Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №398/3501/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3501/26

провадження №: 1-кп/398/443/26

ВИРОК

Іменем України

"30" червня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Олександрія кримінальне провадження № 12026121060000537 від 01.04.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Олександрія Кіровоградської області, українка, громадянка України, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України,

в с т а н о в и в:

01.04.2026 близько 19:00 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував за місцем мешкання за адресою АДРЕСА_1 , разом із співмешканкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є власником вказаного житла.

Між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на побутовому ґрунті виникла сварка, яка перейшла в бійку, під час якої ОСОБА_5 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, розташовуючись обличчям один до одного, вхопив ОСОБА_4 руками за волосся та наніс кілька ударів правою рукою в обличчя, остання, в свою чергу, прикриваючи обличчя руками намагалась припинити конфлікт. Своїми діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді гематоми внутрішньої поверхні правого передпліччя.

Перебуваючи біля робочої зони приміщення кухні ОСОБА_4 , приймаючи дії ОСОБА_5 як реальну загрозу для свого здоров`я, не маючи через фізичну перевагу останнього іншої можливості уникнути подальшого насильства з його боку та спричинення більш тяжкої шкоди своєму здоров`ю, захищаючись від суспільно-небезпечного діяння з боку ОСОБА_5 , який завдавав їй тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 з метою самозахисту та подальшого припинення нанесення їй тілесних ушкоджень, невірно оцінивши небезпечність посягання та обстановку захисту, маючи при цьому реальну можливість захистити свої інтереси без заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, перевищуючи межі необхідної оброни, оскільки захист явно не відповідав характеру нападу, умисно, з мотивів самозахисту, обравши знаряддям злочину кухонного ножа, який попередньо тримала у праві руці, діючи з порушенням ст. 28 Конституції України, відповідно до якої кожен, зокрема, потерпілий, має право на повагу до його гідності, а також ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинила дії, пов`язані з домашнім насильством (фізичного характеру), а саме нанесла ножем один удар в область грудної клітки ззаду зліва.

Внаслідок спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: рани по задній поверхні грудної клітки у зовнішнього краю лівої лопатки в проекції 4-го міжребір`я, яка проникає в грудну клітку та ускладнилась після травматичним лівобічним гомо пневмотораксом, підшкірної емфіземи грудної клітки зліва. Дане тілесне ушкодження утворилось від дії гострого предмету, який володів колюче-ріжучими властивостями, що за ступенем тяжкості належить до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, кваліфіковане як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, тобто злочин, передбачений ст. 124 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 124 КК України, визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті та відповідають дійсності, і вона їх у повному обсязі підтверджує. Пояснила, що 01.04.2026 дійсно нанесла потерпілому ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, перевищивши межі необхідної оборони, після чого надала йому першу допомогу. У скоєному щиро розкаялась, вину усвідомила та повністю визнала, вибачилась за вчинене.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що претензій до ОСОБА_6 не має, просить сильно її не карати.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_6 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують її особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст. 124 КК України - умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченої, пом`якшуючі та обтяжуючі її покарання обставини.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 на обліку нарколога чи психіатра не перебуває. Раніше не судима.

Орган пробації – Олександрійський РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області, оцінює ризик вчинення ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб – як високий.

Обставиною, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. У судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялась, вибачилась за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої, відсутність судимостей, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання у межах, встановлених санкцією статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків відповідно до ст. 59-1 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, достатнім для запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові. Тому арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, підлягають скасуванню після набрання вироком законної сили, згідно вимог ст. 174 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим не пред`явлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 381, 382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1-3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України встановити ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженої. Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази, скасувавши накладені на них ухвалами слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області арешти, після набрання вироком законної сили, а саме,

- кофту сірого кольору з капюшоном зі слідами РБК в середині в області ключиці, яка поміщена до паперового пакету Національної поліції України; кофту чорного кольору слідів РБК не виявлено, наявний капюшон який має напис «Disсovery», яка поміщена до паперового пакету Національної поліції України – знищити;

- футболку без рукавів різнокольорову зі слідами РБК та механічними пошкодженнями, яку було вилучено до паперового конверту НПУ, з биркою № NPU1587217; кофту білого кольору ( молочну) зі слідами РБК та механічними пошкодженнями, яку було вилучено до паперового конверту НПУ, з биркою № NPU1587218; кофту зеленого кольору флісову зі слідами РБК та механічними пошкодженнями, яку було вилучено до паперового конверту НПУ, з биркою № NPU1587220; змив РБК з коврової доріжки, який було вилучено до паперового конверту НПУ, з биркою № NPU1587222; контрольний змив РБК з коврової доріжки, який було вилучено до паперового конверту НПУ, з биркою № NPU1587223; ніж кухонний з металевою ручкою зі слідами РБК, який вилучено до паперового конверту НПУ, з биркою № NPU1587224 – знищити.

Речові докази – медичну карту стаціонарного хворого № 2729 на ім`я ОСОБА_5 та медичну карту хворого ОСОБА_4 повернути до КНП «Центральна міська лікарня м. Олександрії».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1