Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №591/14622/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/14622/25

Провадження № 2/591/3843/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/14622/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, свої вимоги мотивує тим, що відповідач укладав кредитний договір з АТ «Ідея Банк». У подальшому на підставі договору факторингу позивачу перейшло право вимоги до відповідача за цим договором на загальну суму 72 850,10 грн., у тому числі 11 116,27 грн. – тіло, 4 115,5. – відсотки, 57 618,25 грн. - комісії. Відповідач не виконав свого зобов?язання та не повернув боргу.

Просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 275.00503.003692893 від 21.02.2018 року в розмірі 72 850,10 грн., у тому числі 11 116,27 грн. – тіло, 4 115,5. – відсотки, 57 618,25 грн. - комісії.

Ухвалою суду від 02.01.2026 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову. Зазначив, що первісний кредитор у 2019 році вжив заходів щодо примуового стягнення заборгованості з відповідача. 15.08.2019 Зарічним ВДВС м. Суми було відкрито виконавче провадження, яке було завершене. Оскільки заборгованість була стягнута, заявлені позивачем вимоги є безпідставними. Полодення договору щодо нарахування комісії є нікчемними, тому вимоги про її стягнення не підлягають задоволенню. Позивачем надано виписку по особовому рахунку відповідача, що підтверджує періодичне виконання відповідачем зобов`язань з повернення кредитних коштів. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив відповідач зазначив, що договір був укладений з дотриманням вимог законодавства. Позивач не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів. Позивачем надано усі документи, що підтверджують розмір заборгованості. Наданими доказами підтверджується факт отримання відповідачем коштів та наявність заборгованості, первинною документацією позивач не володіє. Заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Просить позов задовольнити. У судове засідання представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності. Відповідач та його представник про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 21.02.2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № 275.00503.003692893, за умовами якого банк надає позичальнику кредит на поточні потреби у розмірі 36 350 грн., вклчаючи витрати на страховий платіж у разі наявності).

Кредит надається строком на 36 місяців (п. 1.2).

Пунктами 1.3. та 1.4 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 0,49%. Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9,5 %, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 9,99 %.

Одночасно з укладанням кредитного договору відповідач уклав з ПАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» договір добровільного страхування життя, страховий платіж за договором становить 5013,79 грн .

За умовами кредитного договору, а саме п. 1.12, позичальник доручив банку та дав розпорядження переказати страховику в безготівковій формі кредитні кошти в частині суми страхового платежу через транзитний рахунок банку.

Відповідно до п. 1.10 договору за обслуговування кредиту банком, що включає в себе:

- надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, засобів електронного зв`язку, опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміні та розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Договір підписано особисто відповідачем (а.с. 5-15).

Відповідно до графіку щомісячних платежів плата за обслуговуванняя кредитної заборгованості становить 1050,52 грн. Щомісяця (а.с. 10)

Як вбачається з виписки за договором за період з 21.02.2018 по 30.06.2022 року протягом цього періоду нараховувались відсотки за користування кредитом, нараховувалась плата за користування кредитом.

Відповідно до даної виписки всього у зазначений період позичальник погасив борг у загальному розмірі 43690,28 грн. До 17.10.2019 відповідач сплатив за кредитом сумарно 17 663,61 грн. Починаючи з 17.10.2019 оплати за боргом здійснювались у порядку приусового виконання згідно з виконавчим документом №6601, виданим приватним нотаріусом 23.07.2019 ВП №59806242 (а.с. 16-20).

Відповідно до довідки – розрахунку АТ «Ідея Банк» станом на 17.11.2023 розмір заборгованості за укладеним кредитним договором розмір заборгованості відповідача становить 72 850,10 грн., у тому числі 11 116,27 грн. – тіло, 4 115,58 – відсотки, 57 618,25 грн. - комісії (а.с. 21)

17 листопада 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу , за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до боржників, у тому числі грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 275.00503.003692893 на загальну суму заборгованості 72 850,10 грн., у тому числі 11 116,27 грн. – тіло, 4 115,58 – відсотки, 57 618,25 грн. - комісії, що підтверджується вказаним договором та витягомми з реєстру боржників (а.с. 23-25).

На виконанні у Зарічному ВДВС перебувало виконавче провадження ВП №59806242 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Гуревічова О.М. №6601 від 23.07.2019 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ “Ідея Банк” коштів в розмірі 73703,78 грн.

Постановою від 06.09.2022 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 10-2 розділу 13 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження” у зв`язку із забороною у період дії воєнного стану здійснювати примусове виконання виконавчих написів нотаріусів. У постаові виконавця зазначено, що залишок боргу становить 46 549,23 грн. (а.с. 89-90).

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено договір про надання кредитної лінії, за якими відповідач отримував кредитні кошти.

Матеріалами справи підтверджується укладення сторонами кредитного договору, який містить умови кредиту, процентні ставки, строк користування кредитом та інші істотні умови. Кредитний договір був підписаний відповідачем особисто. Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення кредиту.

Наданими доказами підтверджується відступлення права вимоги до відповідача за укладеним з відповідачем кредитним договором. Таким чином, позивач, як новий кредитор, має право вимагати стягнення на свою користь коштів за вказаним кредитним договором.

Наявність виконавчого напису без його виконання не припиняє дію договору. Крім того, повернення виконавчого документа було зумовлене законодавчою забороною на примусове виконання виконавчих написів нотаріусів у період дії воєнного стану, а не фактичним виконанням боргових зобов`язань відповідачем. Відтак вказана обставина свідчить про те, що кошти не були стягнуті з боржника, а виконавче провадження фактично не було виконане. Повернення виконавчого документа не є доказом відсутності заборгованості позичальника перед кредитором, оскільки повернення документа відбулось з процесуальних підстав, передбачених законодавством, а не внаслідок виконання боргових зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи банк та суму кредитної заборгованості нараховував комісію щомісячно, а сплачені відповідачем кошти направляв на її погашення.

Згідно із частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за надання, обслуговування і повернення кредиту.

Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (див.: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21).

Як уже зазначалося, умовами укладеного кредитного договору встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту передбачена й у графіку платежів за кредитним договором.

Враховуючи наведене, оскільки банком було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, визначені в кредитному договорі умови щодо обов`язку позичальника вносити плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідача нарахованої комісії .

Враховуючи, що умова стягнення комісії за обслуговування кредиту є нікчемною з моменту укладення, платежі, які раніше сплатив відповідач в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в частині зарахування кредитором її на комісію, необхідно перерахувати на погашення основної заборгованості.

Кредитор стягував оплату за обслуговування кредиту за вказані періоди у наступних розмірах: 21.03.2018 р. – 750,37 грн, 300,15 грн; 23.04.2018 р. – 677,75 грн та 372,77 грн; 21.06.2018 р. – 372,77 грн. та 677,75 грн; 23.07.2018 р. – 350, 17 грн та 700,35 грн; 21.08.2018 р. – 677,75 грн та 372,77 грн; 21.09.2018 р. – 372,77 грн та 677,75 грн., 700,35 грн.; 07.12.2018 р. – 372,77 грн, 350,17 грн, 78,64 грн. 21.12.2018 р. – 599,11 грн; 14.02.2020 р. – 700,35 грн, 518,32 грн, 350,17 грн, 372,77 грн; 13.11.2020 р. – 159,43 грн, 115,45 грн; 11.12.2020 р. – 140,71 грн; 16.01.2021 р. – 15,78 грн, 116,61 грн; 12.02.2021 р. – 132,11 грн; 24.03.2021 р. – 159,16 грн; 23.04.2021 р. – 159,37 грн; 27.05.2021 р. – 196,79 грн; 29.06.2021 р. – 198,02 грн, 14,54 грн; 20.07.2021 р. – 102,13 грн, 156,93 грн; 02.09.2021 р. – 187,84 грн; 23.09.2021 р. – 108,21 грн; 11.11.2021 р. – 180,06 грн; 17.02.2022 р. – 22,47 грн, 117,33 грн; 30.06.2022 р. – 160,35 грн та 350,30 грн.

Загальна сума коштів, неправомірно спрямованих на обслуговування кредиту за період з 2018 по 2022 роки, становить 13139,34 грн. Ці суми підлягають перерахуванню на погашення кредиту та відсотків.

Вимоги позивача щодо стягнення тіла кредиту становили 11116,27 грн, а нараховані відсотки – 4115,58 грн, що загалом складає 15231,85 грн. Проте, оскільки позивач неправомірно зарахував кошти у розмірі 13139,34 грн на підставі нікчемного положення договору про обслуговування кредиту, правомірною залишається лише частина вимог у розмірі 2092,51 грн. (15231,85-13139,34 грн.). Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв?язку з частковим, на 2,87% задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 86,90 грн., сплачений при зверненні до суду.

Відповідачем заявлено клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. На підтвердження заявлених витрат надано копію договору про надання правової допомоги , пунктом 4.1 якого передбачено фіксований розмір гонорару - 7 000 грн., акт наданих послуг, копії квитанцій про оплату зазначених послуг (а.с. 79-81).

Позивачем заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

На підставі ст.ст. 137,14 ЦПК України, враховуючи часткову на 97,13% від первісно заявлених, відмову у задоволенні позовних вимог, наявність відповідного клопотання позивача, фактично витрачений адвокатом час та обсяг фактично виконаних робіт, наданих послуг, суд вважає за належне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» борг за кредитним договором № 275.00503.003692893 в розмірі 2092,51 грн., судовий збір у розмірі 86,90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 30.06.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко