Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №911/3400/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р. Справа№ 911/3400/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Щербак Є.М.;

від відповідача : Ратушняк В.В.;

від третьої особи : не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії Selectum Societa a responsabilita limitata

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2026

у справі №911/3400/25 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Компанії Selectum Societa a responsabilita limitata

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фізична особа-підприємець Лисаков Руслан Сергійович

про стягнення 10 904, 71 євро, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

Компанія Selectum Societa a responsabilita limitata звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - фізична особа-підприємець Лисаков Руслан Сергійович, про стягнення 10 904, 71 євро.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за заявкою-договором транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполучені №11001-147787 від 22.10.2024, укладеним між фізичною особою-підприємцем Лисаковим Русланом Сергійовичем та відповідачем, а саме щодо перевезення товару автомобільним транспортом територією Італії з міста Рим до міста Ліскате, підчас якого перевізником втрачено вантаж на загальну суму 10 904,71 євро, що є прямим збитками та підлягають відшкодуванню позивачу. При цьому, зазнає, що право вимоги ним набуто згідно укладеного з фізичною особою-підприємцем Лисаковим Русланом Сергійовичем договору відступлення права вимоги № б/н від 02.07.2025.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.02.2026 у справі №911/3400/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

23.02.2026 представником відповідача засобами підсистеми ЄСІТС Електронний суд подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, із доданими документами на підтвердження таких витрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2026 повернуто вказану заяву без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із незазначенням інформації щодо наявності зареєстрованого електронного кабінету у сторін.

04.03.2026 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, до якої додано докази в підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 911/3400/25.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі №911/3400/25 заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з Компанії Selectum Societa a responsabilita limitata на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" 48 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції, враховуючи надані представником відповідача документи та наявні у матеріалах справи відомості про обсяг участі адвоката у судових засіданнях, виготовлених адвокатом процесуальних заяв, витраченого часу на підготовку до судового розгляду, вказав, що розмір витрат відповідача на правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи документально підтверджений та обґрунтований у заявлені сумі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Компанія Selectum Societa a responsabilita limitata звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі №911/3400/25 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд безпідставно поновив строк для подачі заяви на ухвалення додаткового рішення, оскільки повернення судом попередньої заяви відповідача спричинене недотриманням норм ГПК України, тобто внаслідок недотримання норм закону;

- до заяви про ухвалення додаткового рішення не додано доказів надсилання копій вказаних доказів на юридичну адресу позивача;

- заявлені Відповідачем витрати на правову допомогу не є фіксованим гонораром адвоката, а є підміною під фіксований гонорар, оскільки виникли не відповідно до умов договору про надання правової допомоги, а у зв`язку з проголошення судом 19.02.2026 вступної та резолютивної частини рішення, про зміст якої відповідач до 19.02.2026 не знав і не міг знати;

- Ратушняк Павлина Володимирівна особисто діяла як представник відповідача у порядку передоручення, а не як представник Адвокатського бюро Ратушняка Володимира "Лігалконсалтинг";

- деякі зазначені в акті виконаних робіт від 19.02.2026 послуги не надавались, а підписання та подання відзиву та інших процесуальних документів є лише накладенням на них кваліфікованого електронного підпису і направленням цих документів до суду через підсистему «Електронний суд»;

- у Акті взагалі відсутнє будь-яке посилання на обсяг витраченого представником Відповідача часу на підготовку заяв по суті спору та клопотань, що не дає змогу взагалі визначити дійсний обсяг виконаних робіт;

- представником Відповідача під час підготовки та подання до суду письмових пояснень на виконання ухвали суду від 30.12.2025 не було виконано вимог процесуального закону, а саме: долучено до справи додаткові докази з пропуском строків подання цих доказів без пояснення про причини поважності їх пропуску та без клопотання про їх поновлення;

- долучені до матеріалів справи докази подані не зв`язку з виконанням робіт (надання послуг) з правової допомоги, а у зв`язку з виправленням представником Відповідача власних помилок і не можуть входити у склад робіт (послуг) з надання правової допомоги;

- дана справа є нескладною і розглянута судом у короткий строк із незначною кількістю судових засідань.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/3400/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою суду від 29.04.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 21.05.2026.

У зв`язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 07.05.2026 про відсторонення судді Кропивної Л.В. від здійснення правосуддя, та, відповідно, неможливості вчинити процесуальні дії, розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/3400/25.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №911/3400/25 сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 20.05.2026 апеляційну скаргу Компанії Selectum Societa a responsabilita limitata на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі №911/3400/25 прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 21.05.2026 розгляд справи відкладено на 16.06.2026.

Ухвалою суду від 16.06.2026 розгляд справи відкладено на 23.06.2026.

Позиції учасників справи

07.05.2026 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, додаткове рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Явка представників сторін

Представник третьої особи у судове засідання 23.06.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 23.06.2026 за відсутності представника третьої особи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, актів наданих послуг тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи апелянта про безпідставне поновлення строку на подачу доказів згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.02.2026 у справі № 911/3400/25 у задоволенні позову відмовлено.

У відзиві на позовну заяву відповідач заявив про понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та подання документів на підтвердження таких витрат у строки, встановлені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

23.02.2026 у встановлений законом п`ятиденний строк представником відповідача засобами підсистеми ЄСІТС Електронний суд подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, із доданими документами на підтвердження таких витрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2026 повернуто вказану заяву без розгляду на підставі частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із незазначенням інформації щодо наявності зареєстрованого електронного кабінету у сторін.

Усунувши зазначені недоліки попередньо поданої заяви, відповідачем у дводенний строк повторно подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/3400/25 про відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку.

В обґрунтування поданого клопотання про поновлення строку на подачу доказів відповідач зазначив, що первісна заява була подана своєчасно у межах передбаченого законом строку, недолік заяви мав формальний характер та не стосувався її змісту по суті, Відповідач добросовісно реалізував своє процесуальне право та не мав на меті затягування процесу, а також після отримання ухвали суду недоліки усунуті у найкоротший строк.

Суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованими відповідні доводи заявника та ухвалою суду від 05.03.2026 поновив строк на подання доказів, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу у справі № 911/3400/25.

Велика Палата у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на можливість поновлення процесуального строку на подачу доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

А тому доводи позивача у цій частині колегія суддів відхиляє.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем матеріалів справи долучено укладений між відповідачем та Адвокатським бюро Ратушняка Володимира "Лігалконсалтинг" договір надання професійної правничої допомоги № 22/23 від 07.11.2022, додаткову угоду № 13 від 18.11.2025; Рахунок № 1 від 18.11.2025 на суму 24 00,00 грн.; Рахунок № 2 від 19.02.2026 на суму 24 00,00 грн.; Акт виконаних робіт від 19.02.2026; Платіжну інструкцію № 2002 від 20.02.2026 на суму 48 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 13 від 18.11.2025 сторони дійшли згоди встановити фіксовану вартість надання правової допомоги по вказаному спору (згідно п.1) у суді першої інстанції, встановивши її в сумі 48 000,00 грн. Вказана сума є фіксованою та не підлягає коригуванню. Сплачена сума не підлягає поверненню. Оплата здійснюється 2 рівними частинами по 24 000,00 грн.: 1 частина протягом 5 робочих днів на підставі рахунку Повіреного, 2 частина протягом 5 робочих днів на підставі рахунку Повіреного, але до моменту ухвалення судом рішення у справі.

Відтак, Додатковою угодою № 13 від 18.11.2025 сторони погодили представництво відповідача у судовій справі № 911/3400/25 та встановили фіксовану вартість надання професійної правничої допомоги.

З цих підстав є необґрунтованими доводи апелянта, що гонорар погоджений не у формі фіксованої суми.

У цьому контексті колегія суддів враховує, що у разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

А тому доводи апелянта в частині відсутності в акті наданих послуг зазначення обсягу витраченого представником відповідача часу на надання правової допомоги колегія суддів також відхиляє.

Представництво відповідача під час розгляду справи у суді першої інстанції здійснювали адвокати Ратушняк Володимир Вікторович та Ратушняк Павлина Володимирівна, відповідно до ордерів серії АА № 1579363 від 24.11.2025 та серії АА № 1635456 від 16.02.2026, виданих Адвокатським бюро Ратушняка Володимира «Лігалконсалтинг».

Подання адвокатом Ратушняк Павлиною Володимирівною на підтвердження її повноважень також довіреності у порядку передоручення (, від Очеретної Інни Анатоліївни на право представництва інтересів Відповідача у судах) не спростовує того факту, що Ратушняк Павлина Володимирівна діяла як працівник Адвокатського бюро Ратушняка Володимира «Лігалконсалтинг», у порядку виконання Договору надання професійної правничої допомоги № 22/23 від 07.11.2022, на підставі якого Відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу.

А тому доводи апелянта в частині того, що Ратушняк Павлина Володимирівна особисто діяла як представник відповідача у порядку передоручення, а не як представник Адвокатського бюро Ратушняка Володимира "Лігалконсалтинг", є необґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів визнає обґрунтованими та належним чином доведеними витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді першої інстанції, у розмірі 48 000,00 грн.

Досліджуючи заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в контексті критеріїв, визначених ст. 126 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховний Суд у справі № 905/1795/18, у справі № 922/2685/19, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд також враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 та додатковій постанові від 12.09.2019 у справі № 9901/350/18, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

Суд першої інстанції, враховуючи, що позовні вимоги у даній справі відхилені у повному обсязі, тобто рішення суду прийнято на користь відповідача, дійшов до висновку, що судові витрати відповідача на правничу допомогу у документально підтвердженому розмірі 48 000,00 грн є співмірними зі складністю справи та обсягом адвокатських послуг, необхідними для відповідних категорій справ.

Водночас, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки заявлений до відшкодування розмір таких витрат не повною мірою відповідає критеріям співмірності та розумності.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Колегія суддів, оцінюючи фактичні витрати з урахуванням всіх аспектів і складності справи, дійшла до вірного висновку, що витрати на правничу допомогу, які відповідач просить відшкодувати за рахунок позивача у розмірі 48 000,00 грн, не є співмірними із обсягом наданих послуг вивченню матеріалів справи, формування відзиву на позов та складанням пояснень по суті справи не потребували складного аналізу правових норм і судової практики, а також не призвели до проведення значних розрахунків. Колегія суддів також враховує, що їх розмір є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на їх надання, та не відповідає критерію розумної необхідності.

Колегія суддів також враховує, що судова практика у даних спорах є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню спірні правовідносини не передбачають. При цьому, колегія суддів враховує пояснення позивача стосовно того, що справа була розглянута у короткий строк із незначною кількістю судових засідань.

А тому, з викладених вище обставин колегія суддів вважає, що заявлена до покладення на позивача вартість витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою, тобто такою, що не відповідає критерію розумного розміру судових витрат.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

А тому, з огляду на предмет позову та підстави позовних вимог, оцінюючи фактичні витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги, що запропонований відповідачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу у суді першої інстанції у даному випадку не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, співмірності та пропорційності у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з позивача становитиме надмірний тягар для останнього, а також керуючись принципом розумності судових витрат, з урахуванням усіх встановлених вище обставин, колегія суддів дійшла до висновку про покладення на позивача лише 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Компанії Selectum Societa a responsabilita limitata підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі № 911/3400/25 зміні в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 74, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Компанії Selectum Societa a responsabilita limitata на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі № 911/3400/25 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2026 у справі № 911/3400/25 змінити, резолютивну частину в наступній редакції:

«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" задовольнити частково.

Стягнути з Компанії Selectum Societa a responsabilita limitata (адреса Ripa di Porta Ticinese n. 39, 20143 Milan (MI), Italy) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (07442, Київська обл., Броварський р-н, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, будинок 150, код ЄДРПОУ 32306522) 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

В решті вимог заяви відмовити.»

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

4. Матеріали справи № 911/3400/25 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повна постанова складена 29.06.2026

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко