Рішення від 16 червня 2026 р. у справі №635/4058/25 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №635/4058/25

Суддя: Даниленко Т. П.

17.06.2026

Справа № 635/4058/25

Провадження № 2/635/890/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Альохіної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Харківського районного суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради, в якій просила позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що між сторонами було укладено шлюб. В подальшому рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22.11.2018 (справа № 635/3766/18) шлюб між сторонами було розірвано. Додатковим рішенням суду по вказаній вище справі позивач повернула собі прізвище з ОСОБА_6 на дошлюбне - ОСОБА_7 . У позивача та відповідача під час шлюбу народились спільні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач з дітьми не спілкується, не приймає участі у їх вихованні, не піклується про доньок та систематично ухиляється від сплати аліментів на утримання своїх дітей згідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 05.04.2028 р. у справі № 635/7191/18. Діти проживають з матір`ю, виключно матір організовує лікування, побут та навчання своїх дітей.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.05.2026 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14.10.2025 закрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26.11.2026 визнано явку представника третьої особи Служби у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради обов`язковою для дачі усних пояснень в суді під час розгляду справи.

Служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради надала письмовий висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача із посиланнями на те, що матеріали справи не надають можливості у повній мірі дослідити обставини справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причин неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без її участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступні відомості і відповідні їм обставини.

Судом встановлено, що відповідно до повторного свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 20.04.2022, серії НОМЕР_1 , актовий запис 35, її батьками записані є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до повторного свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 20.04.2022, серії НОМЕР_2 , актовий запис 36, її батьками записані є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. 22.11.2018 рішенням Харківського районного суду Харківської області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Згідно копії паспорту № НОМЕР_3 , виданого 7126 01.112019 позивач змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

Згідно заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 05.04.2019 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для кожної дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 08 жовтня 2018 року і досягнення дітьми повноліття.

На підстави виконавчого листа, виданого Харківським районним судом Харківської області 07.05.2019 про стягнення аліментів відкрито виконавче провадження № 59289598.

Згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів за період з жовтня 2018 року по березень 2025 року заборгованість станом на 01.04.2025 становить 30707,94 грн.

Згідно довідки № 7104-5003310806 від 01.06.2024 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі законного представника ОСОБА_1 , має зареєстроване місце проживання як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки № 7104-5003310805 від 01.06.2024 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі законного представника ОСОБА_1 , має зареєстроване місце проживання як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки № 7104-5003310804 від 01.06.2024 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , має зареєстроване місце проживання як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Смілянської міської ради Черкаської області від 13.05.2025 мати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , підтримує тісний зв`язок із класним керівником, бере активну участь у навчанні та вихованні дітей, приділяє належну увагу успішності доньок. Батько дітей ОСОБА_2 за період навчання дітей у школі не приймав участі у навчальному процесі, шкільним життям доньок не цікавився.

Відповідно до декларації № 0001-РКН7-5Е10 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку лікаря КНП Південної міської ради «Центр первинної медичної допомоги № 1 Харківського району» ОСОБА_13 . Законним представником зазначена ОСОБА_1 .

Відповідно до декларації № 0001-5РК7-5Е10 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку лікаря КНП Південної міської ради «Центр первинної медичної допомоги № 1 Харківського району» ОСОБА_13 . Законним представником зазначена ОСОБА_1 .

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Представник позивача вказувала на те, що через ухилення батька від виконання ним батьківських обов?язків та фактичне переховування - матір позбавлена можливості здійснити перереєстрацію місця проживання дітей. Окремо вказувала на те, що діти наразі не можуть перетинати Державний кордон України в супроводі педагогічного складу дитячих таборів в Болгарії, оскільки для такого перетину кордону кожного разу необхідно отримувати нотаріально посвідчену згоду батька і зробити це неможливо. Наразі діти не можуть отримати паспорти, оскільки зареєстровані за місцем реєстрації батька, а для цього потрібна його згода. Його місцезнаходження наразі нікому не відомо, на зв`язок він не виходить. Заборгованість по сплаті аліментів частково сплатив у невеликому розмірі вже після відкриття провадження у даній справі.

В судовому засіданні у присутності матері з`ясовувалась думка дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які повідомили, що батько наразі повністю відсутній в їх житті, в той час як останні спогади про батька для них є психотравмуючими через його поведінку та відношення до них. Зокрема зазначили, що коли останній раз бачили батька вони точно не пам`ятають, бо це було дуже давно. Він їм не дзвонить, не пише, його родичі з ними не контактують. Живуть разом із мамою та бабусею. Згадки про батька є негативними: пив, курив, матюкався. Одного разу відвіз їх до « Макдональдса », залишив їх в машині, а сам пішов до кафе, там поїв, а їм виніс те, що не доїв.

Доводи позивача про те, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, життям та здоров`ям не цікавиться, не спілкується з ним та не проявляє турботи, тобто фактично усунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини, не спростовані.

Існування обставин, які перешкоджають участі відповідача у матеріальному утриманні та вихованні дітей, судом не встановлено.

Відповідач не виконує обов`язки, що покладені законом на батьків по відношенню до дитини: не піклується про моральний розвиток доньок, оскільки не проводить часу з ними та не намагається цього робити. Не надає матеріальної допомоги, має велику заборгованість по сплаті аліментів.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Щодо висновку Служби у справах дітей про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 необхідно зазначити про наступне.

Згідно висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 23.09.2025 за №473, у результаті психологічного діагностування встановлено, що батько не є значущою фігурою в житті дітей на даному етапі. Дівчатка не мають образи на батька, проте не бажають, щоб він підтримував з ними зв`язок, їм комфортно та легко підтримувати контакт з мамою, вони довіряють їй та мають теплі стосунки. З`ясувати думку батька не представилось можливим. Станом на березень 2025 року заборгованість зі сплати аліментів батька на утримання дітей складає 30700 грн, проте, слід зазначити, що наразі ця заборгованість зменшується, зокрема, за перший квартал 2025 року ОСОБА_2 сплачено 27 тис. грн, а у 2024 році заборгованість складала більше ста тисяч гривень. Мати дітей також зазначила, що колишній чоловік перераховує кошти на утримання дітей. Під час розгляду питання беззаперечних фактів винної поведінки та свідомого нехтування батьківськими обов`язками зі сторони батька відносно доньок, які б могли свідчити про ухилення ним від виконання батьківських обов`язків і як наслідок, необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав, не встановлено. Батько дітей не є тією особою, яка своєю поведінкою може мати негативний вплив на доньок, у зв`язку з чим гострої необхідності в розриві сімейних відносин між ним та дітьми немає. ОСОБА_2 не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності у зв`язку із неналежним поводженням щодо дітей. Розірвання шлюбу між батьками та проживання дітей з матір`ю не є достатньою підставою для позбавлення батька батьківських прав та не звільняє обох батьків від обов`язку в рівній мірі утримувати та виховувати дітей. Також слід враховувати, той факт, що батьком дітей вживаються дії щодо зменшення розміру заборгованості зі сплати аліментів, що може свідчити про його намір приймати участь в утриманні дітей. Так, службою у справах дітей не знайдено підтверджень беззаперечних фактів про винну поведінку та свідоме нехтування батьківськими обов`язками ОСОБА_2 , які б свідчили про його ухилення від виконання батьківських обов`язків та, як наслідок, потребував застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.

Будь яких документів, додатків до висновку не надано.

Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради Смаляний М.В. в судовому засіданні на обґрунтування недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 вказував на те, що останній частково сплатив заборгованість по сплаті аліментів, що свідчить про відсутність виключних обставин, які є підставою для позбавлення його батьківських прав. При цьому підтвердив, що під час розгляду питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 останній на виклики служби не з`явився, причини неявки не повідомив, місце його знаходження, проживання або перебування службі не відомі.

Суд зазначає, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності або не доцільності позбавлення батьківських прав є 1 із доказів у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом нарівні з іншими доказами. Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства України, жоден доказ не має для суду насамперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Таким чином, висновок служби у справах дітей не є обов`язковим для суду та не може бути єдиною підставою для ухвалення рішення у справі про позбавлення батьківських прав.

У даній справі сам по собі висновок служби у справах дітей про доцільність позбавлення батьківських прав батька не спростовує наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують неналежне виконання ним батьківських обов`язків.

Суд зобов`язаний надати оцінку всім доказом у їх сукупності та прийняти рішення, виходячи насамперед із принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, а не виключно на підставі висновку органи опіки та піклування.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що спору про місце проживання дітей між сторонами не було, відповідач не звертався ані до суду, ані до Служби у справах дітей із заявою про визначення місця проживання дітей з ними або встановлення графіку спілкування з дітьми.

Відповідно, судом було встановлено, що відповідач свідомо відмовився від батьківських прав та протягом тривалого часу не цікавиться долею дітей.

Суд вважає за доцільне позбавлення відповідача батьківських прав. Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд враховує висновок Верховного суду, сформульований в постанові від 28.09.2021 по справі № 459/3411/18, відповідно до якого позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлення батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Під час перегляду судових рішень Верховний Суд виходив з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Таким чином, суд вважає встановленим, що батько дітей самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не виявляє щодо дітей батьківського піклування, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, разом з дітьми не проживає та з дітьми не спілкується.

Поважність причин невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім*я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно із ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечити здобуття дитиною повною загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

В абз.2 п.16постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав, зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Існуючі сімейні зв`язки між дітьми та батьками, які насправді піклуються про них, захищаються Конвенцією.

Позбавлення батьківських прав відповідача в судовому порядку скасувало лише правовий зв`язок відповідачем та дітьми, підтвердило відсутність фактичного духовного зв`язку між матір`ю та дитиною.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дітей.

Крім того, суд бере до уваги думку дітей, та не погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав, адже він носить рекомендований характер та ґрунтується лише на припущеннях та частковому погашенні заборгованості відповідачем по аліментам, з огляду на те, що відповідач свідомо ухиляється від своїх обов`язків по вихованню дітей, та їх утриманню, не цікавиться їх життям та здоров`ям, а тому суд визнає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його дітей.

Керуючись ст. 12,81,141,247,263-265,280-283,430 ЦПК України, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. 1ст. 164 Сімейного Кодексу України, ч. 1ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_15 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_4 ) батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_5 ) понесені судові витрати в розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості, що не проголошуються.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_5 Адреса зареєстрованого місця проживання згідно реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_4 Остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради ЄДРПОУ: 34275340 Адреса: 20701, Україна, Черкаський р-н, Черкаська обл., місто Сміла, вулиця Незалежності, будинок, 37.

Суддя Т.П.Даниленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua