Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №589/2777/26 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2777/26

Провадження № 1-кп/589/622/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка кримінальне провадження № 12026200490000647 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нововасилівка Середино-Будського району Сумської області, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч.1 ст. 304 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

16.05.2026 у вечірній час ОСОБА_4 , будучи обізнаним про те, що у гаражі домогосподарства АДРЕСА_2 знаходиться мотоцикл, вирішив проникнути до зазначеного гаражу та незаконно заволодіти наявним у ньому транспортним засобом.

Ha виконання задуманого, близько 20-00 години 16.05.2026, ОСОБА_4 приїхав додому до свого племінника ОСОБА_5 , та, не повідомляючи дійсну мету своїх дій, попросив його поїхати з ним до с. Очкине Шосткинського району з метою нібито перевезення транспортного засобу свого знайомого.

Реалізовуючи свій злочинний намір, близько 21-30 годин 16.05.2026, приїхавши до вул. Тиха в с. Очкине, Шосткинського району Сумської області, ОСОБА_4 наказав неповнолітньому ОСОБА_5 чекати його біля зупинки громадського транспорту поруч з місцем вчинення кримінального правопорушення, а сам, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням до сховища, переслідуючи мету незаконного збагачення, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями, окрім ОСОБА_5 , який не обізнаний про дійсну мету його дій, ніхто не спостерігає, пішов до домогосподарства АДРЕСА_3 , де через город підійшов до гаражу та, відірвавши декілька листів шиферу з його стіни, через отвір проник до зазначеного сховища.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 підійшов до наявного у гаражі мотоцикла марки «GEON», моделі «GN 150 11», чорного кольору, рама № НОМЕР_1 , об`ємом двигуна 149,00см3, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та оглянувши його, викотив зазначений транспортний засіб через отвір у стіні гаражу за межі домогосподарства.

Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_4 відкотив мотоцикл далі від домогосподарства та за допомогою наявного у замку запалювання ключа завів його, і поїхав на ньому по АДРЕСА_2 , до місця, де на нього чекав неповнолітній ОСОБА_5 , та забравши останнього, відігнали викрадений мотоцикл додому до неповнолітнього ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_4 , де залишив на зберігання.

Внаслідок своїх злочинних дій, ОСОБА_4 незаконно заволодів транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «GEON», моделі «GN 150 11», чорного кольору, рама № НОМЕР_1 , об`ємом двигуна 149,00см3, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № СЕ19/119-26/8151-АВ від 27.05.2026 23 533, 55 грн., зареєстрованим на ім`я ОСОБА_6 , який належить ОСОБА_7 , чим заподіяв потерпілому матеріальний збиток на суму 23 533, 55 грн.

Такі умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному з проникненням до сховища, суд кваліфікує за ч.2 ст. 289 КК України.

Окрім цього, 16.05.2026 у вечірній час ОСОБА_4 , будучи обізнаним про те, що у гаражі домогосподарства АДРЕСА_2 знаходиться мотоцикл, вирішив проникнути до зазначеного гаражу та незаконно заволодіти наявним у ньому транспортним засобом.

Цього ж дня, близько 20-00 години ОСОБА_4 приїхав додому до свого неповнолітнього племінника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_4 , де діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи наслідки, які можуть настати після їхнього вчинення, добре розуміючи, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є неповнолітнім, з корисливих спонукань, з метою вдалого вчинення ним незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом прохання та обману, у словесній формі, використовуючи свій авторитет, не повідомляючи дійсну мету своїх дій, попросив свого неповнолітнього племінника ОСОБА_5 , поїхати з ним до с. Очкине Шосткинського району, з метою нібито перевезення транспортного засобу свого знайомого, де ОСОБА_4 незаконно заволодів транспортним засобом, а саме мотоциклом марки «GEON», моделі «GN 150 11», чорного кольору, рама № НОМЕР_1 , об`ємом двигуна 149,00см3, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В подальшому ОСОБА_4 переконав неповнолітнього ОСОБА_5 залишити викрадений ним транспортний засіб вдома в останнього за адресою: АДРЕСА_4 , втягнувши у такий спосіб неповнолітнього ОСОБА_5 шляхом усної домовленості та обману у протиправну діяльність, a саме у вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом.

Такі умисні дії ОСОБА_4 судом кваліфіковано за ч. 1 ст. 304 КК України, як втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, зазначивши, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. ОСОБА_4 пояснив суду, що 16.05.2026 року вчинив угон мотоцикла в с. Очкине. Спочатку ходив та відшуковував мотоцикли серед покинутих домоволодінь, після чого виявив один із них у гаражі. Увечері того ж дня зірвав два листи шиферу з гаража, проник усередину та заволодів мотоциклом. Своєму племіннику про те, що мотоцикл йому не належить, спочатку нічого не повідомляв, сказав тільки, що вони поїдуть покататися. Після цього відкотив мотоцикл подалі від двору, де той зберігався, завів його та поїхав до сел.Зноб-Новгородське. Сам він рухався на викраденому мотоциклі, а племінник їхав на мопеді. У подальшому сховав мотоцикл у племінника вдома. Зазначив, що мав намір користуватися мотоциклом особисто. Наразі мотоцикл повернуто власникам. Також зазначив, що шкодує про вчинене та надалі подібних дій не вчинятиме.

Обвинувачений не заперечує вірність кваліфікації своїх дій органами досудового слідства, а також критично ставиться до вчинених ним кримінальних правопорушень та щиро розкаюється у вчиненому.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України за клопотанням прокурора та згодою обвинуваченого судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Так, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховує наступне. Обвинувачений вчинив умисні кримінальні правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими злочинами. ОСОБА_4 є особою молодого віку, раніше не судимий, з неповною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, є особою з інвалідністю другої групи. Він одружений, утриманців не має. За місцем мешкання характеризується виключно позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, висловив жаль з приводу вчиненого. Крім того, обвинувачений сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення.

Тому, на підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, а за ч. 1 ст. 304 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

З урахуванням викладеного, враховуючи кількість кримінальних правопорушень, що входять до сукупності, вид сукупності, разом з тим і відсутність тяжких наслідків матеріального характеру (про що свідчить у тому числі і відсутність з боку потерпілого матеріальних претензій до обвинуваченого, повернення йому транспортного засобу), за правилами ст. 70 КК України ОСОБА_4 слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

При цьому, враховуючи наведені дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий і не є небезпечним для суспільства, з огляду на наявність двох пом`якшуючих вину обвинуваченого обставин, суд вбачає підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки, оскільки переконаний, що обвинувачений здатний виправитися, не перебуваючи в ізоляції від суспільства. На період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинуваченого певні обов`язки, передбачені статтею 76 КК України.

Саме таке покарання буде належною карою за скоєне, упередить вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, сприятиме досягненню мети його виправлення та перевиховання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого слід скасувати, зважаючи на прийняте судом рішення в частині звільнення від призначеного покарання та відсутність на даній стадії кримінального провадження ризиків, які можуть будь-яким чином перешкодити досягненню завдань кримінального провадження.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна;

за ч. 1 ст. 304 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (у разі працевлаштування).

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати - вартість проведеної експертизи № СЕ-19/119-26/8151-АВ в розмірі 2888 грн. 16 коп.

Речові докази, а саме: мотоцикл марки «GEON», моделі «GN 150 11», чорного кольору, рама № НОМЕР_1 , об`ємом двигуна 149,00см3, 2013 року випуску, а також табличку з реєстраційним номером НОМЕР_2 від вищевказаного мотоцикла марки «GEON», моделі «GN 150 11», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , - залишити у останнього.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1