Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №191/2810/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Суд: Соборний районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №191/2810/26

Суддя: Мельниченко С. П.

Справа №191/2810/26

Провадження № 3/201/1901/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Мельниченко С.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Міністерства оборони України військової частини НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Дніпропетровської області, м.Кам`янське, пров 4-й Вечірній,13, громадянина України, військовослужбовця, оператора 3-го відділення радіотехнічної розвідки взводу радіотехнічної розвідки роти радіо- та радіотехнічної розвідки військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення з ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ОСОБА_1 притягнутого за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Попередньо, матеріали вищезазначеної справи про адміністративне правопорушення були направлені до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Разом із тим, відповідно до наказу №10 від 07.04.2026 року «Про внесення змін до наказу №8 від 06.04.2026 року “Про призупинення роботи Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області”», у зв`язку із шахедною атакою 02.04.2026 року та знищенням будівлі суду, роботу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області було призупинено, у зв`язку з чим матеріали справи про адміністративне правопорушення були направлені до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення підсудності.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08.06.2026 року подання Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області задоволено, а матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 притягнутого за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП були направлені до Соборного районного суду міста Дніпра для здійснення судового розгляду.

27.05.2026 року близько о 12 год. 00 хв. молодший сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, порушуючи військову дисципліну самовільно залишив тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 за вказаною адресою, згідно витягу з доповіді про факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 №842/4382 від 27.05.2026 року.

29.05.2026 року близько о 12 год. 30 хв. останній самостійно прибув до розташування після самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 за вказаною адресою, згідно витягу з доповіді про повернення військовослужбові я військової частини НОМЕР_1 №842/4424 від 29.05.2026 року. Таким чином ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

На виконання вимог ст.ст. 268, 277, 277-2 КУпАП, щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання, судом направлено судову повістку на вказану в протоколі про адміністративне правопорушення адресу.

Однак, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судового виклику на вказану у протоколі адресу, до суду не з`явився, надав до суду заяву про проведення розгляду справи без його участі, також, зауважив, що свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення визнає в повному обсязі, обставини події не оспорює.

Вина правопорушника підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНП/А2298 №5579 від 29.05.2026 року;

-копією військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 16.01.2025 року;

-рапортом командира роти радіо- та радіотехнічної розвідки військової частини НОМЕР_1 ;

-доповіддю щодо самовільного залишення частини військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ДШВ ЗСУ ОСОБА_1 від 27.05.2026 року;

-доповіддю щодо повернення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ДШВ ЗСУ ОСОБА_1 від 29.05.2026 року;

-власною письмовою заявою ОСОБА_1 від 30.05.2026 року, згідно якої встановлено, що останній свою вину в інкримінованому адміністративному правопорушення визнає, обставини події зазначені у протоколі, складеного відносно нього не оспорює та ніяких заперечень не має.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно норм ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. ст. 251 та 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно норм ст. 1 ЗУ № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» надано роз`яснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025 та № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, №40/2026 від 12.01.2026, №342/2026 від 27.04.2026 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.

Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 залишив тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною доповіддю по факту самовільного залишення військової частини.

Крім того, ОСОБА_1 надано заяву зі змісту якої вбачається, що останній свою вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні визнає, обставини події зазначені у протоколі, складеного відносно нього не оспорює. Зауважує, що залишив військову частині за наявності господарсько-побутових причин.

Отже, з урахуванням сукупності наведених вище обставин, досліджених доказів та встановлених фактичних даних, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-11 КУпАП.

При визначені виду і розміру стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави.

Крім того, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. З огляду на викладене, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору.

.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 299 КУпАП, –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: С.П. Мельниченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua