Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №594/657/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/657/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено 23 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211120000015, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бабинці Борщівського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_2 , без офіційного місця роботи, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

в с т а н о в и в :

30 жовтня 2025 року ОСОБА_4 постановою Чортківського районного суду Тернопільської області у справі № 608/2415/25, яка набрала законної сили 01 грудня 2025 року, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17 000 гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 298 КУпАП судові рішення, яким є постанова судді про накладення адміністративного стягнення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Однак, незважаючи на зазначену постанову суду, що набрала законної сили, та з якою ОСОБА_4 був ознайомлений, будучи позбавленим права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість виконати її вимоги в частині позбавлення права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та підриваючи авторитет органів правосуддя України, всупереч вимогам ч. 1 ст. 129 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ОСОБА_4 23 січня 2026 року близько 19 од. 10 хв. здійснював рух по вулиці Січових Стрільців в місті Борщів Чортківського району Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки «Opel» модель «Vectra» держаний номерний знак НОМЕР_1 , під час чого був зупинений працівниками СРПП відділення поліції №1 (м. Борщів) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області за порушення Правил дорожнього руху.

Продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на невиконання постанови суду, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови, яка набрала законної сили та з якою він був ознайомлений, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, ОСОБА_4 23 січня 2026 року близько 19 од. 10 хв. керував транспортним засобом марки «Opel» модель «Vectra» держаний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою по вулиці Січових Стрільців 4 в м.Борщів Чортківського району Тернопільської області, під час чого був зупинений працівниками СРПП відділення поліції №1 (м. Борщів) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи фактичних обставин справи, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. При цьому, показав, що дійсно ввечері 23 січня 2026 року їхав вул. Січових Стрільців у м.Борщів. На той час їхав до майбутньої дружини, яка живе у м.Борщів. При цьому керував автомобілем марки «Opel» модель «Vectra» держаний номерний знак НОМЕР_1 . Близько 19 год. був зупинений нарядом поліції. Працівники поліції вказали йому на те, що він позбавлений права керування транспортним засобом. Про рішення суду, яким його було позбавлено права керування транспортними засобами на той час знав, проте, вважав, що зможе уникнути зустрічі з поліцією. Незважаючи на цей випадок, в подальшому також керував транспортними засобами, за що притягався до кримінальної відповідальності Чортківським районним судом Тернопільської області, та отримав покарання у виді штрафу. Заявив, що у своїх діях щиро розкаявся.

Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ними не оспорюються, встановлено добровільність їх позицій, а також роз`яснено, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, суспільну небезпечність вчиненого ним злочинного діяння, яке відноситься до нетяжких злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, особу винного, мотиви та наслідки вчиненого ним протиправного діяння, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий. Офіційного місця роботи не має. Зі слів останнього проживає у м. Борщів без реєстрації в будинковолодінні, що належить батькам дружини, з якою уклав шлюб у травні 2026 року.

На обліку в нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно довідки характеристики органу місцевого самоврядування від 02.02.2026р. за місцем реєстрації не проживає, скарг на його поведінку не надходило.

Даних щодо поведінки за місцем фактичного проживання – у АДРЕСА_2 , де за твердженням самого обвинуваченого він проживає, стороною обвинувачення суду надано не було.

За даними ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.02.2026р. є військовозобов`язаним, на військову службу не призивався.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Щодо щирого каяття обвинуваченого, суд не визнає таке, як пом`якшуючу покарання обставину - під час судового провадження обвинувачений ухилявся від явки до суду, у зв`язку з чим щодо нього вживались додаткові заходи з метою забезпечення його присутності при розгляді справи. Щодо своєї особи обвинувачений повідомляв щоразу інші дані, як то щодо місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти.

Враховує суд і те, що обвинувачений після вчинення кримінального правопорушення продовжував вчиняти аналогічні діяння.

Що в сукупності суд розцінює як обставини, які спростовують заяву обвинуваченого щодо щирого каяття.

Виходячи з наведеного вище, думки прокурора, який просив суд призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, суд приходить до висновку, що з урахуванням обставин, наведених вище, ОСОБА_4 слід обрати покарання відповідно до санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 373,374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 ( дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази:

- оптичний диск типу «DVD-R» з файлами відеозапису правопорушення з нагрудної відеокамери поліцейського, реєстратора марки 70 mai службового автомобіля марки «Рено Дастер» н.з. НОМЕР_2 , що знаходиться на зберіганні при матеріалах кримінального провадження, - залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуюча: