Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №375/1466/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1466/26

Провадження № 1-кп/375/130/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного провадження за відсутності учасників обвинувальний акт від 23 червня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026116250000059, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Телешівка Рокитнянського району Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з освітою професійно - технічною, не працюючого, не депутат, згідно статті 89 КК України не судимий, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , абонентський номер мобільного зв`язку – НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116250000059 від 16 червня 2026 року, відповідно до обвинувального акта встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

13 червня 2026 року близько 19 год ОСОБА_3 прийшов до подвір`я, що за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходився його знайомий ОСОБА_4 , де на грунті неприязних відносин з останнім, вчинив сварку. В ході сварки, в ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4

13 червня 2026 року близько 19 год ОСОБА_3 маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння останній тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, перебуваючи на території подвір`я по АДРЕСА_2 , наблизився до ОСОБА_4 та наніс один удар кулаком лівої руки в праву частину обличчя. В результаті вказаних вище умисних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у виді синців на обличчі справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України.

Положеннями частин 2 та 3 статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень частини 1 статті 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, він беззаперечно визнає; згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченого, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , у якій він зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України. Обізнаний про наслідки розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку.

Частиною 2 статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи викладене, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів.

Згідно із частиною 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, тобто заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд відповідно до статті 66 КК України визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України, є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, що за даними наявної документації на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи особу обвинуваченого, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини 1 статті 125 КК України, а саме у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штраф в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

CD диск з відеозаписом слідчого експерименту, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати сторонам.

Вирок, ухвалений за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_6