Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №755/25096/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 24 червня 2026 р.

Справа: №755/25096/25

Суддя: Ведмідь Н. В.

справа № 755/25096/25

провадження № 2/361/1565/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

25 червня 2026 р.

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря Чуняк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

встановив:

22 грудня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва подано вказаний позов, в якому позивач просив суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частина до 1/6 частини заробітку щомісяця.

Свій позов обґрунтовував тим, що 20 грудня 2023 року винесено судовий наказ,яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі частини доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народився син – ОСОБА_5 .

Крім того, він є внутрішньо-переміщеною особою і не має власного житла, також збільшились витрати на оренду квартири.

29 грудня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва матеріали даної справи передано до Броварського міськрайонного суду Київської області за підсудністю.

19 березня 2026 року матеріали даної справи надійшли до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 19 березня 2026 року вказана справа передана судді Ведмідь Н.В.

20 березня 2026 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В. прийнято цивільну справу до свого провадження, призначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав та просив задовольнити, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`являлася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судових повісток за відомим місцем проживання згідно отриманої інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери №2177803 від 25.12.2025 (а.с. 44), однак всі поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими.

Крім того, про час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 повідомлявся в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті "Судова влади України" (а.с. 64)

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що позивач скористався своїм правом подав заяву про розгляд справи за його відсутності і не заперечує проти заочного розгляду, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подала, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 червня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який був зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №332, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 , який рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.09.2023 року було розірвано. (а.с. 24, 25-26)

Від даного шлюбу сторони мають спільного сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпровського міського управління юстиції, актовий запис №204. (а.с. 22)

20 грудня 2023 року винесено судовий наказ, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ,аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 грудня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 28)

01 березня 2024 року на підставі судового наказу про стягнення аліментів Броварським відділом державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження №74314314 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. (а.с.38)

14 грудня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб, який був зареєстрований Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №2290, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_3 . (а.с. 30)

Від даного шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мають спільного сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), актовий запис №1589. (а.с. 23)

ОСОБА_1 є внутрішньо-переміщеною особою, орендує квартиру, що підтверджується довідкою від 14.02.2018 року №3334 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, договором найму (оренди) нерухомого майна та актом здачі жилого приміщення. (а.с.31, 32-34, 35-36)

Згідно довідки Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» №04/6/2301 від 10.11.2025 року позивач працює на посаді начальника центру та за період з листопада 2024 року по жовтень 2025 року отримав заробітну плату у розмірі 510400,97 грн., з яких 116083,32 грн. було утримано на податки, а 98579,43 грн. стягнуто аліментів. (а.с.27)

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч.3 ст.181 СК України).

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що за умов позивачем оренди житла та зміни сімейного стану позивача, у якого народилася ще одна дитина, розмір аліментів, які попередньо стягнуто на утримання сина ОСОБА_3 слід зменшити.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 1121,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.180,181,182,183,192 СК України, ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Зменшити розмір аліментів встановлений судовим наказом від 20.12.2023 року виданим Броварським міськрайонним судом Київської області №361/11025/23 та стягувати із ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 ,аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) боржника,але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно,починаючи з 22 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя Ведмідь Н. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua