Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №703/4220/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/4220/26

1-кп/703/564/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026255350000093 від 18 травня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Сміла Черкаського району Черкаської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, на момент вчинення кримінального проступку – командир 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «молодший сержант», має на утриманні двох неповнолітніх дітей, інвалідом будь-якої групи, депутатом будь-якого рівня, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС не являється, учасника АТО, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого за ч. 1 ст. 125 КК України,-

встановив:

відповідно до ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов`язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.

Відповідно до ст. ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Відповідно до ст. ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна, зокрема, зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

25.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21.10.1993 зараховано ОСОБА_2 на військову службу командиром 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 208 від 25.07.2025, ОСОБА_2 призначено на посаду командира 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «молодший сержант».

Згідно ст. 24 ч. 1 п. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 з 20.01.2024 ОСОБА_2 набув статусу військовослужбовця і у подальшому почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, у зв`язку з чим повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1,2, 3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Не зважаючи на це, ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 07.05.2026 близько 23 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , у ході раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_3 штовхнув її, внаслідок чого остання впала, після чого стиснув руками за шию та наніс один удар лівою ногою по її правій нозі, а в подальшому наніс один удар тильною стороною долоні лівої руки в обличчя, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді крововиливів та садна обличчя і шиї, крововиливів правої нижньої кінцівки, які згідно висновку експерта № 05-6-01/249 від 09.06.2026 за ознакою відсутності короткочасного розладу здоров`я відноситься до категорії легких.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вищевказане є встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор зазначив в обвинувальному акті клопотання про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до матеріалів обвинувального акту долучена заява ОСОБА_2 , за його підписом із якої вбачається, що він, в присутності свого захисника – адвоката ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Потерпіла ОСОБА_3 також в своїй заяві зазначила, що не заперечує щодо розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні вказаного кримінального провадження. Із встановленими досудовим розслідуванням обставинами згодна. Щодо обмеження права на апеляційне оскарження ознайомлена.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника – адвоката ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Потерпіла ОСОБА_3 не заперечувала проти такого розгляду, про що також надала відповідну заяву.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, в силу ст. 89 КК України не судимий, посередньо характеризується, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря – нарколога не перебуває.

До обставин, пом`якшуючих покарання ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 66 КК України слід віднести щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 67 КК України слід віднести вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, ОСОБА_2 слід призначити покарання у вигляді штрафу передбаченого санкцією ч.1 ст.125 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 395 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1