Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №927/769/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2026 р. Справа№ 927/769/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

арбітражного керуючого Бандоли О.О.,

представника Сумського міжрегіонального управління Мін`юсту - Дікана О.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора боржника арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області

від 02.04.2026 (повний текст підписано 03.04.2026, суддя Моцьор В.В.)

у справі № 927/769/24

за заявою ОСОБА_1 та інших

до Приватного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" (код 14307392)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 у справі № 927/769/24 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бронетанковий завод" до боржника в сумі 1192237,88 грн, з якої 1186913,08 грн - основна заборгованість, 5324,80 грн - судові витрати зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ліквідатор боржника арбітражний керуючий Бандола О.О. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 в частині зазначення належності заявлених грошових вимог до судового збору (основна заборгованість) та неустойки, які підлягають включенню до різних черг задоволення, а саме: визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бронетанковий завод" до боржника в сумі 1192237,88 грн, з якої 17540,40 грн четверта черга (основна заборгованість (судовий збір у справі № 910/1348/18)), 1169372,68 грн - шоста черга (пеня), 5324,80 грн - перша черга (судові витрати зі сплати судового збору).

Доводи апеляційної скарги зводяться до неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства в частині визнання грошових вимог кредитора як вимог четвертої черги задоволення, які за своєю суттю є неустойкою та мають бути включені в реєстр вимог кредиторів до шостої черги задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 02.06.2026.

В судовому засіданні 02.06.2026 суд проголосив скорочену постанову (вступну та резолютивну частини).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, всебічно дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 1 КУзПБ визначено:

грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом;

кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 3 ст. 45 КУзПБ заява кредитора, окрім іншого, має містити розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені).

Виходячи із спеціальних норм КУзПБ на господарський суд покладено обов`язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Тобто, кредитори, заявляючи вимоги до боржника, повинні довести свої грошові вимоги виключно відповідними документами (рішеннями суду, відповідями на претензію, договорами, первинними бухгалтерськими документами, актами звірок, накладними та ін.), а грошові зобов`язання повинні бути встановлені господарським судом як за розміром, так і за суттю.

Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.08.2024 відкрито провадження у справі №927/769/24 про банкрутство боржника.

28.08.2024 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за №73982.

Постановою суду від 17.09.2025 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О.

17.09.2025 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за №77170.

11.03.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бронетанковий завод" звернулось із заявою з грошовими вимогами до боржника в сумі 1 186 913,08 грн судового збору за подання заяви.

Як вбачається з заяви конкурсного кредитора, грошові вимоги в сумі 1186913,08 грн підтверджені рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 у справі № 910/1348/18.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що кредиторські вимоги є обґрунтованими і документально підтвердженими судовим рішенням, яке не виконано боржником, і такими, що підлягають визнанню в загальній сумі 1 192 237,88 грн, з включенням до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги в сумі 1 186 913,08 грн - основна заборгованість, а також судовий збір у розмірі 5324,80 грн згідно з платіжної інструкції №1643 від 05.03.2026, який підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів до першої черги задоволення.

Як було зазначено вище, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції в порушення ст. 64 КУзПБ безпідставно визнав та включив у реєстр вимог кредиторів до четвертої черги задоволення грошові вимоги в сумі 1169372,68 грн, які складаються з неустойки (пені за порушення строків поставки продукції), в той час як такі вимоги мають бути віднесені до шостої черги задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 КУзПБ Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

За змістом ч. 2 ст. 47 КУзПБ Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Згідно з частиною четвертою статті 48 КУзПБ конкурсні кредитори з правом вирішального голосу мають на зборах кредиторів кількість голосів, яка дорівнює сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду.

Під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що неустойка хоч і може бути заявлена кредитором у складі грошових вимог до боржника, втім її сума має бути визначена окремо, визнаватись судом та вноситись арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів також окремо, оскільки її розмір не враховується при визначенні голосів на зборах/комітеті кредиторів, а відповідні вимоги погашаються в останню (в шосту) чергу в ліквідаційній процедурі або підлягають списанню.

Таким чином, належить погодитись із доводами ліквідатора боржника у апеляційній скарзі, що грошові вимоги, які заявлені кредиторами як неустойка (пеня, штраф) мають бути визнані судом та включені у реєстр вимог кредиторів як вимоги шостої черги задоволення.

Із рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 у справі № 910/1348/18 вбачається, що позивач (конкурсний кредитор) нарахував та заявив до стягнення з відповідача (боржника) пеню за порушення строків постачання продукції (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в сумі 1169372,68 грн за період з 09.11.2017 по 22.03.2018 згідно з пунктом 6.2 договору поставки №КБТЗ/ВППК/17/3 від 22.06.2017.

Цим рішенням суду присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод радіоприладів" (правонаступником якого є боржник у даній справі) на користь Державного підприємства "Київський бронетанковий завод" (правонаступником якого є конкурсний кредитор) 1 169 372 (один мільйон сто шістдесят дев`ять тисяч триста сімдесят дві) грн 68 коп. пені за порушення строків поставки продукції та 17 540 (сімнадцять тисяч п`ятсот сорок) грн 40 коп. судового збору.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Грошове зобов`язання боржника у цій справі виникло на підставі договору поставки. Через неналежне виконання постачальником умов договору щодо строків передачі продукції у покупця виникло право на нарахування пені. Рішенням суду лише підтверджено обов`язок постачальника сплатити цю пеню у визначеному розмірі. Таким чином, рішення суду не є підставою виникнення грошового зобов`язання та не змінює правової природи заявлених вимог.

У складі грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бронетанковий завод" заявлена пеня за порушення строків поставки продукції в сумі 1169372,68 грн, яку суд першої інстанції помилково та в порушення ст. 1, ч. 2 ст. 47, ч. 1 ст. 64 КУзПБ визнав як вимоги четвертої черги задоволення. Позаяк, такі грошові вимоги мають бути включені до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу задоволення.

Окремо слід зазначити, що заявлені грошові вимоги є конкурсними, але не мають права вирішального голосу, оскільки заявлені із пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ. Одночасно грошові вимоги з пені мають бути враховані в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами згідно з частиною 1 статті 277 ГПК України для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час апеляційного розгляду справи підтвердилися доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - зміні: вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бронетанковий завод" в сумі 1 169 372,68 грн, які складаються з неустойки, належить віднести до шостої черги задоволення.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки скаржник не ставив відповідне питання у апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 у справі № 927/769/24 змінити та викласти її резолютивну частину в наступній редакції.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бронетанковий завод" в розмірі 1 192 237,88 грн, в тому числі: 5324,80 грн - вимоги першої черги задоволення (судові витрати зі сплати судового збору), 17540,40 грн - вимоги четвертої черги задоволення, 1 169 372,68 грн - вимоги шостої черги задоволення (пеня).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.06.2026.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко