Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №356/674/26 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 3/356/250/26

Справа № 356/674/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 09.03.2021, орган, що видав, - 3219, РНОКПП НОМЕР_2 , не працюючої,

за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 973990 від 08.06.2026, ОСОБА_1 08.06.2026 близько 10 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , вчинила умисні дії психологічного характеру, домашнє насильство, а саме ображала нецензурною лайкою, виганяла з будинку малолітнього сина ОСОБА_2 , 2010 року народження, також перебувала в стані алкогольного сп`яніння, зловживає систематично.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання на розгляд справи не з`явилась, про час та місце судового розгляду повідомлена судом належним чином у відповідності з вимогами ст. 277-2 КУпАП, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.20,22).

Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 , в порядку ст. 256 КУпАП їй роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Березанському міському суду Київської області; зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлена під підпис, копію протоколу отримала та засвідчила правильність внесених про неї даних.

Таким чином, ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достеменно відомо про наявність судового провадження відносно неї, про час та місце розгляду справи остання повідомлялась судом за наявними в матеріалах справи засобами зв`язку, а також мала змогу ознайомитись з інформацією про справу на офіційній сторінці вебсайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі, разом з тим, в судове засідання не розгляд справи не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань суду не надала.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся за наявними в матеріалах справи засобами зв`язку (а.с.21-22).

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України» (заява №3572/03) національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

У справі «Антоненков проти України» Суд наголосив, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41, «N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).

Розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту

З урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вказане, те, що приписи ч. 2 ст. 268, ст. 269 КУпАП не містять імперативної заборони проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілого, враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії справ, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд прийшов до наступного висновку.

Так, частиною 1 статті 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Згідно ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи викладені положення законодавства, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується сукупністю наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою та не викликають сумніву у їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 973990 від 08.06.2026 (а.с.1), протоколом прийняття заяви ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.06.2026 (а.с.5-7), листом Служби у справах дітей виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області від 08.06.2026 № 345, згідно з яким за результатами перевірки Службою встановлено факт жорстокого поводження матір`ю ОСОБА_1 з неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13), письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.10), письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9), письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 (а.с.8).

Вивчивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в її діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, її майновий стан, яка не працює, і вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушниці та ступеню її вини, а також необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Згідно ч. 5 ст. 283 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, не агресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Враховуючи конкретні обставини даної справи, особу порушника, яка вперше вчинила вказане адміністративне правопорушення, суд не вбачає підстав для направлення її на проходження програми в порядку ст. 39-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 665,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч.ч. 1,2 ст. 173-2, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: І. О. Капшученко