Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №546/669/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

Суд: Решетилівський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №546/669/26

Суддя: Романенко О. О.

єдиний унікальний номер справи 546/669/26

номер провадження 3/546/183/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи – підприємця, РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року не надано,–

в с т а н о в и в :

15.06.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Відповідно до протоколу № 5413/16-31-24-05 від 08.06.2026, складеного головним державним інспектором планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області Христичем І.М., за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , встановлено, що фізична особа – підприємець ОСОБА_1 вчинив правопорушення в частині не відображення нарахованих/виплачених сум доходів та нарахованих податків в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, в таких періодах: четвертий квартал 2019 року, четвертий квартал 2021 року, четвертий квартал 2023 року, четвертий квартал 2024 року, чим порушено абз. «б», абз. «ґ» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

У судове засідання, призначене на 30.06.2026, для розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення повістки за зареєстрованим місцем проживання, яка отримана 20.06.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 13), а також шляхом направлення повідомлення у додаток «Viber».

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, не належить до даної категорії випадків.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 163-4 КУпАП встановлена відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Згідно абз. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, - у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб - підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, - у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця.

Розділом І Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок), визначено, що розрахунком є податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку розрахунок подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу). Звітним періодом є календарний місяць. Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду. На підставі відомостей щодо сум утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у Розрахунку, нарахування податкового зобов`язання не проводиться.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Норми статті 280 КУпАП визначають обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши письмові докази, додані до протоколу, зокрема: копію витягу з акту №4543/16-31-24-05-01/3183111130 від 08.04.2026 про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2019 по 31.12.2024 дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2024 (а.с. 1-6); пояснення до акту №4543/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 від 08.04.2026 (а.с. 7); протокол про адміністративне правопорушення № 5413/16-31-24-05 від 08.06.2026 (а.с. 8), суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Положеннями п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 163-4 КУпАП неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб`єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 163-4 КУпАП є суспільні відносини в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у неутриманні або неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності, є вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, незалежно від настання наслідків .

Таким чином суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 . Порядку та п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України та в його діях є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Щодо строків накладення адміністративного стягнення за дане правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до ч.7 ст.247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Як вбачається з правових висновків, викладених в пунктах 17, 18 постанови Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі № 487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Відповідно до акту про результат документальної планової виїзної перевірки фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 від 08.04.2026 судом встановлено, що:

– дані про нарахування заробітної плати за 4 квартал 2019 року не вказані у звіті №9333392399 від 03.02.2020;

-дані про нарахування заробітної плати за 4 квартал 2021 року не вказані у звіті №9362105346 від 05.01.2024;

-дані про нарахування заробітної плати за 4 квартал 2023 року не вказані у звіті №9362105346 від 05.01.2024.

З огляду на характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме не відображення нарахованих/виплачених сум доходів та нарахованих податків в Податкових розрахунках сум доходу, вказане правопорушення не є триваючим, оскільки законодавством України встановлені певні строки надання розрахунку сум доходу за певний звітний період. Такі дії не мають триваючого характеру та вважаються закінченими з моменту ненадання таких розрахунків до податкового органу та/або незазначення в таких розрахунках відомостей про нараховані/виплачені суми доходів та нарахованих податків.

Датою вчинення правопорушення є 03.02.2020 та 05.01.2024, тобто момент подачі фізичною особою – підприємцем звітів №9333392399 та №9362105346.

До суду матеріали даної справи надійшли 15.06.2026.

Таким чином, станом на дату розгляду даної справи – 30.06.2026, закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що справа про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП надійшла до Решетилівського районного суду Полтавської області лише 15.06.2026, тобто поза межами строку, визначеного ч. 2 ст. 38 КУпАП, даний вид правопорушення не є триваючим, а його подія є разовою, суд приходить до висновку, що, як на момент надходження до суду матеріалів справи, так і на момент розгляду справи судом, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення сплинув, що є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно зі ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Враховуючи викладене, провадження у справі відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 38, 221, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд, –

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Романенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua