Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №947/1295/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/1295/26

Провадження № 2-др/947/80/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву адвоката Кукса Карини Олександрівни - представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про постановлення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа №947/1293/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За результатами розгляду справи Київським районним судом м.Одеса 15.05.2026 року постановлено рішення, яким позов ТОВ «Юніт Капітал» задоволений, а саме судом вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ « Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №174606 від 11.03.2025 у розмірі 11071,02 (одинадцять тисяч сімдесят одна грн. 02 коп.) гривень, з яких 6667,00 гривень- заборгованість по кредиту, 3903,02 гривень- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, заборгованість по комісії 501,00 грн. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Також судом роз`яснено порядок звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат.

26.05.2026 року заходами електронного суду надійшла заява представника позивача адвоката Кукса Карини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення по вказаній справі, оскільки при ухваленні рішення суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, а саме в частині відшкодування судових витрат- витрат на правничу допомогу на користь позивача.

Відповідно до положення ст. 270 ЦПК України, а саме її частин 3,4: суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З боку відповідача відзиву, або письмових пояснень, заперечень тощо, на заяву щодо постановлення додаткового рішення у справі не надходило.

Суд дослідив надані докази і наведені сторонами доводи і дійшов висновку, що заява про компенсування судових витрат підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Положення ст. 133 ЦПК України судових витрат регламентує види судових витрат, відповідно до ч. 1, якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. ( ч. 2) Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; ( ч.3) До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджено документально (а.с.1), які рішенням суду від 15.05. 2026 стягнуто.

Також позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України, позивачем у позову було повідомлено суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить: Судовий збір за подання позовної заяви та витрати на правничу допомогу.

10.09.25 між позивачем та АБ « Соломко та Партнери» укладено договрі про надання правової допомоги № 10/09/25-2.

Витрати на професійну правничу зазначені у розмірі 7000 гривень та як зазначає представник позивача складаються з : складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 174606 від 11.03.2025 - 2 години вартість 5000,00грн., Вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 174606 від 11.03.2025 - 2 години вартістю 1000,00 грн., Підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 174606 від 11.03.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 1 година вартістю 500,00 грн., Підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 174606 від 11.03.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 година вартістю 500,00 грн, а всього без ПДВ: 7000,00 грн.

Зазначений попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням Позивача за наданням правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02,Додаткової угоди до нього № 25771368098 від 11.09.2025 та Акту прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025 до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025.

Також зі змісту ст.58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною четвертою ст.62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, у відповідності до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником позивача у позові ставилось питання щодо ставилось питання перед судом судових витрат, однак відповідний опис витраченого часу та вартості виконаних робіт представником позивача надано окремо з відповідною заявою про розподіл судових витрат у терміни передбачені чинним законодавством.

За загальним правилом розподілу судових витрат (окрім судового збору) відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За частиною третьою статті 141 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат (див. постанови від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 160/19098/21, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд акцентує увагу на тому, що стягнення витрат на правничу допомогу не може бути способом збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна права позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Судом також приймається до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17.

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.

У даному випадку судом враховується складність справи яка визначена самою стороною, як справа яка відноситься до критерію малозначності , розмір заявлених позовних вимог, пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору та приходить до висновку що розмір заявленого розміру понесених витрат на правничу допомогу у сумі 7000 грн., який становить більш 50% від заявлених позовних вимог у сумі 11071,02 гривень, не може відповідати принципам розумності і справедливості , та не може вважатись обґрунтованим, а тому підлягає стягненню частково у розмірі 3500 грн.

З огляду на викладене вимоги представника позивача щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу є частково обґрунтованими, доведеним і підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 137,141, 270, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву адвоката Кукса Карини Олександрівни - представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про постановлення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором- частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Юніт Капітал» (01024 м.Київ, вул. Рогнідинська, 4 літ А офіс 10 код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В. О. Луняченко