Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №521/20049/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1281/26

Номер справи місцевого суду: 521/20049/25

Головуючий у першій інстанції Крижановський О. В.

Доповідач Копіца О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Копіца О.В., в порядку підготовки до розгляду апеляційної скарги захисника Волкова А.М., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.04.2026 про закриття провадження та направлення матеріалів справи про порушення митних правил прокурору в порядку ст. 214 КПК України, в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України

установив:

Оскаржуваною постановою суду 1-ої інстанції закрито провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та матеріали справи про адміністративне правопорушення вирішено надіслати на адресу керівника Одеської обласної прокуратури для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.

19.05.2026 не погоджуючись з вказаною постановою захисник Волков А.М., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу.

В подальшому, постановою Одеського апеляційного суду від 08.06.2026 вказана апеляційна скарга була повернута в зв`язку із тим, що адвокат Волков А.М. не надав до апеляційної скарги передбачених законом доказів щодо наявності в нього повноважень на подання апеляційної скарги.

Згодом, 11.06.2026 адвокат Волков А.М., в інтересах ОСОБА_1 , повторно подав апеляційну скаргу на постанову від 23.04.2026, в якій просить її скасувати та закрити провадження в справі в зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга захисника Волкова А.М. підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При розгляді зазначеної справи у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому ст. 6 Конвенції; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута (рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).

Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Практика ЄСПЛ з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно із ст. 496 МК України якщо під час розгляду справи про порушення митних правил суд дійде висновку про наявність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознак кримінального правопорушення, він передає матеріали такої справи прокурору або органу досудового розслідування.

У разі закриття кримінального провадження за наявності в діях особи ознак порушення митних правил матеріали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності. Постанова у такій справі виноситься у строк, передбачений ч. 3 ст. 467 цього Кодексу.

При цьому, за п. 4 ч. 1 ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил митний орган або суд, що розглядає справу, виносить одну з таких постанов, зокрема, про передання матеріалів справи про порушення митних правил прокурору або органу досудового розслідування на підставі ч. 1 ст. 496 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 529 МК України постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Отже, положеннями Митного кодексу України чітко регламентовано, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Водночас, оскарження постанови суду у справі про порушення митних правил відбувається у відповідності до КУпАП.

При цьому, апеляційний суд має враховувати правила застосування законодавства при конкуренції правових норм, відповідно до якого якщо два нормативно-правових акти регулюють одне й те ж саме питання, то застосуванню підлягає спеціальний закон.

Так, відповідно до ст. 253 КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

При цьому, за приписами ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Тобто, КУпАП передбачені як обставини закриття провадження відповідно до положень ст. 247 цього Кодексу, так і обставини, за яких провадження закривається у зв`язку зі спрямування матеріалів справи органу досудового розслідування для прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України.

При цьому, направляючи справу прокурору для проведення досудового розслідування, суд заздалегідь не вирішує питання про наявність/відсутність підстав для притягнення особи до відповідальності за порушення митних правил, а також про доведеність вини у вчиненні кримінального правопорушення та правову кваліфікацію його діянь, оскільки з`ясування всіх обставин справи, зокрема щодо наявності події конкретного кримінального правопорушення, умислу, вини, причинно-наслідкового зв`язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення повноважними особами досудового розслідування.

Поряд з цим, закриття провадження у даному випадку пов`язане не із встановленням обставин, визначених ч. 1 ст. 247 КУпАП, в тому числі щодо відсутності події та складу конкретного адміністративного правопорушення, а саме з метою перевірки наявності або відсутності в діях особи ознак кримінального правопорушення, а тому у разі відсутності підстав для притягнення особи до кримінальної відповідності, провадження щодо адміністративного правопорушення може бути продовжено у визначеному законом порядку.

Таким чином, на переконання апеляційного суду ні КУпАП, ні МК України, не передбачають оскарження постанови суду у випадках закриття провадження у зв`язку з передачею матеріалів справи прокурору, органу досудового розслідування (для вирішення питання в порядку ст.214 КПК України).

В цій справі, суд 1-ої інстанції закрив провадження в справі з підстав передачі матеріалів справи прокурору для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, оскільки встановив обставини, які дають підстави для перевірки обставин можливого існування факту виготовлення підроблених печаток підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які надають права з метою використання його підроблювачем, а також використання завідомо підроблених документів, за що передбачена відповідальність за ст. 358 КК України.

Окрім того, місцевий суд вбачав наявність обставин можливого вчинення іншого, більш тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного з умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з урахуванням долучених документів митних органом.

Отже, вказаною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 не був притягнутий до адміністративної відповідальності та фактично для нього не настали будь-які юридичні наслідки, пов`язані із адміністративною відповідальністю, оскільки суд протоколи не розглядав, а лише здійснив їх перевірку та доданих до них матеріалів та встановив підстави для направлення їх прокурору.

Відтак, оскільки оскарженою постановою ОСОБА_1 не був притягнутий до адміністративної відповідальності, а матеріали в порядку ст. 253 КУпАП були направлені прокурору для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, апеляційний суду вважає, що оскаржена постанова відповідно до приписів ч. 2 ст. 294 КУпАП, не може бути предметом апеляційного перегляду.

Більш того, апеляційний суд звертає увагу на те, що до МК України були внесені зміни 25.03.2025 та відповідно до ч. 2 ст. 527 МК України у разі передання матеріалів справи про порушення митних правил прокурору або органу досудового розслідування на підставі частини першої статті 496 цього Кодексу постанова про закриття провадження у справі не виноситься.

Вказане положення підтверджує вище викладену позицію, відповідно до якої постанова про направлення матеріалів справи про порушення митних правил прокурору або органу досудового розслідування оскарженню не підлягає.

Враховуючи вище викладене, підстави для розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови суду 1-ої інстанції та прийняття апеляційної скарги для розгляду відсутні, однак в діючому КУпАП відсутня норма, що прямо передбачала б порядок дій у випадку подання апеляційної скарги на рішення, яке не підлягає оскарженню, разом з тим ч. 2 ст. 294 КУпАП встановлює, що апеляційна скарга, подана після закінчення встановленого десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, в зв`язку із тим, що вона подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.

Керуючись ст.ст. 7, 284, 287, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Волкова А.М., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.04.2026 про закриття провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України – повернути захиснику Волкову А.М., в зв`язку із тим, що вона подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца