Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №403/378/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/378/26 провадження № 3/403/107/26

П О С Т А Н О В А

26 червня 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю. при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, який надійшов від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , згідно відомостей,

зазначених в протоколі,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання:

АДРЕСА_1 ,

громадянство України (паспорт № НОМЕР_1 )

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

До Устинівського районного суду Кіровоградської області від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №683082, складений 03 червня 2026 року інспектором сектору поліцейської відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції Кухарцем С.В., згідно з яким 02 червня 2026 року о 22 год. 00 хв. в с-щі Устинівка по вул.Миру, №56 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого здійснив наїзд на нерухому перешкоду, а саме торгівельний кіоск, внаслідок чого автомобіль та споруда отримати механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмовані відсутні, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання щодо правильності складення протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, крім іншого, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

За змістом диспозиції ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за умови порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, вказана правова норма може застосовуватись тільки у випадку настання майнової шкоди, яка є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно із ст.269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

За змістом ч.1, п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Із системного аналізу наведених норм закону випливає, що обов`язковою умовою для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є наявність матеріального збитку, завданого потерпілому внаслідок порушення учасником дорожньо-транспортної пригоди Правил дорожнього руху.

Суддею встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №683082 замість встановлення особи потерпілого капітаном поліції ОСОБА_2 у рядку «Свідки та потерпілі, підпис» зазначено, дослівно: «не залучалися».

При цьому зі змісту цього ж протоколу, складеного стосовно гр-на ОСОБА_1 , та схеми місця дорожньо-транспортної пригоди доданої до нього, вбачається, що при дорожньо-транспортній пригоді було здійснене зіткнення з торгівельним кіоском, внаслідок чого транспортний засіб «ВАЗ 21043» та споруда отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.

Так, власником транспортного засобу «ВАЗ 21043» в протоколі серії НОМЕР_3 зазначений ОСОБА_3 ..

Разом з тим, в схемі місця дорожньо-транспортної пригоди власником вказаного автомобіля зазначений ОСОБА_1 ..

Відомості щодо власника торгівельного кіоску (з яким було скоєне зіткнення) у протоколі відсутні.

Подібний виклад капітаном поліції ОСОБА_2 обставин події позбавляє суддю можливості встановити як особи власника автомобіля марки «ВАЗ 21043», так і власника торгівельного кіоску, з яким вказаний автомобіль здійснив зіткнення.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені суддею суперечності в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо власника автомобіля марки «ВАЗ 21043» та не встановлення капітаном поліції ОСОБА_2 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, особи потерпілого чи потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю гр-на ОСОБА_1 , зазначене у протоколі серія ЕПР1 №683082 в рядку «Свідки чи потерпілі, підпис» формулювання «не залучалися» не береться судом до уваги та не звільняє поліцейського від обов`язку встановити особу потерпілого (потерпілих) при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями потерпілих.

Відповідно до п.2 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року за №1395, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами.

Отже, законодавець чітко унормував: заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнова шкода обумовлює наявність потерпілого, а наявність останнього - покладає на поліцейського обов`язок надати протокол для ознайомлення та підписання потерпілому.

За змістом ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст.245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації» від 20 вересня 2016 року (заява №926/08) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Отже, обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання суду доказів на підтвердження вкладених в протоколі відомостей, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу, а не на суд.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №683082 від 03 червня 2026 року складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП щодо обов`язковості встановлення особи потерпілого у разі наявності майнової шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою (ст.124 КУпАП), а тому відсутність у справі про адміністративне правопорушення потерпілого ставить під обгрунтований сумнів і наявність самої шкоди, як ознаки об`єктивної сторони даного правопорушення.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи.

Згідно з п.п.1, 3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Як вбачається з матеріалів справи, гр-н ОСОБА_1 , як особа, стосовно якої був складений протокол серія ЕПР1 №683082, є неповнолітнім.

Відповідно до ч.1 ст.270 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Згідно з вимогами п.7 Мінімальних стандартних правил Організації Об`єднаних Націй, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків або опікуна є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради №789-XII від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.2 ст.33 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Аналогічна норма міститься також і в п.17 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 за №1376 (з наступними змінами).

Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

Однак із протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів вбачається, що вони не містять відомостей про законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 , адреси його місця проживання, засоби зв`язку або інші відомості, необхідні для його належного виклику до суду.

За таких обставин суд позбавлений можливості забезпечити участь законного представника неповнолітньої особи під час розгляду справи, що є необхідним для дотримання права неповнолітнього на захист та належної реалізації його процесуальних прав у справі про адміністративне правопорушення.

Зазначені обставини також перешкоджають вирішенню суддею питання про призначення протоколу про адміністративне правопорушення до розгляду.

Відповідно до висновку Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) №20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону (далі - висновок КРЄС), крім формальних (процесуальних) засобів, якими є обов`язковість висновків Верховного Суду для суддів, зразкові справи, процедура відступу від практики, указується й на такий засіб (позапроцесуальний механізм), як узагальнення судової практики а також публікація дайджестів, оглядів судової практики, надання суддям методичної допомоги тощо.

За змістом з п.17 розділу ІV висновку КРЄС засобом забезпечення єдиної судової практики є напрацювання «керівних принципів», у яких увага приділяється принципам застосування закону у відповідності до встановленої судової практики.

Тому, при обґрунтуванні необхідності застосування (незастосування) тих чи інших норм права, суд та учасники процесу не позбавлені права посилатися на правові позиції, викладені в постановах пленумів Верховного суду України і вищих спеціалізованих судів.

Відповідно до роз`яснень викладених в п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року №11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог ст.256 цього Кодексу, вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що суд не може здійснювати функцію збирання доказів, що буде свідчити про порушення ним положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагальності процесу, а протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно гр-на ОСОБА_1 з урахуванням доданих до нього матеріалів, не відповідає вимогам чинного законодавства щодо встановлення особи потерпілого за наявності матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, а також не містить відомостей про законного представника неповнолітнього, необхідних для його належного виклику до суду з метою забезпечення права неповнолітнього на захист, приходжу до висновку про необхідність повернення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно гр-на ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП до відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області для належного оформлення.

Керуючись ст.ст.221, 251, 256, 278 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 з доданими матеріалами - повернути до відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ю.Атаманова