передбачена Договором = сума належна до сплати за умовами Договору:

0,50 м3х4,0095431 грн = 2,00 грн.

3. Сума сплачена за поставлений газ за цінами передбаченими додатковою угодою №8 до Договору - сума належна до сплати за ціною передбаченою Договором = сума безпідставно сплачених коштів.

3,94 -2,00 =1,94 грн.

1 Сума сплачена за поставлений газ, за ціною з урахуванням нікчемної додаткової угоди № 9 складає 294404,82 грн.

2. Об`єм поставленого газу * ціна передбачена Договором = сума належна до сплати за умовами Договору:

36818,31 м3х4,0095431 грн = 147624,60 грн.

3. Сума сплачена за поставлений газ за цінами передбаченими додатковою угодою № 9 до Договору - сума належна до сплати за ціною передбаченою Договором = сума безпідставно сплачених коштів.

294404,82- 147624,60 =146780,22 грн.

1. Сума сплачена за поставлений газ, за ціною визначеною нікчемною (в частині збільшення ціни предмету закупівлі) додатковою угодою №11 складає 98 629,21 грн.

2. Об`єм поставленого газу * ціна передбачена Договором = сума належна до сплати за умовами Договору:

21 261,44 м3х4,0095431 грн = 85248,66 грн.

3. Сума сплачена за поставлений газ за цінами передбаченими додатковою угодою № 11 до Договору - сума належна до сплати за ціною передбаченою Договором = сума безпідставно сплачених коштів.

98 629,21 - 85248,66 =13380,55 грн.

Виходячи з вищевикладеного, прокурор стверджув, що на підставі нікчемних додаткових угод №1- 9,11 до Договору Комунальним некомерційним підприємством «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської районної ради Харківської області» протягом 2020-2021 років надмірно та безпідставно сплачено бюджетних коштів на користь ТОВ «Харківгаз Збут» на загальну суму 216 849,72 гривень.

Дані грошові кошти прокурор просив стягнути з ТОВ «Харківгаз Збут» на користь Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області, як розпорядника бюджетних коштів.

За результатом розгляду позовної заяви судом першої інстанції прийнято рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» на користь Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області 216849,72 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» на користь Харківської обласної прокуратури 3252,75 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Суд мотивував рішення тим, що Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Харківгаз Збут» та Комунальним некомерційним підприємством «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської районної ради Харківської області» без будь-яких належних на те підстав, та в порушення ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень договору про закупівлю за державні кошти, укладено додаткові угоди №1-9,11 якими підвищено ціну природного газу на предмет Договору, а також зменшено обсяги природнього газу, який планується закупити.

Суд першої інстанції погодився з доводами прокурора про те, що додаткові угоди №1-9,11 до Договору є нікчемними в силу закону, оскільки укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно ці додаткові угоди не створюють будь-яких правових наслідків.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що отримана ТОВ «Харківгаз Збут» оплата у сумі 216 849,72 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з останнього на користь Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області (як розпорядника бюджетних коштів) на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у даній справі суд вказує про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

В даному випадку прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України та Сахновщинської селищної ради.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

При зверненні з позовною заявою до суду прокурор стверджував, що порушення інтересів держави полягає в тому, що під час проведенням закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Прокурором було зазначено, що укладення нікчемних додаткових угод до Договору та подальша сплата третьою особою бюджетних коштів всупереч нормам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі» є прямим порушенням законності в бюджетній системі, яке сприяє розвитку інфляційних процесів у країні, підриває довіру громадян і наносить вагомий матеріальний і моральний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави.

Водночас, як було зазначено прокурором при зверненні до суду, Північно-східним офісом Держаудитслужби, Сахновщинською селищною радою та КНП «Сахновщинська ЦЛ» Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області не вжито заходів щодо повернення безпідставно сплачених бюджетних коштів не зважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто в даному випадку наявне нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження. Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженими органами державної влади допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для подання позову прокурором в інтересах держави.

При цьому, як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором направлено відповідні листи-повідомлення до Сахновщинської селищної ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби, від яких отримано відповіді про те, що заходи судового захисту інтересів держави не вживались та вживатись не будуть.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 позовні вимоги керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» на користь Комунального некомерційного підприємства «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області» надмірно сплачених 216849,72 грн залишено без розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 апеляційну скаргу керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області від 26.12.2021 року у справі №922/1775/22 скасовано; справу № 922/1775/22 передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/1775/22 скасовано в частині скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 26.12.2022 про залишення без розгляду позову керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області, поданого в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області»; у решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 у справі № 922/1775/22 залишено без змін.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2023 зазначено, що у справі № 922/1775/22 позивачами також визначено Північно-Східний офіс Держаудитслужби, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та невиконання підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави, а також Сахновщинську селищну раду Красноградського району Харківської області, яка є засновником Лікарні, розпорядником коштів та наділена повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про стягнення надмірно сплачених самою селищною радою бюджетних коштів.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб – мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Оскільки засновником Лікарні та власником її майна є Сахновщинська територіальна громада в особі Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання Лікарнею коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, колегія суддів дійшла висновку про те, що Сахновщинська селищна рада Красноградського району Харківської області є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

У зазначеній постанові Веховного Суду вказано, що колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що зважаючи на звернення прокурора до компетентних органів (Північно-Східного офісу Держаудитслужби, Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області) з метою усунення ними порушень вимог Закону України «Про державні закупівлі» та бездіяльність останніх, звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби, Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області є правомірним та обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для захисту інтересів держави прокуратурою в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби та Сахновщинської селищної ради.

Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема може бути визнання права.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» вказує про те, що під час розгляду справи та прийняття рішення суд фактично відходить від принципу свободи договору, який закріплений у Цивільному кодексі України (ст. 627ЦК України) та передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов, у тому числі мають право змінювати ці умови за взаємною згодою. Судом не враховано, що відповідно до умов Договору допускається зміна ціни за одиницю товару та її складових не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призводить до збільшення загальної суми, визначеної в договорі, та здійснюється за рахунок зменшення договірних обсягів. Ігноруючи зазначені положення Договору та право сторін самостійно визначати і змінювати його умови (ст. 651 ЦК України), суд також порушує принцип диспозитивності, відповідно до якого учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Вказані доводи скаржника суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно зі статтею 3 Закону (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами максимальної економії та ефективності.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.07.2019 у справі №910/17258/17 зазначено, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону (п. 5.7).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону (п. 84).

Отже, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачено, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Такий спосіб захисту як визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Аналогічної правової позиції у тотожних правовідносинах дотримується Верховний суд у постанові від 03.12.2020 у справі №909/703/19.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

В силу вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися, після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Інший підхід до розуміння зазначеної норми Закону України «Про публічні закупівлі», який передбачає можливість необмеженого збільшення ціни при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі та спотворення принципу добросовісності конкуренції серед учасників.

Близька за змістом правова позиція викладена в Постанові ВП ВС від 21.11.2025 по справі № 920/19/24.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення, і таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі № 925/683/18, від 26.03.2019 у справі № 912/898/18, від 16.04.2019 у справі № 915/346/19 неодноразово звертав увагу, що без належного обґрунтування, а також достатнього документального підтвердження відсутні правові підстави для збільшення ціни товару за договором у відповідності до укладених додаткових угод і укладення таких додаткових угод є порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Як вбачається з матеріалів справи, після укладання договору на постачання природного газу від 21.01.2020 № 1 між ТОВ «Харківгаз Збут» та Комунальним некомерційним підприємством «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської районної ради Харківської області» укладено низку додаткових угод якими суттєво збільшено первісну ціну товару в Договорі, у порівнянні з визначеною за результатами відкритих торгів.

Зокрема, за Договором первісна ціна закупівлі товару становила 4 грн. 0095431 коп. (з ПДВ) за 1 м3 природнього газу.

Натомість, додатковою угодою № 1 від 13.02.2020 до Договору ціна природнього газу визначена у сумі 4 грн. 408493 коп. (з ПДВ) за 1 м3 природнього газу.

Додатковою угодою № 2 від 14.02.2020 до Договору ціна природнього газу визначена у сумі 4 грн. 84750 коп. (з ПДВ) за 1 м3 природнього газу.

Додатковими угодами № 3-1 від 25.02.2020 та №3-1 від 12.03.2020 до Договору ціна природнього газу визначена у сумі 5 грн. 331280 коп. (з ПДВ) за 1 м3 природнього газу.

Додатковою угодою № 4 від 23.03.2020 до Договору ціна природнього газу визначена у сумі 5 грн. 863340 коп. (з ПДВ) за 1 м3 природнього газу.

Додатковою угодою № 5 від 24.03.2020 до Договору ціна природнього газу визначена у сумі 6 грн. 448500 коп. (з ПДВ) за 1 м3 природнього газу.

Додатковою угодою № 6 від 30.03.2020 до Договору ціна природнього газу визначена у сумі 6 грн. 965891 коп. (з ПДВ) за 1 м3 природнього газу.

Додатковою угодою № 7 від 30.10.2020 до Договору ціна природнього газу визначена у сумі 7 грн. 659696 коп. (з ПДВ) за 1 м3 природнього газу.

Додатковою угодою № 8 від 31.10.2020 до Договору ціна природнього газу визначена у сумі 7 грн. 865891 коп. (з ПДВ) за 1 м3 природнього газу.

Додатковою угодою № 9 від 30.11.2020 до Договору ціна природнього газу визначена у сумі 8 грн. 644614 коп. (з ПДВ) за 1 м3 природнього газу.

Додатковою угодою № 11 від 01.02.2021 до Договору ціна природнього газу визначена у сумі 9 грн. 507346 коп. (з ПДВ) за 1 м3 природнього газу.

При цьому, всупереч вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» ціна природного газу зросла значно більше ніж дозволені цією нормою 10% від ціни, визначеної в договорі про закупівлю, а саме загалом на 137,1%, та відповідно зменшено обсяги постачання природного газу.

Окрім того, додаткові угоди № 1-8 до Договору укладені взагалі без будь-якого документального обґрунтування зростання ціни на природній газ, а лише на підставі листів постачальника у яких вказується про нібито зростання такої ціни.

Документальним обґрунтуванням для укладання додаткових угод № 9, 11 стали надані ТОВ «Харківгаз Збут» довідки Харківської торгово-промислової палати.

Водночас, як правильно констатував суд першої інстанції, вони не підтверджують коливання ціни природного газу сторону збільшення в розумінні ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, в наданих постачальником довідках Харківської торгово-промислової палати не зазначено ціну природнього газу на момент укладення Договору та на попередні дати, з яких почалася зміна ціни на ринку.

Дані довідки містять лише відомості про коливання ціни протягом незначного періоду часу, зокрема, цінова довідка №1381/20 від 09.11.2020 містить відомості про коливання ціни з жовтня по листопад 2020 року та цінова довідка №81/21 від 14.01.2021 містить відомості про зростання ціни газу у період з 04.01.2021 по 13.01.2021.

Водночас, з вказаних документів неможливо простежити відомості щодо коливання ціни природнього газу на ринку в сторону його збільшення після укладення Договору, оскільки у них відсутні відомості про ціну природнього газу на момент укладення Договору.

Отже, вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості ціни природнього газу на конкретну дату у порівнянні з моментом укладення Договору.

З огляду на викладене, як правильно зазначив суд першої інстанції, дані довідки є такими що не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, необхідність внесення змін до договору згідно з додатковими угодами № 1-9, 11 не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Разом з тим, згідно з наданими прокурором до суду першої інстанції відомостями щодо ціни газу які наведені на загальнодоступному ресурсі ТБ «Українська енергетична біржа» за посилання: https://www.ueex.com.Ua/exchange-quotations/NaturaH-gas/#data-filter відповідно до яких протягом 1-го півріччя 2020 року ціна природнього газу навпаки демонструвала тенденцію до зниження.

Окрім того, на сайті НКРЕКП розміщені результати моніторингу функціонування ринку природного газу за І квартал 2020 року та за ІІ квартал 2020 року з яких вбачається що протягом 1-го півріччя 2020 року відбувалося коливання ціни на природний газ у сторону її зменшення на 36,5%.

При цьому, протягом 1-го півріччя 2020 року між сторонами Договору укладені додаткові угоди №1-6 до Договору якими збільшено первісну ціну товару на 42,4%.

Як правильно вказав суд першої інстанції, зазначене додатково свідчить про необґрунтованість укладання як наведених додаткових угод, так і додаткових угоди які були укладені в подальшому згідно з якими збільшувалася ціна природного газу яка попередньо вже була необґрунтовано збільшена.

Таким чином, між ТОВ «Харківгаз Збут» та Комунальним некомерційним підприємством «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської районної ради Харківської області» без будь-яких належних на те підстав, та в порушення ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень договору про закупівлю за державні кошти, укладено додаткові угоди №1-9,11 якими підвищено ціну природного газу на предмет Договору, а також зменшено обсяги природнього газу, який планується закупити.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що додаткові угоди № 1-9,11 до Договору є нікчемними в силу закону, оскільки укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно ці додаткові угоди не створюють будь-яких правових наслідків.

Крім того, апелянт вказує про те, що судом першої інстанції не враховано особливостей закупівлі природного газу. ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» наголошує, що закупівля природного газу відбувається в умовах високої ринкової волатильності, що було прямо враховано законодавцем шляхом встановлення спеціального режиму зміни ціни для таких товарів. Тлумачення, за яким будь-яке сукупне підвищення ціни понад 10 % забороняється незалежно від ринкових умов, не узгоджується з економічною природою таких правовідносин та фактично створює ситуацію, за якої виконання договору стає неможливим або економічно збитковим для постачальника.

Суд апеляційної інстанції відхиляє вказані доводи апелянта з огляду на те, що такі доводи про специфіку закупівлі природного газу в умовах високої високої ринкової волатильності не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не змінюють правової природи спірних правовідносин та не звільняють сторони від обов`язку дотримання імперативних приписів Закону України «Про публічні закупівлі».

Апелянт також посилається на те, на момент укладення та виконання спірних договорів не існувало сталої судової практики Великої Палати Верховного Суду, яка б однозначно забороняла багаторазову зміну ціни в межах 10 % за одну зміну; правозастосовна практика була неоднорідною; уповноважений орган (Міністерство економіки України) надавав роз`яснення, які допускали відповідну модель зміни ціни. ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» вважає, що застосування підходу щодо абсолютного (кумулятивного) обмеження підвищення ціни у 10% є юридично необґрунтованим, непропорційним та таким, що порушує принципи правової визначеності й захисту легітимних прав та очікувань.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що правомірність поведінки учасників цивільних та господарських правовідносин оцінюється виходячи із вимог норм законодавства, чинних на момент виникнення відповідних правовідносин, а не з часу формування судової практики. Відсутність правового висновку Великої Палати Верховного Суду не виключає наявності імперативної норми закону та не надає підстав для її довільного тлумачення сторонами договору.

Згідно з поданим прокурором до суду першої інстанції розрахунком на виконання умов наведених додаткових угод, які є нікчемними, Комунальним некомерційним підприємством «Сахновщинська центральна лікарня Сахновщинської районної ради Харківської області» сплачено на користь ТОВ «Харківгаз Збут» 216 849,72 грн бюджетних коштів.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

При цьому, недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК.

Відповідно, отримана ТОВ «Харківгаз Збут» оплата у сумі 216 849,72 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з останнього на користь Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області (як розпорядника бюджетних коштів) на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлений прокурором позов підлягає задоволенню.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує про те, що судом першої інстанції не враховано, що визнання недійсними додаткових угод і стягнення з відповідача коштів, сплачених з державного бюджету внаслідок укладання та виконання додаткових угод, становить втручання у право власності, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, яке має бути законним, передбачуваним і пропорційним.

Вказані доводи скаржника суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що стягнення коштів у судовому порядку на підставі норм цивільного законодавства не є втручанням у право мирного володіння майном, а становить передбачений законом спосіб поновлення порушеного майнового становища сторін, який є прямим наслідком недодержання імперативних вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Крім того, апелянт посилається на те, що судом не було встановлено та досліджено належним чином ані факт дотримання сторонами передбаченого Договором порядку внесення змін, ані відповідність таких змін визначеним економічним критеріям та обмеженням. Фактично суд залишив поза увагою як погоджений сторонами механізм зміни ціни, так і економічну природу відповідних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції відхиляє вказані доводи апелянта з огляду на те, що предметом судового розгляду у суді першої інстанції була відповідність спірних додаткових угод вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», а не економічна доцільність їх укладення. Дотримання сторонами процедурних положень договору щодо внесення змін не усуває необхідності дотримання спеціальних вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який має пріоритет у регулюванні відповідних правовідносин.

Таким чином, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції, і не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження, а тому суд залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16.03.2026 у справі №922/1775/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 29.06.2026.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук