Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №910/12394/23 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2026 р. Справа№ 910/12394/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Станіка С.Р.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

Полікарпов А.О. від Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) - за ордером серії АІ №2087289 від 01.12.25;

Тюріна Л.А. відповідно до витягу з ЄДРПОУ - від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України;

Мамуня О.С. від Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) - за ордером серії АА №1669939 від 23.01.26.

Розглянувши у закритому судовому засіданні заяву Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційних скарг Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 (суддя Котков О.В., повний текст рішення складено та підписано - 09.12.2025)

за позовом Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (Zaklady FarmaceutyczneS.A.)

до 1) Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України

2) Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL)

3) Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій»

про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 (суддя Котков О.В., повний текст рішення складено та підписано - 09.12.2025) позов задоволено повністю; визнано недійсним повністю рішення Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.08.2020 року про продовження строку дії патенту України № 77306 на винахід «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ»; зобов`язано Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру України винаходів стосовно строку дії патенту України № 77306 на винахід «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ» та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені НОІВ.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23; прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. про визнання недійсним повністю рішення Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.08.2020 року про продовження строку дії патенту України № 77306 на винахід «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ» та зобов`язання Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру України винаходів стосовно строку дії патенту України № 77306 на винахід «С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ» та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені НОІВ.

Також не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 910/12394/23 Апеляційні скарги Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 залишено без змін.

02.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в якій сторона просить ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути з Відповідача-2 на користь Позивача 25 283 євро судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному судді від 02.06.2026 заява Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) про ухвалення додаткового рішення передано для розгляду колегії суддів у складі: Отрюх Б.В. (головуючий суддя), Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 у справі № 910/12394/23 розгляд заяви Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційних скарг Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 призначено на 17.06.2026.

10.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) надійшло клопотання про зменшення суми судових витрат у даній справі, в якому останнє просило суд за результатами розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат зменшити заявлену Фармацевтичним заводом «Польфарма» С.А. суму витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи № 910/12394/23, до обґрунтованого, співмірного та належно підтвердженого розміру.

15.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України надійшли пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких останнє просило суд розподіл судових витрат у справі № 910/12394/23 здійснити з урахуванням статусу Мінекономіки, як суб`єкта владних повноважень, та не стягувати з Міністерства заявлені судові витрати.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1596/26 від 16.06.2026 у зв`язку із перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/12394/23.

Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 заяву у справі № 910/12394/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 у справі №910/12394/23 заяву Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (Zaklady FarmaceutyczneS.A.) про ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду апеляційних скарг Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 (суддя Котков О.В., повний текст рішення складено та підписано - 09.12.2025) за позовом Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) до 1) Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, 2) Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL), 3) Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити дії прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Остапенко О.М.

17.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від заявника надійшли заперечення проти клопотання відповідача-2 про зменшення суми судових витрат, в яких останній просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача-2 від 10.06.2026 про зменшення суми судових витрат.

17.06.2026 в судове засідання з`явились представники Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.), Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, а представник Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».

У судовому засіданні 17.06.2026 представник Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) вимоги заяви підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) в судовому засіданні просив відмовити або зменшити розмір правничої допомоги, а представник Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства просив не стягувати з нього правничі витрати.

Розглянувши заяву Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) про ухвалення додаткового рішення, заслухавши думку з`явившихся представників учасників справи, дослідивши матеріали заяви та доданих до неї документів, колегія суддів дійшла до висновку, що вищевказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приписами ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із матеріалів даної справи вбачається, що у провадженні Північного апеляційного господарського суду перебувала справа №910/12394/23 за апеляційними скаргами Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23, за наслідками розгляду якої постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі № 910/12394/23 апеляційні скарги Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 залишено без змін.

Так, у своєму відзиві на апеляційну скаргу Відповідача-2, а також усно у судовому засіданні від 27.05.2026 р. (до закінчення судових дебатів) Фармацевтичний завод «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) було заявлено вимогу про стягнення з Відповідача-2 на користь Позивача судових витрат у цій справі.

В подальшому, 02.06.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в якій сторона просить ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути з Відповідача-2 на користь Позивача 25 283 євро судових витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрати на професійну допомогу заявником до вказаної вище заяви було долучено наступні документи:

- копія витяг з договору про надання правової допомоги між Позивачем та Адвокатським бюро "Мамуня Ай Пі" від 06.05.2021;

- копія наказу Адвокатського бюро "Мамуня Ай Пі" № 1-к від 14.09.2020;

- копії рахунків Адвокатського бюро "Мамуня Ай Пі" №№ 0064/14-25, 00064/14-26 0064/14-27, 0064/14-28, 0064/14-29 на ім`я Позивача щодо надання правничої допомоги у даному апеляційному провадженні, а також актів виконаних робіт до них;

- копії платіжних інструкцій про сплату Позивачем витрат на професійну правничу допомогу Бюро за Рахунками №№ 0064/14-25, 00064/14-26;

- копії відповідей АТ "УКРСИББАНК" на запити Бюро щодо фактичного надходження Бюро коштів, сплачених Позивачем за Рахунками №№ 0064/14-25, 00064/14-26.

Так, 06.05.2021 між Адвокатським бюро «Мамуня Ай Пі» та Фармацевтичним заводом Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до п. 1.1. якого клієнт може доручити фірмі надання юридичних послуг (надалі - «Послуги»), що включають, але не обмежуються: надання юридичної інформації, консультацій та роз`яснення з правових питань, а також юридичний супроводом діяльності клієнта; підготовка заяв, скарг, процесуальних та інших юридичних документів; представництво інтересів у судах, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами незалежно від підпорядкування та форми власності; представництво інтересів у закордонних, міжнародних судових органах, якщо інше не передбачено законодавством іноземних держав, установчими документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; інші види адвокатської діяльності в найкращих інтересах клієнта, що не заборонені законодавством.

Відповідно до п. 1.2. договору обсяг доручених послуг кожного разу визначатиметься у відповідних замовленнях, що укладатимуться між фірмою та клієнтом.

Так, згідно п. 2.3. договору фірма зобов`язується надавати послуги професійно та відповідно до чинного законодавства, нормативно-правових актів, кодексів, правил та інших регламентів, що регулюють надання таких послуг.

З метою належного надання послуг фірма користується правами, передбаченими законодавством України, та має право вчиняти всі необхідні дії, що не заборонені законом, правилами професійної етики чи цим договором, які необхідні належного виконання послуг відповідно до замовлення (п. 2.4. договору).

Клієнт зобов`язаний надавати фірмі всі необхідні документи та інформацію, потрібні для надання послуг, а також своєчасно повідомляти фірму про всі обставини, що можуть впливати на надання послуг. Клієнт несе відповідальність за достовірність усіх документів та інформації, наданих фірмі (п. 2.5. договору).

У п. 2.6. договору зазначено, що разом з кожним рахунком фірма направлятиме клієнту підписаний Акт виконаних робіт (надання послуг) (надалі - «Акт»). У разі незгоди з Актом або його частиною Клієнт зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання надати фірм мотивовану письмову відмову.

Так, відповідно до п. 9.1. договору в обмін на належне виконання всіх послуг, що надаються клієнту відповідно до цього договору та відповідних замовлень, клієнт сплачує фірмі фіксовану винагороду, визначену у кожному окремому замовленні (надалі - «Винагорода»). Така винагорода, що сплачується клієнтом за цим договором, є повною та остаточною оплатою всіх послуг, наданих і виконаних фірмою за відповідним замовленням і на підставі цього договору, та включає, зокрема, усі витрати та видатки, понесені або такі, що можуть бути понесені фірмою у зв?язку з виконанням Послуг, якщо інше не передбачено пунктом 9.3 цього Договору.

За необхідності фірма здійснює окремі платежі (зокрема реєстраційні збори, витрати на нотаріальне посвідчення документів, послуги перекладу та інші подібні платежі) від імені та за дорученням клієнта. Клієнт зобов?язується відшкодувати фірмі такі витрати за умови, що він попередньо погодився на відшкодування таких витрат (п. 9.2. договору).

Клієнт також може відшкодувати Фірмі інші обґрунтовані витрати, понесені у зв?язку з виконанням Послуг, зокрема витрати на відрядження, авіаквитки (економклас), витрати на проживання, трансфери до та з аеропортів/залізничних станцій, за умови попереднього письмового погодження Клієнта на відшкодування таких витрат. На запит Клієнта Фірма надає фінансовий звіт або копії первинних документів, що підтверджують витрати понесені Фірмою (п. 9.3. договору).

Фірма надсилатиме рахунки Клієнту на наступну електронну адресу: efaktura@polpharma.com. У рахунку податок на додану вартість (ПДВ) зазначається окремим рядком (п. 9.4. договору).

Клієнт зобов`язаний сплатити будь-який неоспорюваний рахунок у евро протягом тридцяти (30) банківських днів з моменту його отримання (п. 9.5. договору).

14.04.2026 року адвокатом Бюро Мамунею О.С. було виставлено фірмі рахунок №0064/14-25 на загальну суму 5285,00 EUR та згідно до акту виконаних робіт до даного рахунку за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 адвокатом було надано наступні послуги:

-юридичний аналіз ухвали Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження (години 0,1; ціна 35,00);

-юридична консультація Польфарми щодо апеляційних скарг Міністерства економіки України та АстраЗенека на рішення суду першої інстанції (години 0,8; ціна 280,00 EUR);

-підготовка заяви Польфарма про продовження процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу АстраЗенека (години 0,3; ціна 105,00 EUR);

-подання заяви Польфарма про продовження процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу АстраЗенека через підсистему «Електронний суд» (години 0,1; ціна 35,00 EUR);

-юридичний аналіз апеляційної скарги Міністерства економіки України (години 2,7; ціна 945,00 EUR);

-підготовка проекта відзиву Польфарма на апеляційну скаргу Міністерства економіки України (години 2,1; ціна 735,00 EUR0);

-доповнення проекта відзиву Польфарма на апеляційну скаргу Міністерства економіки України (години 4,5; ціна 1 575,00 EUR);

-подання відзиву на апеляційну скаргу Міністерства економіки України через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (години 0,2; ціна 70,00 EUR);

- юридичний аналіз відзиву Міністерсва економіки України на апеляційну скаргу АстраЗенека (години 1,0; ціна 350 через підсистему «Електронний суд»);

- юридичний аналіз апеляційної скарги АстраЗенека на рішення суду першої інстанції (години 3,3; ціна 1 155,00 EUR).

28.04.2026 року адвокатом Бюро Мамунею О.С. було виставлено фірмі рахунок №0064/14-26 на загальну суму 11 318,00 EUR та згідно до акту виконаних робіт до даного рахунку за період з по 01.02.2026 по 28.02.2026 адвокатом було надано наступні послуги:

- пошук та юридичний аналіз практики Верховного Суду щодо аргументів апеляційної скарги АстраЗенека (години 3,0; ціна 1 050,00);

- підготовка проекта відзиву на апеляційну скаргу АстраЗенека (години 4,5; ціна 1 575,00 EUR);

- доповнення проекта відзиву на апеляційну скаргу АстраЗенека (години 7,4; ціна 2 590,00);

- подання відзиву на апеляційну скаргу АстраЗенека через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (години 0,3; ціна 105,00);

- підготовка заяви про відсутність зв`язків Польфарма з російською федерацією (години 0,4; ціна 140,00);

- подання заяви про відсутність зв`язків Польфарма з російською федерацією через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (години 0,3; ціна 105,00);

- юридичний аналіз відповіді АстраЗенека на відзив Польфарма (години 2,5; ціна 875, 00);

- пошук та юридичний аналіз практики Верховного Суду щодо аргументів піднятих у відповіді АстраЗенека на відзив Польфарма (години 0,5; ціна 175, 00);

- юридичний аналіз та підготовка проекта заперечень проти відповіді АстраЗенека на відзив Польфарма (години 1,5; ціна 525, 00);

- юридичний аналіз та доповнення проекта заперечень на відповідь АстраЗенека на відзив Польфарма (години 1,4; ціна 490, 00);

- ознайомлення та юридичний аналіз відзиву УкрНОІВІ на апеляційні скарги АстраЗенека та Міністерства економіки (години 1,8; ціна 630, 00);

- ознайомлення та юридичний аналіз клопотання АстраЗенека щодо долучення рішення ЦЕКК щодо експерта Стародубова до матеріалів справи (години 2,0; ціна 700, 00);

-підготовка заперечень проти клопотання АстраЗенека щодо долучення рішення ЦЕКК щодо експерта Стародобова до матеріалів справи (години 2,0; ціна 700, 00);

- підготовка заперечень проти відзиву УкрНОІВІ на апеляційні скарги АстраЗенека та Міністерства економіки України (години 2,4; ціна 840, 00);

- доповнення проекта заперечень проти клопотання АстраЗенека щодо долучення рішення ЦЕКК щодо експерта Стародубова до матеріалів справи (години 1,8; ціна 630, 00);

-подання заперечень проти відзиву УкрНОІВІ на апеляційні скарги АстраЗенека та Міністерства економіки України через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (години 0,3; ціна 105,00);

- подання заперечень проти клопотання АстраЗенека щодо долучення рішення ЦЕКК щодо експерта Стародубова до матеріалів справи через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (години 0,3; ціна 105,00);

- подання заперечень проти відповіді АстраЗенека на відзив через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (години 0,3; ціна 105, 00);

- витрати пов`язані з друком документів (ціна 13,00).

30.04.2026 року адвокатом Бюро Мамунею О.С. було виставлено фірмі рахунок №0064/14-27 на загальну суму 1680,00 EUR та згідно до акту виконаних робіт до даного рахунку за період з 01.01.2026 по 31.01.2026 адвокатом було надано наступні послуги:

-підготовка до судового засідання (години 4,0; ціна 1400, 00);

- конференція з Польфармою стос. надання юридичної консультації щодо результатів судового засідання (години 0,6; ціна 210, 00);

- участь в судовому засіданні (години 0,2; ціна 70, 00).

02.05.2026 року адвокатом Бюро Мамунею О.С. було виставлено фірмі рахунок №0064/14-28 на загальну суму 5 005,00 EUR та згідно до акту виконаних робіт до даного рахунку за період з 01.04.2026 по 30.04.2026 адвокатом було надано наступні послуги:

- підготовка додаткових пояснень щодо клопотання АстраЗенека від 16.01.2026 про долучення документів до матеріалів справи, а також питань, які виникли в ході судового засідання від 04.03.2026 (години 4,0; ціна 1400, 00);

- подання додаткових пояснень щодо клопотання АстраЗенека від 16.01.2026 про долучення документів до матеріалів даної справи, а також питань, які виникли в ході судового засідання від 04.03.2026 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (вартість 0,2; ціна 70,00);

- юридичний аналіз пояснень АстраЗенека щодо долучення документів до матеріалів господарської справи (години 4,5; ціна 1575, 00);

- юридичний аналіз клопотання щодо визначення порядку подальшого розгляду господарської справи №910/12394/23 з урахуванням попереднього розгляду справи у закритому судовому засіданні (години 0,3; ціна 105, 00);

- підготовка заперечень проти пояснень АстраЗенека щодо долучення документів до матеріалів справи (години 2,0; ціна 70,00);

- подання заперечень проти пояснень АстраЗенека щодо долучення до матеріалів справи через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (години 0,2; ціна 70, 00);

- підготовка до судового засідання (години 2,2; ціна 770,00);

- участь у судовому засіданні (години 0,2; ціна 70, 00);

- конференція з Польфармою стос. надання юридичної консультації щодо результатів судового засідання (години 0,7; ціна 245, 00).

01.06.2026 року адвокатом Бюро Мамунею О.С. було виставлено фірмі рахунок №0064/14-29 на загальну суму 1995,00 EUR та згідно до акту виконаних робіт до даного рахунку за період з 01.05.2026 по 31.05.2026 адвокатом було надано наступні послуги:

- підготовка до судового засідання (години 4,4; ціна 1540,00);

- конференція з Польфармою стос. надання юридичної консультації щодо результатів судового засідання (години 0,6; ціна 210, 00);

- участь у судовому засіданні (голини 0,7; ціна 245, 00).

Представництво Позивача у даному апеляційному провадженні здійснювалося адвокатом Бюро Мамунею О.С., який відповідно до Наказу виконує повноваження директора Бюро та діє від його імені.

Таким чином, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яка надана адвокатом Мамунею О.С. позивачу під час перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції складає 25 283 євро.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1 статті 124 ГПК України).

Частинами 1, 2 статті 126 ГПК України унормовано витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4 статті 129 ГПК України).

Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв`язку з обставинами кожного конкретного випадку.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України, заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 року у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 року у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 року у справі №922/928/18, від 30.07.2019 року у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Стосовно вимог Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) про стягнення з Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) у даній справі витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини товариства з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг клієнту.

Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права принципу свободи договору. Сторона має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.

Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою клієнта наданих йому послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг клієнту не має беззаперечного статусу.

Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку скаржника, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки клієнта в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата клієнтом послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення клієнтом та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок скаржника.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п. 27.2.)

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі №915/237/18, від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та додані до заяви докази, врахувавши Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката понесених під час розгляду даної справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, судом встановлено, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 283,00 євро не є співмірним із: складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Судова колегія вважає, що витрати скаржника у розмірі 25 283,00 євро значно завищені, а відтак не є розумними та виправданими, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі №910/20852/20, при зменшенні витрат на правову допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція позивача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору, а АБ "Мамуня Ай Пі" з 2023 представляє інтереси позивача у судовому спорі у справі №910/12394/23 та було обізнане з усіма фактичним обставинами справи, як наслідок надана правова допомога у розмірі 25 283,00 євро, на думку суду, не відповідає та не є співмірним обсягам наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що долучені на підтвердження вказаних обставин документи не відповідають стандартам доказування, встановленим законодавством та судовою практикою, і не підтверджують належним чином ані погоджений сторонами порядок визначення гонорару, ані фактичний обсяг і вартість послуг, які заявлені до компенсації.

Зокрема, договір про надання юридичних послуг від 06.05.2021 не містить положень щодо розміру гонорару, погодинної ставки чи порядку визначення вартості наданих послуг, у зв`язку з чим неможливо встановити погоджену сторонами ціну таких послуг та перевірити обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат. За відсутності в договорі умов про вартість правничої допомоги, а також належних і допустимих доказів, які б підтверджували погоджений сторонами розмір витрат та порядок їх обчислення, не доведено ні фактичний розмір понесених витрат, ні обґрунтованість їх заявлення до компенсації.

Згідно з постановою Верховного Суду від 22.12.2018 у справі № 826/856/18 розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Схожий підхід застосував Верховний Суд і в постанові від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц, в якій зауважено, що при обчисленні гонорару слід керуватися, зокрема, умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року в справі № 826/1216/16 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Крім того, у постанові від 18.12.2019 року в справі № 522/17845/15-ц Верховний Суд зазначив, що визнаним міжнародним стандартом здійснення адвокатської діяльності є принципи чесності та добропорядної репутації адвоката, який відображений в етичних кодексах поведінки адвокатів та який розповсюджується на всі напрями професійної діяльності адвоката. Договір про надання правової допомоги має відповідати вимогам Закону та Правилам, а також визнаним міжнародним та національним стандартам надання правової допомоги.

Верховний Суд виходив з того, що правові підстави для стягнення винагороди адвоката за надані послуги (гонорар) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме договором про надання правової допомоги, письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору.

Таким чином, за послідовною практикою Верховного Суду на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу обов`язково має бути наданий договір про надання правової допомоги, на підставі якого здійснювалось представництво інтересів учасника справи, та в якому має бути чітко визначений порядок обчислення адвокатського гонорару та його розмір.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи докази не містять домовленості позивача та його представника про ставку в розмірі 350 євро за годину для адвоката. Таким чином, у апеляційного суду відсутні належні підстави для задоволення заяви у визначеному розмірі.

Також, судова колегія зазначає, що надані представником позивача докази не дають можливості достовірно визначити чи приймається позивачем обсяг пропонованих юридичних послуг, а також їх вартість.

Так, у п. 2.6. договору зазначено, що разом і з кожним рахунком Фірма направлятиме Клієнту підписаний Акт виконаних робіт (наданих послуг) (надалі - «Акт»). У разі незгоди з Актом або його частиною Клієнт зобов?язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його отримання надати Фірмі мотивовану письмову відмову.

Тобто договір між позивачем та Адвокатським бюро «Мамуня Ай Пі» передбачає можливість заперечень клієнта щодо акта виконаних робіт, а отже не дає підстав автоматично вважати всі заявлені в актах послуги безумовно погодженими, а тому неможливо встановити чи погоджено позивачем вартість послуг за рахунками №0064/14-27 від 30.04.2026 та № 0064/14-28 від 02.05.2026 та № 0064/14-29 від 01.06.2026.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що долучені представником позивача платіжні інструкції не містять даних стосовно платника, лише щодо отримувача - АБ «МАМУНЯ АЙ ПІ», а прикріплені відповіді на запити банку не дають змогу встановити належність зарахування коштів за відповідними платіжними інструкціями, адже не мають співпадінь ні за датою, ні за номером документа.

Оцінюючи заявлений представником позивача обсяг наданої професійної правничої допомоги, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом даного спору є оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень у сфері інтелектуальної власності, при цьому спір не належить до категорії нетипових, а питання, що потребували спеціальних знань, були предметом дослідження та правової оцінки ще під час розгляду справи судом першої інстанції. Колегія суддів враховує, що під час апеляційного перегляду фактичні обставини справи не змінювалися, нові докази сторонами не подавалися, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не зазнало змін, а правова позиція позивача була сформована ще на стадії розгляду справи судом першої інстанції. Водночас апеляційне провадження не супроводжувалося призначенням нових експертиз, допитом свідків, дослідженням значного обсягу нових доказів чи вирішенням інших складних процесуальних питань, а процесуальна діяльність представника позивача фактично полягала у підготовці відзиву на апеляційну скаргу, поданні окремих процесуальних документів та участі у судових засіданнях. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 283,00 євро не відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності зі складністю справи, обсягом фактично виконаних адвокатом робіт і часом, об`єктивно необхідним для їх виконання.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що вартість виконаних робіт, зазначених позивачем в заяві про ухвалення додаткового рішення є завищеною та не відповідає критерію розумності.

Щодо валюти, в якій підлягають стягненню судові витрати, судова колегія враховує, що Фармацевтичний завод «Польфарма» С.А. (Zaklady FarmaceutyczneS.A.) заявило витрати на професійну правничу допомогу в іноземній валюті - євро.

Законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня (частина перша статті 192 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Колегія суддів зазначає, що предмет спору у даній справі стосується правовідносин, що реалізуються в межах правового регулювання України та пов`язані з оскарженням рішень у сфері інтелектуальної власності, у зв`язку з чим компенсація витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи, підлягає визначенню та стягненню у національній валюті України - гривні.

З огляду на наведене, враховуючи клопотання відповідача-2 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн, який є співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та відповідає критеріям реальності, необхідності й розумності.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) задовольнити частково.

2. Стягнути з Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) на користь Фармацевтичного заводу «Польфарма» С.А. (ZakladyS.A.) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн 00 коп.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Дану постанову вважати невід`ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 у справі №910/12394/23.

5. Матеріали справи № 910/12394/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 30.06.2026.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді С.Р. Станік

О.М. Остапенко