Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №209/3656/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №209/3656/26

Суддя: Корнєєва І. В.

Справа № 209/3656/26

Провадження № 3/209/601/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Корнєєва І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює директором КЗ МТБ "Щасливе майбутнє" КМР, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2026 року в провадження судді Корнєєвої І.В. надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 863683 від 24.04.2026 року, ОСОБА_1 24.04.2026 року о 09:50 за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилась від виконання батьківських обов`язків щодо виховання вихованця МГБ "Щасливе майбутнє" КМР ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 24.04.2026 року приблизно 09:50, перебуваючи в приміщенні закладу освіти КЗ "Ліцей №25" КМР, що за адресою м.Кам`янське, вул.Українських Соколів 10 в укритті під час перерви виражався нецензурною лайкою в бік вчителів, чим порушив громадський спокій та порядок, а також в п`ятнадцятирічному віці вчинив правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.

ОСОБА_1 через канцелярію суду подала пояснення, в яких просила суд визнати протокол про адміністративне порушення складеним незаконним, з процесуальними правопорушеннями, а звинувачення проти неї - безпідставними. Зазначила, що у діях ОСОБА_2 відсутній прямийц умисел на порушення громадського порядку, що свідчить про відсутність суб`єктивної строни складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Додатково повідомила, що ОСОБА_2 має неврологічні вади та навчається за інклюзивною формою навчання. Під час освітнього процесу його супроводжує асистент учителя ( ОСОБА_3 ), який надає необхідну підтримку та допомогу. Зазначені особливості потребують індивідуального підходу до хлопця та врахування його емоційної вразливості під час оцінки окремих поведінкових проявів. Звернення соціального педагога ОСОБА_4 зі скаргою до поліцейського СОБ у даному випадку видається надмірним заходом реагування на ситуативний емоційний прояв неповнолітнього з індивідуальними освітніми потребами. Конфліктна ситуація могла бути ефективно врегульована в межах освітнього закладу з застосуванням наявних педагогічних, психологічних та виховних механізмів. Окрім соціального педагога, у штаті ліцею є практичний психолог, заступник директора з виховної роботи та постійно присутній поліцейський освітньої безпеки. Окремо зауважила, що під час спілкування з поліцейським освітньої безпеки ОСОБА_5 . ОСОБА_6 щиро визнав свою неправоту, вибачився та просив не притягувати керівника МГБ до відповідальності.

Дослідивши пояснення ОСОБА_1 та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей.

Згідно з вимогами діючого адміністративного законодавства, а саме ч. 3 ст. 184 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Об`єктивна сторона ст. 184 КУпАП полягає в умисному вчиненні дій особою, направлених на невиконання своїх батьківських обов`язків. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Із вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів не вбачається наявність умисних дій чи бездіяльності направлених на ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні об`єктивні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Однак матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

Суд приходь до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом та не підтверджена доказами, які приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 184, 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам`янського протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим або її може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя І.В. Корнєєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua