Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №927/1243/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №927/1243/25

Суддя: Майданевич А.Г.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р. Справа№ 927/1243/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

представників сторін:

від позивача: Столярець О.В.

від відповідача: Руденок П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2026

у справі № 927/1243/25 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради,

про стягнення 322 900 313,17 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 322 900 313,17 грн за поставлений природний газ.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 8636-ТКЕ(24)-24 від 04.09.2024 в частині оплати вартості поставленого позивачем природного газу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 322 900 313,17 грн.

Короткий зміст рішення господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2026 у справі №927/1243/25 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 322 900 313,17 грн заборгованості за поставлений природний газ та 847 840,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Короткий зміст заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2026

07.05.2026 від Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради надійшла заява, в якій боржник просить постановити ухвалу про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2026 у справі №927/1243/25 на 12 місяців (1 рік).

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення заявник зазначає про те, що Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX встановлено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання. Тариф, який застосовується КП "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради для категорії споживачів - населення, не відшкодовує фактичних витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Станом на сьогодні з боку держави відсутня компенсації заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Станом на 26.12.2025 за даним договором у комунального підприємства наявна несплачена заборгованість у розмірі 322 900 313,17 грн.

За період з 01 жовтня 2024 - 01 квітня 2025 років, КП "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради має підтверджену заборгованість із різниці в тарифах за договором, яка на даний час не відшкодована, що беззаперечно впливає на стан розрахунків комунального підприємства. При цьому, компенсація заборгованості з різниці тарифах безпосередньо впливає на стан розрахунків з газопостачальною компанією.

Водночас, тарифи на ці послуги є економічно необґрунтованими у зв`язку із встановленим мораторієм на підвищення тарифів на теплову енергію для побутових споживачів на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Заявник зазначає про фінансування або державою, або місцевими бюджетами компенсацій у 2026 році, для погашення заборгованості перед газопостачальною компанією за використаний природний газ.

По-друге, зазначає про те, що Чернігівська ТЕЦ є когенераційною установкою, яка проводить комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерація) і використовує скидний енергопотенціал виробництва, транспортування та постачання теплової енергії; постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

З кінці березня 2022 року, у зв`язку з пошкодженнями внаслідок збройної агресії РФ обладнання комунальне підприємство не може виробляти електричну, теплову енергію, підігрівати воду на основі використання вугілля, а тому у своїй діяльності підприємство з цією метою вимушене закуповувати виключно природний газ.

Виробництво теплової та електричної енергії КП "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради здійснює у комбінованому режимі на двох турбогенераторах ПТ-50/60-130 (станційний № 1,2), та турбогенераторі Т-100/120 (станційний № 3).

Відповідно до нормальної схеми станції, силові трансформатори Т-1 (станційний номер, потужністю 40 МВА) та Т-2 (потужністю 40 МВА) слугують для зв`язку з Об`єднаною енергосистемою України (через повітряні лінії 110 кВ та 35 кВ) і використовуються як для видачі генеруючої потужності, так і для живлення власних потреб станції.

25.09.2025 року Чернігівська ТЕЦ зазнала повітряної атаки РФ, внаслідок якої пошкоджено електротехнічне обладнання, у зв`язку з чим основна діяльність, а саме виробництво електричної та теплової енергії, комунальним підприємством була зупинена з причин, незалежних від нього.

Зокрема, пошкоджені та зруйновані трансформатори зв`язку ТДТН-40000/110 (Т-1,Т-2) та ТДЦ - 125000/110 (Т-3), які є основною частиною виробничого циклу, у тому числі при споживанні природного газу. У зв`язку з чим виробництво електричної енергії у об`єднану систему здійснювалося по тимчасовій аварійній схемі, і становило орієнтовно 10 МВт.

17.04.2026 «Чернігівська ТЕЦ» вкотре зазнала масованої повітряної атаки РФ, внаслідок якої пошкоджено тепло-електротехнічне обладнання та будівлі і споруди, у зв`язку з чим основна діяльність, а саме виробництво електричної та теплової енергії, комунальним підприємством припинено з причин, незалежних від нього.

Відповідно внаслідок зазначених пошкоджень і руйнувань, без справного тепло-енерготехнічного обладнання, на весь період до повного завершення аварійно-відновлювальних робіт виробництво електричної та теплової енергії комунальним підприємством є неможливим.

Президентом України введено у дію рішення РНБО щодо планів стійкості містах і областях, тому числі у Чернігівській області. За яким зобов`язано КП «ТКЕ» ЧМР виконувати Комплексний план стійкості Чернігівської області на 2026 рік, який передбачає рішення для забезпечення стабільної роботи теплопостачання, водопостачання та інших об`єктів в умовах можливих атак або відключень.

Більше того, з метою реалізації публічних інвестиційних проектів, пов`язаних із забезпеченням заходів з модернізації обладнання, розподіленою генерацією електроенергії, відновленням енергозабезпечення, участю в міжнародних програмах, а також із впровадженням комплексної політики енергоефективності міста Чернігова передбачено, що за проєктом «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» комунальне підприємство отримає поставку енергетичного обладнання для підвищення енергетичної стійкості громад. За даним проєктом визначено обов`язкове встановлення, монтаж, забезпечення пусконалагоджувальних робіт для когенераційних установок можливостями комунального підприємства і органами місцевого самоврядування Чернігова.

У забезпечення реалізації заходів, передбачених Комплексним планом стійкості Чернігівської області на 2026 рік і реалізації проєкту «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» комунальне підприємство «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради визначено отримувачем бюджетних коштів.

За твердженням заявника, відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду дасть змогу найскорішого відновлення об`єкту критичної інфраструктури і господарської діяльності комунального підприємства, забезпечити Концепцію стійкості систем життєзабезпечення громад у межах підготовки до осінньо-зимового періоду 2026/2027 року, дотримання міжнародних меморандумів щодо встановлення, монтажу енергетичного обладнання міста Чернігова.

Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2026 у справі № 927/1243/25 заяву Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради задоволено.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2026 у справі № 927/1243/25 на один рік з моменту його ухвалення, до 19.02.2027.

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що внаслідок масованих повітряних атак рф - КП "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради вкотре зазнало пошкоджень тепло-електротехнічного обладнання, будівель і споруд. Внаслідок зазначених пошкоджень і руйнувань виробництво електричної та теплової енергії комунальним підприємством є неможливим, оскільки зруйновані трансформатори зв`язку ТДТН-40000/110 (Т-1,Т-2) та ТДЦ - 125000/110 (Т-3), які є основною частиною виробничого циклу, у зв`язку з чим основна діяльність, а саме виробництво електричної та теплової енергії, комунальним підприємством припинено з причин, незалежних від нього.

Враховуючи фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що відстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем, а задоволення заяви Підприємства про відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та не порушує баланс інтересів сторін у справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2026 та відмовити у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Також апелянт вказує, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" також належить до суб`єктів критичної інфраструктури, та на постійній основі несе додаткові витрати на відновлення енергосистеми в масштабах всієї країни.

При цьому скаржник зазначає, що та обставина, що КП «Теплокомуненерго» є об`єктом критичної інфраструктури та виконавцем комунальної послуги не є такою, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, оскільки сам по собі факт того, що підприємство є об`єктом критичної інфраструктури не зумовлює підстав для відстрочки виконання рішення. Військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони цього спору, в результаті обстрілів також зазнають збитків і об`єкти групи Нафтогаз.

Апелянт зауважує, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» входить до групи Нафтогаз, яка є найбільшою в Україні групою компаній паливно-енергетичного комплексу, що стоїть на захисті енергонезалежності країни та слугує опорою для державного бюджету, зобов`язаний забезпечувати природним газом усю територію України. Тобто, особливо в умовах воєнного стану важливим для Компанії є забезпечення безперебійної роботи та надходження на рахунки коштів від боржників для забезпечення енергетичної безпеки на ринку природного газу. Оскільки газ, що реалізує позивач покладений в основу виробництва як електроенергії так і теплової енергії, то і він також є заручником розрахунків своїх контрагентів в тому числі і Відповідача, а тому сторони перебувають у рівнозначному становищі. Скаржник зазначає, що посилання відповідача на ускладнення його підриємницької діяльності у зв`язку з початком бойових дій не можуть бути підставою для покладення фінансового тягаря на стягувача.

На думку апелянта, місцевий суд з порушенням балансу інтересів сторін у справі на перевагу відповідачу відстрочив виконання рішення суду на максимально можливий термін, що визначений законодавством, залишивши поза увагою те, що відповідач взагалі не обґрунтував цей строк та не навів підстав та обставин, які зміняться чи настануть в майбутньому та які дадуть йому можливість виконати це рішення суду.

Скаржник також звертає увагу, що заборгованість у цій справі стягнута за договором № 8636-ТКЕ(24)-24 від 04.09.2024 за переданий природний газ у період вересень 2024 року - квітень 2025 року, тобто наразі зобов`язання за договором є не виконаними вже більш як 12 місяців, не дивлячись на те, що умови договору постачання природного газу не містять відкладальної умови щодо здійснення розрахунків за використаний природний газ.

Також, скрутне фінансово-економічне становище, на яке посилається

відповідач, на думку апелянта, не є надзвичайною і не прогнозованою обставиною. Недостатність чи відсутність коштів він вважає, що не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.

Апелянт також наголошує, що належними доказами відсутності коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, зокрема є довідки з банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідача, довідки про рух коштів за період з моменту виникнення заборгованості по теперішній час, інвентаризаційні відомості, що містять інформацію про його майнові активи (рухоме, нерухоме майно, основні засоби виробництва, тощо). Проте, такі докази відповідачем не надані, і наведені доводи позивача місцевий суд не взяв до уваги. Таким чином, при прийнятті оскаржуваної ухвали, місцевий суд не дослідив в повній мірі фінансовий стан відповідача, однак зробив висновок про достатність підстав для відстрочення виконання вказаного рішення суду.

Крім того апелянт зауважує, що посилання відповідача на можливе надходження коштів з державного або місцевого бюджету, як компенсації за різницю в тарифах, ґрунтується виключно на припущеннях боржника щодо можливого надходження коштів, суду не надано жодних документів з чіткими датами та сумами надходження коштів. Можливе надходження коштів з бюджету, як компенсації за різницю в тарифі, є невизначеною обставиною та не може бути визнана такою, що неодмінно відбудеться, адже, наразі відсутня можливість визначити, коли саме означена подія відбудеться.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, поданому до суду 24.06.2026, зазначає, що ухвала суду прийнята при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без його порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідач надав пояснення аналогічні поясненням заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Крім того, наголошує, що позивач і відповідач не перебувають у рівнозначному становищі, оскільки КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради не просто посилався на військову агресію, а зазначав, що господарська діяльність «Чернігівська ТЕЦ» (через постійні обстріли і прильоти у 2025 -2026 роках) взагалі зупинена з 17.04.2026 у зв`язку з пошкодженнями. У свою чергу, позивач продовжує здійснювати свою господарську діяльність.

Також відповідач зауважує, що на забезпечення реалізації заходів, передбачених Комплексним планом стійкості Чернігівської області на 2026 рік і реалізації проєкту «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» комунальне підприємство «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради визначено отримувачем бюджетних коштів. Додатково виконання Комплексного плану стійкості 2026 року передбачено рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.05.2026 № 282 і затверджено Чернігівською міською військовою адміністрацією. І підтверджено розпорядженням КМУ від 27.05.2026 № 499-р. (комплексний план стійкості не можна загрузити через наявність зазначення характеристик, строки і місця встановлення обладнання).

Відповідач звертає увагу, що на порушення грошових зобов`язань по спору у даній справі вплинуло неможливість застосування економічно обґрунтованого тарифу та відсутність дієвого компенсаційного механізму відшкодування різниці в тарифах. Проблема застосування економічно необґрунтованих тарифів є загальнодержавною, але не вирішується та не залежить від волі КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 для розгляду апеляційної скарги у справі №927/1243/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2026 у справі № 927/1243/25 та призначено до розгляду на 29.06.2026.

Розгляд клопотань

Комунальним підприємством «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради разом з відзивом на апеляційну скаргу подано нові доказі без клопотання про поновлення процесуального строку для їх прийняття.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи доведе, що їх неможливо було подати до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У даному випадку апелянт не навів жодних об`єктивних, документально підтверджених обставин, які б свідчили про неможливість подання зазначених доказів у першій інстанції. Крім того, колегія суддів зазначає, такі докази, були складені після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Матеріали справи свідчать, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та мав усі процесуальні можливості подати будь-які докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції.

Проте фактична відсутність таких доказів у суді першої інстанції є наслідком пасивної поведінки відповідача, а не об`єктивних перешкод. При цьому, відповідач не просив поновити строк для подання зазначених доказів з наведенням поважності причин їх пропуску.

За ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Колегія суддів залишає без розгляду додаткові докази відповідача, долучені до відзиву на апеляційну скаргу на підставі ст.207 ГПК України.

Позиції учасників справи

Представниця позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 29.06.2026 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просила її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2026 .

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 29.06.2026 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2026 у справі №927/1243/25 позов задоволено повністю.

03.04.2026 до Господарського суду Чернігівської області надійшов запит апеляційної інстанції по справі №927/1243/25 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2026.

Супровідним листом від 06.04.2026 року № 927/1243/25/10-07/390/26 матеріали справи № 927/1243/25 направлені до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 11.05.2026 суд постановив відкласти вирішення питання про прийняття до розгляду заяви вих.№3 від 06.05.2026 Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради про розстрочення виконання рішення до повернення матеріалів справи №927/1243/25 до Господарського суду Чернігівської області. В ухвалі суд звернув увагу на те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2026 у справі №927/1243/25 не набрало законної сили, а отже, відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної інстанції, перешкоджає розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою від 21.05.2026 суд, враховуючи, що станом на 21.05.2026 матеріали справи №927/1243/25 не повернулися, однак в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" наявні відомості про перегляд вказаного рішення судом апеляційної інстанції, заяву №3 від 06.05.2026 Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради про відстрочку виконання рішення - прийняв до розгляду. Розгляд заяви призначив в судовому засіданні на 27.05.2026.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 29.04.2026 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплокомуненерго" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2026 у справі №927/1243/25 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2026 у справі №927/1243/25 залишено без змін. Отже, рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2026 набрало законної сили, що не перешкоджає розгляду по суті заяви про відстрочення виконання рішення відповідно до приписів частини 1 статті 331 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у заяві від 26.05.2026 письмово заперечило проти відстрочення виконання судового рішення, зазначивши, що також належить до суб`єктів критичної інфраструктури, та на постійній основі несе додаткові витрати на відновлення енергосистеми в масштабах всієї країни. Зазначає про те, що винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки/розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду відповідач зазначає, що КП «Теплокомуненерго» надає комунальні послуги з постачання теплової енергії та гарячої води населенню, дитячим садкам, лікарням, школам тощо та має тяжке фінансово-економічне становище, що зумовлене неможливістю застосування економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію та постачання гарячої води, відсутністю компенсації з відшкодування різниці в тарифах, заборгованістю споживачів за надані послуги та знищення енергетичного обладнання. На думку позивача, вказані обставини не є тими виключними обставинами в розумінні статті 331 ГПК України. Та обставина, що КП «Теплокомуненерго» є об`єктом критичної інфраструктури та виконавцем комунальної послуги не є такою, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони цього спору, в результаті обстрілів також зазнають збитків і об`єкти групи Нафтогаз. Позивач також є заручником розрахунків своїх контрагентів в тому числі і відповідача. Cкрутне фінансово-економічне становище, на яке посилається відповідач, не є надзвичайною і не прогнозованою обставиною. Рішення суду не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку третіх осіб, зокрема, кінцевих споживачів, відсутності коштів на рахунках, тощо, оскільки обов`язковість виконання судових рішень передбачена статтею 129-1 Конституції України. Невідповідність тарифів на комунальні послуги їх фактичній собівартості не змінюють загального порядку виконання зобов`язання з оплати поставленого природного газу. Посилання відповідача на наявний значний розмір заборгованості держави з компенсації різниці в тарифах не є в розумінні статті 331 ГПК України обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на максимально можливий строк, що визначений законодавством, при тому не обґрунтовує цей строк і не зазначає чому саме через рік він зможе виконати рішення суду. Також позивач у запереченнях зазначає про те, що заборгованість у цій справі стягнута за договором № 8636-ТКЕ(24)-24 від 04.09.2024 за переданий природний газ у період вересень 2024 року-квітень 2025 року.

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що внаслідок масованих повітряних атак рф - КП "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради вкотре зазнало пошкоджень тепло-електротехнічного обладнання, будівель і споруд. Внаслідок зазначених пошкоджень і руйнувань виробництво електричної та теплової енергії комунальним підприємством є неможливим, оскільки зруйновані трансформатори зв`язку ТДТН-40000/110 (Т-1,Т-2) та ТДЦ - 125000/110 (Т-3), які є основною частиною виробничого циклу, у зв`язку з чим основна діяльність, а саме, виробництво електричної та теплової енергії, комунальним підприємством припинено з причин, незалежних від нього.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

У відповідності до статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондуються з приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому господарський суд не зобов`язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали виключно за фактом такого звернення сторони.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України.

За усталеною практикою Верховного Суду, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі статтею 331 Господарського процесуального кодексу України є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють виконання, і питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку вимог Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ч. 5 ст. 331 розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Так, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на момент постановлення цієї ухвали.

КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради здійснює виробництво електричної і теплової енергії, надає комунальні послуги з постачання теплової енергії та гарячої води населенню, іншим споживачам, зокрема об`єктам соціальної сфери таким як дитсадки, лікарні, школи тощо за допомогою об`єкта критичної інфраструктури КЕП «Чернігівська ТЕЦ».

Станом на сьогодні КП «ТКЕ» має тяжке фінансово-економічне становище, що зумовлене неможливістю застосовування економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію та постачання гарячої води, відсутністю компенсації з відшкодування різниці в тарифах, заборгованістю споживачів за надані послуги та знищенням енергетичного обладнання відповідача.

Як встановлено вище, в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення заявник зазначає про те, що Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX встановлено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання. Тариф, який застосовується КП ТКЕ ЧМР для категорії споживачів - населення, не відшкодовує фактичних витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Станом на сьогодні з боку держави відсутня компенсація заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

За період з 01 жовтня 2024 - 01 квітня 2025 років, КП «ТКЕ» ЧМР має підтверджену заборгованість із різниці в тарифах за договором, яка на даний час не відшкодована, що беззаперечно впливає на стан розрахунків комунального підприємства. При цьому компенсація заборгованості з різниці тарифах безпосередньо впливає на стан розрахунків з газопостачальною компанією.

Виробництво теплової та електричної енергії КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради здійснює у комбінованому режимі на двох турбогенераторах ПТ-50/60-130 (станційний № 1,2), та турбогенераторі Т-100/120 (станційний № 3).

Президентом України введено у дію рішення РНБО щодо планів стійкості містах і областях, тому числі у Чернігівській області. За яким зобов`язано КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради виконувати Комплексний план стійкості Чернігівської області на 2026 рік, який передбачає рішення для забезпечення стабільної роботи теплопостачання, водопостачання та інших об`єктів в умовах можливих атак або відключень.

Більше того, з метою реалізації публічних інвестиційних проектів, пов`язаних із забезпеченням заходів з модернізації обладнання, розподіленою генерацією електроенергії, відновленням енергозабезпечення, участю в міжнародних програмах, а також із впровадженням комплексної політики енергоефективності міста Чернігова передбачено, що за проектом «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» комунальне підприємство отримає поставку енергетичного обладнання для підвищення енергетичної стійкості громад. За даним проектом визначено обов`язкове встановлення, монтаж, забезпечення пусконалагоджувальних робіт для когенераційних установок можливостями комунального підприємства і органами місцевого самоврядування Чернігова.

В забезпечення реалізації заходів, передбачених Комплексним планом стійкості Чернігівської області на 2026 рік і реалізації проекту «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» комунальне підприємство «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради визначено отримувачем бюджетних коштів.

На підтвердження зазначеного, Комунальним підприємством «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради додано до заяви витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №22025270000000188 за ч.1 ст.438 КК України, в якому зазначено про те, що 25.09.2025. року в період з 14 год. 25 хв. по 15 год. 30 хв збройні сили РФ із застосуванням 4 БПЛА типу «Герань-2» здійснено удар по території Чернігівської ТЕЦ (КП «Теплокомуненерго»). В результаті удару зруйновано автоматичний трансформатор 110/35/10 кВ. Ряд районів м. Чернігова залишився без світла. Акт про пожежу від 25.09.2025, складений уповноваженою особою ГУ ДСНС у Чернігівській області, в якому зазначено про те, що 25.09.2025 о 14:20 год сталася пожежа на трансформаторі за адресою вул. Ушинського,28, м. Чернігів, пожежею знищено два трансформатори, причина пожежі: вибух внаслідок потрапляння боєприпасів, їх уламків під час бойових дій. Протокол засідання робочої комісії за результатами інвентаризації пошкодженого майна на території КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради по вул. Ушинського,23 внаслідок влучання БПЛА РФ станом на 29.09.2025. За результатами проведеної інвентаризації комісія внесла наступні пропозиції: знищені два трансформатори (трансформатор ТДТН-40000/110 У1, інв.№ 191, трансформатор блоку 125000 кВа, інв.№ 222) та один заземлюючий реактор 500/250 кВа - підлягають списанню з балансу підприємства, так як не відповідають критеріям визнання активами; виявлені пошкодження у будівлях за інв. номерами 10017, 10018, 10029 підлягають відновленню шляхом ремонту; пошкоджений бак БЗК-З, що входить до складу об`єкта "Загальностанційне устаткування маш.залу № 3", інв.№ 311, підлягає відновленню шляхом ремонту; пошкоджений шинопровід фази "В" першої секції шин Головного розподільного пристрою 10,5 кВ, інв.№ 190, підлягає відновленню шляхом ремонту; трансформатор ТДТН-40000/110-У1, зав. № 163204, інв. № 2035 має значне пошкодження, знаходиться в неробочому стані; підлягає відновленню шляхом капітального ремонту, але потребує додаткового обстеження спеціалізованим підприємством. Крім зазначеного, заявником додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №22026270000000094 за ч.1 ст. 438 КК України, в якому зазначено про те, що 17.04.2026 у період часу 02 год.05 хв. до 05 год. 26 хв. збройними силами РФ завдано ударів з використанням БПЛА по території Єдиного майнового комплексу «Чернігівська ТЕЦ» (м. Чернігів, вул. Ушинського,23). Внаслідок влучань, пошкоджено 6 трансформаторів забезпечення роботи ТЕЦ різної потужності. В цей же день близько 02 год. 15 хв. збройними силами РФ завдано удару з використанням 1 БПЛА по території нафтобази ТОВ СПК (вул. Івана Мазепи,59, м. Чернігів). Внаслідок влучання пошкоджено 4 резервуари. Крім того, виникла пожежа складського приміщення ПП «Мир» (вул. Івана Мазепи,59 м. Чернігів), в якому знаходиться електрообладнання, орієнтована площа пожежі 2000 м.кв. Сталось руйнування конструктивних елементів покрівлі. Також заявником додано акт про пожежу від 17.04.2026, складений посадовою особою ГУ ДСНС у Чернігівській області про те, що пожежа виникла 17.04.2026 о 02год. 16 хв на трансформаторі 10/315 кВт, власник КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради, за адресою: вул. Ушинського,23, м. Чернігів. В акті зазначено перелік знищеного та пошкодженого майна.

Суд першої інстанції вірно врахував, що безумовно військова агресія істотно та негативно впливає на всі підприємства, які ведуть господарську діяльність на території України. Особливо істотно вказані обставини впливають на діяльність підприємств, зокрема, відповідача, що здійснює виробництво електричної і теплової енергії, надає комунальні послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню, іншим споживачам, зокрема об`єктам соціальної сфери, так і позивача, що забезпечує газом територію країни. Діяльність і позивача, і відповідача є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, що б ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003).

З урахуванням доводів, зазначених відповідачем в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення від 19.02.2026 у справі №927/1243/25 колегія суддів зазначає, що внаслідок масованих повітряних атак РФ - КП "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради вкотре зазнало пошкоджень тепло-електротехнічного обладнання, будівель і споруд. Внаслідок зазначених пошкоджень і руйнувань виробництво електричної та теплової енергії комунальним підприємством є неможливим, оскільки зруйновані трансформатори зв`язку ТДТН-40000/110 (Т-1,Т-2) та ТДЦ - 125000/110 (Т-3), які є основною частиною виробничого циклу, у зв`язку з чим основна діяльність, а саме виробництво електричної та теплової енергії, комунальним підприємством припинено з причин, незалежних від нього.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони цього спору, в результаті обстрілів також зазнають збитків і об`єкти групи Нафтогаз, а тому сторони перебувають у рівнозначному становищі, колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради не просто посилався на військову агресію, а зазначав, що господарська діяльність «Чернігівська ТЕЦ» (через постійні обстріли і прильоти у 2025 -2026 роках) взагалі зупинена з 17.04.2026 у зв`язку з пошкодженнями. У свою чергу позивач продовжує здійснювати свою господарську діяльність.

Крім того, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи позивача про те, що докази реальної можливості виконати рішення суду у цій справі, за умови надання судом відстрочення виконання, відповідачем суду не надано, з огляду на таке.

Відповідач у заяві про відстрочення рішення зазначав, що рішенням указом Президента України введено у дію рішення РНБО щодо планів стійкості містах і областях, тому числі у Чернігівській області. За яким зобов`язано відповідача виконувати комплексний план стійкості області на 2026 рік, який передбачає рішення для забезпечення стабільної роботи теплопостачання, водопостачання та інших об`єктів в умовах можливих атак або відключень.

Так, з метою реалізації публічних інвестиційних проектів, пов`язаних із забезпеченням заходів з модернізації обладнання, розподіленою генерацією електроенергії, відновленням енергозабезпечення, участю в міжнародних програмах, а також із впровадженням комплексної політики енергоефективності міста Чернігова передбачено, що за проектом «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» Комунальне підприємство отримає поставку енергетичного обладнання для підвищення енергетичної стійкості громад. За даним проектом визначено обов`язкове встановлення, монтаж, забезпечення пусконалагоджувальних робіт для когенераційних установок можливостями комунального підприємства і органами місцевого самоврядування Чернігова.

У зв`язку з чим, відповідач за рахунок державного і місцевого бюджетів отримає альтернативні джерела забезпечення жителів міста Чернігова тепловою енергією, виробництва електричної енергії до об`єднаної енергетичної системи України та здійснення господарської діяльності КП «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради у частині отримання прибутку від виконання господарської діяльності (виробництва електричної і теплової енергії).

На забезпечення реалізації заходів, передбачених Комплексним планом стійкості Чернігівської області на 2026 рік і реалізації проєкту «Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів» комунальне підприємство «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради визначено отримувачем бюджетних коштів.

Таким чином, з огляду на вищенаведену сукупність обставин, колегія суддів вважає, що негайне виконання рішення суду може призвести до неплатоспроможності Комунального підприєства, накопичення нових боргів при неможливості їх погашення.

Передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог позивача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Таким чином, відстрочення у даній справі може бути ефективним засобом недопущення погіршення економічної ситуації відповідача та приведення його фінансово-господарської діяльності до паралізації та згодом до банкрутства, що, відповідно, може бути загрозою неотримання позивачем протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів за рішенням суду. Тобто, з огляду на неприпустимість невиконання рішення суду, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі в разі надання відстрочення буде дотриманий.

Позичальник просив час для відновлення виробничих потужностей, платоспроможності і добровільного погашення боргу, який був встановлений судом першої інстанції в один рік з моменту ухвалення рішення - до 19.02.2027. Судом першої інстанції прийнято до уваги, що матеріальний інтерес Підприємства полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити його діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що безумовно військова агресія істотно та негативно впливає на всі підприємства, які ведуть господарську діяльність на території України, у тому числі й на позивача.

Водночас, твердження скаржника про те, що надання відстрочення рішення може порушити баланс інтересів сторін даного спору, з огляду на встановлені обставини функціонування підприємства відповідача, не є очевидним.

Колегія суддів вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні, хоча й може забезпечити негайне виконання рішення суду у даній справі, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, яку останній здійснює, в тому числі, з метою забезпечення вирішення соціально важливих питань населення.

У даній справі відстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, справедливого балансу інтересів сторін у даній справі дотримано.

Враховуючи фактичні обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відстрочення виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем, а задоволення заяви Підприємства про відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та не порушує баланс інтересів сторін у справі.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції про задоволення заяви Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Чернігівської міської ради та відстрочення виконання судового рішення від 19.02.2026 в цій справі на один рік з моменту його ухвалення, до 19.02.2027.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення в оскаржуваній скаржником частині, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, з урахуванням балансу майнових інтересів сторін, виходячи із загальних засад, встановлених статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи фінансовий стан Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради, з метою недопущення погіршення економічної ситуації відповідача, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 у справі № 927/1243/25 до 19.02.2027.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми чинного законодавства, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 27.05.2026, відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2026 у справі № 927/1243/25 підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2026 у справі № 927/1243/25 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2026 у справі № 927/1243/25 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.05.2026 у справі № 927/1243/25 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 927/1243/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 30.06.2026.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім

Оригінал: reyestr.court.gov.ua