Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №742/3558/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/603/26

Єдиний унікальний № 742/3558/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Прилуки матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026275420000153 від 12.06.2026 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Дружба, Шосткинського району, Сумської області, громадянки України, заміжньої, з середньо спеціальною освітою, зі слів – офіційно непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

- вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області 15.04.2026 р. за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень (покарання не виконано)

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

потерпілий - ОСОБА_5 ,

обвинувачена - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

08.06.2026 р., близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , під час спільного відпочинку з потерпілим ОСОБА_5 та достеменно знаючи, що у останнього є належний йому велосипед, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, умисно вирішила заволодіти вказаним майном шляхом шахрайства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, того ж дня, близько 09 год. 30 хв., ОСОБА_3 під приводом поїздки до власної квартири попросила у потерпілого ОСОБА_5 велосипед марки «CROOS» модель «XC2921», вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/125-26/8008-ТВ від 24.06.2026 р. становить 7 875,00 грн.

Потерпілий ОСОБА_5 , будучи введеним в оману та не підозрюючи про її злочинні наміри, надав усну згоду на тимчасове користування належним йому велосипедом. Після цього ОСОБА_3 , з метою звернення чужого майна на свою користь, покинула місце вчинення правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитися велосипедом на власний розсуд.

У подальшому, 09.06.2026 р., вона реалізувала його шляхом застави у Повному Товаристві «ЛОМБАРД №1» ТОВ «КОНТРАКТ-ГРУП І КОМПАНІЯ» за адресою: Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 64 (договір застави №00000755716).

Вказаними діями, які виразились у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), ОСОБА_3 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

2.1 Прокурор підтримала обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просила визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та на підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області 15.04.2026 р. у виді штрафу, який виконувати самостійно.

2.2 В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася та надала показання, які за своїм змістом відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема, обвинувачена підтвердила, що 08.06.2026 р., перебуваючи в квартирі потерпілого ОСОБА_5 , вирішила заволодіти його велосипедом.

Під приводом поїздки додому вона попросила у нього велосипед марки «CROОS», однак повертати його не збиралася, а наступного дня здала в ломбард у м. Бахмач. Обвинувачена повідомила, що потерпілому повністю компенсовано вартість викраденого нею велосипеда, просила суд суворо її не карати, запевнила, що зробила належні висновки та надалі утримуватиметься від вчинення будь-яких протиправних дій.

2.3 Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив факт повного відшкодування обвинуваченою завданих матеріальних збитків, повідомив про відсутність до ОСОБА_3 будь-яких претензій майнового чи морального характеру та просив суд застосувати до неї мінімально можливе покарання, передбачене законом.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.

3.1 З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

3.2 Враховуючи показання обвинуваченої, які співвідносяться з пред`явленим обвинуваченням, добровільність її відмови від свого права на повний розгляд кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає за необхідне дослідити виключно матеріали, що характеризують особу обвинуваченої.

3.3 За таких обставин суд вважає доведеними дії обвинуваченої ОСОБА_3 , які виразились у незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), а відтак її дії кваліфікує за ч.1 ст.190 КК України

ІV. Призначення покарання.

4.1 Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

Щире каяття суд убачає не лише у формальному визнанні вини, а й у критичній оцінці обвинуваченою власної протиправної поведінки, усвідомленні суспільної небезпеки вчиненого, висловленні жалю з приводу вчиненого та активному сприянні встановленню фактичних обставин кримінального правопорушення.

Добровільне відшкодування завданих збитків виразилося у повній компенсації потерпілому вартості викраденого велосипеда під час досудового розслідування, що було підтверджено самим потерпілим у судовому засіданні.

4.2 Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

4.3 Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.66-67 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, є кримінальним проступком;

- фактичні обставини скоєного кримінального проступку (час, місце, спосіб, наслідки, мотиви та поведінку обвинуваченої після скоєння кримінального правопорушення);

- особу обвинуваченої (вік, стан здоров`я, офіційно не працюючої, формально позитивної характеристики за місцем проживання);

- обвинувачена раніше судима (має невідбуте покарання за попереднім вироком), відсутність відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності;

- не перебування обвинуваченої на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога;

- наявність обставин, які пом`якшують обвинуваченій покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують;

- позицію прокурора, яка наполягала на призначенні обвинуваченій покарання у виді пробаційного нагляду, думку потерпілого та сторони захисту щодо виду та міри покарання.

Враховуючи характер вчиненого діяння, яке є кримінальним проступком, відсутність обтяжуючих та наявність кількох пом`якшуючих обставин (щире каяття, повне відшкодування збитків), а також позицію потерпілого, який не має матеріальних претензій, суд з метою забезпечення належного контролю за поведінкою засудженої вважає за необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду в межах мінімальної межі санкції ч.1 ст.190 КК України.

Призначення іншого, більш м`якого покарання (штрафу або громадських робіт), з урахуванням наявної судимості, суд вважає недоцільним, оскільки саме пробаційний нагляд забезпечить належний контроль за поведінкою засудженої без ізоляції її від суспільства.

Оскільки ОСОБА_3 вчинила новий кримінальний проступок, маючи невідбуте покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.04.2026 р. у виді штрафу, остаточне покарання їй слід визначити за правилами ч. 1 ст. 71 КК України (за сукупністю вироків).

Зважаючи на те, що попереднє покарання (штрафу) та нове покарання (пробаційний нагляд) є різними видами покарань, суд, керуючись ч. 3 ст. 72 КК України, доходить висновку про їх самостійне виконання. Таким чином, до покарання, призначеного цим вироком, слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді штрафу.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

5.1 Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК України.

5.2 Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз в розмірі 1444,08 грн, з огляду на вимоги ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави в повному обсязі.

5.3 Запобіжний захід у відношенні обвинуваченої ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ч.3 ст.349,368,373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 /одного/ року пробаційного нагляду.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_3 , за цим вироком, повністю приєднати покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.04.2026 р. у виді штрафу, та остаточно призначити покарання у виді 1 /одного/ року пробаційного нагляду та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання, призначене вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15.04.2026 р. у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, виконувати самостійно.

Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 1444,08 грн процесуальних витрат на користь держави за проведення експертизи.

Речові докази: квитанцію застави №0000755716 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1