Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 червня 2026 р.
Справа: №592/4106/26
Суддя: Косолап М. М.
Справа №592/4106/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шияновська Т. В.
Номер провадження 33/816/1282/26 Суддя-доповідач Косолап М. М.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Косолап М.М., за участю секретаря судового засідання – Опанасенко Т.В., захисника – Юшкевич Є.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Юшкевич Є.Ю. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.05.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
у с т а н о в и л а:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.05.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 грн.
Судом установлено, що 10.03.2026 о 07:51 в м. Суми по вул. Роменська, 43, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується показами приладу газоаналізатора Drager Alcotest 7510, результат тесту становив 0,73 проміле, з яким водій був згоден; огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.05.2026 захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – Юшкевич Є.Ю. звернулася з апеляційною скаргою і просила скасувати постанову, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не перевірив належним чином законність зупинки транспортного засобу, дотримання процедури проведення огляду, належність та допустимість результатів технічного приладу, повноту фіксації ознак алкогольного сп`яніння.
Огляд на місці проведено з істотними порушеннями вимог статті 266 КУпАП: ОСОБА_1 належним чином не роз`яснено право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Відсутнє належне підтвердження добровільної та усвідомленої згоди на проведення огляду на місці, порядок проведення огляду не супроводжувався належною процесуальною гарантією альтернативного медичного огляду.
Суд не перевірив наявність чинної повірки приладу; дотримання методики використання; безперервність формування та фіксації результату; належність роздруківки до конкретної процедури огляду.
Відсутній повний перелік клінічних ознак та відсутня їх фіксація в протоколі в установленому порядку, зазначена ознака «запах алкоголю з порожнини рота» є недостатньою для обґрунтованого направлення на огляд та підтвердження стану сп`яніння.
Суд обмежився переліком доказів без критичного аналізу, зокрема не перевірив їх допустимість окремо та у сукупності; не усунув суперечності між доводами захисту та матеріалами справи: не навів мотивів відхилення аргументів захисту, чим порушив вимоги статті 252 КУпАП щодо всебічної оцінки доказів.
Позиція учасників апеляційного розгляду.
У судовому засіданні захисник Юшкевич Є.Ю. підтримала доводи апеляційної скарги.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, не повідомив суд про причини свого неприбуття, що відповідно до частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Мотиви суду.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (частина 2 статті 251 КУпАП).
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими доказами, яким надано належну оцінку:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 310973 від 10.03.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення вимог п. 2.9.а ПДР України;
-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та звітом приладу, якими підтверджується, що 10.03.2026 о 07:54 проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 7510 (прилад ARLM-0466), результат огляду 0,73 ‰;
- відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції, на якому 10.03.2026 о 07:51 зафіксовано момент руху та момент зупинки поліцейськими транспортного засобу Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 ;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції від 10.03.2026, на яких зафіксовано проходження водієм ОСОБА_1 10.03.2026 о 07:54:17 огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 7510, результат огляду 0,73%; о 21:39:40 на відеозаписі зафіксовано, що водій погодився з результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння (clip_1 07:54:46, 07:54:55), був відсторонений від керування; при цьому, поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (08:20:15);
- розпискою ОСОБА_1 від 10.03.2026, яка прийняла в керування транспортний засіб Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 ;
- довідкою про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 13.06.2003.
На підставі вказаних доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення відповідного рішення, суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку, що 10.03.2026 о 07:51 в м. Суми по вул. Роменська, 43, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується показами приладу газоаналізатора Drager Alcotest 7510, результат тесту становив 0,73 проміле, з яким водій був згоден; огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо зупинки транспортного засобу.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу аналогічні доводам, яким суддя місцевого суду дала належну оцінку.
Суддя першої інстанції дійшла обґрунтованого висновку, що обов`язок на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння прямо передбачений Правилами дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.
На відеозаписах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП, зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та повідомлення йому підстави зупинку - перевірку інформації щодо перебування водія транспортного засобу Renault Megan в стані алкогольного сп`яніння.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги захисника про безпідставність зупинки.
При цьому підстава зупинки транспортного засобу не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 , оскільки його визнано винним у порушенні пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Щодо порядку проведення огляду.
Відповідно до вимог частини 2-3 статті 266 КУпАП та пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп`яніння проводиться:
1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (частина 3 статті 266 КУпАП).
Згідно з пунктами 2,3 Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у останнього поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, які відображені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови, порушення координації рухів.
Суддя суду першої інстанції правильно встановила з відеозаписів, що працівник поліції назвав виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), був зроблений контрольний забір повітря, після проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, результат становив 0,73 проміле, останній з результатами погодився, питання про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я не ставив.
У відповідній графі Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 поставив свій підпис, заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, не висловлював.
Щодо відсутності повного переліку клінічних ознак та їх фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне.
Суддя першої інстанції дійшла правильного висновку, про те, що питання встановлення наявності чи відсутності ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія транспортного засобу, відноситься виключно до компетенції поліцейського.
Оскільки поліцейськими встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння і його дії кваліфіковано як порушення пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, тому правомірно не наведено виявлені ознаки алкогольного сп`яніння в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суддею місцевого не встановлено підстав для визнання огляду ОСОБА_1 недійсним, і такі підстави не встановлені апеляційним судом.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо належності долученого до протоколу звіту газоаналізатора аналогічні доводам, яким суддя місцевого суду дала належну оцінку.
Час проведення огляду ОСОБА_1 зафіксований у чеку газоаналізатора - 10.03.2026 07:54, узгоджується з часом зафіксованим на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, що спростовує доводи апеляційної скарги захисника про протилежне.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд не перевірив наявність чинної повірки приладу, дотримання методики використання, оскільки згідно чеку приладу «Drager Alcotest 7510» останнє калібрування проводилось 20.11.2025, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено 10.03.2026, а міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 становить один рік, внаслідок чого поліцейські мали право використовувати цей засіб упродовж одного року з цієї дати, не ставлячи під сумнів його справність.
Крім того, стороною захисту не надано суду першої і апеляційної інстанції сертифікат відповідності приладу «Drager Alcotest 7510» та відповідне клопотання про його витребування не заявлялось.
При розгляді справ суд позбавлений можливості з власної ініціативи збирати докази, на що звернув увагу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Гайдашевський проти України» (заява №11553/21), яке набуло статусу остаточного 06.05.2025.
Доводи апеляційної скарги про неналежне роз`яснення права на проходження огляду в закладі охорони здоров`я спростовується відеозаписами, на яких зафіксовано неодноразове роз`яснення ОСОБА_1 можливості прослідувати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду за допомогою технічного приладу або шляхом відбирання зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження (clip-0, час відтворення 07:53:21, 07:54:44).
При цьому ОСОБА_1 не оспорював процедуру проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Відтак доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Твердження захисника про те, що працівники поліції чинили тиск на ОСОБА_1 не підтверджується матеріалами справи. Крім того, апеляційному суду не надано доказів оскарження ОСОБА_1 заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, у порядку статті 267 КУпАП до яких віднесено відсторонення водіїв від керування транспортними засобами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Апеляційний суд переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції розглянула справу на підставі доказів зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надавши їм відповідну оцінку, визнавши їх достатніми у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому на підставі пункту 1 частини 7 статі 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.
Керуючись статтею 294 КУпАП,
п о с т а н о в и л а:
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.05.2026 відносно ОСОБА_1 – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_3 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуКосолап М. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua