Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №361/14625/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/14625/25

провадження № 2/361/5750/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

24 червня 2026 р.

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря Чуняк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів» про стягнення матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року позивач звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, яка завдана в результаті ДТП, в розмірі 39503,25 грн та судові витрати в розмірі 6211,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 05 грудня 2023 року, відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen», модель: «Golf», номерний знак: НОМЕР_1 , рухаючись у маневрі розвороту, повертаючи ліворуч, у невстановленому для цього місці, перетинаючи подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, поблизу будинку №236 по вул. Київській в м. Бровари, не був уважним, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого вчинив зіткнення на полосі зустрічного руху з автомобілем позивача - «Volkswagen», модель: «Jetta», номерний знак: НОМЕР_2 , під час руху біля правого краю проїзної частини. Водночас, позивачем зазначено, що під час зіткнення, автомобіль позивача наїхав на бордюрний камінь з правого боку проїзної частини, внаслідок чого пошкоджено радіатор і передній бампер. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обидва транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.

05 грудня 2023 року відповідач ОСОБА_2 визнав свою провину у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується його особистим підписом у повідомленні про ДТП (Європротокол), та власноруч написаною розпискою, у якій він зобов`язується відшкодувати збитки по ремонту автомобілю позивача.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля марки «Volkswagen», модель: «Golf», номерний знак: НОМЕР_1 , застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №217907653.

Вартість ремонту автомобілю позивача становить 119 503,25 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №230003305 від 26.12.2023р. на суму 29 968,05 грн., замовленням – передоплатою (заказом-передоплатою) №230003305 від 11.12.2023р. на суму 23000,00 грн., актом виконаних робіт №230003429 від 26.12.2023р. на суму 89 535,20 грн., замовленням – передоплатою (заказом-передоплатою) №230003429 від 13.12.2023р. на суму 43000,00 грн.

За результатами розгляду заяви позивача на виплату страхового відшкодування, страховик прийняв рішення про виплату 23 березня 2024 року страхового відшкодування в розмірі 51 197,75 грн, а 10 жовтня 2024 року страхова компанія здійснила доплату в розмірі 7496,55 грн.

13 листопада 2024 року ОСОБА_2 проведено оплату франшизи у розмірі 3184,00 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2025 року вирішено стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 18105,70 грн., вирішено стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 800,00 грн.00 та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що вважає свої права порушеними у зв`язку із наявною недоплатою їй майнової шкоди зі сторони ОСОБА_2 на суму 39503,25 грн. – як різниці між фактичними затратами на відновлення транспортного засобу та фактично виплаченими коштами страховою компанією та оплати франшизи відповідачем за страховим полісом.

19.01.2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

30.01.2026 від представника позивача – адвоката Щиголя В.В. надійшла заява по збільшення позовних вимог, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, яка завдана в результаті ДТП, в розмірі 45906,03 грн та судові витрати в розмірі 8331,20 грн.

Збільшені позовні вимоги обґрунтовуванні тим, що постановою Київського апеляційного суду від 15.12.2025 року скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2025 року та ухвалено нове в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача Страхова компанія «Альфа-Гарант», а саме вирішено стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 11702,92 грн.

Враховуючи, що на момент звернення з позовом до суду, позивач не був ознайомлений з постановою апеляційного суду, яка надійшла представнику позивача лише 12.01.2026, вважає, що різниця між фактичними затратами на відновлення транспортного засобу та сум виплачених коштів та тими, що підлягають виплаті за рішенням суду страховою компанією, а також оплатою франшизи відповідачем змінилася та становить 45906,03 грн.

В судове засідання позивач не з`явилася, представник позивача направив заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`являвся, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання, однак всі поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими.

Крім того, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті "Судова влади України".

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного.

Статтею 13 ЦПК України, визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом, 05 грудня 2023 року, близько 18 год.27 хв., відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen», модель: «Golf» номерний знак: НОМЕР_1 , рухаючись у маневрі розвороту, повертаючи ліворуч, у невстановленому для цього місці, перетинаючи подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, поблизу будинку №236 по вул. Київській в м. Бровари, не був уважним, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого вчинив зіткнення на полосі зустрічного руху з автомобілем позивача - «Volkswagen», модель: «Jetta», номерний знак: НОМЕР_2 , під час руху біля правого краю проїзної частини.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Учасниками дорожньо-транспортної пригоди було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду Європротокол, в якому зазначено з вини кого з водіїв ця пригода сталася та за яких обставин. Відповідач ОСОБА_2 письмово зазначив про свою вину у вказаній ДТП. Також в Європротоколі зазначена схема ДТП, в якій схематично зображені два автомобілі та обставини скоєння ДТП.

Цивільно-правова відповідальність учасників дорожньо-транспортної пригоди була застрахована: позивача ОСОБА_1 , як власника автомобіля ««Volkswagen», модель: «Jetta», номерний знак: НОМЕР_2 - застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна»; відповідача ОСОБА_2 , як власника автомобіля марки «Volkswagen», модель: «Golf», номерний знак: НОМЕР_1 , застрахована у ТДВ СК «Альфа-Гарант» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №217907653.

З розписки ОСОБА_2 вбачається, що він керував автомобілем «Volkswagen», модель: «Golf» : НОМЕР_1 05.12.2023 року за адресою: м. Бровари вул. Київська. Вину у ДТП визнає та у разі ризику не відшкодування страховою компанією зобов`язується відшкодувати збитки по ремонту автомобіля «Volkswagen», модель: «Jetta» НОМЕР_2 . (а.с. 21)

07 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ СК «Альфа -Гарант», яка є страховиком винної у ДТП особи ОСОБА_2 , із заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с. 23-24, 25)

Вартість ремонту автомобіля позивача становить у загальній сумі 119 503,25 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №230003305 від 26.12.2023 року на суму 29 968,05 грн., замовленням - передоплатою (заказом-передоплатою) №230003305 від 11.12.2023 року на суму 23000,00 грн., актом виконаних робіт №230003429 від 26.12.2023 року на суму 89 535,20 грн., замовленням - передоплатою (заказом-передоплатою) №230003429 від 13.12.2023 року на суму 43000,00 грн.( а.с. 31-37).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.

Стягнуто із Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 18105,70 грн.

Стягнуто із Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.

Стягнуто із Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 800,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (а.с. 44-50)

Постановою Київського апеляційного суду від 15.12.2025 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 квітня 2025 року в частині задоволених вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 11702,92 грн. (а.с. 74-92)

Як встановлено постановою Київського апеляційного суду від 15.12.2025 року та не заперечувалося сторонами по справі, Звітом сторони відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № ЦВ23/7026 від 28.02.2024р., визначена вартість - 101155,11 грн. Визначена сума була враховуючи коефіцієнт фізичного зносу 0,58 - та вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу ОСОБА_1 з ПДВ склала - 61 944,30 грн., вартість без ПДВ - 54 447,75 грн.

Страховою компанією ТДВ СК «Альфа-Гарант» було виплачено потерпілій стороні 51247,75 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27 березня 2024 року № 45153 та 7496,55 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10 жовтня 2024 року, що в загальному становить 58 774, 30 грн.

Крім того, 3200,00 грн - франшиза була сплачена винуватцем ДТП - ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією №221726986 від 13.11.2024 року.

Суд апеляційної інстанції в постанові враховуючи положення статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України, дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь позивача ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 11702,92 грн.

Судом було проведено наступний розрахунок відшкодування: 119503,25 грн (вартість відновлювального ремонту) - 69 311, 87 грн (58% коефіцієнт фізичного зносу) - 51 197,75 грн ( виплачена сума страхового відшкодування)- 3200 грн ( франшиза) - 7 496, 55 грн (виплачене ПДВ) = 11 702, 92 грн.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Суди попередніх інстанцій встановили та сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина відповідача та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 58774,30 грн (51247,75 грн + 7496,55 грн) та отримання 3200,00 грн. франшизи від відповідача ОСОБА_2 .

Крім того, згідно постанови Київського апеляційного суду від 15.12.2025 року підлягає до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь позивача ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 11702, 92 грн., що загалом становить 73677,22 грн (11702, 92 грн + 58774,30 грн + 3200,00 грн).

Слід зазначити, що судом апеляційної інстанції під час обчислення розрахунку страхового відшкодування з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь позивача ОСОБА_1 враховувалася вартість відновлювального ремонту заявленого позивачем в розмірі фактично понесених витрат на ремонт транспортного засобу в розмірі 119 503, 25 грн

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Отже ОСОБА_2 як особа, яка винна у вчиненні ДТП, зобов`язана сплатити ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди 119503,25 грн. та страховою виплатою 73677,22 грн, що становить 45826,03 грн.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 45826,03 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

При подачі позовної заяви з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Позовні вимоги були задоволені на 99,7%. Отже з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1327,20 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Звертаючись до суду із позовною заявою позивач просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною позивача надано суду договір про надання професійної правничої допомоги від 01 квітня 2024 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №2 від 15.12.2025 про оплату ОСОБА_1 5000,00 грн. за договором про надання професійної правничої допомоги та квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 від 26.01.2026 про оплату ОСОБА_1 2000,00 грн. за договором про надання професійної правничої допомоги (а.с. 33-37, 38, 95)

Відповідно до умов п 4.1 договору про надання професійної правничої допомоги від 01 квітня 2024 року, вартість юридичних послуг сторони визначають самостійно, вартість правничої допомоги сторони визначили із розрахунку 4000,00 грн. за одну годину роботи адвоката.

Відповідно до умов п 4.6 договору про надання професійної правничої за результатами надання правничої допомоги складається акт, який підписується сторонами. Акт надсилається клієнту факсимільним зв`язком, поштою або на адресу електронної пошти клієнта. На письмову вимогу клієнта адвокатське бюро може надавати акти про надання правничої допомоги із зазначенням переліку наданої правничої допомоги з ідентифікацією.

Разом з тим, акт прийому-передачі частини виконаних робіт суду надано не було.

Надавши оцінку доказам щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді, врахувавши складність справи, суть спору, характер послуг, та часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 витрат на правову допомогу пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 6979,00 грн (99,7%. Х 7000).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 280, 353, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 45826,03 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1327,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 6979,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: не відомо.

Суддя Н.В. Ведмідь