Додаткове рішення від 29 червня 2026 р. у справі №914/3057/24 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: зовнішньоекономічної діяльності, з них

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №914/3057/24

Суддя: Бойко Світлана Михайлівна

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/3057/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «УТА» б/н від 08.06.2026 (вх. суду № 01-05/1829/26 від 08.06.2026)

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу

в межах розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича б/н від 02.01.2026,

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.11.2025, суддя Мазовіта А.Б., м.Львів, повний текст рішення складено 20.11.2025,

у справі № 914/3057/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УТА», м. Варшава, Республіка Польща

до відповідача фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича, м. Львів

про стягнення 326 644,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Львівської області від 10.11.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УТА» 4 435,72 євро основного боргу, 424,14 євро пені, 41,01 євро 3% річних, 2 577,23 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «УТА» на користь фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича 16 806,06 витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича б/н від 02.01.2026 – залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.11.2025 у справі №914/3057/24 – залишено без змін. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покладено на апелянта.

08.06.2026 до апеляційного суду від позивача надійшла заява, в якій він просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УТА» 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

До заяви представником долучено:

-копію договору про надання правничої допомоги від 25.08.2021;

-копію додаткової угоди №1 від 12.08.2022 до договору про надання правничої допомоги від 25.08.2021;

-копію рахунку-фактури на сплату наданих послуг та судових витрат від 03.06.2026 на суму 25 000,00 грн.;

- копію Довідки № 3 від 04.06.2026 про сплату наданих послуг щодо правової та правничої допомоги;

- копію акту наданих послуг від 05.06.2026 на суму 25 000,00 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «УТА» постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк для подання заперечень на подану позивачем заяву про стягнення витрат на про професійну правничу допомогу до 17.06.2026.

Відповідач своїм правом не скористався, клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу не подав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи. Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частин 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК):-подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на апеляційну скаргу від 09.02.2026 позивач повідомив, що очікує понести витрати на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, які становлять 21 000 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).

У судовому засіданні 03.06.2026 представником позивача до судових дебатів оголошено усну заяву про те, що докази про понесення витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що підтверджується протоколом судового засідання №6558848 від 03.06.2026.

03.06.2026 Західним апеляційним господарським судом у справі №914/3057/24 прийнято постанову за наслідком розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича. Докази про понесення витрат на правничу допомогу подано позивачем 08.06.2026, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення, а отже останнім дотримано вимоги, встановлені ГПК України щодо подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Щербиною Яною Миколаївною укладено Договір про надання правової та правничої допомоги від 25.08.2021 та Додаткову угоду №1 від 12.08.2022 до договору про надання правової та правничої допомоги від 25.08.2021.

Згідно з умовами п.1 Договору предметом Договору є: надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового, характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів Клієнта у судах дід час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з умовами п.2 Договору надання правової та правничої допомоги здійснюється у наступних формах: представництво в судах всіх юрисдикцій; представництво Клієнта в перемовинах по з`ясуванню обставин і фактів, врегулюванню конфліктів та суперечностей з громадянами, юридичними особами, представниками державних органів та суб`єктів господарювання; інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням Договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців (п. 1 розділу строк дії договору).

Після закінчення строку дії Договір автоматичній пролонгації не підлягає, але Сторонами може бути укладено додатковий договір, який продовжує строк дії цього договору. В разі укладення додаткового договору вважається, що адвокат діє на підставі умов первинного договору, термін дії якого продовжено (п. 2 розділу строк дії договору).

Сторони уклали Додаткову угоду №1 від 12.08.2022 до договору про надання правової та правничої допомоги від 25.08.2021.

Відповідно до Додаткової угоди №1 Сторони в порядку п.7 розділу «ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ» вирішили внести зміни до розділу «СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ» та викласти у наступній редакції: « 1 Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2030 року».

Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору про надання правової та правничої допомоги від 25.08.2021 та набирає чинності з моменту підписання її Сторонами (п.3).

Згідно акту наданих послуг від 05.06.2026 товариством з обмеженою відповідальністю «УТА» прийнято, а виконавцем надано послуги на загальну суму 25 000 грн.

Актом наданих послуг від 05.06.2026 передбачено такі послуги:

-ознайомлення та правовий аналіз апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича б/н від 02.01.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 10.11.2025 у справі № 914/3057/24. Складання та направлення до Апелянта, Західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу від 08.02.2026;

-складання та направлення до Західного апеляційного господарського суду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції;

-участь у судовому засіданні 25.03.2026 у Західному апеляційному господарському суді.

-участь у судовому засіданні 03.06.2026 у Західному апеляційному господарському суді.

Адвокатом Щербиною Яною Миколаївною виставлено товариству з обмеженою відповідальністю «УТА» рахунок-фактуру на сплату наданих послуг та судових витрат, загальна вартість яких становить 25 000 грн.

Відповідно до довідки №3 про сплату наданих послуг щодо правової та правничої допомоги клієнтом ТОВ «УТА» (Польща) на підставі рахунку-фактури від 03.06.2026 було сплачено 04.06.2026 безготівково обумовлену Договором загальну вартість наданих послуг з правової та правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою статті 129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При цьому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 та є усталеною практикою.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2025 у справі №916/4768/24 вказує, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Як встановлено колегією суддів, під час розгляду справи апеляційним судом адвокатом Щербиною Я.М. підготовлено та надіслано суду відзив на апеляційну скаргу на дев`яти аркушах та заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції на трьох аркушах.

Розглянувши надані товариством з обмеженою відповідальністю «УТА» документи, колегія суддів зазначає, що аналіз апеляційної скарги, а також складення та направлення у справі № 914/3057/24 відзиву на апеляційну скаргу є єдиним комплексом юридичних послуг, за наслідком яких досягається єдина мета представництва формування правової позиції сторони, що знаходить своє вираження у відзиві на апеляційну скаргу, а тому такі послуги охоплюються послугою зі здійснення адвокатом позивача складання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу.

Таким чином, перша послуга є складовою частиною другої послуги, вони нерозривно пов`язані та можуть розглядатися виключно як єдина послуга із надання правової допомоги.

Так, колегія суддів враховує, що правова позиція позивача була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду спору у суді першої інстанції, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Щербина Я.М. надавала правову допомогу позивачу у судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, була обізнана з матеріалами справи. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу не потребувала вивчення чи додаткового аналізу законодавства, оскільки фактично була складена на основі позовної заяви в суді першої інстанції. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

На підставі викладеного та враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, складність справи та враховуючи те, що правова позиція позивача викладена у відзиві на апеляційну вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів здійснення представником додаткового комплексного вивчення юридичної природи спірних правовідносин суду апеляційної інстанції не надано, колегія суддів доходить висновку про зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу з 16 000 грн. до 3 000 гривень.

Щодо послуги підготовка в межах судової справи № 914/3057/24 заяви від 05.03.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, колегія суддів зазначає таке.

Розглядаючи заяву про розподіл судових витрат на правничу допомогу в частині стягнення витрат за надання послуг складення та подання до суду заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд у кожному окремому випадку має з`ясувати, зокрема, таке: чи були пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи не зловживала сторона наданим правом на подання такого роду клопотань, кількість часу, витраченого на подання таких клопотань, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 914/1493/24.

Адвокатом Щербиною Я.М. подано до Західного апеляційного господарського суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції на 3 арк.

Отже, враховуючи зазначену правову позицію, а також те, що зазначена заява не потребувала значного обсягу роботи та є часто використовуваною у здійсненні адвокатської діяльності, колегія суддів приходить висновку про зменшення суми за складення та подання заяви про участь в судовому режимі у відеоконференції з 1 000 грн до 500 грн.

Щодо стягнення 8 000 грн витрат за участь адвоката у судових засіданні колегія суддів зазначає таке.

Адвокатом Щербиною Я.М. здійснено представництво інтересів позивача в двох судових засіданнях (25.03.2026 та 03.06.2026), загальна тривалість яких становить 1 год. 4 хв.

При розгляді апеляційної скарги у цій справі відбулось два судових засідання, участь адвоката у судовому засіданні зводилась лише до надання усних пояснень, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Враховуючи наведене, керуючись критеріями співмірності, розумності розміру заявлених витрат, апеляційний суд дійшов висновку про зменшення заявленої суми витрат за участь адвоката в судових засіданнях з 8000 до 6000 грн.

Разом з тим, колегія суддів, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають відшкодуванню відповідачем частково в сумі 9 500,00 грн. (з яких: 3 000 грн. – за складення та надіслання відзиву на апеляційну скаргу на 9 арк., 500 грн. – за складення та надіслання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції на 3 арк. та 6 000 грн – за участь адвоката у двох судових засіданнях (25.03.2026 та 03.06.2026).

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 235, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

заяву товариства з обмеженою відповідальністю «УТА» б/н від 08.06.2026 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Мухи Павла Орестовича, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УТА», м. Варшава, вул. Інфлянська, 4Б, буд. С, Республіка Польща (ідентифікаційний код 0000647504) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 500,00 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

В решті задоволення заяви – відмовити.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків передбачених ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя С.М. Бойко

Судді Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua