Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №910/161/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №910/161/26

Суддя: Владимиренко С.В.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"23" червня 2026 р. Справа№ 910/161/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 23.06.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 (повне рішення складено 21.04.2026)

у справі №910/161/26 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодима Енерджи»

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про стягнення 31 057 775,07 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кодима Енерджи» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (далі за текстом - відповідач, Гарантований покупець) про стягнення 31 057 775,07 грн заборгованості за електричну енергії за «зеленим» тарифом та 372 693,31 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №401/01 від 09.07.2019 (далі за текстом - Договір) та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 26.04.2019 №641 (далі за текстом - Порядок №641) (у редакції постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178) (далі за текстом - Порядок №641 у редакції від 24.01.2024) в частині оплати за поставлену електричну енергії за «зеленим» тарифом.

Господарський суд міста Києва рішенням від 13.04.2026 у справі №910/161/26 провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості на суму 2 561 531,83 грн закрив у зв`язку із відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) та стягнув з відповідача на користь позивача 28 496 243,24 грн основного боргу та 341 954,92 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами наявності заборгованості у відповідача за отриману електричну енергію за «зеленим» тарифом за Договором.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить залучити до участі у справі №910/161/26 Акціонерне товариство «Гарантований покупець» в якості апелянта/відповідача, як правонаступника Державного підприємства «Гарантований покупець»; відстрочити сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови у даній справі; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі №910/161/26 в частині задоволених вимог; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що алгоритм розрахунків з виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, визначений пунктом 11.4 Порядку №641, у редакції яка діяла з 26.01.2024, передбачає необхідність при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу врахування суми коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Гарантований покупець має право на зменшення рівня розрахунків з позивачем у зв`язку з наявністю у останнього заборгованості з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.

За твердженнями Гарантованого покупця, станом на 13.01.2026 позивач має перед відповідачем заборгованість у розмірі 12 471 298,05 грн, з яких 12 094 730,69 грн - частка відшкодування врегулювання небалансів, 376 567,36 грн - вартість відхилення, що підтверджується оборотами рахунку 3618 «Розрахунки з вітчизняними покупцями (частка відшкодування врегулювання небалансу)» та оборотами рахунку 36181 «Розрахунки з вітчизняними покупцями (вартість відхилення)», що складає більше 40% ціни позову, а точніше 40,15%.

З посиланням на постанову НКРЕКП від 25.02.2022 №332, зі змінами, та постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 відповідач зазначає, що він має право на зменшення рівня розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом.

Уклавши Додаткову угоду №1707/07/24 від 31.01.2024 до Договору, сторони, керуючись принципом свободи договору, врегулювали питання зарахування зустрічних однорічних вимог за взаємною згодою, що є відмінним від порядку, передбаченого статтею 601 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

Відповідач наполягає на тому, що за існуючої редакції пункту 11.4 Порядку №641, наявний алгоритм розрахунків, а саме: обов`язок Гарантованого покупця щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлений 100% оплатою ОСП послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі №910/161/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. - головуючий, Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.05.2026 відмовив Акціонерному товариству «Гарантований покупець» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі №910/161/26. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі №910/161/26 залишив без руху.

Після усунення недоліків скаржником, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.05.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі №910/161/26; розгляд апеляційної скарги призначив на 23.06.2026 на 12 год. 00 хв.; витребував матеріали справи №910/161/26 з Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи №910/161/26 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 11.06.2026.

Позивач згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідача заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що пункт 11.4 Порядку №641, у редакції з 26.01.2024, не містить положень про те, що у випадку неотримання коштів Гарантованим покупцем від ОСП, строк виконання остаточного розрахунку Гарантованого покупця з продавцем за «зеленим» тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів. Наведені твердження позивача відповідають правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 13.08.2025 у справі №910/11212/24 та від 02.09.2025 у справі №910/9950/24.

Як зазначає позивач, постанова НКРЕКП від 25.02.2022 №332, зі змінами, не містить визначену процедуру реалізації Гарантованим покупцем права на зменшення рівня розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом. У свою чергу, Гарантований покупець не звертався до позивача стосовно врегулювання питання щодо зменшення розрахунків на суму заборгованості за послуги з частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця та за послуги з відшкодування вартості відхилення на суму 12 471 298,05 грн. При цьому відповідач не зробив заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог з дотриманням порядку визначеного чинним законодавством України щодо безспірності.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач зазначив попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу на суму 87 270,00 грн.

У судовому засіданні 23.06.2026 представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі №910/161/26 в частині задоволених вимог; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 23.06.2026 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі №910/161/26 залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

09.07.2019 між позивачем (виробником за «зеленим» тарифом) та відповідачем (гарантованим покупцем) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку № 641 (а.с. 38 - 40, т.1).

Пунктом 2.5 Договору визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП, для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом.

Положеннями пункту 3.1 Договору передбачено, що обсяг фактичного проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Умовами пункту 3.3 Договору визначено, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Виробник за «зеленим» тарифом за умовами пункту 4.1 Договору має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.

У свою чергу, гарантований покупець відповідно до пункту 4.5 Договору зобов`язаний купувати у виробника за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятків обсягів, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за «зеленим» тарифом електричну енергію.

Якщо виробник за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, і Регулятор вже встановив «зелений» тариф виробнику, Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (01 січня 2030 року) (пункт 7.4 Договору).

24.03.2020 сторони уклали Додаткову угоду №729/01/20 до Договору, за якою дійшли згоди у преамбулі Договору слова «виробник за «зеленим» тарифом» змінити словами «продавець за «зеленим» тарифом» та викласти у новій редакції статті 1-7 Договору (а.с. 33-36, т. 1).

31.01.2024 сторони уклали Додаткову угоду №1707/07/24 до Договору, за якою дійшли згоди у преамбулі Договору слова «продавець за «зеленим» тарифом» змінити словами (продавець) та замінити глави 1-8 Договору главами 1-9 (а.с. 33-36, т. 1).

Згідно пункту 7.4 Договору (у редакції Додаткової угоди №1707/07/24 від 31.01.2024) цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач придбав у позивача на умовах Договору електричну енергію в період березень 2022 року - червень 2025 року за актами купівлі-продажу електроенергії, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 31.03.2022 на суму 2 195 852,32 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 18, т.2), акт-коригування від 30.09.2022 на суму -872,53 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 17, т.2);

- від 30.04.2022 на суму 4 576 859,51 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 12, т.2);

- від 31.05.2022 на суму 5 096 017,55 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 6, т.2);

- від 30.06.2022 на суму 4 544 260,02 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 249, т.1);

- від 31.07.2022 на суму 7 839 627,92 грн , підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 245, т.1), акт-коригування від 16.05.2024 на суму 51 262,86 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 244, т.1);

- від 31.08.2022 на суму 6 560 296,40 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 240, т.1), акт-коригування від 17.05.2024 на суму 42 897,40 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 239, т.1);

- від 30.09.2022 на суму 5 099 229,38 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 235, т.1), акт-коригування від 30.04.2024 на суму 33 343,56 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 234, т.1);

- від 31.10.2022 на суму 4 350 029,54 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 232, т.1);

- від 31.12.2022 на суму 421 403,44 грн, , підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 226, т.1), акт-коригування від 08.05.2023 на суму -4 461,50 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 225, т.1);

- від 28.02.2023 на суму 3 445 957,78 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 216, т.1), акт-коригування від 19.05.2023 на суму -3 670,60 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 217, т.1);

- від 31.03.2023 на суму 3 386 985,47 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 206, т.1), акт-коригування від 15.06.2023 на суму -301,93 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 207, т.1);

- від 30.04.2023 на суму 3 763 379,71 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 192, т.1);

- від 31.05.2023 на суму 7 655 872,85 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 182, т.1);

- від 30.06.2023 на суму 8 472 396,35 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 173, т.1);

- від 30.09.2023 на суму 7 198 505,88 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 162, т.1);

- від 25.01.2024 на суму 1 013 956,67 грн, підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 148, т.1);

- від 31.01.2024 на суму 229 555,18 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 149-151, т.1);

- від 06.11.2024 на суму 83 810,84 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 153-155, т.1);

- від 29.02.2024 на суму 2 704 469,04 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 139-141, т.1);

- від 31.03.2024 на суму 4 902 920,02 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 130-132, т.1);

- від 30.04.2024 на суму 8 007 164,22 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 117-119, т.1);

- від 31.05.2024 на суму 10 271 491,15 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 105-107, т.1);

- від 30.06.2024 на суму 9 456 243,42 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 95-97, т.1);

- від 31.07.2024 на суму 9 337 966,73 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 81-83, т.1);

- від 28.02.2025 на суму 4 687 434,61 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 72-74, т.1);

- від 30.04.2025 на суму 8 718 286,75 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 63-65, т. 1);

- від 31.05.2025 на суму 9 045 190,33 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 54-56, т.1);

- від 30.06.2025 на суму 11 967 874,20 грн, підписаний кваліфікованими електронними підписами (а.с. 45-47, т.1).

Проте заборгованість сплачена відповідачем частково, що призвело до звернення позивача до місцевого господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 31 057 775,07 грн.

У процесі розгляду справи у суді першої інстанції, відповідач здійснив часткову суми основного боргу у розмірі 2 561 531,83 грн. У зв`язку із чим суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині стягнення 2 561 531,83 грн основного боргу на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

В частині закриття провадження у справі рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі №910/161/26 не оскаржується, а тому відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України не підлягає апеляційному перегляду.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі за текстом - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 66 Закон купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а згідно з приписами частини 1сстатті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частини 2 статті 65 Закону гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Згідно частини 3 статті 65 Закону купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем.

Відповідно до частини 8, пункту 8 частини 9 статті 65 Закону гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Гарантований покупець зобов`язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Договору сторони погодили, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюється відповідно до Порядку (пункт 3.3 Договору, у редакції Додаткової угоди №1707/07/24 від 31.01.2024).

Згідно з пунктом 10.1 Порядку №641 (в редакції чинній до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.4 Порядку №641 (у редакції чинній до 26.01.2024) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Виходячи з наведених положень, оплату відповідач зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Таким чином, сторони визначили строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на Порядок. Такі висновки щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за «зеленим» тарифом викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.

З 26.01.2024 Порядок №641 діє у новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178.

Відповідно до пункту 11.4 Порядку №641 (у редакції з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу у період з березня 2022 року по жовтень 2022 року, у грудні 2022 року, з лютого 2023 року по червень 2023 року, у вересні 2023 року, з січня 2024 року по липень 2024 року, у листопаді 2024 року, у лютому 2025 року та у період з квітня 2025 року по червень 2025 року електричну енергію за «зеленим» тарифом.

09.09.2022 НКРЕКП постановою № 1117 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець», зокрема, у жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022.

20.09.2022 НКРЕКП постановою №1190 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 21.09.2022.

14.03.2023 НКРЕКП постановою №473 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у серпні 2022 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 15.03.2023.

30.04.2024 НКРЕКП постановою №858 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні, лютому та липні - вересні 2023 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 01.05.2024.

08.05.2024 НКРЕКП постановою №896 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у грудні 2022 року, у березні-червні 2023 року та у листопаді - грудні 2023 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 10.05.2024.

15.05.2024 НКРЕКП постановою №946 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні-листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 16.05.2024.

18.12.2024 НКРЕКП постановою №2146 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у лютому 2024 року та у березні 2024 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 20.12.2024.

21.01.2025 НКРЕКП постановою №76 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2024 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 23.01.2025.

11.02.2025 НКРЕКП постановою №193 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2024 року та у серпні 2024 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 13.02.2025.

08.04.2025 НКРЕКП постановою №529 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні 2024 року, у травні 2024, у червні 2024 та у лютому 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 10.04.2025.

08.04.2025 НКРЕКП постановою №529 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні 2024 року, у травні 2024 року, у червні 2024 року та у лютому 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 10.04.2025.

20.05.2025 НКРЕКП постановою №753 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у березні 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 21.05.2025.

18.06.2025 НКРЕКП постановою №916 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 19.06.2025.

15.07.2025 НКРЕКП постановою №1054 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у травні 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 16.07.2025.

12.08.2025 НКРЕКП постановою №1238 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у червні 2025 року. День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 13.08.2025.

Таким чином, враховуючи умови Договору, Порядку №641, у редакціях до 26.01.2024 та після 26.01.2024, дати оприлюднення рішень Регулятора - НКРЕКП, строк виконання зобов`язань відповідача перед позивачем стосовно оплати за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом є таким, що настав, проти чого Гарантований покупець не заперечує.

Абзацом 2 пункту 11.4 Порядку №641, у редакції після 26.01.2024, при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема, враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Разом з цим, НКРЕКП 25.02.2022 прийнято постанову № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану». 03.04.2024 НКРЕКП прийнято постанову № 652 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332», якою: « 1. Абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викласти у такій редакції:

«Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.».

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 14.08.2025 у справі № 910/6904/24 погодився із висновками судів попередніх інстанції про те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач звертався до позивача із відповідною заявою про припинення зобов`язання відповідача з оплати боргу за договором у спірні періоди на спірну суму, а відтак підстави для зменшення розміру боргу у цій справі на вказану суму відсутні; стягнення заборгованості позивача перед відповідачем не є предметом розгляду у цій справі. Крім того, відповідач зобов`язаний був вчинити дії на реалізацію свого права зменшення розрахунків, зокрема повідомити позивача, відобразити відповідні зменшення в обліку та актах звірки, провести зарахування однорідних вимог. Тобто, відповідач мав чітко визначити, на які саме суми, за які періоди, та згідно яких актів ним реалізовано право на зменшення рівня розрахунків. Отже, суди дійшли висновку про те, що означене є правом відповідача, яким він фактично не скористався.

Наведене спростовує доводи апелянта про те, що у даній справі, він має право зменшення рівня розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму 12 471 298,05 грн, з яких 12 094 730,69 грн - частка відшкодування врегулювання небалансів, 376 567,36 грн - вартість відхилення, що підтверджується оборотами рахунку 3618 «Розрахунки з вітчизняними покупцями (частка відшкодування врегулювання небалансу)» та оборотами рахунку 36181 «Розрахунки з вітчизняними покупцями (вартість відхилення)», оскільки, маючи таке право, відповідач не звертався до позивача із відповідною заявою про припинення зобов`язання відповідача з оплати боргу за договором у спірні періоди на відповідну суму, не відобразив відповідні зменшення в обліку та актах звірки та не провів зарахування однорідних вимог.

Пунктом 3.2 Договору, у редакції Додаткової угоди №1707/07/24 від 31.01.2024, сторони погодили, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця, у урахуванням ПДВ. Гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право за взаємно згодою проводити зарахування однорідних вимог, що оформлюється Сторонами в установленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2025 сторони підписали кваліфікованим електронним підписом акт зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 10.11.2025 (а.с. 41-44, т.1), у тому числі, і за спірним Договором.

Тоді як доказів звернення відповідача до позивача стосовно зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог на суму на суму 12 471 298,05 грн, із зазначенням сум, періодів та актів, згідно яких відповідачем реалізовано право на зменшення рівня розрахунків, матеріали даної справи не містять.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, на яку посилається апелянт, зробила висновки стосовно відсутності підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22 про те, що НКРЕКП (Регулятор) прийняв Постанову №332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. З урахуванням уточнення такого змісту:

- підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;

- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.

При цьому наведена постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не містить правового висновку стосовно механізму реалізації права Гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.

Тоді як доводи апелянта про те, що обов`язок Гарантованого покупця щодо оплати 100% вартості електричної енергії обумовлений 100% оплатою ОСП послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки ані спірний Договір, ані Порядок №641, у редакціях до 26.01.2024 та і після 26.01.2024 не ставлять в залежність обов`язок Гарантованого покупця оплачувати вартість купленої у виробника електричної енергії від виконання НЕК «Укренерго» покладених на нього спеціальних обов`язків. Тому недодержання НЕК «Укренерго» своїх обов`язків не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань з оплати вартості обсягу придбаної електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до Договору. Подібні за змістом висновки викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 01.09.2021 у справі №910/13034/20, на яку послався позивач.

Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про задоволення позову, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі №910/161/26 прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача).

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі №910/161/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 у справі №910/161/26 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Гарантований покупець».

4. Матеріали справи №910/161/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 30.06.2026.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua