Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №573/579/26 — Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/579/26

Номер провадження 2/573/454/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повий текст)

29 червня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Федорченко Г.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Касатської Ю.А.,

представника третьої особи: Головаченко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування Білопільської міської ради Сумського району Сумської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2026 року адвокат Касатська Ю.А. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, який обґрунтований наступним.

Суть позову.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є ОСОБА_4 , матір`ю - ОСОБА_1 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03.10.2025 року. Вихованням та утриманням сина займається позивачка по справі.

Відповідач по справі участі у вихованні та утриманні сина не приймає, не цікавиться його станом здоров`я та його потребами, розвитком, матеріально не утримує.

У зв`язку з вищевикладеним позивачка просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 01.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.05.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Заяви, клопотання.

У судовому засідання позивачка ОСОБА_1 та її предсавник - адвокат Касатська Ю.А., яка приймала участь у справі у режимі відеоконференції, підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник органу опіки і піклування Білопільської міської ради - начальник Служби у справах дітей виконавчого комітету Білопільської міської ради - Головаченко С.О у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала, підтримала надане службою подання про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, причин неприбуття не повідомив, заяви про відкладення судового засідання від нього не надходили. Судова повістка направлялась за зареєстрованим місцем проживання, яка повернулася без вручення з відміткою - "адресат відсутній за вказаною адресою". Відзив на позов до суду не надходив (а.с. 25, 26).

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Приймаючи до уваги положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для позивача, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомленим про місце, дату і час судового засідання, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши обставини, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Білопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 04 червня 2025 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками записані: батько - ОСОБА_4 , матір - ОСОБА_1 , актовий запис №38 (а.с. 5).

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , встановлено, що 28 вересня 2021 року Білопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , про що зроблено актовий запис №75. Після укладення шлюбу дружина стала іменуватись прізвищем ОСОБА_7 (а.с. 6).

Відповідно до наданої копії рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 03.10.2025, яке набрало законної сили 21.11.2025, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано (а.с. 7, 8).

До матеріалів справи долучено витяг з реєстру територіальної громади від 12.01.2026, згідно якого ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с. 4).

Згідно довідки №94 від 12 березня 2026 року комунальної установи «Центр матері та дитини» ОСОБА_1 з 09.05.2025 була зарахована до установи, де ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину ОСОБА_3 . За час проживання ОСОБА_1 з дитиною у ц`Центрі матері та дитини» батько ОСОБА_4 до закладу не приїжджав, дитиною не цікавився (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є матір`ю ще однієї дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якого був ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 14,15).

На підтвердження свого матеріального стану, позивачка надала витяг з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого/перерахованого податку та військового збору станом на 18.03.2026 (а.с. 13).

Із висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що відповідач не приймає участі у житті дитини, на засідання комісії з питань захисту прав дитини останній не з`явився, тому комісією визнано необхідним позбавити відповідача батьківських прав ОСОБА_4 стосовно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний висновок затверджено рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області від 15 травня 2026 року №105.

В судовому засіданні позивачка повідомила, що від самого народження дитини батько ОСОБА_4 не цікавиться про фізичний і духовний розвиток дитини, стан йог здоровя, не надає допомогу на його утримання.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року втручання держави у сімейне життя має не тільки ґрунтуватися на нормах національного права, тобто бути законним, та переслідувати легітимну мету у виді захисту прав дитини, а й бути «необхідним у демократичному суспільстві», а саме відповідати нагальній суспільній потребі такого виняткового втручання у відносини сторін (п. п. 49-51, 59, 60).

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991 року, держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно з ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Аналогічне позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Крім того, Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява (№ 70879/11), в якому зазначив, що якщо батько не підтримує стосунки з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантованого Конвенцією.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав, суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 183 Сімейного кодексу передбачає можливість стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 Сімейного кодексу України).

Висновки суду.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства, наданих суду доказів, які не викликають сумнівів у їх допустимості та достовірності, суд дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте не спілкується з сином, не проявляє батьківську турботу, матеріально не забезпечує потреб сина, що свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

На підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів суд дійшов переконання, що дійсно відповідач свідомо нехтує виконанням своїх батьківських обов`язків щодо дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бере участі у його житті та вихованні, не піклується про його здоров`я та розвиток, з дитиною не спілкується та не допомагає його матері утримувати та забезпечувати сина для його гармонійного розвитку.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та ті, на яких ґрунтується висновок органу опіки та піклування Білопільської міської ради, суд вважає останній достатньо обґрунтованим та таким, що містить в собі переконливі аргументи, які вказують на те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно свого сина.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів суд зазначає таке.

Відповідач є особою працездатного віку, інших стягнень на утримання інших непрацездатних осіб з матеріалів справи не встановлено, доказів протилежного суду не надано. Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину, передбачених статтею 188 СК України, не встановлено.

Враховуючи відсутність інформації щодо майнового стану відповідача, фактичне проживання дитини разом з матір`ю, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 аліментів на дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, підлягають задоволенню. Такий розмір аліментів, на думку суду, є доцільним та обґрунтованим.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, щодо вимоги про стягнення аліментів.

Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача аліментів, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави і складаються із судового збору, розмір якого відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» складає 2662, 40 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 164, ст. 165, 166, 180, 183 Сімейного кодексу України, ст 5, 13, 76, 82, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Білопільської міської ради Сумського району Сумської області (адреса: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, б. 35, Сумського району Сумської області), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Суми Сумської області, про що 04 червня 2025 року складено відповідний актовий запис № 38.

Стягувати із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (рнокпп НОМЕР_4 ) на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (рнокпп НОМЕР_4 ) у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 березня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) грн 40 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 29.06.2026.

Суддя -

Справа № 573/579/26

Номер провадження 2/573/454/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(вступна і резолютивна частина )

29 червня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Федорченко Г.В.,

позивач: ОСОБА_1

представника позивача: Касатської Ю.А.

представника третьої особи: Головаченко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування Білопільської міської ради Сумського району Сумської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність справи, для складання повного тексту рішення необхідний тривалий час, а тому суд вирішив проголосити його вступну та резолютивну частину.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Білопільської міської ради Сумського району Сумської області (адреса: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, б. 35, Сумського району Сумської області), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Суми Сумської області, про що 04 червня 2025 року складено відповідний актовий запис № 38.

Стягувати із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (рнокпп НОМЕР_4 ) на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (рнокпп НОМЕР_4 ) у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 березня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) грн 40 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя - ЧЕРКАШИНА М.С.