Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №703/3892/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3892/26

3/703/1426/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючу, пенсіонерку,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09 червня 2026 року близько 14 годин 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила відносно свого підопічного (онука) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного та фізичного характеру, а саме виловлювалася у його бік нецензурною лайкою та штовхала, чим завдала шкоди психічному та фізичному здоров`ю останнього.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки за допомогою смс-повідомлення на контактний номер її мобільного телефону, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилася, клопотань від неї про відкладення розгляду справи не надходило, суддя вважає за можливе розгляд справи проводити без її участі та ухвалити рішення за наявними у справі доказами.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність за даною частиною статті настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно диспозиції ч.2 ст.173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність за даною частиною статті настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Під фізичним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №985063 від 09 червня 2026 року; даними рапорту працівника поліції відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, який зареєстрований в Журналі єдиного обліку 09 червня 2026 року за №13423; письмовими поясненнями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 від 09 червня 2026 року, які відібрані у присутності практичного психолога; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 09 червня 2026 року; письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 від 09 червня 2026 року; даними акту про доставку підкинутої, заблуканої (знайденої), вилученої з сім`ї поліцією дитини від 09 червня 2026 року; даними акту прийому дитини до центру від 09 червня 2026 року; даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09 червня 2026 року; даними термінового заборонного припису серії АА №491226 від 09 червня 2026 року.

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

З урахуванням викладеного, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, доведена повністю.

Відповідності ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, особу порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, є пенсіонером, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, приймаючи до уваги ступінь його вини, сімейний та майновий стан, суддя вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Даний вид впливу суддя вважає достатнім і доцільним для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останньою не надані.

На підставі наведеного та керуючись ст.23, ч.2 ст.173-2, ст.283, 284 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл./тг м.Сміла 21081100, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA728999980313020106000023753 код класифікації: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Т.В. Ігнатенко